Тема Промисловість

Промисловість – це основна й провідна галузь, що забезпечує потреби господарства в паливі, енергії, сировині, матеріалах, здійснює постійне технічне переозброєння всіх сфер і галузей економіки, а також задовольняє різні потреби населення.

Галузь промисловості – це сукупність підприємств, яка характеризується: єдністю економічного призначення вироблюваної продукції, однорідністю перероблюваної сировини й основних матеріалів, спільністю технологічного процесу й виробничо-технічної бази, професійним складом кадрів і специфічними умовами праці.

Для характеристики галузевої структури промисловості використовують різні показники: кількісні, структурні, виробничі зв’язки. Кількісні визначаються питомою вагою галузей у загальному обсязі вироблюваної продукції, загальною чисельністю працівників і вартістю основних виробничих фондів. Структурні зміни промисловості – це різниця питомої ваги галузей, темпи їх зміни.

За характером розвитку промисловості й тенденціями її розміщення вирізняють три групи країн. До І групи відносять економічно високорозвинуті країни (72-75% обсягів світової промисловості), до другої – країни, що розвиваються, до третьої – постсоціалістичні країни.

За характером виробництва і предметів праці промисловість буває добувна і обробна. Видобувна промисловість об’єднує галузі, зайняті видобуванням палива, сировини з надр Землі, вод, лісів. Вона включає видобуток палива, підприємства з видобутку і збагачення руд чорних і кольорових металів, лісозаготівлю, видобуток нерудних корисних копалин (солі, сірки, вапняку і тд.), вилов риби, китів, морських звірів, морепродуктів. Частка видобувних галузей в структурі промисловості світу становить близько 15,7%, в тому числі в розвинутих країнах – 8,8%, в країнах, що розвиваються – 46,8%.

Обробна промисловість – сукупність галузей промисловості, підприємства яких обробляють і переробляють сировину і матеріали. Вона включає харчову, текстильну, швейну, взуттєву, деревообробну, хімічну, металургію, целюлозно-паперову, машинобудування та ін. На неї припадає більше ¾ світової промислової продукції, в тому числі в розвинутих країнах – 83,8%, в країнах що розвиваються, 49,2%.

В Україні прийнята також наступна класифікація:

Тема Паливно-енергетичний комплекс

1. Паливно-енергетичний комплекс – це взаємообумовлене поєднання підприємств, установ, споруд, що забезпечують видобуток та переробку первинних ресурсів, виробництво електроенергії і тепла, їх транспортування, розподіл та використання споживачами.

Паливно-енергетичний баланс – баланс одержання, перетворення і використання (споживання) усіх видів енергії: мінеральної, органічної сировини, енергії водних потоків, припливів, вітру, енергії сонячних променів, геотермальної енергії та ін. Паливно-енергетичний баланс світу – сумарне річне виробництво первинних енергоресурсів, що дорівнює сумарному споживанню енергії. Так на вугілля припадає близько 30%, нафту – 43%, газ -17%, гідроенергію – 7%, ядерну – 2,5%.

Різні види палива мають неоднакову теплотворну здатність, тобто виділяють при спалюванні неоднакову кількість тепла. Для порівняння теплотворної здатності різних видів палива використовують показник – умовне паливо. За умовне паливо прийнято вважати паливо при спалюванні 1 кг якого виділяється 7000 ккал (29 МДж/кг), що відповідає приблизно спалюванні 1 кг вугілля. Так калорійність 1 кг нафти – 11000 ккал, бурого вугілля – 5000 ккал, газу – 9000 ккал, горючих сланців – 3600. Питоме споживання енергії на душу населення в світі в середньому перевищує 2 тонни умовного палива.

2. Одним з найбільш поширених видів палива є нафта і нафтопродукти. Основною продукцією яку виготовляють з нафти як паливо є керосин, бензин, солярове масло, мазут. За густиною нафту поділяють на легку – менше 900 кг/м³, та важку – більше 900 кг/м³. Нафта може мати різну температуру застигання. Так Гродненська нафта застигає при -17⁰С, Мангишлацька - -30⁰С, Сахалінська - -80⁰С. Залягає нафта в середньому на глибині 6-7 км, однак величезні запаси нафти є на глибинах 0,5 – 3 км. Існують різні теорії походження нафти: біогенне – нафта утворилася із органічних решток на глибинах; абіогенне – утворилася внаслідок дегазації вуглеводнів в результаті проникання флюїдів. Видобуток нафти ведеться за допомогою свердловин закріплених сталевими трубами. Існують наступні способи видобутку нафти:

• фонтанний;

• компресорний (нагнітанням повітря в товщі гірських порід де залягає нафта);

• насосний (викачування);

• вторинне відновлення свердловин – обводнене створення тиску.

Як правило спосіб видобутку залежить від вичерпаності родовища.

Запаси нафти в світі – 135,6 млрд. т. Видобуток складає близько 3,1 млрд. т. Понад 40% видобутку нафти і понад 80% її світового експорту належить країнам ОПЕК (Алжир, Венесуела, Габон, Індонезія, Ірак, Іран, Катар, Кувейт, Лівія, Нігерія, ОАЕ, Саудівська Аравія, Еквадор). Найпотужніші нафтові вантажопотоки спрямовані з Близького та Середнього Сходу до Західної Європи та Японії.

Серед вугілля найбільше значення має кам’яне вугілля, вміст вуглецю в якому складає близько 90%. В бурому вугіллі вміст вуглецю близько 75%. Антрацит має вміст вуглецю близько 96%. Розрізняють різні види вугілля, які маркуються буквами: Д – довгополум’яне, Ж – жирне, Г – газове, К – коксівне, П – пісне.

Видобуток може проводитись як підземним так і відкритим способом. Основу шазти становить стовбур, який складається з чотирьох відділень:

1 – 2 ліфти що призначені для піднімання та опускання людей;

2 – подають різні матеріали, техніку, піднімають породу;

3 – запасне на випадок аварії;

4 – подається повітря, електрика, викачується вода.

Від стовбура починається проходка і розробка пластів.

Частину видобутого кам’яного вугілля коксують для отримання коксу.

Коксування – це термічний розклад вугілля при температурі 1000⁰С без доступу кисню. Отримують кокс, смолу, бензол, аміак.

Напівкоксування – проводять при температурі 500-600⁰С. Отримують напівкокс, газ, моторне паливо.

Також використовують газифікацію вугілля (перетворення на газ за допомогою водяної пари) та гідрогенізацію (розклад вугілля).

Найбільші поклади вугілля має Росія, США, Німеччина, Китай, Індія, Канада, Автралія, ПАР. Видобуток вугілля складає близько 5 млрд. т в рік (понад 1 млрд т – Китай, потім США, Німеччина, Росія, Австралія, ПАР, Індія, Польща, Великобританія.

Світові запаси газу близько 128 трлн. м³, видобуток близько 2 трлн. м³. Близько 30% світового видобутку припадає на Росію, 25% - на США.

З твердих споживчих відходів, які збираються в очисних спорудах міської каналізації, а також з сільськогосподарських та інших відходів отримують біогаз. Основними складовими біогазу є СH₄ (92-97%) і СО₂. Біогаз є паливом для комунальних потреб і транспорту.