- •1. Теоретичні основи охорони праці.
- •2. Мета навчальної дисципліни “Охорона праці”.
- •3. Економічне та соціальне значення охорони праці.
- •4. Основні групи небезпечних та шкідливих виробничих чинників.
- •5. Гігієнічна класифікація праці
- •6. Виробничий травматизм та професійні захворювання.
- •7. Медичні огляди працівників.
- •8. Основні принципи трудового права.
- •10. Дисциплінарна відповідальність.
- •11. Адміністративна відповідальність.
- •9. Трудова дисципліна.
- •12. Матеріальна відповідальність.
- •13. Кримінальна відповідальність.
- •14. Основні законодавчі акти з охорони праці.
- •15. Сфера дії Закону України “Про охорону праці”.
- •16. Визначення понять і термінів у Законі України “Про охорону праці”.
- •17. Державна політика в галузі охорони праці.
- •18. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників.
- •19. Права працівників на охорону праці під час роботи.
- •20. Права працівників на пільги і компенсації за роботу у важких та шкідливих умовах праці.
- •21. Вимоги щодо охорони праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.
- •22. Система управління охороною праці.
- •23. Структура управління охороною праці в медичній галузі.
- •24. Управління охороною праці та обов’язки роботодавця.
- •25. Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно–правових актів з охорони праці.
- •26. Служба охорони праці на підприємстві.
- •27. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій.
- •28. Інструктажі та навчання з питань охорони праці.
- •29. Порядок проведення інструктажів для працівників
- •30. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі.
- •31. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
- •32. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •33. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
- •34. Економічне стимулювання охорони праці.
- •35. Нормативно-правові акти з охорони праці.
- •36. Органи державного управління охороною праці.
- •37. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •38. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.
- •39. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •40. Обов’язкове страхування від нещасних випадків на виробництві.
- •41. Основні принципи страхування від нещасного випадку.
- •42. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку.
- •43. Cпособи лазерного випромінювання, котрі застосовують у медицині.
- •44. Техніка безпеки при роботі в бактеріологічній лабораторії.
- •45. Засоби індивідуального захисту працівників
- •46. Порядок дій при ліквідації аварій та нещасних випадків у бактеріологічній лабораторії.
- •47. Запобігання виникнення надзвичайних ситуацій в операційному блоці.
- •48. Конструкція парового стерилізатора.
- •49. Правила експлуатації і техніки безпеки при роботі з автоклавами.
- •50. Охорона праці під час роботи з обладнанням, що генерує лазерне випромінювання.
- •51. Лазерна безпека.
- •52. Причини неповноцінної стерилізації при роботі з автоклавами.
- •53. Техніка безпеки при експлуатації балонів.
- •54. Класифікація лазерних приладів.
- •55. Небезпечні та шкідливі чинники при роботі з лазерами.
- •56. Робота з вогне- та вибухонебезпечними речовинами.
- •57. Джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами.
- •58. Шум. Загальні поняття та визначення.
- •59. Класи небезпек токсичних хімічних речовин.
- •60. Психофізіологічні фактори небезпеки.
- •61. Особливості електротравматизму.
- •62. Дія електричного струму на організм людини.
- •63. Види електротравм.
- •64. Причини летальних наслідків від дії електричного струму.
- •65. Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом.
- •66. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроприладів.
- •67. Захисне заземлення електрообладнання.
- •68. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •69. Пожежна безпека як складова охорони праці в медичній галузі.
- •70. Вимоги до освітлення та нагрівальних приладів у лікувально–профілактичних закладах.
- •71. Способи припинення горіння.
- •72. Засоби гасіння пожежі, їх призначення і класифікація.
- •73. Класи пожеж.
- •74. Правила техніки безпеки при роботі з аміназином.
- •75. Вимоги безпеки при роботі із лабораторним посудом та іншими виробами зі скла.
- •76. Правила безпеки при використанні балонів із скрапленими, зрідженими і розчинними газами
- •77. Вимоги техніки безпеки при роботі з отруйними та сильнодійними речовинами.
- •78. Вимоги безпеки при роботі з їдкими речовинами.
- •79. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
- •80. Вимоги безпеки в аварійній ситуації.
- •81. Правила безпеки при роботі з електрообладнанням.
- •82. Надання першої долікарської допомоги потерпілим від нещасних випадків на підприємстві.
- •83. Профілактика нещасних випадків та професійних захворювань медичних працівників.
- •84. Характеристики мікроклімату виробничих приміщень, їхній вплив на організм людини.
- •85. Заходи щодо оздоровлення повітря робочої зони.
- •86. Вентиляція виробничих приміщень.
- •87. Основні вимоги до систем вентиляції.
- •88. Значення освітлення виробничих приміщень.
- •89. Перша допомога при кровотечах.
- •90 Перша допомога при ушкодженнях суглобів.
- •91. Перша допомога при переломах кісток.
- •92. Загальні принципи надання першої долікарської допомоги.
- •93. Правила експлуатації і техніки безпеки у фізіотерапевтичному відділенні.
- •94. Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •95. Види виробничого освітлення.
- •96. Правила забудови та експлуатації інфекційних лікарень.
- •97. Правила санітарно-гігієнічного режиму та вимоги техніки безпеки в інфекційних лікарнях, відділеннях.
- •98. Шкідливі виробничі фактори при роботі в патологоанатомічних відділеннях і моргах.
- •99. Профілактика виробничого травматизму та професійних захворювань працівників патологоанатомічних відділень і моргів.
- •100. Обов’язки медичного персоналу щодо забезпечення санітарно-гігієнічного режиму в протитуберкульозних закладах.
- •101. Вимоги щодо дотримання санітарно-протиемідемічного режиму в рентгенкабінетах.
- •102. Принципи протирадіаційного захисту.
3. Економічне та соціальне значення охорони праці.
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Значення охорони праці полягає в тому, що саме вона є головною умовою збереження здоров’я та захисту людини від впливу шкідливих факторів виробничого середовища.
Охорона праці відіграє важливу роль як соціальний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров’я, а тим більше життя – те й інше дається лише один раз. Внаслідок нещасних випадків та аварій гинуть на виробництві не просто робітники та службовці, а перш за все люди – годувальники сімей, батьки та матері сімей.
Важливе економічне значення охорони праці – це висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі і шкідливі умови праці тощо.
4. Основні групи небезпечних та шкідливих виробничих чинників.
Шкідливий виробничий фактор — виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров'я, зниження працездатності працівника.
Небезпечний виробничий фактор — виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров'я працівника.
Відповідно до ГОСТ 12 0.003-74 небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.
До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать: рухомі машини та механізми; пересувні частини виробничого устаткування; підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони; підвищена чи понижена температура поверхонь устаткування, матеріалів чи повітря робочої зони; підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючих випромінювань, статичної електрики, електромагнітних випромінювань, ультрафіолетової чи інфрачервоної радіації; підвищені чи понижені барометричний тиск, вологість, іонізація та рухомість повітря; небезпечне значення напруги в електричному колі; підвищена напруженість електричного чи магнітного полів; відсутність чи нестача природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; пряме та відбите випромінювання, що створює засліплюючу дію.
До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, такі, що впливають на репродуктивну функцію.
До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроскопічні гриби та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини та тварини).
До психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження). Один і той же небезпечний і шкідливий виробничий фактор за природою своєї дії може належати одночасно до різних груп.
