6)Що таке синопсис?Як він побудований

Сина́пс (від грецьк. synapsis - «сполучення») - цитологічна структура, яка слугує для передачі сигналів між нейронами або від нейронів до інших типів клітин (наприклад, м'язових). Термін «синапс» (гр. synapsis — з'єднувати) ввів Ч. Шеррінгтон у 1897 p., він же припустив, що відростки нервових клітин мовби «злипаються» між собою і утворюють єдину мембрану, що сприяє поширенню збудження з одного нейрона на інший.

Складові частини синапсів — це пре- і постсинаптичні мембрани та синаптична щілина. В пресинаптичних частинах утворюються і накопичуються специфічні хімічні речовини — медіатори, що сприяють проходженню збудження.

Синапси можуть знаходитись між відростками нейроцитів, їхніми тілами, між аксонами, а також між різними структурами інших тканин (міоцитами, секреторними клітинами тощо). Описано синапси у вигляді ґудзиків, бляшок, кілець, кошиків та ін.

7)Дати визначення рефлексу

Рефле́кс — автоматична цілісна стереотипна реакція організму на певний подразник, на зміни зовнішнього середовища або внутрішнього стану, яка здійснюється при обов'язковій участі центральної нервової системи. Рефлекс забезпечується об'єднанням аферентних, вставних іеферентних нейронів, що складають рефлекторну дугу. Іншими словами, для виникнення рефлексу необхідна наявність чутливого нервового закінчення; нервових волокон для передачі повідомлення, яке несе подразник; органа, що перетворить інформацію в реакцію; і, нарешті, м'язіві залоз для здійснення самої реакції — зазвичай, якого-небудь механічного руху.

8)Рефлекторна дуга

Рефлекторна дуга – це шлях, яким рухаються нервові імпульси від рецепторів через ЦНС до виконавчого органа. 

 У рефлекторній дузі розрізняють 5 ланок:    1) рецептор - сприймає подразнення і трансформує енергію подразнення в нервовий імпульс;    2) доцентровий шлях - чутливе волокно, по якому нервовий імпульс передається до нервових центрів ЦНС;    3) нервовий центр, де відбувається переключення збудження з чутливих нейронів на рухові;    4) відцентровий шлях - рухове нервове волокно, по якому нервовий імпульс передається до ефектора;    5) ефектор - передає нервовий імпульс клітинам робочого органа (м’язу, залозі, іншим структурам).    Рефлекторні дуги можуть бути простими і складними. Найпростіша рефлекторна дуга складається з двох нейронів: рецепторного (афферентного) і ефекторного (еферентного). Нервовий імпульс, який зароджується на кінці афферентного нейрона, проходить по цьому нейрону і через синапс передається на еферентний нейрон, а по його аксону досягає ефектора в робочому органі. Особливістю двохнейронної дуги є те, що рецептор і ефектор можуть знаходитися в одному і тому ж органі. До двохнейронних належать сухожильні рефлекси (колінний рефлекс, п’ятковий рефлекс).    Складна рефлекторна дуга включає аферентний і еферентний нейрони та один або кілька вставних нейронів. Нервове збудження по рефлекторній дузі передається лише в одному напрямку, що зумовлено наявністю синапсів.    Рефлекторний акт не закінчується відповідною реакцією організму на подразнення. Живий організм, як будь-яка саморегулююча система, працює за принципом зворотного зв’язку. Під час рефлекторної реакції (скорочення м’яза чи виділення секрету) збуджуються рецептори в робочому органі (м’язі або залозі), і від них до ЦНС по аферентних шляхах поступає інформація про досягнутий результат (про правильність чи помилковість виконаної дії). Кожний орган повідомляє про свій стан в нервові центри, які вносять правки в рефлекторний акт, який здійснюється. Аферентні імпульси, які здійснюють зворотній зв’язок, або посилюють і уточнюють реакцію, якщо вона не досягла цілі, або припиняють її. Існування двохсторонньої сигналізації по замкнутим кільцевим рефлекторним ланцюгам дозволяє проводити постійні неперервні корекції реакцій організму на будь-які зміни навколишнього і внутрішнього середовища. Таким чином, рефлекс здійснюється не просто по рефлекторній дузі , а по рефлекторному кільцю (П.К.Анохін). А отже, в основі діяльності нервової системи лежить замкнуте рефлекторне кільце.