Біограф ііі групи

Де Бальмен Яків Петрович (1813-1845) – граф, офіцер, художник-аматор. З роду офранцужених шотландців, які наприкінці XVII - на початку XVIII ст. переселились у Росію і дослужились до дворянського звання, мали маєток на Полтавщині. Яків де Бальмен захоплювався літературою, писав повісті з великою пошаною ставився до Шевченка, з яким познайомився 1843р. в селі Мойсівка. Художник-офіцер разом з М.Башиловим ілюстрував рукописний "Кобзар", що мав поширюватися серед слов`янських народів. Загинув у бою на Кавказі.

Співдоповідач iіі групи

Поема "Кавказ" не призначалася для друку, але поширювалася в рукописних списках. У час перебування на Україні Шевченка читав поему селянам. У грудні 1846р. поет передав твір через М.Савича, який їхав за кордон, А.Міцкевичу. Вперше поема опублікована за кордоном у збірці "Новые стихотворения Пушкина и Шевченки".

Учитель.

Поему "Кавказ" називають то поемою, то ліричним твором типу медитації. Він не має ні сюжету, ні героїв-персонажів. Композиція поеми – це низка монологів, кожний з яких містить у собі чітко визначений зміст.

Словникова робота

Медитація – філософські роздуми про свою долю і долю батьківщини.

Інвектива – гострий виступ проти кого-небудь, чого-небудь.

IV. Осмислення матеріалу

Робота з текстом поеми "Кавказ".

1. Яким пейзажем починається поема та яка його роль?

2. Що говорить Т.Шевченко про загарбницьку політику царського уряду в поемі?

3. З якою метою поет в поемі поставив царя в один ряд з псарями, гончими і хортами?

4. Пригадаєте, де ще ви зустрічали образ Прометея? Символом чого є Прометей у світовій літературі?

5. Кого поет зображує в образі орла?

Дослідник IV групи

Міфологічний Прометей – це борець за свободу і захисник людей. До образу його зверталися митці багатьох народів різних епох. У російській літературі до образу Прометея звертався М.Ломоносов. В Українській літературі після Шевченка вдається Леся Українка в драматичній поемі "В Катакомбах". Неофіт-раб заявляє, що він віддасть честь титану Прометею, який завзято боровся проти рабства. У символічному образі Прометея Шевченко показав незламність, титанізм народів, а в образі не ситого орла – царат, який "Карає... що день Божий добрі ребра й серце розбиває". Народ безсмертний, тому царат "не вип’е живущої крові", "не скує душі живої". Поет радіє, що серце народу "знову оживає і сміється". Як гімн не здоланності народів, звучать натхненні слова "Невмирає душа наша, не вмирає воля".

Створюючи образ Прометея, поет не йшов сліпо за відомим грецьким міфом, а взяв звідти тільки ідею безсмертя титана. Побіжно згадавши його тривалі страждання, автор наголошує на стійкості закутого Прометея, яку не в силі здолати хижий орел. Прометей і орел – це два ворожі табори – народ і царат. Волелюбний народ не скоряється катам, і хоч самодержавство терзає його щомиті, він прагне розкуватися, щоб розкрити свої животворчі сили. Образ Прометея не тільки закликав народи до боротьби проти царату, а й виховував віру в перемогу над самодержавством.