3. Особливості алгоритмів управління ресурсами

Від ефективності алгоритмів управління локальними ресурсами комп'ютера багато в чому залежить ефективність всієї мережевої|мережної| ОС в цілому|загалом|. Наприклад, залежно від особливостей використаного алгоритму управління процесором, операційні системи ділять на багатозадачні і однозадачні, багатокористувацькі| і однокористувацькі|, на системи, що підтримують багатонитяну обробку і що не підтримують її, на багатопроцесорні і однопроцесорні системи.

Підтримка багатозадачності. По кількості одночасно виконуваних завдань операційні системи можуть бути розділені на два класи: однозадачні і багатозадачні.

Підтримка багатокористувацького режиму. По числу одночасно працюючих користувачів ОС діляться на: однокористувацькі і багатокористувацькі.

Витісняюча і невитісняюча багатозадачність. Найважливішим ресурсом, що розділяється, є процесорний час. Спосіб розподілу процесорного часу між декількома процесами (або нитками), що одночасно існують в системі, багато в чому визначає специфіку ОС. Серед безлічі існуючих варіантів реалізації багатозадачності можна виділити дві групи алгоритмів: невитісняюча багатозадачність|багатозадачний|; витісняюча багатозадачність|багатозадачний|.

Підтримка багатонитковість. Важливою властивістю операційних систем є можливість розпаралелювання обчислень в рамках одного завдання. Багатонитяна ОС розділяє процесорний час не між завданнями, а між їх окремими гілками (нитками).

Багатопроцесорна обробка. Іншою важливою властивістю ОС є відсутність або наявність в ній засобів підтримки багатопроцесорної обробки - мультипроцесування. Мультипроцесування приводить до ускладнення всіх алгоритмів управління ресурсами.

4. Операційна система як розширена машина

За допомогою операційної системи у прикладного програміста має створюватися враження, що він працює з розширеною машиною. Апаратне забезпечення комп’ютера недостатньо пристосоване для безпосереднього використання у програмах. Наприклад, якщо розглянути роботу з пристроями введення-виведення на рівні команд відповідних контролерів, то можна побачити, що набір таких команд обмежений. Операційна система приховує такий інтерфейс апаратного забезпечення, замість нього пропонують інтерфейс прикладного програмування, що використовує поняття вищого рівня (абстракції). Наприклад, при роботі з диском типовою абстракцією є файл. Працювати з файлами простіше, ніж безпосередньо з контролером диску. За взаємодію з контролером диска відповідає операційна система.

Виділення абстракцій дає змогу досягти того, що код ОС і прикладних програм не потребуватиме зміни при переході на нове апаратне забезпечення. Наприклад, якщо встановити дисковий пристрій нового типу, всі його особливості будуть враховані на рівні ОС, а прикладні програми продовжуватимуть використовувати файли, як і раніше. Така характеристика системи називається апаратною незалежністю. Можна сказати, що ОС надають апаратно-незалежне середовище для виконання прикладних програм.