- •Загальний опис котла
- •1.1 Технічні характеристики
- •1.2 Ескіз парового котла кв 32/25.
- •Опис котла
- •Розділ 2
- •2.1 Матеріальний баланс процесу згорання. Об'єми повітря і продуктів згорання.
- •Розрахунок
- •2.2 Побудова діаграми «ентальпія – температура» продуктів згоряння
- •Розрахунок
- •2.3 Попередній тепловий баланс допоміжного котла
- •Розрахунок
- •2.4 Розрахунок теплообмін у в топці
- •Розраунок
- •2.5 Тепловий розрахунок випарного пучка труб
- •Розрахунок
- •3 Основні положення експлуатації котла
- •3.1 Підготовка до дії
- •3.2 Розпал котла
- •3.3 Підйом пара
- •3.4 Обслуговування під час роботи
- •3.5 Зупинка котла
- •Висновок
- •Термодинамические свойства воды и перегретого пара по таблицам с.Л. Ривкин, а.А. Александров - м: Энергия, 1975, 80 с.
2.5 Тепловий розрахунок випарного пучка труб
1. Визначаемо теплову потужність випарної поверхні нагріву
допоміжного котла Qк, кВт і температуру газів на виході з неї t'' °С.
2. Знаходимо число рядів труб конвективного пучка Z2 і площу поверхні його нагріву Нк, м2.
3. Досліджуемо вплив одного з конструктивних або експлуатаційних
чинників на конвективний теплообмін.
Розрахунок
1
Кількість
труб у ряду
2
Площа
нагріву ряду
,
3 Площа живого перерізу Fг, ;
Fг
=
Fг=3,3*(2,05-40,1*0,032)=2,5
4
Ефективна
товщина
випромінюючого
шару S,
м ;
0,9d(
5 Теплова потужність випарника Qк, кВт ;
;
4776,3
6 Ентальпія газу за випарником І'', кДж/кг ;
=26045-4776,3/0,22*0,985=3348.
7 Температура газу за пучком tг'',°С Діаграма I – t по І''
8
Середня
температура газу
,
Тг
°С, К
де
,
– температура газу на вході і виході з
даної поверхні, °С.
9
Середня
швидкість
м/с
10 Фізичні параметри газу:
-
к-т кінематичної в'язкості ν = 31,6
-
к-т теплопровідності λ
=
0,0412
- Прандтля Рr м2/сВт/(м2·°С) = 0,67.
11 Поправочні коефіцієнти Сs=1 і Сz=1 .
12
Коефіцієнт
тепловіддачі від
газу
до стінки труби
Вт/(м2·°С)
де λ – коефіцієнт теплопровідності газів, Вт/(м2·°С);
– зовнішній
діаметр труби, м;
– швидкість руху газу, м/с;
ν – коефіцієнт кінематичної в'язкості середовища, м2/с;
– критерій
фізичної подібності Прандтля;
,
– поправочні коефіцієнти, що враховують
число рядів труб і
компонування
пучка.
13
Температура
шару
забруднень
К.
де
– температура середовища, що обігрівається,
°С;
ε – коефіцієнт забруднення, м2·°С/Вт;
q – щільність теплового потоку, що доводиться на 1 м2 поверхні нагріву.
15 Для випарного пучка q дорівнює 40 000 – 100 000 Bт/м2.
16
Міра
чорноти потоку газів
.
17
Приведена
міра чорноти
де
– міра чорноти труб, 0,80 – 0,82;
– міра чорноти газового потоку.
18 Коефіцієнт тепловіддачі
випромінюванням
Вт/(м2·°С) .
де
– приведена міра чорноти;
– середня
абсолютна температура газів, К;
–
абсолютна
температура стінки труби, К.
19
Коефіцієнт
тепловіддачі k
Вт/(м2·°С).
Вт/(м2·°С).
де
– коефіцієнт тепловіддачі від газу до
стінки труби, Вт/(м2·°С);
– коефіцієнт
забруднення поверхні, м2·°С/Вт.
20 Температурний натиск Δt °С .
21
Розрахункова
поверхня
конвективного
нагріву
22
Розрахункове
число рядів
труб
.
23
Прийнята
кількість рядів
труб
.
24
Прийнята
площа поверхні
нагріву
*,
25
Розбіжність
, %.
