Календарний план будівництва

В якості календарного плану будівництва в проекті розроблений календарний графік будівництва (див. аркуш 1), який відображає технологічні і організаційні взаємозв'язки процесу будівництва та потокові методи виробництва робіт.

Вихідними даними для побудови календарного графіка будівництва є:

• Технічна документація (проект, робочі креслення);

• Типові технологічні карти;

• Проект виробництва робіт;

• Діючі норми і розцінки на будівельно-монтажні роботи.

Послідовність робіт, їх тривалість, кількість робочих (див. аркуш 1).

Відповідно до календарного графіку також розроблено графік потреби в робітниках (див. аркуш 1).

Сітьова модель будівництва

В якості сітьової моделі будівництва в проекті розроблений сітьовий графік (див. аркуш 2), який являє собою динамічну модель виробничого процесу, що відображає технологічну залежність і послідовність виконання комплексу робіт, що погоджує їх звершення в часі з урахуванням витрат ресурсів і вартості робіт з виділенням при цьому вузьких (критичних) місць. Вихідні дані для побудови сітьового графіка будівництва є аналогічні з календарним графіком.

Відповідно до завдання розраховані тимчасові параметри сітьового графіку, які узгоджені з календарним.

Вибір баштового крана

Вибір баштових кранів. Основними параметрами монтажних баштових кранів є: величина вантажного моменту М_ван (або вантажопідйомність Q), висота підйому гака Н_кр, виліт стріли крану В_стр. Для баштових кранів вантажний момент знаходиться шляхом множення маси елемента, що контролюється Q на відстань між його центром ваги і віссю обертання крану В_стр.

Маса елемента, що монтується в розглянутому прикладі становить

,

де - маса найтяжчого елемента, т;

- маса стропувального оснащення, т.

Висота підйому гака визначається за формулою

,

де - перевищення опори елемента, що монтується над рівнем стоянки монтажного

крана;

- запас по висоті (не менше 0,5 м);

- висота елемента в монтажному положенні, м;

- висота стропування в робочому положенні від верху елемента, що монтується до

низу гака крана, м.

Визначивши потрібні розрахункові параметри баштового крана, за технічною характеристикою підбираємо кран. Згідно з розрахунками вибираємо кран КБ-403Б

Поперечна прив'язка монтажного крана.

Мінімальна відстань від осі підкранової колії до зовнішньої грані споруди

В = R_ПОВ + L_БЕЗ,

В = 4,35 + 1,0 = 5,35 м

де:R_ПОВ - радіус платформи, яка повертається або іншої виступаючої частини крана, м;

L_БЕЗ - мінімально допустима відстань від виступаючої частини крана до габариту будівлі (приймають не менше 0,7 м на висоті до 2 і 0,4 м на висоті більше 2 м.).

Поздовжня прив'язка підкранових колій баштового крану.

Для поздовжньої прив'язки крана до будівлі необхідно встановити точки його крайніх стоянок. За знайденими крайніми стоянками визначають довжину підкранових колій:

L_ПК = L_кр + H_КР + 2 • L_ГАЛ + 2 • L_УП

L_ПП = 35,30 + 8 + 2 • 1,5 + 2 • 0,5 = 47,3 м

де:L_ПК- довжина підкранових колій, м;

L_кр - відстань між крайніми стоянками крана, м;

Н_КР - база крана;

L_ГАЛ - величина гальмівного шляху крана, приймається не менше 1,5 м;

L_ТУП - відстань від кінця рейки до тупиків, дорівнює 0,5 м.

Мінімально допустима довжина підкранових колій згідно з правилами Держоргтехнагляду становить (25 м.). Таким чином, прийнята довжина шляхів повинна задовольняти наступній вимозі:

L = 6,25 • П_НЛ> 25 м,

L = 6,25 * 8 = 50м> 25 м

де: П_НЛ - кількість напівланок.

Небезпечна зона роботи крана - простір, де можливе падіння вантажу при його переміщенні з урахуванням ймовірного розсіювання при падінні. Її кордон визначають за формулою:

R_НЕБ = R_max 0,5 • L_max+L_БЕЗ,

R_НЕБ = 20 +0,5 • 6+ 7 = 30 м

де: R_max - максимальний робочий виліт гака крана, м;

0,5 • L_max - половина довжини найбільшого вантажу, який переміщують, м;

L_БЕЗ - додаткова відстань для безпечної роботи (приймається рівною 7м при висоті можливого падіння предмета до 20м, 10 м при висоті падіння від 20 до 70м, і 15 м при висоті падіння до 120м).