1. Задачі, що вирішуються в органах управління методами теорії масового обслуговування.

Задачі теорії масового обслуговування виникають під час проведення оцінки співвідношення засобів в бою, оцінки ефективності функціонування засобів розвідки й ураження, в процесі матеріально-технічного забезпечення бойових дій частин і об’єднань, при обробці інформації, що надходить в автоматизовану систему управління, визначенні доцільних характеристик систем обслуговування на етапі технічного проектування, в процесі наукового прогнозування і моделювання систем обслуговування, при визначенні оптимального режиму функціонування системи, в бойовій підготовці військ і навчальному процесі, при організації військових перевезень, досліджень тощо.

Задачі масового обслуговування можна умовно розподілити на декілька груп. Розв’язок задач першої групи дозволяє визначити кількість засобів обслуговування. Наприклад, визначення числа засобів ураження, які необхідні механізованому батальйону в обороні для успішного відбиття атаки мотопіхоти противника. Відбиття атаки противника можна розглядати як процес обслуговування, а виявлення об’єктів противника – як заявки на їх ураження (обслуговування).

Вирішення задач другої групи пов’язано з визначенням такого показника ефективності функціонування засобів ураження, як імовірність обслуговування, тобто дає можливість відповісти на питання про те, чи спроможна система ураження своєчасно завдати ударів по виявлених об’єктах противника, чи буде функціонувати з великим перенапруженням.

Вирішення задач третьої групи спрямовано на забезпечення бойових дій частин (з’єднань). У будь-якому виді бойових дій можуть виникати ситуації, аналогічні процесу обслуговування. Так, задачу ураження літаків противника засобами протиповітряної оборони можна розглядати як задачу масового обслуговування, в якій, наприклад, потрібно визначити імовірність обстрілу повітряних цілей.

Вирішення задач четвертої групи пов’язано з організацією обслуговування запитів (заявок), що надходять в автоматизовану інформаційно-пошукову систему. У цьому випадку потрібно визначити, якого об’єму необхідно мати буферну пам’ять ЕОМ для того, щоб при даному потоці повідомлень (заявок) і відомому часі обробки кожної з них імовірність втрати повідомлень через обмеження об’єму пам’яті була б допустимою.

Вирішення задач п’ятої групи дозволяє аналізувати бойові властивості озброєння та військової техніки при обґрунтовуванні тактико-технічних характеристик на їх розроблення. Методи теорії масового обслуговування дозволяють виявити показники ефективності систем масового обслуговування ще на стадії обґрунтовування тактико-технічних характеристик зразків (комплексів, систем) озброєння та військової техніки.

Вирішення задач шостої групи дозволяє аналізувати проблеми прогнозування в системах обслуговування. Задачі такого типу полягають в тому, щоб заздалегідь змоделювати систему обслуговування, яка може виникнути в бойовій обстановці.

У задачах сьомої групи оцінюються показники ефективності функціонування систем для визначення співвідношень, при яких спостерігається оптимальний режим функціонування системи. Вирішення задач сьомої групи з використанням теорії масового обслуговування дозволяють краще організувати підготовку військ і удосконалювати процес навчання.

Методи теорії масового обслуговування можуть знайти використання також при плануванні військових перевезень, у процесі матеріально-технічного забезпечення військ, а також, безумовно, при проведенні наукових досліджень.