- •(Шифр і назва спеціальностей)
- •/Прізвище та ініціали, посада/
- •/Прізвище та ініціали, вчене звання, посада/
- •Частина перша Будова гранатомета, догляд за ним, догляд і збереження
- •Частина друга Прийоми й правила стрільби із гранатомета
- •Призначення й бойові властивості гранатомета.
- •Частина третя
- •1. На тактичних тактико-спеціальних і командно-штабних навчаннях.
- •Частина перша
- •Глава I
- •Поняття про будову гранатомета й роботу його частин і механізмів.
- •Глава II. Розбирання й збирання гранатомета.
- •Глава III.
- •Призначення й будова частин і механізмів гранатомета.
- •Будова пострілу вог-25.
- •Укупорка пострілів і їх маркування
- •Належність.
- •Глава IV.
- •Робота частин і механізмів гранатомета під час заряджання
- •Робота частин і механізмів гранатомета під час пострілу.
- •Робота частин і механізмів підривача.
- •Затримки під час стрільби із гранатомета й способи їхнього усунення.
- •Глава V. Догляд за гранатометом, його зберігання й ззбереження. Загальні положення.
- •Обсяг робіт і порядок проведення різних видів технічного обслуговування гранатомета.
- •Чищення і змащування гранатомета.
- •Спостереження за живучістю гранатомета.
- •Зберігання гранатометів і пострілів до них.
- •Заходи безпеки під час поводження із гранатометом і пострілами до нього.
- •Глава VI. Переведення гранатомета з похідного положення в бойове й з бойового у похідне, підготовка йогодо стрільби.
- •Глава VII. Перевірка боя гранатомета і приведення його до нормального бою.
- •Глава VIII.
- •Приготування до стрільби із гранатомета.
- •Стрільба із гранатомета.
- •Припинення стрільби.
- •Прийоми стрільби із гранатомета з укриття і з лиж.
- •Глава IX. Правила стрільби із гранатомета. Загальні положення.
- •Вибір положення для стрільби, прицілу й точки прицілювання.
- •Вибір моменту для відкриття вогню.
- •Ведення вогню, спостереження за його результатами й корегування.
- •Стрільба вночі.
- •Живлення пострілами до гранатомета й витрата їх у бою.
- •Заходи безпеки Загальні положення.
- •1. Права та обов'язки посадових осіб по організації й здійсненню заходів безпеки.
- •2. Інструктаж по заходах безпеки.
- •Контрольні питання
- •Заходи безпеки під час проведення навчань і занять у ході бойової підготовки.
- •1. На тактичних тактико-спеціальних і командно-штабних навчаннях.
- •Заходи безпеки.
- •2. На стрільбах.
- •4. На заняттях по фізичній підготовці.
- •6. На заняттях у горах.
- •Заходи безпеки під час обслуговування й ремонту озброєння і військової техніки.
- •1. На пункті мийки й чищення машин.
- •2. Під час перевірки експлуатаційних регулювань.
- •3. Під час обслуговування озброєння й боєприпасів.
- •4. Під час обслуговування электроспецобладнання.
- •5. Під час ремонту бойових машин.
- •6. Під час постановки техніки на збереження й зняття з нього.
- •7. Під час роботи з пальним, отруйними технічними рідинами.
- •Заходи безпеки під час проведення господарських і будівельних робіт (у тому числі на навчальному центрі).
- •Надання першої допомоги потерпілим.
- •Використана література
Глава III.
ПРИЗНАЧЕННЯ, БУДОВА ЧАСТИН І МЕХАНІЗМІВ ГРАНАТОМЕТА, ПОСТРІЛІВ ДО НЬОГО Й ПРИЛАДДЯ.
Призначення й будова частин і механізмів гранатомета.
Ствол гранатомета (рис.13) служить для направлення польоту гранати. Усередині канал ствола має нарізну й гладкоствольну (з казенної сторони) частини. Нарізна частина має дванадцять правих нарізів і служить для надання гранаті обертового руху під час польоту, чим забезпечує її стійкість на траєкторії польоту. Калібр ствола дорівнює 40мм.
Рис. 13. Ствол із кронштейном у розрізі:
1 - компенсатор; 2 - кронштейн; 3-притиск фіксатора; 4 - фіксатор; 5 - перекладач; 6 -важіль фіксатора; 7 -паз для замикача ствола; 8 - сухарним виступ
Гладкоствольна казенна частина ствола призначена для розміщення казенника, вона закінчується трьома сухарними виступами для з'єднання з казенником. Зверху на казенній частині ствола є паз, у який западає замикач.
