3. Організація робочого місця муляра
Робоче місце муляра є частиною загального фронту робіт ланки, в межах якої є конструкції, матеріали й інструмент та пристосування і переміщуються робітники. Робоче місце складається з трьох зон- робочої, матеріалів та допоміжної. У робочій зони завширшки 0,6-0,7 м між кладкою і матеріалами працюють муляри. Зона, у якій розміщєні матеріали, займає смугу 1,3-1,5м завширшки, а зна проходу робітників – допоміжна зона- 0,5-0,6м. Загальна ширина робочого місця муляра становить 2,4- 2.8м. Найвища продуктивність муляра досягається при висоті кладки- 0,5- 0,6м, тому поверх розділений на яруси по 1,2 м. (рис. 9)
4. Зведення залізобетонних конструкцій
Опалубочні роботи згідно ГОСТ 23478-89
До початку робіт з монтажу опалубки повинні бути виконані наступні роботи:
установка арматурних сіток і каркаса;
перевірка комплектності завезеної опалубки;
укрупнена збірка щитів.
Згідно з п.2.105 опалубку виготовляють на спеціалізованому заводі і поставляють замовнику в комплекті з технічною документацією.
Згідно з п.2.108 опалубочні форми збираються із інвентарних елементів та встановлюються в робоче положення в відповідності з технічними правилами.
При встановленні опалубки, виконуються наступні вимоги:
-стяжки, тяжі та інші елементи кріплення не заважають бетонуванню
-основа під опалубкою була вивірена до початку її установки
Згідно з п.2.110 поверхня опалубки, що торкається бетону, підготовлена для робіт. Для зниження адгезії її поверхні з бетоном використовуємо спеціальні змазки на основі нафтобітумної емульсії. Від якості опалубки залежить трудомісткість подальшого оздоблення поверхні. Обшивка опалубки щільна, щоб при укладанні бетонної суміші не витікало цементне молоко.
Опалубка та риштування, що застосовується при виконанні робіт, відповідає наступним вимогам:
мати необхідну міцність, стійкість, незмінність та жорсткість;
забезпечувати правильність форми, розмірів та взаємного розміщення частин конструкції,що зводиться;
повинна швидко встановлюватися та розбиратися без пошкодження забетонованих
конструкцій;
Правильність розміщення основних елементів опалубки, риштування та кріплень перевірено за допомогою геодезичних приладів. Спочатку були розмічені осі та місцеположення бокових щитів. По одній із сторін встановлені в проектне положення бокові щити і надійно
закріплені, після цього монтується арматура в проектне положення із закріпленням і забезпеченням захисного шару бетону. Потім монтується інші бокові щити і надійно закріплюється в проектному положенні. За станом встановленої опалубки, риштуванням та кріпленнями в процесі бетонування ведеться постійне спостереження.
Арматурні роботи згідно сНіП 3.03.01-87
До монтажу арматури фундаменту повинні бути виконані наступні роботи:
розбиття осей і пристрій бетонної підготовки;
доставка і складування в зоні дії монтажного крана необхідної кількості арматурних елементів;
підготовка до роботи такелажного оснащення, інструменту та електрозварювальної апаратури.
Згідно з п.2.95 прийом арматури та арматурних виробів виконується згідно даним сертифікату, в якому вказується:
назва заводу-виробника
номер партії арматури, що поставляється
клас та марка сталі
хімічний склад арматури
діаметр та довжина арматури
механічні властивості арматури
дата виготовлення
Згідно з п.2.98. в процесі зведення монолітних залізобетонних конструкцій будівельники, отримав арматурні вироби, ведуть укрупнений збір просторових каркасів, встановлюють в проектне положення їх закладні деталі та окремі стержні. Попередньо арматуру піддають механічній обробці. ЇЇ складові частини: розмотування, чистка, правка, нарізання, згинання та холодне зміцнення. Очистка стержнів ведеться ручними стальними щітками або електрощітками.
Просторова жорсткість збірних елементів забезпечена зварюванням різних закладних елементів та арматурних стержнів.
Проектне розміщення арматурних стержнів та сіток забезпечено правильно встановленими підтримуючих пристроїв, шаблонів, фіксаторів, підставок, прокладок.
Бетонні роботи згідно СНіП 3.03.01-87
Бетонування – завершальний та найбільш відповідальний етап зведення бетонних та залізобетонних конструкцій.
До початку укладання бетонної суміші повинні бути виконані наступні роботи:
перевірена правильність встановлених арматури та опалубки;
усунені всі дефекти опалубки;
перевірено наявність фіксаторів, які забезпечують потрібну товщину захисного шару бетону;
прийняті за актом всі конструкції та їх елементи, приховувані в процесі бетонування;
очищені від сміття, бруду та іржі опалубка та арматура;
перевірена робота всіх механізмів, справність пристроїв та інструментів.
Згідно з п.2.3-2.5 бетонн роботи складаються з наступних основних технологічних процесів:
приготування бетонної суміші;
транспортування її до місця використання;
укладка в опалубку;
догляд за бетоном в період його твердіння та під час зняття опалубки;
Приготування бетонної суміші здійснюється на бетонних заводах. Транспортування бетону, приготовленного на заводі, здійснюється самоскидками та розчиновозами. Укладання суміші здійснюють бетононасосом. Ємності, в яких перевозиться бетонна суміш, очищуються і промиваються після кожної робочої зміни. Виконання бетонних робіт нульового циклу враховує технологію зведення надземної частини будівлі та методи виконання монтажних робіт. В процесі бетонування з’являється необхідність розділення об’єкту на захватки. Перед укладанням бетону в опалубці перевірено елементи її кріплення, якість очистки арматури від іржі, правильність установки закладних деталей, надійність захисного шару бетону, змазку на поверхні опалубки.
При подачі бетонної суміші в армовані конструкції висота вільного скидання до 2 м. Бетонну суміш в опалубці вкладають горизонтальними шарами однакової товщини без розриву з напрямком вкладання в одну сторону в усіх шарах. Бетонну суміш укладають пошарово, товщина шару 30 см. Площа робочих швів зведена до мінімуму і тим самим скорочені затрати праці. Використовуємо найбільш просту схему вкладання бетонної суміші – горизонтальними рядами.
Після тривалої перерви в роботі вкладання бетонної суміші на затверділий бетон дозволяється, після обробки поверхні робочого шва, укладання наступного шару бетонного розчину.
Для твердіння бетону в заданому темпі без значних температурно-усадочних деформацій створений відповідний температурно-вологісний режим. Відкриті поверхні бетону в суху погоду потрібно зволожувати, поки бетон не буде мати 70% проектної міцності. Змочування виконують через 10-12 годин, а спекотну та вітряну погоду – через 6-8 годин після укладання бетонної суміші. Поверхні конструкцій, на які в подальшому не буде вкладатися бетон або розчин, покриваються захисними плівками.
Термін зняття риштування бетонних та залізобетонних конструкцій визначається з дотриманням наступних вимог:
зняття бокових елементів риштування, що не несуть навантаження від ваги конструкції, допускається тільки після досягнення бетоном міцності, що забезпечить цілісність поверхні та кромок кутів;
зняття несучого риштування залізобетонних конструкцій дозволяється тільки після досягнення бетоном достатньої міцності;
зняття стійок та риштування виконується після зняття бокової опалубки та огляду конструкції;
завантаження конструкції повним розрахунковим навантаженням допускається після того, як бетон набере проектну міцність;
зняття опалубки, що сприймає вагу бетону конструкції, армованих несучими зварними каркасами, дозволяється після досягнення бетоном 25 % проектної міцності.
Контроль якості робіт