2. Вибір теми курсової роботи

Студент самостійно обирає тему курсової роботи, щоб працюючи з нею, повною мірою виявити свої знання і здібності.

Виконання робіт кількома (двома і більше) студентами однієї навчальної групи на одну й ту ж саму тему не дозволяється.

Циклова комісія призначає кожному студенту наукового керівника.

Циклова комісія визначає конкретні строки вибору теми, затвердження плану, подання виконаної роботи на кафедру, рецензування та захисту курсових робіт згідно з нижченаведеною табл. 1.

Таблиця 1

Вибір та затвердження теми курсової роботи	Під час попередньої настановної сесії
Затвердження плану курсової роботи	Не більше двох тижнів з початку семестру
Подання виконаної курсової роботи на кафедру для рецензування	Не пізніше ніж три тижні до початку екзаменаційної сесії
Захист курсової роботи	Не пізніше ніж за 4 дні до завершення екзаменаційної сесії

Графік здачі та захисту курсових робіт розробляється керівником і погоджується з кафедрою.

В зазначені терміни студент здає завершену і належним чином оформлену курсову роботу на кафедру. Керівник перевіряє роботу, заповнює рецензію і повертає роботу разом з рецензією студенту на доопрацювання. Перевірка курсових робіт здійснюється викладачем – керівником поза розкладом навчальних занять.

Роботи, виконані за темами, не погодженими з науковими керівниками, або з незатвердженими планами, кафедра не приймає і не рецензує.

3. Підбір та вивчення літератури. Складання плану роботи

Новизна та рівень використаної в курсовій роботі літератури особливо позначається на якості теоретичного розділу. Враховуючи зміни у трактуванні соціально-економічних явищ та процесів, впровадження цілком нових напрямків у вітчизняну економічну науку, літературу слід підбирати останніх років видання, серед якої можна було б знайти різні підходи у розв’язанні досліджуваної проблеми, а також висвітлення різних аспектів проблеми.

При цьому студент повинен не тільки викласти думку авторів з того чи іншого питання, але й визначити власну точку зору, критично оцінити позицію авторів монографій і статей.

Найновіші теоретичні викладки та конкретні дані про діяльність суб’єктів фінансових відносин публікуються в спеціальній періодичній літературі. Тому, в першу чергу, варто ознайомитися зі статтями спеціальних наукових часописів. Насамперед, таких як: «Фінанси України», «Економіка України», «Экономист», «Економіка. Фінанси. Право», «Вісник податкової служби», «Бухгалтерський облік і аудит», «Все про бухгалтерський облік», «Баланс», «Инвестгазета», «Галицькі контракти», «Держава та регіони», «Політика і час», «Мировая экономика и международные отношения» та ряд інших.

Корисний матеріал фактичного характеру студент може відшукати в галузевих аналітичних матеріалах, статистичних виданнях «Україна в цифрах», «Статистичний щорічник України», щотижневику «Бізнес», газетах «Голос України», «Урядовий кур’єр», «Дзеркало тижня» та інших.

Працюючи над статтями, слід робити виписки, в яких коротко фіксуються основні думки, висновки, конкретні дані.

Працюючи з монографічною літературою, спочатку треба уважно перечитати зміст книги і відібрати ті її розділи, які найбільш відповідають темі дослідження, і теж зробити виписки.

Особливо уважним слід бути з цифровим матеріалом: в курсовій роботі на всі, узяті із літератури, цифрові дані повинні бути посилання на джерела.

Для прискорення і полегшення пошуку необхідної літератури потрібно користуватись алфавітним і систематичним каталогами, реферативними журналами, бібліографічними довідниками. Всю підібрану літературу доцільно звести в картотеку. У картотеку вписується мовою оригіналу прізвище автора, місце видання і видавництво, рік видання, сторінки книги (журналу).

Збирання необхідного для курсової роботи матеріалу фактично починається з роботи над літературою. Однак головне завдання на цій стадії полягає в тому, щоб отримати достатню інформацію для аналітичного другого і проектного третього розділів курсової роботи.

Для успішного збирання матеріалів необхідно в обов’язковому порядку вивчити систему документів статистичної, бухгалтерської та оперативно-технічної звітності. Спочатку необхідно ознайомитись з основною номенклатурою статистичної та бухгалтерської звітності. 3 цією метою можна скористатись річною та квартальною звітністю за три останні роки. Для більш глибокого вивчення можна скористатись положеннями та інструкціями про порядок складання статистичної і бухгалтерської звітності.

Після того, як у студента сформується уявлення про структуру основних форм звітності, необхідно вивчити склад документів первинного обліку. Головну увагу слід приділити джерелам інформації з досліджуваних питань.

Існує два способи збирання вихідної інформації. Перший – копіювання окремих звітних документів, в яких міститься потрібна інформація, і другий - виписування потрібних даних в окремі зошити чи на картки. Для написання курсової роботи більш прийнятним є другий спосіб, хоча краще мати повний набір звітних документів, в яких знаходиться інформація з питань, що вивчаються.

Вибравши показники і методику, слід перейти до безпосереднього аналізу зібраного матеріалу. Тут необхідно дати динаміку основних техніко-економічних показників роботи суб’єктів господарювання за останні 2 роки. Ці дані можна оформити у вигляді таблиць, діаграм, графіків і т. п. Для кількісної оцінки впливу кожного із чинників на кінцеві результати слід побудувати або використати готові оптимізаційні чи факторні моделі і провести їх аналіз, зробити висновки причинно-наслідкового порядку.

Рекомендований перелік літературних джерел наведений у розділі 8.