1 Див.: Шипокал ю. Изображение и слово в журналистике. Львов, 1985: Його .Ж. Изобразительная журналистика. Львов, 1988.

Але, по-перше, будучи дуже важливим засобом відтворення поточної реальності, зображувальна журналістика не вичерпується фотографією. Зображувально-виражальна журналістика - це графіка, особливо комп'ютерна, а також карикатура, шарж, мультиплікація і т.д.

По-друге, крім поширеної в газеті фотоінформації та фоторепортажу, який дає статичне чи динамічно-кадрове зображення реальної дійсності, схоплюючи характерний момент чи низку моментів життя, у пресі, особливо в ілюстрованих тижневиках, журналах, з'являється великий масив дуже промовистих у художньому відношенні світлин. Такою, наприклад, є третя сторінка "Дзеркала тижня" - зупинена мить, своєрідне дзеркало найхарактерніших подій тижня. Подібним шляхом йдуть інші часописи. Такі промовисті світлини можуть супроводжувати словесні публікації. Сьогодні нерідко такі публікації виносяться як, наприклад, у газеті "Експрес", на першу полосу, є своєрідним образним заспівом номера. Буває і навпаки: текст коментує зображення. Він повинен бути таким же образним, промовистим, лаконічним, як світлина. Художньо виразні фотографії, як і телевізійні кадри, нерідко безадресні, можуть опосередковано поглиблювати текст, загострювати поставлену в ньому проблему.

По-третє, значно більшу роль відіграє сьогодні художня фотографія, фотопортрет чи цикл такого типу світлини, які завдяки таланту митця можуть розповісти про людину чи певну ситуацію більше, ніж багатослівний нарис чи коментар. Таким майстром художнього бачення світу через об'єктив апарата є Василь Пилип'юк та інші фотомитці.

По-четверте, фотографія, незважаючи на телебачення з його потужним відеорядом, є основою спеціальних періодичних видань, які користуються популярністю у всьому світі. До них можна віднести журнали різного типу від загальнополітичного тижневика "Політика і культура" ("ПІК"), спеціалізованих "Світло і тінь", "Друкарство", наукових "Світ науки", до рекламно-розважальних на зразок "Натали" чи еротичних - "Лель" тощо.

Пишучи текст, готуючи передачу, журналіст далеко не завжди думає про їх жанрову приналежність. Вона десь у підсвідомості. Тим паче, що жанрові перегородки досить хиткі. Класифікацією творів займаються дослідники, щоб вловити певні внутрішні закономірності формотворчості.

Кожен журналіст, яким би талановитим він не був від природи, проходить відповідний період навчання, не завжди у фаховому вузі, але обов'язково у редакції. Необхідним елементом цього навчання є орієнтація на певні зразки, навіть певного наслідуван-

170

171

ня. Народження майстра - обов'язково відкриття певної теми, нового підходу до життєвих явищ, пошуки нового змісту і водночаз нових, зокрема і жанрових, засобів вираження. Тому не може бути абсолютно подібних творів двох майстрів, навіть якщо вони написані в одному жанровому ключі, жанрові пошуки в журналістиці безперервні, як безперервні в ній пошуки нових підходів до традиційних явищ і проблем.

Закінчити цю книжку хотілось би тим, з чого вона починалась - про професіоналізм і професіонала. Досвідчені журналісти ставлять сьогодні питання про створення ринку журналістського пера. Задумуючи нові видання чи доводячи до відповідного рівня старі, треба обов'язково продумувати багато речей - насамперед, звідки брати кошти, яку техніку придбати, як розповсюджувати видання і яку рекламу подавати. Але без зважування найголовнішого, хто газету, журнал, телепрограму буде робити, без імен, з якими редактор "збирається стукати в читацькі душі"1, нічого не вийде.