У стволі є два отвори, в одному з яких розміщений фіксатор, який втримує гранату в каналі ствола, а інший отвір служить для проходу в канал ствола важеля фіксатора, взаємодіючого із блокувальним механізмом, який виключає можливість ведення вогню із гранатомета, незакріпленого або не повністю закріпленого на автоматі.
На стволі зверху є два припливи з пазами типу «ластівки хвіст» для пресового з'єднання із кронштейном.
Кронштейн (рис.14) призначений для приєднання гранатомета до автомата й розміщення прицільних пристосувань.
Рис. 14. Кронштейн:
а – вид з лівого боку б- в розрізі; 1 -притиск фіксатора; 2 - паз для важеля запобіжника; 3 - дистанційна шкала; 4 - вісь прицілу; 5 - кулачок; 6 -засувка кронштейна
Передня й задня опори кронштейна мають посадкові місця для кріплення гранатомета на автоматі.
Усередині кронштейна в передній частині розміщена засувка кронштейна, яка утримує гранатомет від поздовжнього зсуву щодо автомата, і пружинний компенсатор, який вибирає зазор між газовою камерою автомата і кронштейном, а в задній частині - притиск фіксатора й запобіжник із пружиною, який блокує ударно-спусковий механізм, якщо гранатомет не приєднаний до автомата.
Знизу кронштейн має два припливи для з'єднання зі стволом.
З лівого боку на кронштейн приклепана вісь прицілу, на якій установлені корпус прицілу й скіс, і нанесена дистанційна шкала. Поділки шкали позначені цифрами 1, 2, 3, 4, 3, 2, які вказують дальність стрільби в сотнях метрів; кожна поділка розділена навпіл, проміжки між цифрами поділок відповідають відстаням стрільби 150, 250 і 350м. Перші чотири цифри використаються під час стрільби настильною траєкторією, останні три цифри (4, 3 і 2) - під час стрільби навісною траєкторією.
З правого боку кронштейна вказується індекс гранатомета-6М15. На осі прицілу є кулачок, який впливає на корпус мушки для уведення виправлення на деривацію. Ліворуч у задній частині кронштейна в спеціальному пазові розташований важіль запобіжника, який під час приєднання гранатомета до автомата зміщує підпружинений запобіжник вправо, і відбувається розблокування ударно-спускового механізму.
Приціл (рис. 5, поз. 18} служить для наведення зброї в ціль під час стрільбі із гранатомета. Приціл складається з корпуса прицілу й розміщених на ньому мушки, угвинченої в корпус мушки полозка, відкидного цілика, пружини корпуса мушки, скосу, установленого на осі прицілу, і стопора прицілу. До корпуса прицілу приклепана шайба корпуса, яка фіксує корпус на кронштейні в необхідному положенні, і фіксатор скосу з покажчиком положень прицілу.
До полозка приклепаний фіксатор цілика, який втримує також гвинт цілика від повороту.
Рис. 15. Цілик: а - у похідному положенні; б - у бойовому положенні
Цілик (рис.15) установлюється в похідне й бойове положення. Гвинт цілика забезпечує регулювання цілика під час приведення гранатомета до нормального бою.
Скіс служить для надання гранатомету необхідних кутів піднесення під час стрільби непрямим наведенням (навісною траєкторією) по цілям, яких невидно і які перебувають на зворотних схилах місцевості або у відкритих траншеях, окопах. Він установлюється на осі прицілу за допомогою втулки скосу й втулки стопора. Пружина прицілу притискає втулку скосу до замикаючих виступів осі прицілу й у такий спосіб фіксує1 приціл у зібраному вигляді. Стопор прицілу забезпечує утримання прицілу в момент пострілу. Пружина стопора втримує його у верхньому положенні.
Під час установки прицілу кулачок, який знаходиться на осі прицілу, відсуває корпус мушки на величину необхідного виправлення на деривацію.
Казенник (рис.4 і 16) являє собою камеру високого тиску, у якій відбувається згоряння метального заряду гранати. На казеннику є направляючий поясок і сухарні виступи, які служать для з'єднання казенника зі стволом, позаду казенник має дві пари вушок (верхні і нижні) з отворами для з'єднання з корпусом ударно-спускового механізму. У казенника є центральний отвір, у який входить ударник.
Зверху на казеннику на одній осі змонтовані: передавальний важіль, який блокує курок, коли гранатомет незакріплений на автоматі; замикач, який фіксує казенник від провертання ствола; пружина замикача, взаємодіюча з передавальним важелем і замикачем.
