Тема: Поняття про моду, стиль. Урахування модних тенденцій у процесі проектування в’язаних виробiв. Використання у побуті зв’язаних спицями виробів. Народні традиції в їх оформленні.

Мета: -навчити: ознайомити з понятійним полем мода, стиль, навчити проектувати в’язані вироби з урахуванням тенденцій моди,

-розвити: навички в’язання спицями;

-виховувати: акуратність під час виконання робіт, старанність, увагу.

Обладнання: спиці, ножиці, нитки, зразки, журнали мод.

Хід уроку.

Україна славиться на весь світ своїми народними ремеслами. Історики звернули свою увагу на цей вид мистецтва відносно недавно - у ХХ столітті. Вчені не можуть точно сказати, коли з'явилося в'язання на території сучасної України.

Археологи зробили аналіз традиційного одягу українців і прийшли до висновку, що при виготовленні одягу були використані дві основні техніки - в'язання та плетіння.

Першими знайденими плетеними виробами були мережі та огорожі. Так само були знайдені знаряддя праці - голки і спиці. Перші знаряддя праці виготовляли з кістки і дерева. З часом техніка плетіння змінюється. Плетіння починають використовувати у виготовленні одягу.

В'язання активно використовувалося за часів Трипільської культури. На уламках посуду були знайдені уривки в'язаних виробів. Через деякий час почалося в'язання ритуальних виробів, жіночих головних уборів, сіточок для волосся.

Археологи знайшли перші мідні гачки для в'язання, датовані VII-VI ст. до н.е.

У цей час самими популярними матеріалами для в'язання були льон, коноплі та шерсть. В'язані речі стають предметом торгівлі, їх продають грецьким колоніям, купцям з Індії та Персії.

У Х столітті в'язання стає ремеслом з центром у Києві. Сільські ремісники виготовляли в'язаний одяг для мешканців сіл, а міські орієнтувалися не тільки на місцеве населення, але й на приїжджих.

Національні традиції в'язання передавалися крізь століття. Українські умільці славляться виробами ручної роботи - одягом, шарфами, шкарпетками, хустками, шапочками, рукавицями. Крім одягу місцеві умільці виготовляють прикраси для дому - серветки, покривала і навіть плетені килими. Великою популярністю користуються плетені ікони. В Україні можна так само придбати в'язані сувеніри, іграшки, прикраси для одягу.

В'язані вироби були важливою частиною багатьох старовинних обрядів і звичаїв, у тому числі і весілля. Наречена готувала собі у придане особливо ошатні панчохи і рукавиці. У Мезенскім повіті Архангельської губернії було прийнято зв'язати до весілля до 20 пар рукавиць, ними дівчина обдаровувала нареченого і його рідню.Кількість рукавиць, різноманіття прикрашали їх візерунків свідчило про майстерність і працьовитість майбутньої дружини. У Вятскій губернії, навпаки, наречений дарував "панчішки на невестину ніжку".

Товсті, в'язані з вовни домашньої вичинки панчохи візуально збільшували товщину дівочих ніг, що було, за народними уявленнями, одним з важливих переваг російської нареченої. Використання рукавиць у весільному обряді могло мати й інший зміст. Так, тлумачний словник В. Даля повідомляє, що «знахар перекинув рукавицю поперек весільного поїзда і зіпсував весілля». Подаровані на весіллі вироби надягали нечасто, тільки по самих великих святах, їх зберігали в родині як пам'ять протягом довгих років. Цікаво, що панчохи носили і жінки, і чоловіки, і не тільки взимку, але і влітку.

Панчохами в XIX - першій половині XX ст. називали довгі, вище колін, товсті шкарпетки. Для закріплення панчіх на ногах використовувалися круглі підв'язки з тканини. Слово варіжки майже не вживалося в селянському побуті, його замінювало слово рукавиці. Вони вив'язувались з овечої вовни за формою долоні з одним великим пальцем. Як правило, розмір рукавиці був значно більше розміру руки. На Півночі рукавиці і панчохи в'язали на п'яти спицях, в південноросійських губерніях, Рязанській і Тамбовській, панчохи плели на одній спиці-голці Основний спосіб в'язання - так звана панчішна в'язка. Панчохи і рукавиці із зібрання Сергісво-Посадського музею виготовлені на початку XX ст. в Мезенском і Пинежской повітах Архангельської губернії. Вони багатобарвні, пов'язані з яскравих червоних, жовтих, фіолетових, зелених, чорних ниток, пофарбованих аніліновими барвникамиУлюбленими візерунками в'язаних виробів служили ромбічні, свастіческую, хрестоподібні мотиви, трилисники.

Практична робота.

- Виконання основних елементів в’язання.

Д/завдання: зошит, олівці, аркуш А4. Реферат за темою.

Прибирання.

Урок:19.8