І посібник цей писався з єдиною надією: посильно сприяти формуванню професіоналів, журналістів нового бачення світу, нового мислення, гострого, чесного слова. В Україні формується нове покоління журналістів. Деякі з них уже встигли заявити про себе і їх досвід, як і досвід наших видатних попередників, повинен бути розвинутий і примножений. Інші готуються стати професіоналами, опановуючи ази журналістики на студентській лаві, частина засвоює секрети ремесла безпосередньо в редакції. Маємо підстави сподіватися, що висловлені тут думки, часом спірні й дискусійні, у чомусь суб'єктивні, стануть у пригоді всім, хто шукає і утверджує себе у журналістиці, а сама українська журналістика завдяки їх праці не тільки досягне європейського рівня, але й вноситиме свою частку у її скарбницю. Треба вірити, треба працювати.

4.Журналістська практика як основа формування жанрів. Вторинність жанру стосовно задуму і мети твору.

З.Жанр і майстерність. Національні традиції у жанровій класифікації творів журналістики.

б.Сучасні тенденції розвитку жанрів української журналістики.

Список літератури ОсновьІ творческой деятельности журналиста.- СПб., 2000.

С.125-167.

Теорія і практика радянської журналістики: Навч. посібн.

Львів, 1989. С.114-127.

Черепахов М. Проблемьі теории публицистики. М., 1973.

С. 221-253.

Питання для обговорення

\ .Загальне поняття про жанр як про більш-менш стійку літературну форму твору.

2.3алежність жанру від об'єкта відображення, призначення твору, масштабу охоплення дійсності та літературно-стилістичних засобів втілення задуму.

З.Поділ жанрів на інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні. Умовність поділу.

1 Іваницький І. Псевдожурналістика в країні відморожених "чайників" // Українське слово. 2000. 27 січ.

172

173

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Україна: Інформація і свобода: Збірник законодавчих актів, нормативних документів та статей фахівців. К., 1997.

Українське законодавство: Засоби масової інформації. К., 2000.

Бебик В.М. ЗМІ в посткомуністичній Україні. К., 1996.

Бочковський І. О., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби / Упорядкування і передмова М.Присяжного. Мюнхен, 1993.

Владимиров Владимир. Теория й методика журналистского творчества: Учебн. пособие. Луганск, 1997.

Гриценко О., Кривошея Г., Шкляр В. Основи теорії журналістської діяльності. К., 2000.

Збірник праць кафедри української преси. Львів, 1995. Вип. 1; Львів, 1996. Вип.2.

Здоровега Володимир. Вступ до журналістики: Текст лекцій. Львів, 1998.

Здоровега В.Й. Питання психології публіцистичної творчості. Львів, 1982.

Здоровега В.Й. Слово тоже єсть дело: Некоторьіе вопросьі те-ории публицистики. М., 1979.

Іванов В. Соціологія масової комунікації: Навч. посібн. К., 1999.

Кузнецова О.Д. Аргументація в публіцистиці. Львів, 1992.

Кузнецова О.Д. Журналістська етика і етикет... Львів, 1998.

Лубкович І.М. Соціологія журналістики: Курс лекцій. Львів, 1997.

Миронченко В.Я. Основи інформаційного радіомовлення: Підручник. К., 1996.

Москаленко А.З. Вступ до журналістики. К., 1998.

Москаленко А.З. Теорія журналістики: Підручник. К., 1998.

Москаленко А.З., Губернський Л.В., Іванов В.Ф., Вергун В.А. Масова комунікація. К., 1997.

Основи творческой деятельности журналиста / Редактор-составитель С.Г.Корконосенко. СПб., 2000.

Почепцов Г.Г. Теорія комунікацій. 2-ге вид., доп. К., 1999.

Прилюк Д.М. Теорія і практика журналістської творчості. К., 1983.

Прохоров Е.П. Введение в теорию журналистики. М., 1986. Публіцистика і тенденції розвитку світу: 36. наук, статей. Львів, 1999.

Теорія і практика радянської журналістики: Навч. посібн. / За ред. В.Здоровеги. Львів, 1989.

Телевізійна і радіожурналістика (Історія, теорія, практика: погляд у майбутнє). Вип. 2. Львів, 1999.

