4. Система економічних нормативів діяльності банків

За допомогою економічних нормативів діяльності банків в Україні забезпечується стабільна діяльність банків та своєчасне виконання ними зобов’язань перед вкладниками, а також запобігається неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності. Економічні нормативи є основним стовпом пруденційного регулювання банків в Україні. Тут застосовуються концепції “Базель І“. Їх розрахунок здійснюється, в основному, на базі регулятивного капіталу.

Існуючі нормативи поділяються на

1. Нормативи капіталу:

мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1), (120 млн грн)

адекватність регулятивного капіталу/ платоспроможність (Н2), (не менше 10%)

співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3); (не менше 9%)

2. Нормативи ліквідності:

миттєва (Н4),(не менше 20%)

поточна (Н5), (не менше 40%)

короткострокова ліквідність (Н6) (не менше 60%);

3. Нормативи кредитного ризику:

максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента (Н7), (не більше 25%)

великі кредитні ризики (Н8), (не більше 800%)

максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), (не більше 5%)

максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10)(не більше 30%);

4. Нормативи інвестування:

інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), (не більше 15%)

загальна сума інвестування (Н12) (не більше 60%);

нормативи загальної довгої та короткої валютної позиції банку: Н13-1 та Н13-2 (не більше 30%). Станом на 2011 рік норматив Н13 вже не діє!

При цьому, базою для розрахунку Н2, Н3, Н7, Н8, Н11, Н12 та Н13 є регулятивний капітал, а Н9 та Н10 – статутний капітал.

Необхідно зазначити, що для спеціалізованих банків НБУ встановлює окремі вимоги. Всі вище згадані значення нормативів діють для універсальних банків і тільки частково для спеціалізованих. Банк набуває статусу спеціалізованого банку, якщо більше 50 % його активів є активами одного типу, пов’язаного з іпотечною, інвестиційною або кліринговою діяльністю, а також статусу ощадного банку, якщо більше 50 % його пасивів є вкладами фізичних осіб. У зв’язку з концентрацією ризиків для спеціалізованих банків установлюються підвищені значення нормативів Н2-Н4, Н7-Н10 та Н12 для забезпечення більш високого ризику, порівняно з універсальними банками (див. табл. нижче).

Економічні нормативи об'єднані у чотири групи:

І група - нормативи капіталу:

1. Мінімальний розмір регулятивного капіталу (НІ). Сумується основний і додатковий капітал банку за мінусом відвернень.

Регулятивний капітал банку, не відкоригований на суму перевищення нормативів Н7 та Н9, розраховується за такою формулою:

РК1 = ОК + ДК - В,

де РК1 - регулятивний капітал банку, не відкоригований на суму перевищення нормативів Н7 та Н9;

ОК - основний капітал (капітал 1-го рівня);

ДК - додатковий капітал (капітал 2-го рівня);

В - відвернення.

До основного капіталу включають: статутний капітал, загальні резерви, емісійні різниці (різниці між ціною первинного розміщення акцій та їх номінальною вартістю), резервні фонди, які створюються за рахунок прибутку банку.

До додаткового капіталу - резерви під стандартну заборгованість банків та клієнтів за кредитними операціями, збільшення вартості основних засобів, результат поточного року, зменшений на нестандартні активи, субординований борг, нерозподілений прибуток минулих років, прибуток звітного року.

До відвернень - ЦП в портфелі банку на інвестиції та вкладення банку в асоційовані компанії та дочірні установи.

Сума додаткового капіталу не повинна перевищувати суму основного капіталу.

Для знову створених банків норматив НІ (визначається в млн. євро) залежить від типу банку та строку діяльності:

Розмір регулятивного капіталу банку (РК) не повинен бути менше ніж установлене Національним банком України значення нормативу мінімального розміру регулятивного капіталу банку (Н1)

2. Норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) визначається як співвідношення регулятивного капіталу банку до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зважених за ступенем кредитного ризику та зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями та на суму забезпечення кредиту (вкладень в боргові ЦП) безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям у вигляді застави майнових прав.

Розраховується як співвідношення регулятивного капіталу банку та активів і позабалансових інструментів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику та зменшених на суму забезпечення кредиту.

Норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу розраховується за такою формулою:

РК

Н2= ------------ * 100%,

Ар + Свп

де РК - регулятивний капітал банку;

Ар - активи, зменшені на суму створених відповідних резервів за активними операціями, на суму забезпечення (але не більше ніж сума основного боргу за окремою операцією) кредиту (вкладень у боргові цінні папери) безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям у вигляді застави майнових прав та зважені на відповідний коефіцієнт ризику залежно від групи ризику, до якої віднесено актив.

Свп - сукупна сума відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами.

Для розрахунку адекватності регулятивного капіталу банку його активи поділяються на п'ять груп за ступенем ризику та підсумовуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів зваження:

0 - готівкові кошти, кошти в НБУ, банківські метали, боргові ЦП (органів влади, НБУ) та доходи за ними, валюта та метали до отримання за опціонами;

10 - кредити органам державної влади та нараховані доходи за ними;

20 - боргові ЦП органів місцевого самоврядування та доходи за ними, короткострокові депозити та кредити (у т.ч. овернайт) і доходи нараховані за ними, валюта і метали, куплені на умовах спот тощо;

50 - кошти в інших банках та нараховані доходи за ними, кредити органам місцевого самоврядування та нараховані доходи за ними, валюта і метали куплені за форвардами, іпотечні кредити фізичним особам, іпотечні облігації тощо;

100 - прострочені нараховані доходи, кредити, надані клієнтам банку, пролонгована, прострочена та сумнівна заборгованість, дебітори, боргові ЦП, ТМЦ, основні засоби, гарантії, непокриті акредитиви тощо.

3. Норматив співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (НЗ) встановлюється з метою визначення спроможності банку захистити кредиторів і вкладників від непередбачуваних збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків. Розраховується як співвідношення ренулятивного капіталу до загальних активів банку.

Норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів розраховується за такою формулою:

РК

Н3 = --------- * 100 %,

СА

де РК - регулятивний капітал;

СА - сукупні активи: При цьому загальний розмір основного капіталу коригується (зменшується) на суму несформованих резервів під можливі збитки за активними операціями банків, нематеріальних активів за мінусом суми зносу, капітальних вкладень у нематеріальні активи, збитків минулих років і поточного року.

Загальні активи банку включають готівкові кошти, банківські метали, кошти в НБУ, ЦП, кошти в інших банках, сумнівну заборгованість за нарахованими доходами за міжбан- ківськими операціями, дебіторську заборгованість, кредити, тран­зитний рахунок за операціями з клієнтами, інвестиції в асоційо­вані та дочірні компанії, товарно-матеріальні цінності, інші активи банку, суми до з'ясування та транзитні рахунки, основні засоби.

При розрахунку нормативу адекватності основного капіталу сума загальних активів відповідно зменшується на розрахункову суму резервів за всіма активними операціями банку, на суму неамортизованого дисконту за ЦП та зносу основних засобів.