Конструкція автосамоскидів

Джерелом механічної енергії автосамоскида є двигун. Як правило це дизельні двигуни внутрішнього спалювання, які працюють на важному дизельному пальному.

На вітчизняних автосамоскидах використовуються 6, 8 та 12 циліндрові двигуни з V – образним розташуванням робочих циліндрів.

Дизельні двигуни досить економічні і працюють на дешевому палеві.

Газотурбінні двигуни для самоскидів особливо великої вантажопідйомності мають високу надійність, у 4 рази більший ресурс, менші розміри та масу, ніж дизельні двигуни, працюють на різного виду палеві, мають хороші пускові якості при низьких температурах (до – ). Але більшої вартості та мають менший ККД.

Система механізмів автосамоскида, яка забезпечує передачу обертаючого моменту від колінчатого валу дизеля до ведучих коліс називається трансмісією. Вони бувають:

• механічна (МП);

• гідромеханічна (ГМП);

• електромеханічна (ЕМП) трансмісія (передача).

Механічна трансмісія – МАЗ – 5549, КрАЗ – 6505 та ін.

Гідромеханічна – автосамоскиди 20 60 т.

Електромеханічна трансмісія – автосамоскиди більше 80 т.

Гідромеханічна трансмісія. де,

Д – двигун;

Р – узгоджуючий редуктор;

ГТ – гідротрансформатор;

КП – коробка передач;

КВ – карданний вал;

ЗМ – задній міст.

Електромеханічна трансмісія. де,

Д – двигун;

Г – генератор;

ТД – тяговий двигун;

Р – редуктор;

ТК – струмовідводні комунікації;

АУ – апарати регулювання та керування.

Експлуатація і ремонт автосамоскидів

Утримання автомобільного транспорту в технічно справному стані забезпечується правильним зберіганням. На кар’єрах використовують гаражний та безгаражний засіб зберігання автомашин між змінами. Для безгаражного зберігання будуються відкриті стоянки.

Технічне обслуговування поділяється на:

• щоденне;

• перше технічне (ТО-1);

• друге технічне (ТО-2);

• сезонне (СО).

Щоденне ТО водії виконують перед виїздом на лінію або впродовж зміни на лінії з метою контролю справності стану автомобіля, заправка пальним та ін.

Перше та друге обслуговування виконують для зниження інтенсивності зношення деталей, виявлення та попередження відказів та несправностей за допомогою своєчасного виконання контрольних, регулювальних, мастильних робіт.

Для БелАЗ – 7549 ТО-1 виконується після 100 год. роботи двигуна, але не більше ніж 2000 км. пробігу. У деякому випадку підтягують кріплення, промивають фільтр попередньої очистки палива, замінюють фільтруючі елементи, мастило двигуна та фільтр кінцевої очистки палива, обслуговують повітряні фільтри двигуна, регулюють привод переключення передач, перевіряють технічний стан гідротрансформатора, вільного руху рульового колеса, акумуляторні батареї, замінюють мастило згідно карті змазки, регулюють гальма.

На автосамоскидах з електричною трансмісією через 100 год. праці двигуна перевіряють також стан щіток та щітко утримувачів, якоря (колекторна обмотка) електричних машин, контактні з’єднання, реле.

Обслуговування по ТО-2 виконують через 500 год. роботи двигуна, але не більше ніж 100 тис.км. пробігу автомобіля. При цьому окрім робіт по ТО-1 виконують: регулюють форсунки двигуна, підтягують гайки кріплення голівок циліндрів, перевіряють зазори у клапанному механізмі двигуна, насос високого диску, сходження та кути повороту передніх коліс, технічний стан контакторів, стартера тягових двигунів, замінюють мастило у гідромеханічній передачі, у картері ведучого моста і колісних передачах.

Сезонне обслуговування виконується 2 рази на рік, для підготовки у осінньо-зимовий та весняно-літній періоди. Зазвичай СО суміщають з ТО-2.

Ремонти поділяють на текучі та капітальні. Текучі виконують за необхідністю.

Капітальний ремонт виконують після визначених нормативів пробігу.

При капітальному ремонті автосамоскид повністю розбирають. Цей ремонт виконується на спеціалізованих заводах або у спеціальних цехах підприємства, які експлуатують автотранспорт.

Тех. обслуговування та текучий ремонт автосамоскидів виконують у гаражах та авторемонтних майстернях.

Автоматизація кар’єрного автотранспорту

та техніка безпеки

Автоматизація керування роботою автосамоскидом у кар’єрі досить складна та дорога.

Автоматичне керування у теперішній час відбувається за рахунок рішення ряду приватних задач:

• автоматична коробка передач;

• поліпшення керування;

• підвищення комфортності роботи водія та ін.

Більше розповсюдження отримали два інших направлення:

• побудова систем автоматизованого оперативного керування автотранспортом у кар’єрі за рахунок перерозподілу кількості автосамоскидів між екскаваторами при зміні умов праці та регулювання їх пересуванням по кар’єрним автодорогам;

• автоматизація підрахунку та контролю за виконанням автотранспортом роботи.

При розробці автоматизованої системи оперативного керування автотранспортом основою є технічна система кар’єра, мережа транспортних комунікацій, кількість та розташування пунктів навантаження та розвантаження, а також схема організації роботи автотранспорту.

