13. Спинномозкові нерви . Шийне та плечове сплетення та нерви, що від них відходять. Зони іннервації

Спинномозкові разом з черепно-мозковими (черепними) нервами складають периферичну нервову систему людини.

Існує 31 пара нервів, які відходять симетричними парами по обидва боки спинного мозку: 8 пар шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 куприковий. Черевні гілки (за винятком ІІ-ХІ грудних нервів) об'єднуються і утворюють сплетіння: шийне, плечове, поперекове та крижове.

Шийне сплетення – парна частина периферичної нервової системи, яка формується передніми гілками чотирьох верхніх шийних спинномозкових нервів з’єднаних дугоподібними петлями. Розташовується збоку від поперечних відростків шийних хребців між предпозвоночной і хребетними м’язами. Нерви шийного сплетення виходять віялоподібно через заднього краю грудинно-ключично-соскоподібного м’яза, поширюючись вниз, вперед і вгору.

Плечове сплетіння– сплетіння нервових волокон передніх гілок 4-8 шийних і 1-2 грудних спинномозкових нервів в кілька стовбурів і пучків, в результаті подальшого поділу яких формуються короткі та довгі нерви плечового поясу і вільної верхньої кінцівки.

14. ТОПОГРАФІЯ ТА ЗОНИ ІННЕРВАЦІЇ МІЖХРЕБЕТНИХ НЕРВІВ. КУПРИКОВЕ СПЛЕТЕННЯ, ЗОНИ ІННЕРВАЦІЇ

Куприкове сплетення формується: - куприковим нервом - передніми гілками IV та V крижових Куприковий нерв виходить із крижового каналу у тазову порожнину , де він з’єднується з передніми гілками IV та V крижових спинномозкових , утворюючи куприкове сплетення . Куприкове сплетення розміщене на передній поверхні куприкового м’яза та крижово-остьової зв’язки . Від нього відходять: - відхідниково-куприковий нерв ,який іннервує: - шкіру в ділянці куприка та відхідника - м’язові гілки ,які іннервують: - куприковий та крижово-куприкові м’язи

15.СПИННОМОЗКОВІ НЕРВИ. ПОПЕРЕКОВЕ І КРИЖОВЕ СПЛЕТЕННЯ ТА НЕРВИ, ЩО ВІД НИХ ВІДХОДЯТЬ. ЗОНИ ІННЕРВАЦІЇ

Поперекове сплетення, так само, як і інші, вищерозміщені сплетення, утворюється спинномозковими корінцями, що виходять з міжхребцевих отворів. Нерви, які утворюються з цих корінців, іннервують м'язи і шкіру поперекової області, передненижних областей живота, промежини, стегна.

Крижове сплетення утворене черевними гілками V поперекового, всіх крижових та куприкового нервів. Нерви цього сплетення іннервують шкіру сідничної ділянки, задньої групи стегна, гомілки і стопи, а також м'язи сідничної ділянки, задньої групи стегна та всі м'язи гомілки і стопи.

16. ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН БУДОВИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ. ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУР СТОВБУРА ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Людський мозок становить 91-95 % ємності черепа, він складається з трьох відділів: мозкового стовбура, підкоркового відділу та кори великого мозку.

Стовбурова частина головного мозку складається з довгастого мозку, моста, середнього мозку і проміжного мозку.

Довгастий мозок є продовженням догори спинного мозку, форму якого він зберігає.

Середній мозок лежить ще вище. На його верхній поверхні добре видно дві пари горбиків чотиригорбкового тіла.

Проміжний мозок розташований найвище у стовбурі. Від нижньої його поверхні відходить гіпофіз.

Всередині стовбура проходить канал, що подекуди розширяється. Він є продовженням спинномозкового каналу.

Більша частина поверхні стовбура мозку вкрита білою речовиною. Сіра речовина утворює ядра всередині стовбура. Від ядер починаються дванадцять пар черепномозкових нервів.

Сто́вбур головно́го мо́зку— відділ головного мозку, що включає довгастий мозок, міст та середній мозок, і безпосередньо переходить у спинний мозок у нижній частині. В людини становить близько 2,5% від загальної маси мозку. Гістологічно стовбур схожий до спинного мозку, оскільки сіра речовина у ньому оточена білою (а не навпаки, як це спостерігається у мозочку та кінцевому мозку), проте на відміну від спинного мозку, тут наявні ядра сірої речовини у білій.

17. БУДОВА, ТОПОГРАФІЯ ТА ФУНКЦІЇ ДОВГАСТОГО МОЗКУ. ЯДРА ДОВГАСТОГО МОЗКУ

Довга́стий мо́зок (цибулина— нижня частина стовбура головного мозку, що безпосередньо переходить у спинний мозок і значною мірою зберегла його сегментарні риси будови. У людини довгастий мозок становить порівняно невелику частку від загального об'єму головного мозку: має довжину приблизно 3 см, а ширину 2 см у найширшому місці і 1.5 см — у найвужчому. Це філогенетично найдавніший відділ головного мозку. Розташований між варолієвим мостом і спинним мозком, в який непомітно переходить у ділянці великого отвору потиличної кістки. Верхня частина довгастого мозку розширена у вигляді цибулини, тому його інколи називають цибулиною.

У довгастому мозку розташовані ядра деяких із черепних нервів, зокрема язиково-глоткового, блукаючого, під'язикового. Цими нервами він пов'язаний з різними органами і тканинами організму, а низхідними і висхідними провідними шляхами — з усіма відділами ЦНС. В цій ділянці головного мозку знаходиться частина ретикулярної формації, а також дихальний і серцево-судинний нервові центри і центри рефлексів чхання, кашлю, ковтання, гикання, блювання та смоктання.

Функції довгастого мозку:

1. Захисні рефлекси(наприклад, кашель, чихання)

2. Життєво важливі рефлекси(дихання)

3. Регулювання судинного тонусу

18. МІСТ ТА МОЗОЧОК. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ У ЛЮДИНИ

Міст, Вароліїв міст (лат. pons Varolii) — відділ головного мозку, разом із мозочком складає задній мозок, розташований у стовбурі між довгастим та середнім мозком. Повздовжні провідні волокна, розташовані глибоко у мості, є частиною провідних шляхів, що сполучають спинний мозок із вищими відділами головного мозку. В дорзальній частині мосту розташовується також велика кількість поперечних поверхневих волокон, що починаються у ядрах мосту і йдуть до двох півкуль мозочку. Ці ядра та їхні проекції відіграють роль у забезпеченні «діалогу» між мозочком та моторною корою. У мості також беруть початок три пари черепних нервів (V трійчастий, VI відвідний та VII лицевий) і залягають ядра деяких із них (ядро лицевого нерва, ядро відвідного нерва, головне та рухове ядра трійчастого нерва, частково присінкові і завиткові ядра присінково-завиткового нерва). Інші ядра мосту є частиною ретикулярної формації. Також у цій структурі мозку розташовуються ядра, що разом із ядрами довгастого мозку беруть участь у регулюванні частоти дихальних рухів.