0. С. JbaAHoiîtaciO

Степ. Херсонский беллетристический сборник. Херсон. 1886. СПб., тип. В. С. Балашева, 1886, 391 с.

Издан кружком херсонских литераторов во главе с писателем Д.В. Марковичем.

ІВАН ФРАНКО ПРО ХЕРСОНСЬКИЙ АЛЬМАНАХ «СТЕП»

В р. 1886 спромоглися херсонці на белетристичну збірку «Степ», що вийшла, одначе, не в Херсоні і не в Одесі, а в Петербурзі. Збірка вийшла мішана щодо мови. Обік українських, були тут також російські праці. Із відомих імен стрічаємо тут знов Данила Мордовця опові- дання «Будяк» та Івана Левицького-Нечуя оповідання «Невинна». Дніпрова Чайка дала та- кож дві поезії. Пані Олена Маркович помістила тут весільні пісні, записані в Єлисаветград- ськім повіті, а Марія Ганенко - розвідку про сімейно-маєткові відносини селянської люд- ності Елисаветградського повіту; обі праці сих дам писані, розуміється, окрім текстів пісень, російською мовою. Уперве виступає тут на літературне поле Іван Карпенко, псевдонім Іва- на Тобілевича, що під сим псевдонімом опісля здобув собі славу не тільки доброго актора, але також найкращого українського драматурга. В «Степу» він помістив свою драму «Бон- дарівна», слабу з історичного і драматичного погляду. Гарним придбанням «Степу» були чотири оповідання Дмитра Маркевича «Из уголовщины», писані, одначе, українською мо- вою, в яких автор виявив неабиякий белетристичний талант. Фігурують у збірці ще три не- відомі мені ближче оповідачі, а, власне, А. Браунер, що помістив там три маленькі опові- дання, з яких лиш одно «Тирса» українською мовою; далі Пенчуківець, очевидно, псевдо- нім, що помістив оповідання «Тарасенко», і М. Заволока (чи не псевдонім Михайла Грушев- ського?), що дав оповідання «Бідна дівчина». Згадаю ще про дві наукові праці, писані росій-

ською мовою, а власне А. Р у с о в а, Областное начало земской статистики і К, Ш р а м а, Украинская деревня по произведениям Старицкого и Кропивницкого. Автор сієї остатньої розвідки, зложивши з виписок із драм обох назва- них письменників малюнок українського села, кінчить його увагою: «а наскільки сей малюнок відповідає дійснос- ті, не можемо сказати».

Іван Франко. Зібр. творів у п'ятдесяти томах. - К., 1984. ~ Т. 41. - С 383-384.

Семейно имущественный отноше

т:(тьяисклго насел шя въ к\шса

грлделюмъ уьт

(SîfttOplftM* КО обычяожу

Предлагаемые пнже матеріали собраны •

скодькт со.шъ Семииастовевой волости и R

Гадшей Biicutt Клис&йетградск&го у4зда *

ней oMcnif* находится в* совершенно исіиі

пихъ уелонЫхъ: »то вымен« вошшоо шиашшге. «*

городе а. casai о мо««пта перехода вышин л ■ мы.чг ітеелялі, иа ofijtos-fc стоить носшт S* MSitfpoim шш&№ ариоікчфро колка. 11, nt ш ira то, что и}»« !іоєшіоііорд >П'«чосно«і. )к.-хлІ ыч>й сімііі иенрнкосиоиеииоетн ц&ріш лtrue Лракчтчіта щмтт о (iwoycrpoftCTtrî) .tr» Ш

южнмхі. «омшвъ, иредусматрниишін rte столь ышиис предметы, т:ъ ра,іді.іі, «nj

Cti^t/îRîi’ ІІОрЙДВН и T. It,, 110 H формы not

чммо шт% т. жиацх% домам» н нроч., і*

Творче завдання:

Підготуйте повідомлення про діяльність земських установ у вашому регіоні.

Додатки:

Про відкриття земських шкіл в Олександрійському повіті

«В Александрийском уезде устройство и образование земских школ в первое время встретило большие затруднения в приискании удобных поме­щений и порядочных учителей. Поэтому в 1867 году вместо 4-х образцовых школ, предполагавшихся к открытию, была открыта только одна... К1874 году образцовых (современных) земских школ в уезде было 3 с 468 учащихся. Кроме них в уезде существовало ещё 57 народных школ с различными пособиями от земства... Всего учащихся в этих школах в 1874 году было 26 222 человека (1455 мальчиков и 167 девочек)».

Свод сведений о начальном образовании в Херсонской губернии

за 1885-1886 гг. - Херсон, 1889. - С. 16.

Для допитливих:

1. Исторический очерк города Елисаветграда / Сост. А.Н. Пашутин. Елисаветград, 1897. - 312 с.

2. Никифоров В. Очерки Александрийского уезда Херсонской губернии. Одесса, 1876. - 191 с.

1. Розвиток промисловості,

віті наприкінці XIX ст. пра­цювало 173 парових і 16В во­дяних млини, а також 1 577 вітряків. Розвивалися й інші галузі промисловості, спря­мовані на переробку сіль­ськогосподарської продук­ції. В Елисаветградському і Олександрійському повітах діяло 18 винокурних заводів.

Значні кошти в еконо­міку Центральної України в пореформений час вкладали англійські, бельгійські, фран­цузькі, німецькі, швейцар­ські інвестори. Так, у 1874 р. брати-англійці Роберт і То- мас Ельворті заснували в Єлисаветграді підприємство для ремонту і виготовлен­ня сільськогосподарського інвентарю, а француз Буй- су створив товариство Груш- ківського бурякоцукрового заводу на землях сучасного Ульяновського району.

Незабаром підприєм­ство Ельворті перетворилося на завод сільськогосподар­ських машин, продукція яко­го користувалася попитом не лише на ринках Російської імперії, але й за її межами. На заводі виготовляли мо­лотарки, сівалки, кінні при­води тощо. 1888 р. на заво­ді Ельворті було сконструйо­вано першу в Росії рядкову

Томас і Роберт Ельворті. Фото початку XX ст.

Цукрова промисловість була представле-

5:

на Грушківським, Маловисківським, Старокостян-

^ тинівським, Сальківським, Капітанівським, Мо- % гильнянським, Перегонівським, Олександрівським Ь=! і Саблино-Знам'янським заводами. На початку

19. ст. вони виробляли 1,5 млн. пудів цукру щороку.

Значних обсягів набула борошномельна §; промисловість. Лише в блисаветградському по-

о

со

о

о.