- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
5.4.3. Висадка десанту
Перед висадженням десанту проводяться заходи: завоювання панування на море і переваги в повітрі в районі проведення операції; підготування району висадки; тралення зовнішніх і внутрішніх районів стоянки і маневрування ДесЗ і кораблів вогневої підтримки, фарватерів до ділянок висадки; пророблення проходів в інженерних протидесантних загородженнях у воді і розчищення природних перешкод на ділянках висадки спеціальними підрозділами водолазів-підривників, дорозвідка району висадки силами розвідувально-диверсійних груп.
Підготовка району висадки може початися за 10-15 доби до дня “Д”. Вона включає розвідку і завчасне нанесення планових ударів авіацією і крилатими ракетами по кораблях у море і базах, по аеродромах, важливим об'єктам системи ППО, командним пунктам, вузлам зв'язку, угрупованням сухопутних військ, ракетним і артилерійським частинам. При цьому удари наносяться на широкому фронті з тим, щоб передчасно не розкрити ділянки висадки морського і повітряного десантів.
Попередня вогнева підготовка починається за 1-5 доби і проводяться палубними штурмовиками і літаками авіації морської піхоти, а також ударними угрупованнями кораблів вогневої підтримки.
Тралення зовнішніх і внутрішніх районів стоянки і маневрування десантних кораблів, транспортів і кораблів вогневої підтримки, а також фарватерів до ділянок висадки починається звичайно за двоє доби до початку висадки морського десанту. Дії тральних груп прикриваються винищувальною авіацією.
Спеціальні підрозділи водолазів-підривників і розвідувально-диверсійних груп доставляються в район майбутньої висадки за 3-4 доби до її початку. Вони знищують протидесантні загородження, готують ділянки узбережжя для підходу десантно-висадочних засобів, посадкові площадки для вертольотів, ведуть розвідку ПДО противника, знищують його командні пункти, вузли зв'язку і інші важливі об'єкти з метою дезорганізації системи управління його силами.
Дивізія морської піхоти може висаджуватися на фронті шириною до 40 км, експедиційна бригада – до 10-12 км, експедиційний батальйон – на ділянці до 2 км. Глибина висадки дивізії – 30-40 км, полкової десантної групи – до 10 км, батальйонної групи – до 3-5 км.
У період висадки десанту передбачаються: розгортання АДЗ і груп, що забезпечують, авіаційну й артилерійську підготовку району висадки, перевантаження військ і техніки десанту з десантних кораблів і транспортів на десантно-висадочні засоби, висадку десантно-штурмових підрозділів і закріплення їх на березі, вивантаження матеріально-технічних засобів, висадку другого і наступних ешелонів морського десанту і рішення ними завдань на березі. Морська десантна операція може включати також висадку демонстративного десанту.
У період розгортання десантні кораблі (дк) і транспорти (тр) передових десантних загонів займають зовнішні райони стоянки і маневрування, що видаленні на 5-10 миль. Для їхньої охорони розгортаються загони прикриття (ЗПР), що включають декілька КУГ і КПУГ, що розташовуються на флангах і мористее цих районів. Десантні вертолітоносці і універсальні десантні кораблі (УДК) займають райони в 15 милях від берега.
Кораблі вогневої підтримки (ЗКВП) діють у районах, видалення яких від берегової риси відповідає ефективної дальності стрільби корабельної артилерії (5-10 миль).
Перед початком висадки дк і тр переходять із зовнішніх районів у внутрішні райони стоянки і маневрування, віддалені від берега, як правило, на відстань 2-5 миль.
Висадка з кораблів і транспортів робиться трьома способами: "корабель-берег", "беріг-беріг", і комбінованим.
Перший спосіб передбачає висадку за допомогою десантних катерів, бронетранспортерів, що плавають і транспортних вертольотів. При цьому до 2/3 військ десанту висаджуються плавзасобами, а 1/3 – вертольотами.
Спосіб висадки "беріг-беріг" припускає підхід десантних кораблів безпосередньо до берега. Комбінований спосіб являє собою сполучення першого і другого.
З заняттям внутрішніх районів стоянки і маневрування спускаються на воду десантні катера і плаваючі бронетранспортери, що потім випливають у зони чекання, розташовані поблизу від своїх дк (тр). У них десантно-висадочні засоби (ДВЗ) будуються в хвилі, кожна з який маневрує на невеликій швидкості по окружності в чеканні сигналу на підхід до кораблів (транспортам) для навантаження підрозділів десанту.
Після посадки десанту на плавзасоби вони виходять у район збору і формування хвиль десантно-висадочних засобів, Одночасно з ними сюди прибувають ДВЗ із технікою і підрозділами десанту, що вийшли з докових камер універсальних десантних кораблів. У цьому районі формуються "планові" хвилі і хвилі "по виклику".
"Планові" хвилі по сигналу починають рух до вихідної лінії, що, як правило, призначається за межами ефективної дальності стрілянини малокаліберної артилерії і мінометів противника – на видаленні 10-12 каб від берега. Рух від вихідної лінії робиться в строю фронту, відстань між висадочними засобами складає 50-100 м. Перші хвилі здійснюють рух із розрахунком одночасного їхнього підходу до берега на всіх ділянках висадки.
З підходом перших хвиль ДВЗ на вихідну лінію вогонь кораблів і авіації переносяться в глибину оборони противника – починається безпосередня вогнева підтримка висадки, що продовжується до виконання десантом завдань на березі.
Першими до берега підходять "планові" хвилі зі штурмовими ротами. Вони з ходу розгортаються в бойовий порядок і розвивають настання з метою захоплення плацдарму висадки і забезпечення введення в бій наступних підрозділів десанту, що висаджуються в складі хвиль "по виклику" по команді з берега.
Одночасно з висадженням морського десанту викидається вертолітний десант у тил противника на глибину 15-60 км або безпосередньо на ділянки висадки морського десанту для їхнього захоплення або нарощування зусиль висаджених на них десантно-штурмових підрозділів. Кожному вертолітному десанту призначаються основні і запасні райони висадки і маршрути польоту.
Після підйому транспортно-десантних вертольотів і вертольотів вогневої підтримки вони направляються в район збору і формування хвиль, що розташовуються на видаленні до 10 каб від кораблів-носіїв. По команді з центру управління хвилі починають рух по призначених маршрутах у райони висадки повітряного десанту. Тимчасовий інтервал між хвилями вертольотів повинний складати 10-15 хв.
Політ в район висадки відбувається звичайно по однім маршруті на висотах менше 500 м. При поверненні (на висотах більш 500 м) здійснюється евакуація поранених.
Висадка вертолітного десанту як і морського робиться "плановими" хвилями і хвилями "по виклику". У складі перших, крім підрозділів десанту, висаджуються розвідувальні і інженерні підрозділи, групи зв'язку і управління польотами вертольотів. По розрахунках для висадки на берег батальйонної десантної групи з бойовою технікою і предметами постачання буде потрібно до 200 літако-вильотів.
З закінченням висадки підрозділів десанту починається вивантаження на берег матеріально-технічних засобів. Після того як морська піхота опанує призначеним районом і буде міцно його утримувати, на узбережжя противника висаджуються з'єднання (частини) сухопутних військ.
По досвіді навчань, висадка експедиційного батальйону на необладнане узбережжя займає 4 години, бригади (полкової десантної групи) – 24 години, дивізії, включаючи вивантаження десятидобового запасу матеріально-технічних засобів – до 5 діб.
