За типом сервера

• Віртуальний сервер.

• Віртуальний виділений сервер.

• Виділений сервер.

• Колокація.

Віртуальний сервер

Віртуальний сервер передбачає розміщення на одному фізичному сервері сайтів та відповідних веб-програм кількох власників. Для кожного ресурсу відводиться місце на твердому диску. Ці ресурси спільно використовують процесорний час і пам'ять сервера. Всі проекти знаходяться на одному комп’ютері-сервері, кожен в своєму каталозі.

Кожний проект обмежено певною дисковою квотою, в залежності від вибраного тарифного плану. Керують узгодженою роботою всіх проектів системні адміністратори хостинг-провайдера.

Віртуальний виділений сервер

Віртуальний виділений сервер також передбачає розміщення Інтернет ресурсів на одному фізичному сервері, але за допомогою спеціальних програм ресурси фізичного сервера розбиваються на кілька віртуальних виділених серверів. Кожен віртуальний виділений сервер є незалежним від інших проектів в сенсі використання процесорного часу і пам'яті, він має свій певний ліміт, що відведено йому програмою-сервер.

Відмінності від віртуального сервера:

• Користувачу надається повне управління сервером, доступ до ядра операційної системи. У віртуальному сервері доступ є лише до певних програм-серверів за вибором провайдера (www-, mail-, DNS-, ftp-серверів);

• Власнику сайту надаються фіксовані ресурси сервера: пам'ять, процесорний час. У віртуальному сервері фіксованим є лише дисковий простір.

Виділений сервер

Виділений сервер – це оренда фізичного сервера у хостинг-провайдера власником великого Інтернет ресурсу. Сервер знаходиться на технічному майданчику хостинг-провайдера, є постійно під’єднаним до безперебійної мережі електроживлення і високошвидкісних каналів передачі інформації.

Виділений сервер відрізняється від віртуального хостингу (віртуального виділеного сервера) тим, що ніхто окрім орендаря не має доступу до сервера, навіть хостинг-провайдер.

Дата-центр це структура, що об’єднує системи контролю, управління і безпеки даних.

Технічний персонал Дата-центра стежить лише за зовнішніми показниками сервера: нормальною роботою складових частин сервера, електроживленням тощо.

Відомості про встановлене на сервері програмне забезпечення та про розташовані там Інтернет ресурси, відомі лише орендареві і більше нікому.

Колокація

Колокація (Co-location - сумісне розміщення) передбачає розміщення власного сервера клієнта на технічному майданчику хостинг-провайдера. Для сервера виділяється місце в стійці, він під’єднується до високошвидкісних каналів передачі інформації і до мережі надійного і безперебійного електроживлення. Відмінністю колокації від виділеного сервера є в тому, що технічний персонал Дата-центра стежить лише за електроживленням сервера і за каналами зв'язку, до яких він під’єднаний. Якщо певна складова частина сервера виходить з ладу, несправність усувається засобами клієнта.

Інші послуги хостинг-провайдера

Окрім послуг з розміщення сайтів, хост-компанії надають і супутні послуги. Це - реєстрація доменних імен, паркування доменів, реселінг.

Реєстрація доменних імен

Реєстрація доменних імен – це отримання офіційної адреси для сайту. В результаті реєстрації сайт отримує своє ім'я і доменну адресу, за якою можна доступитися до сайту.

Реєстрацію доменних імен проводять спеціалізовані організації - реєстратори. Провайдери можуть лише допомогти в реєстрації, бути посередником між власником сайту і реєстратором.

Доменне ім'я - це унікальний набір символів, який дозволяє асоціювати ресурс, що працює в мережі Інтернет, з сервером, зокрема, з його IP-адресою, на якому він розташований. Доменне ім'я - це унікальна адреса, за якою користувач може знайти любий ресурс в мережі Інтернет.

Адресацією ресурсів в Інтернеті займається Служба Доменних Імен (Domain Name Service). За загальну координацію і управління мережною службою імен (DNS) і особливо за делегування доменів верхнього рівня, відповідає організація Internet Assigned Numbers Authority (IANA).