2. Огляд місця події при розслідуванні нанесення тілесних ушкоджень.

Тактика огляду місця події при розслідуванні нанесення тілесних ушкоджень в першу чергу залежить від біофізіологічного стану потерпілого – чи жива жертва злочину або на місці події виявлений труп. Одним із головним тактичним правилом і першочерговим завданням є вирішення питання про необхідність надання першої медичної допомоги потерпілому. Звідси якщо дозволяє його стан здоровя огляд цілеспрямовано проводити за його участю. Пояснення потерпілого відносно механізму події та безпосереднього місця нанесення тілесних ушкоджень шляхом приходу і відходу злочинця полегшать пошук слідів та інших речових доказів.

При наявності декількох потерпілих подібно послідовно провести декілька оглядів окремо з кожним із потерпілим. Це дозволить шляхом співставлення їх пояснень отримати більш повне і точне уявлення про злочин.

Якщо стан здоров я потерпілого не дозволяє йому взяти участь у огляді місця події то на його допиті необхідно звернути увагу на локалізацію місця події, характерним його особливостям, які мають значення для справи.

В ході огляду місця події необхідно визначити і зафіксувати в протоколі місця події перш за все локалізацію та характер місця події. Важливим об’єктом пошуку і аналізу при огляді місця події є більш за все кинуті та загублені злочинцем засоби, знаряддя вчинення злочину, наприклад ніж, сокира, кастет, надолонник та інше. У випадку нанесення шкоди здоров ю шляхом отруєння особливу увагу необхідно звернути на посуд з залишками рідини або їжі.

Виявляються та фіксуються сліди характерні для насилля, боротьби між злочинцем та потерпілим (розбитий посуд, перекинуті меблі, сліди на предметах обстановки або на стінах приміщення від куль, картечі, ознак надрубу та ін..)

Необхідно провести пошук слідів – відображення: рук, ніг, зубів злочинця.

Шукати необхідно також залишені злочинцем сліди виділення, а також сліди крові, слини (наприклад, на недопалках від цигарок). Об’єктами пошуку повинні бути речі злочинця і потерпілого, загублені або покинуті ними: предмети одягу, головний убір, пряжка від ременя, відірваний ґудзик, відривок газети з записом, записна книжка, записка, фотознімок, проїзний квиток. Квитанція, авторучка, клюк, носова хустинка та інше.

При огляді одягу увагу необхідно звернути перш за все на пошкодження. Відмічається їх відносне розташування, розміри, характер країв (рівні, розірвані, нерівні, характерні для розриву тканини), фіксується все, що причепилося до одягу, сліди – насилля (кров, піт, слина, носовий слиз), а також текстильні волокна, волосся. Одяг необхідно вилучити як речовий доказ.

Рекомендується вилучити специфічні для місця події речі, які могли пристати до тіла, одягу, взуття як злочинця так потерпілого.

Для проведення освідування потерпілого необхідно залучити судово – медичного лікаря або лікаря іншої спеціальності. В процесі цієї слідчої дії необхідно перш за все встановити наявність і характер тілесних пошкоджень – поранень (наприклад, вогнестрільних, різаних чим колотих, колото – різаних, рублених або які нанесені тупим предметом); подряпини, сліди дії ядовитої речовини, визначити їх розмір, локалізацію на тілі.