1. «Переінтерпретація» симптомів тривоги. НаВїюВаНіія самому

собі, що ознаки тривоги - це ознаки готовності до активної

дії, їх відчуває більшість людей, вони допомагають краще ви-

конати якусь діяльність.

гієНастроюваієієя» на певний емоційний стан. Пропонується

і подумки зв'язати тривожний емоційний стан з якимись об-

разами (мелодією, кольорами, пейзажем і т. д.); спокійний

розслаблений стан з іншими, а впевнене «перемагаюче» - із

третіми. При сильному хвилювапні спочатку згадати перше

настроювання, потім - друге Ай, нарешті, перейти до третьо-

го, новторивши його кілька разів.

З. «Виконання ролі». У складній ситуації корисно яскраво уявити *

собі образ для наслідування (наприклад, улюбленого героя),

звикпути до ролі й діяти як би від його імені.

4. «ІІодих». Робота над способами нормалізації подиху для зняття

напруги. '

5. «Розслаблеііня». Активізація прийомів релаксації.

6. «Уявнеітреііування» м тривожна ситуація представляється за-

здалегідь у всіх подробицях, ретельно продумується її розвиток.

7. «Репетиціл» - програвання ситуації, що викликає тривогу.

8. «Моделювання» відрефлексоваііої тривоги. У ситуаціях гострої

тривоги відрефлсксовану ситуацію моделюють в уяві в напрям-

ку нівелюваиня її гостроти.`

9. «Доведення до абсурду» н моделювання або програвання три-

вожних ситуацій, доведення їх до абсурду; сміху.

ІО. «Переформулюваиия завдання». зосередження на меті акту-

ального моменту, а не на оцінці своїх досягнень або того, як

виглядаєш. '

П. «Зелений виноград» й пошук способів знижувати значимість

ситуації, уміти гідно приймати поразку, уміти «програвати».

Також відрізняється особливою своєрідністіо протікання та

впливу на поведінку Й діяльність, Ііастрій.

Настрій - стійкий емоційний стан, що відбивається на діяль-

ності того, хто навчається, і того, хто навчає. Через настрій люди-

на як би відбиває своє відношення до дійсності. Воно може бути -

веселе й бадьоре або, навпаки, тужливе. Основними джерелами

настроїв є задоволеність або незадоволеність тим, як складаються

відносини з оточуючими, як розіґязуються будь-які суперечності,

що виникають у людини. Необхідно враховувати, що настрій пере-

буває у великій залежності від загального .стану здоров'я людини,

особливо від стану нервової системи й залоз внутрішньої секреції.

Хоча джерела настрою не завжди ясні, вони завжди зале-

жать від якихось причин, і ІІЄДаГОГОВЇ варто вміти розбиратися

п них.

Методика оцінки настрою

Інструкція. На кожне питання необхідно дати один із трьох

варіантів відповідей: «так» - «+»; «ні» А «-»; «навпаки» - «1».

Питання

1.Почунаю себе виключно бадьоро.

2.Колеги дуже мені набридли.

З. відчуваю якесь тяжке почуття.

4.Скоріше б відчути спокій (почалася б відпустка й т. н. .

5. Залишили 6 мене в спокої, но турбували б.

б. Стан такий, що, образно кажучи, готовий гори згорнути.

7.Оцінка мене оточуючими викликає почуття незадоволеносгі.

8.Дивний настрій: хочеться співати й танцювати, цілувати від

радості кожного, кого бачу.

9. Навколо мене дуже багато .іподей, здатних вчинити непристой-

но, зробити зло. Від будь-якої людини можна чекати поганого

вчинку. *

10.Усі будинки навколо, усі будівлі на' вулицях здаються мені

надзвичайно невдалими.

11.Кожп0му, кого зустрічав), здатний сказати грубість. у

12.На роботу йду радісно, не почуваю під собою ніг. `

13.Ніког0 не хочеться бачити, ні з" ким не хочеться розмовляти*

14. Настрій такий, що хочеться сказати: «Провали всі пропадом!» <

15.Хочетвся сказати: «Припиніть мене турбувати, відстаньте!»

16. Усі люди без винятку мені здаються надзвичайно доброзичли- "

ними, гарними. Усі вони без винятку мені симпатичні. '

17.Не бачу ніяких труднощів. Усе легко! Усе доступно!

18.М0є майбутнє мені здасться сумним.

19. Буває гірше, але рідко.

20.Не вірю навіть ітайближчим людям.

21.Автомашини гудуть на вулиці так різко, але зате ці звукиї

сприймаються як приємна музика.

