Допомога потопаючому
Основне правило при рятуванні потопаючого – діяти виважено, спокійно, швидко. Треба спробувати повідомити потопаючому, що його помітили й допоможуть. Це підбадьорить його і надасть нових сил. Потрібно також звернути увагу людей, які знаходяться поблизу на те, що людина тоне.
Для врятування потопаючого можна використати наявні рятувальні засоби, коли ж такої можливості немає, треба негайно пливти до нього. Але для того, щоб прийняти таке рішення, ви повинні вміти добре плавати та пірнати, володіти способами надання допомоги на воді, а також знати, як потрібно транспортувати потерпілого і звільнятися від його можливих захватів. Коли впевненості у собі немає або ви не вмієте плавати, кличте на допомогу інших людей.
Слід пам’ятати, що для потопаючого характерні конвульсивні, некоординовані і не завжди усвідомлені рухи, тому невміла спроба витягти його із води може поставити під загрозу життя самого рятувальника.
При наданні допомоги людині, яка не має сил пливти, треба підпливти до неї, підбадьорити і переконати в необхідності виконати ваші поради. Тільки після цього можна підставити свої плечі під кисті витягнутих рук потерпілого і транспортувати його до берега.
До потопаючого треба підпливати тільки ззаду, схопивши його за волосся, шию або під руки, перегорнути обличчям угору так, щоб воно весь час було над водою. У такому положенні потерпілого треба якнайшвидше доставити до берега. Якщо потерпілий вже зник з поверхні води і знаходиться на дні водойми, необхідно знайти його тіло, а знайшовши, взяти попід руки і підняти, а потім, сильно відштовхнувшись ногами від дна, піднятися разом із ним на поверхню і доставити його до берега.
Для звільнення від захватів потерпілого існує багато способів.
Коли потерпілий схопив вас за ноги, для звільнення необхідно однією рукою притиснути його голову до себе, а другою взяти за підборіддя і повернути від себе;
коли потерпілий схопив вас за кисті рук, потрібно стиснути їх у кулаки, підтягнути ноги до живота, впертися ними в його груди і, зробивши сильний ривок руками назовні, одночасно відштовхнутися від нього ногами.
У крайньому випадку, коли від захвату потерпілого звільнитися не вдається, пірнайте із ним вниз. Інстинкт самозбереження часто змушує потерпілого відпустити рятувальника і підіймайтеся на поверхню.
Після доставки потерпілого на берег необхідно швидко й обережно звільнити його від тісного одягу. Після цього треба покласти його собі на зігнуту в коліні ногу обличчям униз так, щоб голова була нижче від тулуба. Пальцем, обгорнутим хустинкою, потрібно звільнити рот від мулу, піску, водоростей тощо. Енергійно надавити на його спину, щоб вода витекла з дихальних шляхів і шлунка. Потім перегорнути на спину, покласти горизонтально, швидко й енергійно розтерти усе тіло сухім одягом, по можливості зігріти його.
Якщо відсутні дихання і серцева діяльність, необхідно почати робити штучне дихання і непрямий масаж серця з дотриманнями таких правил: потерпілого кладуть на спину так, щоб його голова була відкинута назад (підборідді повинно бути на одному рівні з шиєю); перш ніж розпочати робити штучне дихання треба переконатися у прохідності його верхніх дихальних шляхів. Якщо голова відкинута назад, рот мимоволі відкривається.
Щоб зробити штучне дихання способом «з рота в рот», потрібно стати на коліна з будь-якого боку від потерпілого. Його ніс і рот прикрити чистою хустинкою чи серветкою. Потім той, хто надає допомогу робить 1-2 глибокі вдихи й видихи, після цього набирає в легені побільше повітря, щільно притискає свої губи до губ потерпілого і, затиснувши пальцями ніздрі, робить енергійний видих. При цьому грудна клітка потерпілого розширюється. Видих здійснюється пасивно. Штучне дихання проводити до появи самостійного дихання й відновлення свідомості потерпілого або до прибуття медичних працівників.
Якщо зупинилося серце, потерпілого також кладуть на спину горизонтальною Той, хто надає допомогу, стає на коліна ліворуч від нього, кладе кисті рук одна на одну на нижню частину грудної клітки потерпілого і натискує на неї енергійними поштовхами так, щоб змістити передню стінку грудної клітки в бік хребта на 4-5 см. За 1 хв. потрібно робити до 60 надавлювань.
Ознакою відновлення серцевої діяльності є поява пульсу на сонній і променевій артеріях, звуження зіниць, покращення кольору обличчя (воно набирає рожевого відтінку замість сіро-землістого із синюватим відтінком). У такому випадку масаж серця можна припинити. Якщо цього не спостерігається, необхідно продовжувати масаж серця до прибуття медичних працівників.
Якщо допомогу надають двоє, то один робить масаж серця, а другий одночасно штучне дихання. При цьому їхні дії повинні бути узгодженими.
Рекомендується після кожних 5 хвилин надавлювань на грудну клітку з інтервалом в 1 сек. робити одне вдування в легені. Якщо ж допомогу надає один рятувальник, то через кожні два швидких вдування повітря в легені потерпілого, треба зробити 15 надавлювань на груди з інтервалом також в 1 сек.