3 Основні положення експлуатації котла
3.1 Підготовка до дії
Розпалювання котла роблять після чергової зупинки або ремонту. Попередньо перевіряють якість виконання ремонтних робіт, а також усунені дефекти і враховані зауваження, записані в журнал дефектів перед остановом котла. Для цього оглядають котел та його допоміжне обладнання, перевіряючи стан пальників, обмурівки, обшивки, колекторів, паро - і водопроводів, їх арматури і підвісок (опор). Після значних внутрішніх ремонтів контролюють стан топкових екранів, внутрішніх елементів, пальників, поверхонь нагріву, їх підвісок, опор, захисних та дистанційних пристроїв, звертаючи увагу на відсутність тріщин, свищів і здуттів, слідів корозії і забруднень труб, правильність їх установки і забезпечення термічних розширень.
Крім того, оглядають: допоміжні механізми та їх приводи, тягодуттьові машини (вентилятори, димососи, повітродувки, електро - і турбоприводы, системи охолодження і мастила); млини, живильники сирого палива і пилу, бункера; елементи системи пылеприготовления, обдувки і дробоочищення; системи шлакозолоулавливания і видалення. Обов'язковою умовою є перевірка зв'язку, освітлення, протипожежного готовності блоку. Потім перевіряють запаси палива в бункерах і води в баках конденсату, положення арматури і гарнітури на пароводяному і газовоздушном трактах, підготовку мазутного і газового господарства, роботу захисно-запальных пристроїв, безперебійність подачі пари від стороннього джерела, правильність установки вантажів запобіжних клапанів.
До
підготовки газоповітряного тракту
належать: відкриття запірних шиберів
на повітроводах і індивідуальних на
пальниках, закриття всіх напрямних
апаратів тягодуттьових машин; відкриття
шиберів на стороні всмоктування димососів
та напірної сторони вентиляторів,
закриття регулюючих шиберів подачі
гарячого повітря на млини і
добавки
(присадки) в них холодного повітря;
відкриття ліній рециркуляції повітря.
Перед заповненням котла водою закривають вбудовану відкривають засувку і регулює живильний клапан, повітровідвідники на тракті до ВЗ, Дросельні клапани та вбудованого сепаратора . Крім того, при закритті загальної) і індивідуальної засувок уприскування відкривається арматура на лінії зливу з колекторів вприскування в деаератор . Щоб уникнути закидання води в перегревательный тракт за ВЗ і забрудненої води з розпалювального розширювача закривають клапан на лінії відводу від сепаратора до перегревателю за ВЗ і на лініях відводу пари і води від розширювача до конденсатора , відкривши клапан і засувку для скидання води в циркуляційний водовід .
Одночасно з підготовкою циркуляційного контуру розпалювального проводиться складання схеми паропроводів свіжої і проміжного пара, яка полягає у відкритті головної парової засувки і її дренажів, засувок та їх вприскувань, дренажів промперегріву і скидної засувки і закриття регулювальних клапанів, їх охолоджувачів в. вприскувань в трубопроводі-скидання пари за швидкодіючим включає клапаном ; засувок, що регулюють байпасні клапанів і повітряників промперегріву. Після складання схеми включають живильний електронасос і котел заповнюють водою. По мірі заповнення раніше відкриті повітровідвідники поступово закривають. Далі підвищують тиск води перед ВЗ до необхідного рівня і прокачують розпалювальний витрата води (приблизно 30%) по контуру. Для надійного видалення повітря кілька разів збільшують витрату води і знову повертаються до растопочному витраті.
Завершивши заповнення і прокачування котла водою, включають димососи, дуттьові вентилятори, регенеративні повітропідігрівники, їх допоміжне устаткування і вентилюють газоповітряний тракт. При підготовці до розпалюванні на газі заповнюють і продувають газопроводи; використовуючи мазут вставлять під тиск мазутні і парові магістралі. При зупинці більш ніж на три доби паралельно з пуском котла виробляють водяну промивку тракту до ВЗ, доки вміст у воді сполук заліза не досягне норми.
Відмінності підготовки до розпалюванні з холодного стану котлів інших конструкцій, а також до растопкам з інших станів полягають переважно в особливостях підготовки схеми пароводяного тракту. Так, при підготовці до розпалюванні з гарячого стану відсутні операції, пов'язані із заповненням котла водою, і спрощуються операції підготовки пароводяного тракту. Підготовчі передпускові роботи, особливо що стосуються перевірки та огляду обладнання, значно ускладнюються при підготовці пуску після капітальних ремонтів і ще більше - після монтажу.