> 1

Обробка результатів.

Розрахувати окремі показники:

а) загальну кількість відповідей «під

б) відповіді «так» у питаннях 2, З, 4, 5, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 18,`

19, 20 і відповіді унавпаки» в питаннях 1, б, 8, 12, 16, 17, 21;

в) відповіді «так» у питаннях 1, 6, 8, 12, 16, 17, 21 і відповіді «на-

впаки» в питаннях 2, З, 4, 5, 7, 9, 10. 11, 13, 14, 15, 18, 19, 20.

За результатами роботи з методикою дійдете висновку про те,

який настрій переважає ,в цей момент: звичайний, ейфоричний

або негативний.

Перша сума свідчить про настрій: прекрасний (5 і менше від-

.повідей «ні»), просто гарний (6-10), затьмарений (11-15), пога-

ний (більше 15).

Друга сума свідчить про стан: добрий (менше 5 відповідей

«таки, середній (6-10 відповідей), нижче за середній (10-15)

і поганий (більше 15). ' і

Третя сума відбиває ейфоричііий стан (неадекватно виражену

захоплену оцінку подій): ІІИЗЬКИЙ (менше 5 відповідей атшш),

середній (6-10), вище за середній (11-15), повністю екзальтова-

ний (більше 15 відповідей). '

Розумові здібності

Формування розумової діяльності вчителя передбачає дослі-

дження змісту професійного мислення педагога й розуміння, що

І як змінюється в педагогічному мисленні та чи змінюється вза-

гплі. професійному мисленню педагога властиві певні ознаки,

якості й властивості.

ІО. М. Кулюткін і Г. С. Сухобсыса визначають мислення вчи-

теля як «здібність» використовувати педагогічні ідеї в конкретних

ситуаціях діяльності, уміння бачити в конкретному явищі його .

нагальну педагогічну суть.

У свою чергу, В. Е. Тамарін і Д. С. Яковлєва ІІИЗНаЧаІОТЬ

педагогічне мислення як особливий склад розуму, специфічна

спрямованість якого адекватна сутності виховної діяльності. Як

бачимо, у цьому випадку загальний вид професійного мислення

нісдагога зводиться до однієї області його функціонування.

С. Т. Каргін уважає, що педагогічне мислення- це спрямо-

пнність розумових процесів на відбиття особливостей об'єкта ді-

лльності вчителя шляхом проникнення в сутність педагогічних

лвищ педагогічної дійсності. '

Подібної точки зору дотримується І. Я. Л ернер, який розгля-

длс педагогічне мислення як діяльність осмислення під ІІЄВІІИМ

кутом зору будь-якого педагогічного явища.

Є. К. Осипоіва визначає педагогічне мислення вчителя як су-

купність властивостей, притаманних будь-якому практичному

мисленню (невідривність від реалізації й виконання, пізнання

нзасмодіючої системи, дієвість і т. д.), так і специфічних для

нього. Найважливішими з них є проблемність, рефлексивність,

комплексність, конкретність, іірофесійна компетентність, індиві-

луалізоваііість мислення. Також автором запропонована модель

педагогічного мислення, що ґрунтується на описітаких комно- .

пентів:

1. з'ясування СУКУППОСТЄЙ професійно-педагогічних завдань, які

вирішуються вчителями. `

2. Опис процесів (етапів) рішення педагогічних завдань.

3.Виявлеііня предметної основи Мислення - складу знань.

4.Опис рівня сформованості практично діючого фонду мислен-

ня і сукупності вмінь. І

5.Виявлення способів рішення педагогічних завдань.

Далі автор зазначає, що рішеніія педагогічного завдання опосе,

редковуєтьея конкретним навчальним змістом предмета, що викла

дається. Таке Мислення М. М. Кашапов називає методичним.

Слід зазначити, що функції професійного мислення педагог

в контексті педагогічної діяльності виступають, насамперед, я

функції аналізу конкретних педагогічних ситуацій, постанови

завдань у даних умовах діяльності, розробки планів і проекті

рішення цих завдань, регуляції процесу здійснення наявних

планів, рефлексії отриманих результатів. За походэкенііям про«

фесійііе мислення вчителя являє собою систему розумових дій,

що виникаютьна основі пізнання й ііеретвореііня складної пе-

дагогічної ситуації. Такі дії, змінюючнсь за формою, збсрігаи

ють свою специфіку, істотні властивості й функції практичного

мислення викладача. ,

ІО. М. Кулюткін і Г. С. Сухобська вважають, що досить роз-

винене ііедагогічне мислення вчителя характеризується його здат-

ністю використовувати педагогічні ідеї в конкретних ситуаціях,

умінням «бачити» в конкретному явищі його загальну недагогічё

ну сутність. Виділені функції педагогічного мислення, що забез-

печують творчий підхід до педагогічної діяльності, представлені

в таблиці І.