Чічановський А., Шкляр В. Політика, преса, влада. К., 1993.

Шкляр В. Журналістська майстерність: поетика журналістського твору: Конспект лекцій. К., 1995.

Шкляр В. Теорія і практика журналістської творчості: Конспект лекцій. К., 1999.

Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра. К., 1996, 1997, 1998.

Ученова В.В. Творческие горизонти журналистики. М., 1976.

Фихтелиус Зрик. Десять заповедей журналистики. Взрнамо, 1999.

•8г

174

175

РЕЗЮМЕ Теория й методика журналистского творчества

Предлагаемая книга - одно из первьіх в постсоветских госу-дарствах учебное пособие, посвященное самой важной части нормативного курса "Теория практика журналистики": анализу при-родьі й характерних особенностей литературного творчества в СМИ, основних потоков журналистской информации, сущности журналистского мастерства как самой важной составной профес-сионализма сотрудника масс-медиа, главньїх зтапов работьі над произведением, включая методику сбора информации, написання текста, своеобразие арґументации й полемики. Завершается пособие общей характеристикой жанров журналистики в их современ-ном развитии.

Книга написана на основе научно-теоретического осмьісления практического опьіта, содержит изложение устоявшихся в журна-листиковедении понятий й проблем, возникших в процессе корен-ной перестройки вопросов журналистики, их личностного видения. Автор исходит из того, что литературная работа в журналистике является не самьім сложньїм, но вместе с тем самьім трудньїм видом литературного труда, что обьясняется такими признаками его продукта, как актуальность, оперативность, социально-полити-ческая острота, практическая направленность, документальная точность, постоянная повторяемость тем, простота й лаконизм из-ложения информации. Зти качества по-разному сочетаются в раз-ньіх по внутренней природе потокам журналистской информации: официальной, собьітийной, публицистике, научно-просвети-тельской, деловой, зстетически-развлекательной, справочной, рек-ламе.

Усилия современного журналиста должньї бьіть направлень! на обьективное информирование аудитории. Позтому в книге сос-редоточено внимание на путях адекватного отражения действите-льности как путем широкого информирования, всесторонней й обьективной подачи новостей, так й правдивого, неупрежденного анализа фактов й явлений, на проблемах свободьі журналистского творчества, активном отстаивании работниками СМИ права говорить обществу правду.

Все компонентьі сложного процесса литературного творчества рассматриваются под углом зрения мастерства журналиста, кото-рое трактуется как умение оперативно откликаться на актуальнеє вопросьі, глубоко й компетентне вникать в существо собьітий й

176

явлений, правдиво обобщать их с позиции групповьіх, государст-венньїх, общечеловеческих интересов й убедительно воплощать собственньїе мьісли в сжатой, совершенной, яркой форме, добива-ясь при зтом определенньїх духовньїх й практических результатов.

Исходя из зтого, в книге акцентируется внимание на феномене интересного в реальной й отраженной действительности, на уме-нии арґументировать, убеждать й отстаивать истину в процессе спора. Умение арґументировать й полемизмровать рассматривает-ся не только как проявление профессионалнзма журналиста, но й как признак политической культурьі общества, в которой должньї бьіть заинтересованьї как широкая общественность, так й власть.

Главная цель книги - посильное формирование профессиона-лов, журналистов нового видения мира, нового мьішления, острого, честного слова.

177

Навчальний посібник

Здоровега Володимир Йосипович

Теорія і методика журналістської творчості

Літературний редактор Марія Ріпей

Коректор Володимир Мельник

Комп'ютерний набір і верстка

Віктора Шпанера

Підписано до друку 07.09.2000 р. Формат 60x84/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Умови, друк. арк. 1 1,3. Тираж 1500 прим. Зам.

Видавничо-поліграфічна фірма "ПАІС"

м.Львів, вул. Озерна, 19/4

тел. 62-97-8 1

Видруковано у Львівській обласній книжковій друкарні

м.Львів, вул. Пекарська, 11 тел. 74-40-24