II. Навчальні питання і. Мета оборони та умови переходу взводу до оборони

Основними видами загальновійськового бою є оборона і наступ. На початку війни оборона буде найважливішим і найбільш розповсюдженим видом бою.

Оборона здійснюється навмисно або вимушено з головною метою – відбити наступ противника, завдати йому втрат та створити умови для переходу своїх військ у наступ. Вона буде широко застосовуватися не тільки на початку, але і в ході війни.

Основні шляхи досягнення мети оборони:

по-перше - поразкою, в першу чергу головного угрупування противника вогнем всіх засобів як під час висування, розгортання, атаки переднього краю, так і при вклиненні його в глибину оборони.

По-друге – широким маневром вогнем, силами і засобами.

По-третє –стійким утриманням важливих районів місцевості. До них відносяться райони котрі включають вигідні в тактичному відношенні дільниці з природними перешкодами, які перехоплюють можливі напрями наступу противника.

По-четверте - вмілим знищенням противника, який вклинився в глибину оборони.

Виходячи з цього, суть оборони полягає у відбитті наступу переважаючих сил противника нанесенням йому поразки ударами авіації і вогнем всіх засобів з широким використанням загороджень перед переднім краєм оборони і в глибині в поєднанні з маневром вогнем, силами й засобами, рішучими контратаками при одночасному стійкому утриманні важливих (ключових) позицій, районів місцевості і створення тим самим сприятливих умов для переходу до наступу.

Оборона може бути позиційною і маневреною. Це залежить від бойового завдання, наявності сил і засобів, характеру місцевості.

В залежності від бойового завдання в умовах обстановки перехід взводу до оборони може здійснюватись в умовах безпосереднього зіткнення і поза зіткнення з противником.

Як показує досвід перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником частіше за все здійснюється:

• під час відбиття контратак переважаючих сил противника в ході наступу;

• для закріплення і утримання захоплених рубежів;

• для прикриття флангів наступаючих військ;

• в результаті невдалого кінця зустрічного бою.

В цих умовах перехід взводу до оборони здійснюється, як правило, під безперервним вогневим натиском противника.

Відсутність безпосереднього зіткнення з противником створює найбільш сприятливі умови для підготовки взводу до оборони. В таких умовах взвод буде переходити до оборони:

• для прикриття державних кордонів;

• під час дії у другому ешелоні або резерві;

• під час переходу під прикриттям підрозділів, які обороняються в смузі забезпечення;

• на тих напрямках, де потрібно забезпечення висування і розгортання головних сил;

• там, де наступ з ряду причин не передбачається, але можливі наступальні дії противника;

• на морському узбережжі й островах.

В цих умовах командири підрозділів будуть мати більше часу для організації оборони, кращі умови для вивчення місцевості, вибору найбільш вигідних оборонних рубежів (позицій), побудови бойового порядку, організації системи вогню і загороджень, для підготовки маневру силами і засобами, а також для широкого використання інженерної техніки не тільки в глибині, а і на передньому краї оборони. Крім того, підрозділи можуть успішно здійснювати маскування.

Бойові можливості взводу в обороні.

Під бойовими можливостями розуміють основні показники, які характеризують можливості взводу по знищенню противника. Бойові можливості взводу в обороні характеризуються вогневими та маневровими можливостями.

Розрахунки по боротьбі з танками противника базуються на використанні коефіцієнтів бойової ефективності протитанкових засобів, які складають:

Найменування протитанкових засобів	На підготовленому рубежі	На непідготовленому рубежі
РПГ-7в	0,3	0,2
БМП	2	1,5
Танк	2,5	2,0

Примітка: при веденні вогню по бойовим машинам піхоти (БТР) коефіцієнти збільшуються в 1,5-2 рази.

Можливості взводу виражаються кількістю танків (БТР, БМП), які вони здатні знищити в обороні, зберігши свою боєздатність (втрати не більше ніж 25- 30 відсотків)

Таким чином, МВ на БМП здатен знищити до 7 танків на підготовленому рубежі оборони.

Можливості взводу по знищенню піхоти противника виражаються через щільність вогню, яка створюється за рахунок стрілецької зброї.

Бойова швидкострільність стрілецької зброї взводу.

АК-74 – 100 п/хв.

РПК –74 – 150 п/хв.

ККТ – 250 п/хв.

СГД – 40 п/хв.

Виходячи з того, що взвод обороняє по фронту опорний пункт до 400 м. + проміжки між взводами 200 м., він створює щільність вогню 4/5 пострілів на хвилину на 1 м. фронту. Необхідно зазначити, що ефективність вогню в обороні вища ніж в наступі. На приклад: для поразки цілі , на відстані 300 м. необхідно 4 патрони в обороні та 25 патронів у наступі. Таким чином вогонь в обороні ефективніший в 4-5 разів, ніж у наступі.

Маневрові можливості взводу в обороні обмежені, так як основним завданням взводу в обороні є утримання займаних позицій та нанесення вогневої поразки противника.

Дії підрозділу	Показники
Пересування відділення по ходу сполучення (відстань 200 м.)	1 хв.
Заміна вогневих позицій в обороні: Екіпаж Взвод	2 хв. 3 хв.
Зайняття укриттів	22 сек.
Вихід взводу з укриттів на позицію	22 сек.
Зайняття вогневого рубежу для відбиття атаки противника (до 2 км)	8 хв.

Ударна сила взводу в обороні визначається в здатності взводу проводити контратаки.