„ Таблиця І

Функції педагогічного мислення

Назва -Викоііувані функції в педагогічній діяльності

Діагностична 0 Вивчення учнів;

функція о' пізнання педагогічної ситуації;

о одержання зворотного зв'язку відносно виконуваної

професійної діяльності

Стим люіоча Спон кання чнін до п ояв інтелект альііої ініціативи

. у у . .

функція за допомогою власних педагогічних дій

Інформуючи Повідомлення школярам інформації про актуальні для

функція даного віку проблеми й способи їхнього вирішення

Закінчення табл. 1

Назва

виконувані фушсції и педагогічній діяльності

Розвиваюча

функція

осмислення засобів формування провідних соціально-

корисних і наачально-пізнавальних якостей особистості

учня

[Сомнеіісатор-

на функція

і і Уміння мислити категоріями успіху: позитивне мис-

лення, уміння бачити позитивне в невдачі допомагає

вчителеві всупереч багатьом 'негативним фактам шу-

кати нові засоби вирішення сучасних педагогічних

проблем;

і забезпечує гарне емоційне “самопочуття, робить учич

теля, що об'єктивно перебуває в неблагополучному

положенні, психологічно захищеним від вимог

і претензій, які висуваються йому адміністрацією,

батьками

Оціночна

функція

повідомлення тим, кого навчають, оцінки ступеня ре-

зультативності їхніх різноманітних дій

Функція само-

вдосконалення

0 Стнорює й забезпечує можливість уникнути імпуль-

сивної або рутинної педагогічної діяльності;

0 забезпечує педагогові правильне вирішення педаго-

гічної ситуації;

0 дозволяє визначати, розв'язати чи ні головна

суперечність, що становить ядро педагогічної

проблемної ситуац-ії

Методика «Стиль мислення»

_ (О. О. Алексєєв і Л. О. Громова)

Інструкція. Вам пропонується твердження й кілька можливих

його закінчень. Ваше завдання вибрати те закінчення, що най-

більш прийнятпо для вас. Свій вибір внесіть у бланк відповідей.

Бланк

А. Г. Ж. К. Н. Р.

Б. Д. 3.' Л. О. С.

В. І. . П. Т.

Твєрджеиня

А.Коли між людьми мас місце конфлікт на ґрунті Ідей, я він-

даю перевагу тій стороні, що...

1. Установлює, визначає конфлікт і намагається вирішити його

відкрито;

2.Краще за всіх торкається цінностей та ідеалів;

З. Краще за всіх відбиває мої особисті погляди й досвід;

4.Підходитъ до ситуації найбільш логічно й ґхослідонпко;

бвикладає аргументи найбільш коротко й ілсрелсоккцхипо.

Б.Коли я починаю працювати над проблемою, ІШЙІШИНІИІІЇІІІО

для мене... у

1. зрозуміти мету й значення цієї проблеми;

2. Розкрити мету й практичне значення цісї проблеми;

авизначення шляхів рішення цієї проблеми;

4.Зрозуміти, яку вигоду може принести рішення цісї про-

блеми для мене й навколишніх;

5. Щоб робота над проблемою була правильно організована

й зрушилася з місця.

В.Узагалі кажучи, я засвоюю нові ідеї ІШЙКрЩЦО, коли мозку...

1. 'Зіґязати їх з поточними або майбутніми запнттями;

2. застосувати їх до конкретних ситуацій;

З. зосередитися на них і ретельно їх проаналізувати;

4.Зрозуміти, наскільки вони подібні доузвичних ідей;

5.Протиставити їх іншим ідеям.

Г. Для Мене схеми, таблиці в книгах звичайно...

Ькорисніше за текст, якщо вони точні;

2.Кориспі, якщо вони ясно показують важливі факти;

З. Корисні, якщо вони підкрінлюються й Ііояснхоіотьсл 'гекстом;

4, Корисні, якщо вони піднімають питання за текстом;

5. Не більше і не менше корисні, ніж інші матеріали.

, Д.Якби мені запропонували провести якесь дослідження, я, імо-

вірно, почав би з...