З лівої сторони в отворі казенника встановлений екстрактор, який служить для розряджання гранатомета, переміщення екстрактора обмежене спеціальним штифтом.
На кільцевому виступі казенника, який з'єднується зі стволом, приклепані два компенсатори у вигляді пластинчастих пружин, які вибирають зазор між стволом і казенником по сухарних виступах (один компенсатор однопір’їнний, другий - двопір’їнний).
Рис. 16. Казенник:
а- загальний вид; б- у розрізі; / - казенник; 2 передавальний важіль; 3- замикач;4-пружина замикача; 5 -отвір для вісі корпуса й перемикача; 6 –компенсатор однопір’їнний; 7-компенсатор двопір’їнний; 8 -екстрактор: 9 -сухарні виступи
Корпус ударно-спускового механізму з рукояткою (рис.17) з'єднується з казенником і разом з ним являє собою частину гранатомета, відокремлену від ствола із кронштейном в разі укладання гранатомета в сумку для його перенесення. У корпусі розміщується ударно-спусковий механізм.
Рукоятка служить для утримання гранатомета під час стрільби, вона з'єднана з корпусом за допомогою еластичного замка.
У передній частині корпуса є два отвори для з'єднання з казенником за допомогою осі корпуса й перемикача.
Рис. 17. Корпус ударно-спускового механізму з рукояткою:
а -загальний вигляд у розрізі); б - корпус із рукояткою (у розрізі)-/ - казенник; 2 - курок; 3 -тяга; 4- спуск; 5 -корпус із рукояткою; 6 - штовхальник; 7 -пружина спуска; 3- бойова пружина; 9 гніток; 10 - вісь курка; // -ударник; 12 - рукоятка; 13 - вкладиш
Рамка корпуса охоплює цівку автомата й охороняє його від механічних ушкоджень під час стрільби. У рамку корпуса уклеєний пружний вкладиш, який служить для запобігання твердих ударів по коробці автомата під час стрільби із гранатомета.
Ударно-спусковий механізм служить для виробництва пострілу із гранатомета. Він складається з курка з ударником, спуска з тягою, пружини спуска, штовхача, бойової пружини й гнітка (рис.17, а).
Курок з ударником служать для нанесення удару по капсулю-запалювачу пострілу. Курок установлений у пази корпуса на осі, яка втримується від випадання голівки, яка западає в радіальну канавку на корпусі. Ударник може повертатися відносно курка, що забезпечує входження його в центральний отвір казенника під час збирання. Спуск із тягою призначений для взведення курка. Пружина спуска служить для повернення спуска у вихідне (попереднє) положення, крім того, впливає через штовхач на тягу, утримуючи її в зачепленні з бойовим взводом курка.
У нижній частині корпуса в циліндричному гнізді розміщена бойова пружина, яка через гніток передає зусилля на курок з ударником. На гнітку є два виступи: верхній виступ служить для передачі зусиль бойової пружини під час взведення курка, нижній виступ - для відбою курка.
Перемикач (рис.1, поз. 6) в положення ПР (у вертикальному положенні) блокує курок, утримуючи заряджений гранатомет від випадкового пострілу. Перед виробництвом пострілу перемикач ставлять у положення ОГ (важіль у горизонтальному положенні), тим самим звільняючи курок.
Напрямляючий стержень поворотної пружини ставиться на автомат замість штатного напрямляючого стержня для виключення мимовільного від'єднання кришки ствольної коробки від автомата в процесі стрільби. Підпружинена засувка заскакує за закраїну отвору в кришці ствольної коробки й утримує кришку від можливого поздовжнього інерційного переміщення назад під час стрільби.
Заміна на автоматі штатного напрямляючого стержня поворотної пружини напрямляючим стержнем, що входить у комплект гранатомета, робиться під час надходження гранатомета в підрозділ на весь строк експлуатації гранатомета. Штатний напрямляючий стержень зворотного механізму після заміни повинен бути зданий на склад.
Затильник (рис.18) служить для зм'якшення сили віддачі під час стрільби із гранатомета упиранням приклада автомата в плече стріляючого й для запобігання деформації приклада автомата під час стрільби з упором у твердий ґрунт.
На дерев'яний приклад автомата АКМ або АК74 затильник з ременем установлюється таким чином, щоб приклад автомата ввійшов у гніздо затильника до упору, а ремінь пристібається до антабки приклада автомата.
На металевий приклад АКМС затильник установлюється зовнішніми пазами й фіксується ременем, який охоплює плечовий упор приклада. На АКС74 затильник установлюється так само, як і на АК74, і пристібається ременем до приклада автомата.
Рис. 18. Затильник з ременем
