- •1.Поняття «античність». Характерні ознаки античності.
- •Характерні ознаки Античності:
- •2.Періодизація та характерні риси давньогрецького мистецтва.
- •Характерні риси давньогрецького мистецтва:
- •3. Егейська культура ( ііі – іі тис. До н.Е.): архітектура, живопис, кераміка.
- •4. Гомерівський ( ранньоархаїчний період), XI – viiiст. До н.Е.: основні види кераміки.
- •5. Архаїчний період ( VII – VI ст. До н.Е.): архітектура, скульптура, живопис.
- •Характерні риси архаїчного періоду давньогрецького мистецтва
- •Основна поверхня виробів має колір глини (майже червоний)
- •Фігуративні частини покриваються чорним лаком, завдяки чому мають силуетний вигляд
- •Орнаменти:геометричний, згодом міфологічні сцени, сюжети із творів Гомера
- •Основні принципи створення
4. Гомерівський ( ранньоархаїчний період), XI – viiiст. До н.Е.: основні види кераміки.
Найвизначніший вид мистецтва цього періоду: кераміка.
Особливості кераміки:
Складаються основні форми давньогрецького посуду
Формування стилів давньогрецького вазопису, найдавніший з них – геометричний
Стиль – монохромний
Декор – геометричний, спрощений,стилізований, знаковий
Мотиви - меандр ( тип давньогрецького орнаменту, заснованого на спіральних завитках, що символізують хвилі; фрагменти кривих ліній та простих геометричних фігур ( Діпілонська амфора, VIII ст. до н.е.)
Кожен тип посуду відповідав певному призначенню і виконував обмежені функції, що і визначало його форму і характер декору.
Великі розміри і вага, де - який використовувався як надгробні пам’ятники
Народжуються основні типи посуду, які, згодом, почнуть розписувати різними фарбами, покривати лаками і багато декорувати:
найпоширеніші з них:
амфори та піфоси ( для зберігання вина чи олії)
кратери ( для змішування вина з водою)
ойнохої ( для роливання вина)
гідрії ( для зберігання води)
кіліки та ритони ( для пиття)
піксиди ( посуд у вигляді скриньки)
Вигляд Кноського палацу за реконструкцією Еванса
План Кноського палацу за реконструкцією Еванса
Великі сходи (фрагмент)
Фрагмент восстановленного светового колодца с фресками из Зала Фресок.
ігри з биком
танцівниця
5. Архаїчний період ( VII – VI ст. До н.Е.): архітектура, скульптура, живопис.
Характерні риси архаїчного періоду давньогрецького мистецтва
Відхід від умовості та схематичності в мистецтві
Постійне звертання до традицій Стародавнього Сходу
Найвизначніші види мистецтва архаїчного періоду : архітектура, скульптура, живопис:
АРХІТЕКТУРА.
1.Формується ордерна система, що стала основою будівництва для всіх подальших часів
2. Ордер – це система співвідношення несомих та несучих частин будівлі. Основа – система пропорцій, де модулем є людська постать. Існує три основні ордери, які виникали поступово.
3.Найдавніший за часом виникнення є доричний ордер (VII ст. до н.е.), виникає в місцевості Дорида. Пропорції колони – один до шести (пропорції чоловічого тіла). Архітектурні складові ордеру мають мінімум декору, вони не переобтяжені орнаментикою і додатковими елементами.
4.Іонічний ордер – ( середина VI ст. до н.е.), виникає в місцевості Іонія. Колони витончені, витягнуті, тонкі, зверху прикрашені волютами ( архітектурна деталь іонічної та коринфської колони у формі завитка). Пропорції колони – один до семи ( пропорції жіночого тіла).
5. Коринфський ордер ( 2полов.Vст.до н.е.) – з’являється пізніше за інші. Його схема будови подібна до іонічної, але колона ще більш витягнута та тонка, декор ще пишніший, капітель самої колони,окрім волюти багато прикрашена листками аканта (середземноморська рослина, форма листя якої з гострими кінцями, які нагадують лапу ведмедя, стала основою рисунка – орнамента коринфських капітелей). Вітрувій зазначає, що ордер був винайдений скульптором Каллімахом з Коринфу. Отримав назву « дівочого ордеру».
6. Уся структура архаїчного храму мала два основні типи складових: несучі, опорні (колони) та несомі частини (антаблемент).
7. Храм складався з таких елементів:
стереобат – сходинки непарної кількості, які були опорою для несучих елементів
колона – яка складається з фуста – стовбура, прикрашеного поздовжніми жолобками – канелюрами, які впливають на певне розподілення світлотіні по тілу колони і сприяють стіканню дощової води, та капітелі
антаблемент – складається з архітрава – досить тонкої смуги між капітелями колон і фризом; фриза – смуги, заповненої скульптурними рельєфами; карниза
8. Кожен храм увінчувався фронтоном – трикутник, центральна площа якого заповнюється скульптурними рельєфами
9. Храм мав внутрішній простір, частину, що називалася целла – головне приміщення, святилище в античних храмах зі скульптурним зображенням божества. Навколо целли розміщувалися колони
10. Перші храми – дерев’яні , згодом основним будматеріалом став мармур
11. Храмові будівлі були поліхромними - дуже строкато розфарбовувалися
12. Ранні типи храмів:
Х
рам
в антах
Простиль склалися в архаїчний
Амфіпростиль період
Периптер
Диптер
13. Формула кількості колон на фасадах:
( B х 2) +1 = C, де В - кількість колон з короткої сторони, С - кількість колон з довгої продольної сторони. Тобто,якщо на західному і східному фасадах по 8 колон, кількість колон з південної і північної сторін розраховується так: ( 8 х 2)+ 1 =16+1= 17.
Найвизначніші архітектурні споруди періоду архаїки:
Храм Аполлона в Коринфі, VI ст. до н.е.
Храм Афіни в Пестумі, VI ст. до н.е.
Храм Артеміди на о.Корфу, VI ст. до н.е.
Схема архітектурного ордера
ПАРФЕНОН - периптер
ArchAndArch.ru
храм в антах
ДОРИЧНИЙ ОРДЕР
ІОНІЧНИЙ ОРДЕР
Коринфський ордер
|
Парфенон
Image 1 of 1
простиль
амфипростиль храм ники аптерос
СКУЛЬПТУРА
Особливість: велика схожість з давньоєгипетською скульптурою: відстороненість, скутість, обмеженість руху
Типи скульптури архаїки:
Рельєфи, що прикрашають фронтони та метопи доричних фризів храмів
Надгробні стели
Кругла скульптура:
мосхофори – чоловіча постать із жертовним телям на плечах
куроси – фронтальні оголені статуї з однаковими зачісками, руками витягнутими вздовж тіла, лівою ногою,що виступає вперед
кора – жіноча скульптурна статуя,що завжди одягнена в хітон, має індивідуальні риси обличчя, несміливу посмішку, різноманітні зачіски
ЖИВОПИС
Форми архаїчного живопису:
Пінаки – станковий живопис на дереві та дерев’яних табличках
Розфарбування архітектурних елементів храмів
Вазопис – чорнофігурний, домінував VIІ - VI ст. до н.е.