Існують 2 способи організації роботи автотранспорту:

• пересування по «закритому циклу»;

• пересування по «відкритому циклу».

У першому випадку автосамоскиди закріплені за окремими екскаваторами, а у другому – ні, тобто отримують призначення до «вільного» екскаватора.

Перша схема простіша, обслуговується системою «Карат», використовується закритий цикл. У системі «Іскра» усі операції виконуються автоматично.

При великих вантажопотоках і кількості одиниць транспорту більш ефективним є використання «відкритого циклу» з системою «Кар’єр », яка розрахована на комплекс з 12 екскаваторів та 99 автосамоскидів.

Деякі моделі автосамоскидів (БелАЗ, «Камацу», «Катерпіллер») мають спеціальні вбудовані бортові системи:

• вимірювання маси вантажу, що перевозиться;

• змащування;

• елементів часу рейсу;

• радіозв’язок та ін.

Безпека руху автосамоскидів забезпечується організацією роботи й виконанням правил дорожнього руху.

Основними причинами травматизму є зіткнення машин і наїзди, неправильна подача й установка машини під навантаження й розвантаження (падіння автосамоскидів під укіс при розвантаженні, удари шматків вантажу по кабіні при навантаженні і т.д.), мимовільне опускання кузова, падіння людей з кузова й з підніжки, скочування машини на наступну за нею при русі по крутих ухилах, порушення правил ремонту і т.д.

Безпечний рух автосамоскидів забезпечується раціональним вибором параметрів дороги, умовами її змісту, режимів експлуатації (швидкостей руху, припустимих на даних ділянках траси).

При русі по трасі водій повинен керуватися дорожніми покажчиками з урахуванням умов руху (дощ, заметіль, туман, ожеледь, нічний час і т.д.). Для забезпечення безпечного руху необхідно дотримувати, що вимагається інтервал між самоскидами. Відстань між автосамоскидами повинне бути не менше повного гальмового шляху й зазору безпеки (рівного довжині машини, або при більших машинах - 10 м.). При відстані видимості менш довжини гальмового шляху руху забороняється. При різкім зниженні видимості (заметілі, бурани і т.д.) 20 м., рух також забороняється.

На кар'єрах прийнятий правобічний рух автосамоскидів. Лівосторонній рух допускається у виняткових випадках на усередині-кар'єрних дорогах, але при відсутності примикання до них доріг із правостороннім рухом. Ділянки доріг, на яких здійснюється лівосторонній рух, повинні захищатися попереджувальними дорожніми знаками.

При навантаженні забороняється проносити ківш екскаватора над кабіною водія самоскида. Перед початком навантаження водій повинен загальмувати автосамоскид, а двигун залишити працювати вхолосту. Очікувати навантаження автосамоскид повинен поза зоною дії екскаватора (за межами радіуса повороту ковша) і під'їжджати до екскаватора тільки після сигналу машиніста екскаватора.

При розвантаженні автосамоскидів безпека забезпечується тим, що для запобігання скочування машини під укіс розвантаження роблять не в брівки відвалу, а на відстані 2 - 3 м. від неї; іноді машину розташовують паралельно брівці уступу; застосовують різні бар'єри й обмежники.

Для підвищення безпеки роботи доцільно передбачати на автосамоскидах спеціальні кабіни, розраховані на навантаження тиски (розтягання), тому що в період ожеледі при пробуксовці на підйомі поперед машини, що йде, можливе зіткнення з наступної за нею машиною. Такі кабіни типу "ROРS" установлені на автосамоскидах КАТ-785 (розрахованих на навантаження 850 кН), на автосамоскидах БелАЗ вантажопідйомністю > 130 т. та ін.

Для підвищення безпеки руху велике значення має технічний стан машини, тобто організація служби технічного обслуговування й ремонту. Зменшення травматизму при ремонті автосамоскидів досягається застосуванням справних інструментів, дотриманням правил безпеки ремонтних робіт, огородженням робочих місць і застосуванням допоміжнихпіднімальних механізмів.

Типи конвеєрів

На рудних кар’єрах для транспортування гірничої маси використовують стрічкові, стрічково-канатні, пластинчасті, вібраційні та інші типи конвеєрів.

Стрічкові конвеєра

Отримали найбільше розповсюдження. Несучим та тягловим органом у таких конвеєрах є стрічка. Розраховані на переміщення гірничої маси з максимальною крупністю шматка 300 400 мм. при підйомі 16 та ухилі .

Конвеєрна лінія складається із окремих станів. Конвеєр складається із:

• конвеєрної стрічки;

• верхні та нижні роликоопори;

• приводна станція;

• натяжний, завантажувальний та розвантажувальний пристрій;

• пристрій для очистки стрічки;

• натяжний та відхиляючий барабани.

Стрічково-канатні конвеєри

У них стрічка використовується як несучий орган, а тяглові функції для підтримки та переміщення стрічки виконують канати.

Використовуються такі конвеєри у якості підйомних та магістральних при транспортуванні руди та породи на великі відстані під кутом нахилу до .

До їх складу входить конвеєрна стрічка спеціальної конструкції, два тягових канати, шківи з приводами, натяжні пристрої, барабани стрічки, а також лінійні опори.

Такі конвеєри використовують для матеріалів крупністю 350 мм., ширина стрічки 0,9 м., швидкість 2,1 м/с. Довжина 3000-3800 м., потужність електродвигуна 400 500 кВт.