1. Спроби визначити його місце в більш широкому Ісоптсксті;

Жвизначепьія того, чи зможу я виконати його ПООДИПЦЇ або

мені буде потрібна допомога;

З. Міркувавь і пропозицій про можливі результати;

4. Рішення про те, чи варто взагалі проводити це дослідження;

5. Спроби сформулювати проблему як можна більш точніше.

Є. Якби мені довелося збирати від членів якоїсь організації ін-

формацію, що стосується її нагальних проблем, я би вважав

за краще...

1.Зустрітися з ними індивідуально й задати кожному свої

конкретні питання; у

2.Провести загальні збори й попросити їх висловити свої

думки: `

3. Онитати їх ІІОВОІІИКИМИ групами, ставлячи загальні питання;

4.Зустрітися Неофіційно зі впливовими особами й з'ясувати

їхні погляди; _

5.Попросити членів КОЛЄКТИВУ надати мені (бажано в пись-

мовому вигляді) усю наявну в пих інформацію про справу.

Ж. Імовірно, я буду вважати щось правильним, щирим, якщо

це ахцосьээ...

1. Вистояло проти опозиції, витримала опір ІІрОТИІІСЭКІІІ/ІХ під-

ходів;

2.Погодиться з іншими речами, яким я вірю;

3.Було ІІЇДТВЄрДЖВІІО на практиці;

4. піддається логічному й науковому доказу;

5. Можна перевірити особисто доступними спостереженню фак-

тами.

З. Коли я на дозвіллі читаю журнальну статтю, вона, швидше

за все, буде... -

1. Про те, як комусь удалося вирініити особисту або соціальну

проблему; “ *

2. Присвячена дискусійному політичному або соціальному пи-

танню;

З.Історичним оглядом якоїсь події;

4. Про цікаву, забавну людину або подію;

5.Повідомленням про Цікавий життєвий досвід одного з но-

пулярних або відомих людей (політика, ученого, музиканта,

снортсмена й т. д.). ' і

І. Копия читаю звіт про роботу, я звертаю найбільшу увагу

на... Ч

1.Близькість висновків до мого особистого досвіду;

2.Можливість виконання даних рекомендацій; .

З.Надійність і обґрунтованість результатів фактичними да-

ними;

4. Розуміння автором цілей і завдань роботи;

5. інтерпретацію даних.

Школи переді мною поставлене завдання, перше, про що я хочу

довідатися, - це...

1. Який найкращий метод для рішення даного завдання;

2. Кому й коли потрібно, щоб це завдання було вирішено;

3. Чому це завдання варто вирішувати;

4.Який вплив його рішення може мати на інші завдання,

які доводиться вирішувати;

5.Яка пряма, негайна вигода від рішення даного завдання.

Л.Зазвичай я дізнахося максимум про те, як зробити щось нове,

завдяки тому, що... _ і _

1. Усвідомлюю для себе, як це пов'язане з чимось іншим, що

для мене добре знайоме;

2. Приймаюея за справу якомога раніше;

З. Вислуховую різні точки зору з приводу того, як це зробити;

4. Є хтось, хто показує мені, як це зробити;

5.Ретсльно аналізую, як це зробити щонайкраще.

М. Якби мені довелося б, зараз складати іспит, я б зволів...

1. Набір об'єктивних, проблемно орієнтованих питань з пред-

мету; '

2.Дискусію з тими, хто також складає іспит;

З. Усний виклад і показ того, що я знаю;

4. Повідомлення у вільній формі про те, як я застосував те,

чого навчився; `

5.Письмовий звіт, що охоплює історію питання, теорію,

метод.

ІІ. Люди, чиї особливі якості я поважаю іхайбільшщце, імовір-

по... `

1.Видатні філософи й учені;

2. Письменники й учителі;

З. Лідери ділових і політичних кіл;

4. Економісти й інженери;

Емжуръталісти й спортсмени.

0.Узагалі кажучи, я зпаходжу теорію корисною, якщо вона...

1. Видається родинною тим іншим тсоріям та ідеям, які я вже

засвоїв;

2. Пояснює речі новим для мене способом;

З. Здатна систематично пояснювати безліч зв'язаних ситуацій;

4.Проясняє мої проблеми; Ч '

5.Має конкретне практичне застосування.

П. Коли я читаю статтю з дискусійного питання, я віддаю поре-

вагу тому, щоб у ній... “

Ьдемонструвалиея переваги для мене залежно від обираної

точки зору;

2.Викладалися всі факти в ході дискусії;

З.Логічно й послідовно обрисовувалися спірні питання, що

підіймаютьєя;

4.Визначалися цінності, які сповідає автор;

5.Яскраво висвітлювалиєя обидві сторони спірного питання

й суть конфлікту.

