- •Політика як суспільне явище.
- •Політична система: сутність, структура, функції.
- •Політична партія.
- •Політична культура: поняття, структура, функції.
- •Політична соціалізація: сутність, етапи, чинники.
- •Етапи політичної соціалізації особистості:
- •Політична еліта.
- •Політичне лідерство.
- •Історія виникнення демократії.
- •Демократичний політичний режим.
- •Тема Демократія.
- •Політичний статус особистості.
- •Політична участь і політична культура.
- •Вибори як інструмент демократії.
- •Тема. Засоби масової інформації.
- •Історія розвитку змі.
- •Види засобів масової інформації (змі).
- •Функції змі.
- •Змі та політика. Змі як засіб формування громадської думки.
- •Тема Нація.
- •Етнос: його основні ознаки та особливості.
- •Національна самосвідомість.
- •Розвиток міжнаціональних відносин в Україні.
- •Націоналізм. Міжнаціональні конфлікти та шляхи їх подолання.
- •5. Формування української політичної нації.
- •Тема Полікультурність.
- •Поняття «культура».
- •Принципи формування загальнолюдської культури.
- •Міжнаціональні та міжконфесійні конфлікти та шляхи їх розв 'язання.
Етапи політичної соціалізації особистості:
1-й етап – політизація, під час якого у дітей під впливом оцінок батьків, їхніх стосунків і реакцій формуються перші уявленні про світ політики.
2-й етап – персоналізація. У цей період сприйняття влади персоніфікується. Зразками влади стають, наприклад, фігури президента, прем'єр-міністра або поліцейського.
На 3-му етапі – етапі ідеалізації – найважливішим політичним фігурам приписують певні якості, і на цій основі утворюється стійке емоційне ставлення до політичної системи.
4-й етап, який отримав назву інституціонального, характеризується переходом від персоніфікованого сприйняття політики до більш абстрактного. На цій стадії закладаються уявлення про інститути влади (виконавчої, законодавчої і судової).
Процес політичної соціалізації детермінують чинники різного соціального рівня. На мікросоціальному (макро - великий, значимий) рівні суттєвий вплив на формування стереотипів політичної свідомості та поведінки громадян справляють пануючі у суспіль-стві соціально-економічні стосунки, специфіка етно-національного та релі-гійно-конфесійного спілкування, характер політичної влади, зміст націо-нальної культури. На мезосоціальному (середній рівень) рівні такими чинниками є становище певних соціально-класових, етнічних, конфесійних, професійних, територі-альних, статево-вікових та інших великих соціальних груп у суспільстві, їх культурні традиції. На мікросоціальному (малий, вузький) рівні процес політичної соціалізації багато в чому залежить від родинних традицій, стосунків на роботі, специ-фіки неформального спілкування тощо. В останній час у зв?язку з розвитком тенденцій інтернаціоналізації та глобалізації соціально-економічних, полі-тичних та культурних стосунків, все більший вплив на процес політичної соціалізації здійснюють явища, що відбуваються на мегасоціальному рівні, - рівні розвиток економічної кооперації, політична інтеграція, регіональні та глобальні конфлікти і кризи тощо.
Слід зауважити, що чинники різних соціальних рівней неоднаково впли-вають на конкретних індивидів та різні соціальні групи. Кожен із чинників впливає на людину через призму її індивідуальних особливостей - специфі-ку світогляду, рівень інтелекту, моральні підвалини тощо. Відбиваючись у індивідуальній свідомості, чинники соціального буття набувають певної зна-чущості й виступають як сигнали, що спонукають особу до певного способу дій в царині політики.
Серед великої кількості акторів політичної соціалізації особлива роль на-лежить соціальним інститутам, які справляють цілеспрямований вплив на формування політичної свідомості і поведінки громадян. Такі інститути поз-начаються як інститути політичної соціалізації. До них слід віднести: сім?ю, школу, церкву, засоби масової інформації, громадські об?єднання та орга-нізації, політичні партії, державні органи та установи. Вплив інститутів по-літичної соціалізації на членів суспільства здійснюється за допомогою діяль-ності конкретних людей (батьків, вчителів, священиків, журналістів і т. д.), яких називають агентами політичної соціалізації.
