2. Вибір і затвердження теми курсової роботи

Тему курсової роботи студент обирає самостійно, керуючись орієнтовним переліком орієнтованим переліком рекомендованих до розробки тем (Додаток А). Студентові також надається право запропонувати тему, назва і спрямованість якої відрізняються від рекомендованої тематики. У цьому випадку необхідно написати заяву на ім’я завідувача кафедри соціології управління з обґрунтуванням доцільності опрацювання цієї теми.

При виборі теми курсової роботи слід ураховувати як її акту­альність, так і зацікавленість студента у розробці саме цієї проблеми, наявність у нього попереднього наукового та практичного доробку в обраному напрямі. Обрані студентами теми курсових робіт розглядаються та затверджуються на засіданні кафедри соціології управління. Одночасно кафедра призначає керівників курсових робіт.

Науковий керівник курсової роботи видає студентові завдання на виконання роботи і погоджує з ним календарний графік написання окремих розділів; проводить консультації, контролює, відповідно до затверд­женого графіка, терміни та якість виконання окремих розділів та роботи в цілому.

3. Структура, обсяг та зміст роботи

Курсова робота виконується студентом у вигляді програми соціологічного дослідження і повинна мати чітку та логічну побудову.

Загальний її обсяг має бути в 25 – 30 сторінок (формату А-4) друкованого тексту.

Основними складовими частинами випускної роботи є титульний аркуш (Додаток Б), зміст; основна частина у вигляді двох розділів програми соціологічного дослідження – методологічного та процедурного; список використаної літератури та додатки (які вміщують у собі інструментарій соціологічного дослідження – анкету / питальник).

У змісті вказується структура роботи: назви розділів, назви підрозділів, додатки (список використаної літератури та анкета) й сторінки їх початку та закінчення.

З своєю структурою курсова робота має складатися з таких розділів та підрозділів:

1. Методологічний розділ

1.1. Обґрунтування проблеми дослідження.

1.2. Об’єкт і предмет дослідження.

1.3. Мета дослідження і завдання дослідження.

1.4. Логічний аналіз основних понять:

- уточнення і інтерпретація основних понять;

- операціональне визначення основних понять.

1.5. Гіпотези дослідження.

2. Процедурний розділ.

2.1.Вибір та обґрунтування методів збору інформації.

2.2. Огруниування та визначення вибіркової сукупності.

2.3. Логічна структура анкети.

2.4. Робочий план дослідження.

Додатки:

• анкета;

• список використаної літератури.

4. Оформлення курсової роботи

Робота виконується на стандартних аркушах білого паперу форматом 210х297 мм (4-А).

Текст роботи друкується на комп’ютері через 1,5 iнтервала (30 строк на сторiнцi) на одному боцi кожного аркуша (Times New Roman).

Необхідно пам’ятати про розмiр полiв, що залишаються вiльними: лiве поле не менш за 30 мм, праве – не менш за 10 мм, верхнє – не менш за 20 мм, нижнє – не менш до 25 мм.

Уся робота має наскрiзну нумерацiю. Починається нумерацiя з титульного аркушу, хоча номер ставиться, починаючи зi змiсту. Номери сторiнок проставляються у правому верхньому кутку аркуша, без крапки, арабськими цифрами.

Заголовки структурних елементів курсової роботи слід розташовувати посередині рядка, без крапки у кінці та друкувати прописними літерами, без підкреслення.

Структура i правила оформлення.

Оформлення посилань на лiтературу. Посилання у текстi на лiтературу допускається наводити у пiдрядкових примiтках, однак переважно вони наводяться (при переказi або критицi окремих положень) у квадратних дужках у кiнцi абзацу, низки абзацiв або сторiнки, наприклад: [1, 3, 5], або [3, 10, 15, 20], або [5. с. 8; с. 13; 10, с. 14 - 18], де «1», «3», «5», «7», «10» - номер джерел у списку лiтератури, а с. 15, с. 20 - 28 i т.iн. - сторiнки джерела.

Оформлення списку лiтератури. З особливою увагою слiд вiднестись до групування лiтератури у списку згідно правил опису друкованих творiв, що включаються до списку.

Правила бiблiографiчного описання друкованих творiв встановленi стандартом ДСТУ 7.1 - 84.

Розмiщення джерел у списку лiтератури залежить вiд теми дослiдження, вiд характеру приведених матерiалiв та їх кiлькостi. Найбiльш розповсюджений засiб розмiщення матерiалiв у списку лiтератури: алфавiтний, систематичний, хронологiчний та iншi. Нумерацiя списку лiтератури суцiльна – вiд першої до останьої назви.

Алфавiтний засiб групування рекомендується в тому випадку, якщо список невеликий за обсягом та стосується вузького питання.

Пiсля списку лiтератури йдуть додатки, якi забезпечуються заголовками та послiдовно нумеруються.