Р.Коли я читаю книгу, що виходить за рамки мосї безпосеред-

* ньої діяльності, я роблю це. головним чином, унаслідок...

1. зацікавленості в удосконалюванні своїх професійних знань;

2.Указівки з боку шанованої мною людини на можливу її

корисність;

3.Бажання розширити свою ерудицію;

4.Бажанъія вийти за межі власної діяльності для урізпома-

_ НЇТПЄНІІЯ;

5.Прагнення довідатися більше-про певний предмет.

С. Коли я вперше підходжу до будь-якої технічної проблеми.

я швидше за все буду: `

1.Намагатися зв'язати її з більш широкою пробломоіо або

теорією;

2.Шукати. шляхи й способи вирішити цю НрОШШМУІ

З.0бмірковувати альтернативні (зпоєоби її ріпюяппяэя;

4.Шукати способи, якими інші, молєлишз. уже ииршкили шо

проблему;

їъї-Іамагатися знайти ІШЙІСрВІЦИЙ ппрішгг її ріпхшъіпк.

Т.Узагалі кажучи, я найбільше схильний до ММ. щоб...

Ьзнахолити існуючі методи, які працюють. І Використову-

вати їх якнайкраще, а не винахолити щось попе;

2. Ламати голову над тим, як різпорідпі МОТОЦИ могли б нра-

цювати разом; У *

З;Відкринати нові й досконаліші методи:

4. Знаходити способи змусити існуючі методи нршпоипчм кра-

ще и по-новому;

5.Розбиратися в тім, як і чому існуючі мотоди новини] піра-

шовати .

Обробка результатів.

Необхідно скласти проставлені вами номери пк бшт підпо-

нідей за формулами:

С'=1(А+Ж+Н)„+2(Б4 З+0)+5(В+І+ ІІ)+

і

4'(г+к+г)+з(д+л+с)+2(є+М--'г);

І'=2(А+Ж+Н)+1(в+з+о)+4(вс10п)+

з(г+к+г)+1(д+л+с)+з(є+м+ т);

'п':з(А+эк+11)+»4(в+з+0)+Цв-Ы+п)+

5(Г+К+Р)+2(Д+Л+С)+4(Є+М+'І`);

А':4(А+эк+Н)+з(Б+з 0)--

4 +8(В+1с-І'І)+

1(Гі-К+Р)+5(Д+Л+С)+5(Є+М+Т);і

Р'=5(А„+Ж+Н)+5(Б+З+О)+,2(В+16П)+

2(Г+К+Р)+4(Д+Л+С)+1(Є+М+Т),

де С', І', П', А' і Р' - основні розумові стратегії (синтсзгггор,

ідеаліст, хтрагматиіс, аналітик, реаліст відповідно). Вираз 1 (А +

Ж + П) означає, що необхідно скласти бали в пунктах А, Ж та

Н методики й т. ін.

Характеристика кожного з п'яти стилів мислення показана

в таблиці 2.

Порівняльна характеристика різпи

Таблиця 2

х стилів мислення

Стиль Ха акте ні .

мислення осоібливёті пеРыти недошки

Синтеза- Інтсгративний 0 У будь-якій ч Може проявляти

тор ііідхід; справі сконцсн- байдужість

прагне трований на ре- щодо досягнен-

до конфлікту зультаті; ня згоди;

й синтезу; 0 добро діс в ситу- - надмірно захо-

цікавиться аціях суперечки, іішосться теоре-

змінами; дискусії тизуваніілм;

шукає І зайво наполе-

подібність `глив0 наполягає

у зовні несуміс- на «змінах зара-

них речах; 'ди змін»

схильний

до теорстизу-

нання

Ідезліст Схильний до "СКОІІЦОПТРОВВ- І затягує іірийнят-

широкого діапа- ний на процесі, тя рііцення при

зону думок; взаєминах; великому виборі

прагне до іде- 0 звертає увагу на варіантів рішень

альних рішень; людські мотиви; іїроблсми;

цікавиться люд- і чітко формулює 0 може пропустити

ськнми ціпнос- мету; важливі справи;

тями; с забезпечує ши- ч виявляє зайву

однаково цінує рокий спектр септименталь-

дані й теорію поглядів ність

Прагматик Шукає найко- д звертає увагу і Може перестара-

ротший ПІЛЛХ до

одержання ро-

зультату;

ч адаптивний;