Водні перешкоди у наступі роти

Водні перешкоди рота повинна долати з ходу при підтримці штатних і наданих вогневих засобів. Рота на БТР, як правило, переправляється однією хвилею. БТР на плаву ведуть вогонь з кулеметів. Кінцевий об’єкт роти вибирають так, щоб захоплення його дозволило припинити прицільний вогонь противника по переправляючим підрозділам.

Для швидкого виходу на призначений рубіж частка сил і засобів роти може бути перекинута на вертольотах батальйону армійської авіації дивізії.

При відсутності БТР рота підсилюється переправляючими засобами із складу саперного батальйону дивізії. Їй може бути придано 18 десантних лодок місткістю по 15 осіб (в тому числі три сапери).

Десантні човни зосереджуються у районі початкового положення роти або ближче до річки, якщо відстань початкового району від річки перевищує 300м.

Рота на десантних лодках переправляється двома хвилями: піхотні взводи (кожний на 5 човнах) – першою хвилею; взвод 81 мм мінометів і командир роти з групою управління (на 3 човнах) – 2 хвилею.

Рота висаджується на берег, застосовуючи вогонь і маневр, знищує противника, очищує від нього захоплений плацдарм і опановує вказаний об’єкт

Форсування річки прикривають димовою завісою.

Іі. Погляди командування іноземних армій на використання мотопіхотної (танкової) роти в обороні. Бойові можливості та засоби підсилення. Бойовий порядок

В обороні мотопіхотна (піхотна) рота може знаходитись в першому або у другому ешелоні (резерві) батальйону. Вона готує та обороняє ротний район у передовому районі оборони бригади .

В обороні роті ставиться задача нанести ураження противнику вогнем ще до приходу до переднього краю, недопустивши прориву в глибину. Рота обороняє район по фронту 1500-2000 м і в глибину до 1100 м. Бойовий порядок рота будує в один або в два ешелони. В першому ешелон6і обороняється два взводи, і в другому – один. Віддалення другого ешелону від першого до 500 м. Велика увага приділяється протитанковій обороні. (мал. 2).

До інженерних робіт першої черги відносять устаткування основних та запасних позицій мотопіхотних взводів та вогневих засобів, розчистка секторів обстрілу, встановлення загороджень, командно-спостережного пункту командира роти та укрить для транспортних засобів.

Інженерне обладнання взводних районів оборони включає обладнання основних і запасних позицій відділень, штатних та приданих вогневих засобів, улаштування командно-спостережних пунктів взводів і роти, розчистку секторів обстрілу і улаштування загороджень перед переднім краєм і на флангах опорних пунктів взводів.

Велику увагу приділяють маскуванню позицій від наземного та повітряного спостереження.

Для бронетранспортерів мотопіхотних відділень відриваються укриття в глибині взводних районів оборони, з таким урахуванням, щоб вони могли підтримувати бій взводів вогнем з крупнокаліберних кулеметів, а в випадку необхідності – забезпечити переброску особового складу взводів.

Вогневі засоби роти та придані рекомендується застосовувати централізовано в інтересах усієї роти.

Вогневі позиції мінометного взводу вибираються з тилу ротного району оборони.

Рота в обороні може бути підсилена танковим взводом. Танки розміщуються, як правило, у ротному районі оборони з таким розрахунком, щоб забезпечити підтримку вогнем першого ешелону роти і щоб брати участь в контратаці роти або батальйону. Піхотному взводу, який діє в першому ешелоні роти або в бойовій охороні, можуть придаватись два-три танки.

Роті можуть бути придані міномети і ПТКР з роти вогневої підтримки. Їх використання децентралізується.

В районі оборони роти можуть бути розгорнуті два-три радіолокаційні пости, які використовуються для розвідки групировки противника перед фронтом та флангах роти, виявлення підходу резерву, уточнення положення своїх військ і спостереження за тилом.

Командно-спостережний пункт командира роти обладнується у районі розташування взводу другого ешелону (резерву). Для керування роти в бою організовується радіо та дротовий зв’язок.

Мотопіхотна рота своїми силами і засобами не допускає прориву противника в район оборони.

В разі вклинення противника у ротний район оборони командир роти використовує усі, які є вогневі засоби, щоб припинити розширення прориву.

Контратаку роти передбачається забезпечувати мінометним та артилерійським вогнем, а в склад контратакуючого взводу включити придані ротні танки.

При загрозі оточення противником рота займає кругову оборону, застосовуючи заздалегідь підготовлені запасні та додаткові позиції.

Мотопіхотна рота може брати участь в обороні водного рубежу. В цьому разі вона підготовлює і займає оборонні позиції безпосередньо у берега або в глибині.

Якщо передній край оборони роти проходить поблизу водної перешкоди, то бойова охорона висилається на протилежний берег. При організації оборони в глибині від водної перешкоди позиції бойової охорони можуть бути вибрані на протилежному або своєму березі.

До складу бойової охорони, яка висилається на протилежний берег, танки використовують тільки при наявності мостів та бродів. Для переправи відходячих підрозділів бойової охорони використовують БТРи та гелікоптери. Якщо бойова охорона розташовується на своєму березі, то на протилежний берег можуть висилатись дозори.

Після відходу бойової охорони за водну перешкоду підриваються мости, мінуються броди, знешкоджуються човни та переправляючи засоби. Вогнем усіх засобів рота прагне не допустити форсування противником водної перешкоди.

Якщо противник вклинився в оборону роти, рота знищує його вогнем та контратакою не діваючи йому можливості закріпитися, або блокує його і здійснює тим самим умови для ведення контратаки силами батальйону або бригади.