Розділ 1. Сучасний стан діяльності тнк

1.1. Тнк у сучасному світовому господарстві

Швидке зростання прямих приватних інвестицій, вихід технологічного поділу праці за межі фірм, галузей і національних кордонів супроводжується появою гігантських міжнародних науково-виробничих комплексів з філіями в різних країнах та на різних континентах. Транснаціональні корпорації XXI століття - це складні соціально-економічні системи, що поєднують фінансові, виробничі, науково-технологічні, торгово-сервісні й керуючі структури, активність яких як лідируючих суб'єктів світової економіки характеризується глобальним масштабом.

На сьогоднішній день ТНК є не лише тієї опорою, на якій базується народне господарство країн розвинутої економіки, але й, перетворившись в найбільші транснаціональні групи, що включають у свою структуру численні закордонні філії виробничого, науково-дослідного, постачальницького й збутового характеру, все активніше діють на міжнародній арені, ставши головною силою світової економіки.

ТНК все більше стають визначальним чинником для вирішення долі тієї або іншої країни в міжнародній системі економічних зв'язків. Активна виробнича, інвестиційна, торгова діяльність ТНК дозволяє їм виконати функцію міжнародного регулювання виробництва і розподілу продукції.

За даними ООН, зараз у світі існує більш як 65 тис. ТНК, що контролюють понад 850 тис. зарубіжних дочірніх компаній по всьому світу, у яких задіяні більш як 74 млн. чоловік. При цьому на території промислово розвинених держав розміщується понад 80% материнських компаній і близько 33% філіалів. У країнах, що розвиваються, — відповідно 19,5 та майже 50%, у колишніх соціалістичних державах — приблизно 0,5 та 17%. .

Статистика свідчить, що в сучасній економіці транснаціональні корпорації мають надпотужні позиції. На ТНК припадає приблизно половина світового промислового виробництва, понад 67 % зовнішньоторговельного обороту, майже 90% прямих зарубіжних інвестицій. Транснаціональні корпорації контролюють до 80 % патентів та ліцензій на нову техніку, технології та “ноу-хау”.

Головною причиною такого стрімкого розвитку ТНК в другій половині XX ст. безсумнівно, є висока ефективність їх діяльності в порівнянні з компаніями, що діють лише в одній країні. З 80-х років XX ст. значно посилюється активність ТНК у сфері послуг, сфера обробної промисловості відходить на задній план, а ділова активність корпорацій у первинному секторі (у видобувній промисловості) різко скорочується. Основна частина промислових активів зосереджується в чотирьох галузях: нафтовій, автомобільній, хімічній та фармацевтичній.

Функціонування сучасних ТНК відбувається в умовах глобалізації світогосподарських зв'язків, які, з одного боку, створюють зовнішнє середовище для їх діяльності, а з іншого - самі є результатом такої діяльності. Поява глобальних ТНК призвела до того, що нині третина світової торгівлі здійснюється в рамках транснаціональних комплексів. Одним із лідерів серед глобальних ТНК є швейцарська "Nestle". Обсяг її зарубіжного продажу становить 98% від обсягу загальних продажів, у іншої глобальної компанії - "Philips" - цей показник - 88%, у "British petroleum" - 75%. Основна частина ТНК та інвестицій належить США, країнам Європейського Союзу та Японії.¹

Характерною рисою ТНК наших днів як і раніше залишається міжнародний характер їх діяльності й характеризується наступними основними рисами: по-перше, вона активний учасник розвитку світового господарства, процесів міжнародного поділу праці, по-друге, для неї характерна відносна незалежність руху капіталу від процесів, що відбуваються в рамках національних кордонів, по-третє, вона об'єктивно регулює світогосподарські відносини, здійснюючи свої операції з метою отримання надприбутку. Крім цього сучасні ТНК є важливою складовою єдиної світової політичної та економічної системи, вони беруть активну участь у міжнародних політичних процесах і являють собою нові суб'єкти світового політичного процесу.

В останні роки Організація Об’єднаних Націй зробила деякі уточнення щодо міжнародного статусу фірми адже спочатку до числа ТНК відносилися фірми з оборотом більш як 100 млн. дол., і з філіалами не менше, ніж в шести країнах . Сьогодні ООН вважає ті корпорації транснаціональними, котрі мають такі формальні ознаки:

- вони мають виробництво не менше, ніж в двох країнах;

- проводять узгоджену економічну політику при централізованому керівництві;

- виробничі ланки ТНК активно взаємодіють між собою, обмінюючись ресурсами та відповідальністю.

Сучасні ТНК поєднують світову торгівлю з міжнародним виробництвом. Вони діють через свої дочірні підприємства та філії в десятках країн світу по єдиній науково-виробничій і фінансовій стратегії, котра формується в їх головних компаніях, володіють потужним науково-виробничим і ринковим потенціалом, котрий забезпечує високий динамізм розвитку.¹

Характеризуючи сучасні тенденції в розвитку ТНК, слід відзначити, по-перше, вплив науково-технічного прогресу на розвиток транснаціонального капіталу, по-друге, особливості інноваційної діяльності ТНК, по-третє, прискорений розвиток і вдосконалення факторів виробництва, що використовуються ТНК. Останніми роками відпала необхідність у надвеликих підприємствах на територіях окремих держав, розрахованих на всесвітній ринок. З'являється можливість створювати заводи, що випускають одну і ту ж продукцію за однією й тією ж технології в низці країн, тобто уніфікувати випуск продукції в міжнародному масштабі й організувати спільне виробництво з підприємствами, що знаходяться в різних точках земної кулі й мають різну національну належність.

Завдяки цьому, ТНК можуть розміщувати виробництво в будь-якій точці світу - там, де їм вигідно, не утруднюючи себе національними межами і кордонами. В одних випадках вирішальну роль відіграє близькість сировини і матеріалів, дуже громіздких, дорогих для транспортування. В інших використовується близькість місткого ринку збуту. ТНК може приваблювати наявність кваліфікованої робочої сили або, навпаки, використовується величезний резерв дешевої та малокваліфікованої робочої сили у країнах, що розвиваються. В усіх цих випадках виробництво орієнтується на випуск продукції, що має споживчий попит, її постачають на будь-який ринок або регіон звідти, де її виробництво найбільш вигідне. Виробництво стає глобальним, з'являються підприємства, які працюють "на весь світ".¹

У цілому розвиток транснаціональних корпорацій - природний процес еволюційних змін у світовій економіці. Результатом якого є сьогоднішнє їх функціонування та вплив на економічну, політичну і соціальну сфери життя суспільства. Займаючи, таким чином, центральне місце в сучасній світогосподарської системі, ТНК роблять все більший вплив на міжнародні відносини і світову економіку в цілому, хід якої багато в чому визначається особливостями їх розвитку.