- •Міністерство освіти і науки Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка в. Лазаряна
- •Курсовий проект
- •Відомість підрахунку об’ємів робіт
- •Армування елементів каркасу
- •Об’єми кладки кам’яних стін
- •Відомість трудових витрат
- •Картка – визначник робіт
- •Вибір баштового крана
- •Поперечна прив'язка монтажного крана.
- •Поздовжня прив'язка підкранових колій баштового крану.
- •Календарний план будівництва
- •Сітьова модель будівництва
- •Проектування тимчасових доріг
- •Приоб'єктні склади
- •Розрахунок площ тимчасових споруд і будівель
- •Водопостачання і каналізація будівельних майданчиків.
- •Електропостачання будівельної площадки.
- •Техніко-економічні показники (теп) проекту а. Об’ємно - планувальні показники
- •Б. Показники кошторисної вартості
- •Список використаних джерел
Календарний план будівництва
В якості календарного плану будівництва в проекті розроблений календарний графік будівництва (див. аркуш 1), який відображає технологічні і організаційні взаємозв'язки процесу будівництва та потокові методи виробництва робіт.
Вихідними даними для побудови календарного графіка будівництва є:
Технічна документація (проект, робочі креслення);
Типові технологічні карти;
Проект виробництва робіт;
Діючі норми і розцінки на будівельно-монтажні роботи.
Послідовність робіт, їх тривалість, кількість робочих (див. аркуш 1).
Відповідно до календарного графіку також розроблено графік потреби в робітниках (див. аркуш 1).
Сітьова модель будівництва
В якості сітьової моделі будівництва в проекті розроблений сітьовий графік (див. аркуш 2), який являє собою динамічну модель виробничого процесу, що відображає технологічну залежність і послідовність виконання комплексу робіт, що погоджує їх звершення в часі з урахуванням витрат ресурсів і вартості робіт з виділенням при цьому вузьких (критичних) місць. Вихідні дані для побудови сітьового графіка будівництва є аналогічні з календарним графіком.
Відповідно до завдання розраховані тимчасові параметри сітьового графіку, які узгоджені з календарним.
Вибір баштового крана
Вибір баштових кранів. Основними параметрами монтажних баштових кранів є: величина вантажного моменту Мван (або вантажопідйомність Q), висота підйому гака Нкр, виліт стріли крану Встр. Для баштових кранів вантажний момент знаходиться шляхом множення маси елемента, що контролюється Q на відстань між його центром ваги і віссю обертання крану Встр.
Маса елемента, що монтується в розглянутому прикладі становить
,
де
-
маса найтяжчого елемента, т;
-
маса стропувального оснащення, т.
Висота підйому гака визначається за формулою
,
де
- перевищення опори елемента, що монтується
над рівнем стоянки монтажного
крана;
-
запас по висоті (не менше 0,5 м);
-
висота елемента в монтажному положенні,
м;
- висота стропування в робочому положенні від верху елемента, що монтується до
низу гака крана, м.
Визначивши потрібні розрахункові параметри баштового крана, за технічною характеристикою підбираємо кран. Згідно з розрахунками вибираємо кран КБ-403Б
Поперечна прив'язка монтажного крана.
Мінімальна відстань від осі підкранової колії до зовнішньої грані споруди
В = RПОВ + LБЕЗ,
В = 4,35 + 1,0 = 5,35 м
де:RПОВ - радіус платформи, яка повертається або іншої виступаючої частини крана, м;
LБЕЗ - мінімально допустима відстань від виступаючої частини крана до габариту будівлі (приймають не менше 0,7 м на висоті до 2 і 0,4 м на висоті більше 2 м.).
Поздовжня прив'язка підкранових колій баштового крану.
Для поздовжньої прив'язки крана до будівлі необхідно встановити точки його крайніх стоянок. За знайденими крайніми стоянками визначають довжину підкранових колій:
LПК = Lкр + HКР + 2 • LГАЛ + 2 • LУП
LПП = 35,30 + 8 + 2 • 1,5 + 2 • 0,5 = 47,3 м
де:LПК- довжина підкранових колій, м;
Lкр - відстань між крайніми стоянками крана, м;
НКР - база крана;
LГАЛ - величина гальмівного шляху крана, приймається не менше 1,5 м;
LТУП - відстань від кінця рейки до тупиків, дорівнює 0,5 м.
Мінімально допустима довжина підкранових колій згідно з правилами Держоргтехнагляду становить (25 м.). Таким чином, прийнята довжина шляхів повинна задовольняти наступній вимозі:
L = 6,25 • ПНЛ> 25 м,
L = 6,25 * 8 = 50м> 25 м
де: ПНЛ - кількість напівланок.
Небезпечна зона роботи крана - простір, де можливе падіння вантажу при його переміщенні з урахуванням ймовірного розсіювання при падінні. Її кордон визначають за формулою:
RНЕБ = Rmax 0,5 • Lmax+LБЕЗ,
RНЕБ = 20 +0,5 • 6+ 7 = 30 м
де: Rmax - максимальний робочий виліт гака крана, м;
0,5 • Lmax - половина довжини найбільшого вантажу, який переміщують, м;
LБЕЗ - додаткова відстань для безпечної роботи (приймається рівною 7м при висоті можливого падіння предмета до 20м, 10 м при висоті падіння від 20 до 70м, і 15 м при висоті падіння до 120м).
