4.Вимоги безпеки до контрольно-вимірювальних приладів

Контрольно-вимірювальні прилади, прилади автоматики, прилади безпеки і арматура повинні відповідати проектно-технічній документації заводу-виготовлювача. На кожній виробничій дільниці повинен бути журнал для записів результатів оглядів, відміток про регулювання і ремонт контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації.

Перевірку, випробування контрольно-вимірювальних приладів і автоматичних пристроїв необхідно проводити у відповідності з ДСТУ 3400-2000. Терміни перевірки приладів, установлених на устаткуванні, у мережах автоматики, на трубопроводах тощо, визначаються підприємством у залежності від конкретних умов експлуатації, але не рідше одного разу в 6 місяців.

Перевірка манометрів з їх опломбуванням або клеймуванням повинна проводитись не рідше одного разу в12місяців. Крім цього, не рідше одного разу в 6 місяців власником посудини повинна проводитись додаткова перевірка робочих манометрів контрольним манометром із записом результатів у журнал контрольних перевірок. За відсутності контрольного манометра дозволяється проводити додаткову перевірку перевіреним робочим манометром, що має ідентичну шкалу і клас точності з тим, що перевіряється.

На всіх контрольно-вимірювальних приладах (манометрах, вакуумметрах, амперметрах, дистанційних термометрах тощо) повинно бути клеймо (пломба) із зазначенням дати останньої перевірки. Використовувати неперевірені в строк прилади, а також прилади без клейма не дозволяється.

Вся арматура і контрольно-вимірювальні прилади повинні розташовуватися в зручних для спостерігання і обслуговування місцях. Контрольно-вимірювальні прилади повинні установлюватися не вище 2 м від рівня підлоги або площадки спостерігання за ними. У разі установлення манометрів на висоті від 2 до 3 м їх діаметр повинен бути не менший ніж 160 мм. Розташування манометрів на висоті понад 3м від рівня підлоги або площадки не дозволяється.

Контрольно-вимірювальні прилади повинні вибиратись з такою шкалою, щоб при робочому тискові стрілка знаходилась в середній третині шкали. На циферблаті цих приладів повинна бути нанесена червона риска, що вказує дозволений робочий тиск або розрідження. Замість червоної риски на циферблаті дозволяється закріплювати назовні металеву пластинку червоного кольору, яка щільно прилягає до скла над відповідною позначкою шкали. Наносити фарбою риски на скло приладу не дозволяється.

Покажчики рівня рідини повинні встановлюватись вертикально або похило відповідно до інструкції заводу-виготовлювача, при цьому повинна бути забезпечена добра видимість рівня рідини. На кожному покажчику рівня повинні бути вказані допустимі верхній та нижній рівні. Покажчики рівня повинні бути оснащені арматурою (кранами та вентилями) для їх від'єднання від посудин та продування. У разі застосування в покажчиках рівня в якості прозорого елемента скла або слюди для запобігання травмуванню персоналу у разі їх розриву повинен бути передбачений захисний пристрій.

Устаткування, що працює під тиском(розрідженням), для керування роботою і безпечної експлуатації в залежності від призначення повинно оснащатися:

запірною або запірно-регулювальною арматурою;

приладами для вимірювання тиску;

приладами для вимірювання температури;

запобіжними пристроями від підвищення тиску понад допустимий;

покажчиками рівня рідини.

Для запобігання гідравлічним ударам апарати, що працюють на парі, яка подається в парову сорочку, повинні оснащуватися конденсатовідвідниками.

Автоклави, стерилізатори безперервної дії, паромасляні печі повинні мати робочі і контрольні прилади для вимірювання температури.

Апарати, що працюють під вакуумом, повинні мати вакуумметр і вакуумпереривник безпечного вирівнювання тиску всередині апарата з атмосферним.

Паропроводи до теплового устаткування, що не працює під тиском, повинні бути оснащені редукувальними і запобіжними клапанами, манометрами і запірними органами. Тиск пари, що поступає в них, не повинен перевищувати 0,05 МПа ( 0,5 кгс/см²).

Посудини, оснащені швидко знімними затворами, повинні мати запобіжні пристрої, які унеможливлюють вмикання посудини під тиском при неповному закритті кришки і відкриванні її за наявності в посудині тиску.

Запірна і запірно-регулювальна арматура повинна установлюватися на штуцерах, безпосередньо приєднаних до посудини або на трубопроводах, які підводять до посудини або відводять з неї робоче середовище. На маховику запірної арматури повинно бути вказано направлення його обертання при відкриванні або закриванні арматури.

Манометр повинен установлюватися на штуцері посудини або трубопроводі до запірної арматури. Між манометром і посудиною повинен бути установлений триходовий кран або інший пристрій, що дозволяє проводити періодичну перевірку манометра. У необхідних випадках манометр повинен забезпечуватися сифонною трубкою.

Важильно-вантажні і пружинні клапани повинні закриватися кожухом або ковпаком, які унеможливлюють самочинне збільшення навантаження клапана.

Посудина, розрахована на тиск менше тиску джерела, яке його живить, повинна мати на підвідному трубопроводі автоматичний редукувальний пристрій з манометром і запобіжним пристроєм, установленим на боці меншого тиску після редукувального пристрою. Для групи посудин, апаратів, які працюють при однаковому тиску, дозволяється установлювати один редукувальний пристрій з манометром і запобіжним клапаном на загальному підвідному трубопроводі до першого відгалуження до однієї з посудин. У цьому випадку установлення запобіжних пристроїв на самій посудині не обов^,язкове, якщо в ній виключена можливість підвищення тиску. Кількість запобіжних клапанів, їх розміри і пропускна спроможність повинна визначатися за розрахунком у відповідності з ГОСТ 12.2.085-82 і Правилами будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

Між посудиною і запобіжним пристроєм не повинно бути запірного органу.

Відвідні трубопроводи запобіжних пристроїв у місцях можливого накопичення конденсату повинні бути обладнанні дренажними пристроями для видалення конденсату.

Установка запірних органів або іншої арматури на дренажних трубопроводах не дозволяється.

Запобіжний клапан повинен бути обладнаний пристосуванням, що захищає обслуговуючий персонал від опіків при спрацюванні клапана і перевірці його дії.

Пружинні запобіжні клапани повинні мати пристосування для підриву.

Порядок і терміни перевірки справності дії клапанів і інших запобіжних пристроїв повинні бути вказані в інструкції з експлуатації запобіжних пристроїв, розроблений у відповідності з вказівкою заводу-виготовлювача і затверджений наказом керівника підприємства.

Результати перевірки справності запобіжних пристроїв, відомості про їх наладку записуються в змінний журнал роботи посудин особами, які виконують зазначені операції.

На посудинах, що обігріваються полум^,ям або гарячими газами і в яких можливе зниження рівня рідини нижче допустимого, повинно бути установлено не менше двох покажчиків рівня прямої дії.