2.1. Природні комплекси України: загальна характеристика

Україна розташована у південно-східній частині Європи. Територія республіки становить 603,7 тис. км. Із заходу на схід її територія охоплює 1316 км, а з півночі на південь – 893 км. Територія України характеризується значним різноманіттям і складною просторовою диференціацією природних умов, наявністю величезних природних багатств. Рельєф республіки переважно рівнинний, гірські масиви знаходяться лише на заході (Українські Карпати) та на крайньому півдні республіки (Кримські гори). Рельєф, ґрунти, клімат створюють сприятливі умови для розвитку сільського господарства.Україна поділяється на 25 адміністративних областей; населення – біля 50 мільйонів чоловік, на її території проживає понад 100 національностей, в тому числі українці становлять 73%, росіяни – 22%.Річкова мережа в Україні представлена понад 22 тисячами річок загальною довжиною понад 170 тис. км. З них 3,5 тисяч річок мають довжину більше 10 км. Дніпро – основна ріка України, третя в Європі за довжиною після Дунаю і Волги. Основні річки України спрямовані головним чином з півночі на південь: Дністер, Південний Буг, Десна, Сіверський Донець, Прут, Інгул, Інгулець, Сула, Ворскла, Синюха та інші.

Рослинний світ України відрізняється великим різноманіттям видового складу: тільки вищих рослин нараховується понад 5 тис. видів, понад 700 видів лікарських рослин, велике різноманіття плодово-ягідних рослин, листяних і хвойних дерев, значні ресурси трав’яної рослинності. Дуже багата фауна України, вона складає понад 45 тис. видів тварин, серед яких: понад 113 видів ссавців, понад 350 видів птахів, 200 видів риб, 20 видів плазунів, 17 –земноводних, велике різноманіття безхребетних. Серед диких тварин – значна кількість хутрових звірів, мисливських птахів, промислової риби. Загальна площа лісових масивів в Україні складає близько 10 млн. га. При цьому необхідно звернути увагу на те, що площа лісів в Україні становить лише 14,3%, тоді як у колишньому СРСР вона становила 37%, а у світі – понад 29%. На одного жителя України припадає всього 0,2 га лісу (у колишньому СРСР вона становила 3,2 га, а у світі – 1,4 га). Щодо історії цього питання: в першому столітті нашої ери ліси охоплювали біля 51% загальної площі сучасної України, степи – 32%, луки – 0,5%, болота – 3%, водні угіддя – 4%, солончаки і солонці – 2,5%, решта території – 7% –поселення та орні землі. А на кінець 20-го століття природна рослинність охоплює лише 18 млн. га, або 30,5% території держави, а саме: ліси – близько 14% території, степи – 0,5%, луки – 11%, водні угіддя – 2,0%, солончаки і солонці – 1,5%, орні землі та техногенні ландшафти і поселення – майже 86%, тобто в 10 разів більше, ніж у першому столітті. Це результат антропогенного тиску на природу.

Природне середовище України характеризується багатими рекреаційними ресурсами, зокрема бальнеологічними, грязевими тощо.

Основні природні комплекси України – Полісся, лісостеп, степ, гірські масиви Карпат і Криму, Чорне й Азовське моря, ріки, озера, водно-болотні угіддя тощо.Важливою проблемою для України є створення заповідників для збереження та охорони унікальних природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу. На сьогодні в Україні збереглося лише 32% природної рослинності, яка перебуває на різних стадіях трансформації. До національної Червоної книги (заснована у 1976 році) занесено 531 вид рослин і грибів, що складає понад 12% усієї дикорослої флори України, та 380 видів тварин.

Стан заповідної справи в Україні ще відстає від вимог сьогодення. Заповідні території становлять лише 3,66% від площі України, а в окремих регіонах – менше 0,5%, що не забезпечує охорону генофонду рослин і тварин у повному обсязі (у США – 7,8%, Чехії і Словаччині – по 4,7%). Ще не організовані заповідники в усіх фізико-географічних зонах і підзонах.За 25 років вміст гумусу в ґрунтах України зменшився від 3,5 до 3,2%, площа кислих ґрунтів збільшилася на 30%, засолених і солонцюватих – на 25%. Еродовано третину всієї ріллі. Щороку порушується близько 200 тис. га земель, темпи їх рекультивації недостатні.

В Україні значні масиви земель зрошуються. Але це призвело і до величезних негативних наслідків. Затоплено і виключено з сільгоспобороту понад 500 тис. га родючих земель. Крім того, підтоплюються прилеглі до водосховищ землі (близько 100 тис. га). Наявні застійні явища, акумулювання шкідливих речовин, "цвітіння" води, підтоплення сіл, створення боліт у Причорномор’ї, руйнування берегів тощо.

Гострою в Україні є проблема запобігання забрудненню поверхневих та підземних вод. У річки та водойми у 1990 році скидалося 3,2 млрд. мзабруднених стічних вод.На жаль, маючи мало лісів і розвинуту металургійну промисловість, теплоенергетику, Україна є однією з тих країн, що спалюють кисень планети.

2.2. Полісся

Полісся охоплює 19% території України. Це заболочені рівнини, які знаходяться головним чином у межах змішаних лісів. Ліси Полісся становлять понад 40% лісового фонду республіки.

Для Полісся характерна надмірна вологість через недостатнє дренування поверхні. Основні річки Полісся – Дніпро, Десна, Прип’ять, Горинь, Уж, Уборть.Полісся охоплює північну частину республіки, його площа 8,7 млн. га. Воно характеризується значною мозаїчністю ландшафту, заболоченістю. Ґрунти тут дерново-слабкопідзолисті глейові. Тут 16 типів ґрунтів, з них 15 дернових. Це основна арена піщаних ґрунтів в Україні.

За особливостями природних умов Полісся України поділяють на Волинське, Житомирське, Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське.В зоні Полісся до 1532 видів рослин, 560 родів і понад 110 родин. Серед рослин Полісся багато лікарських. Природні умови Полісся піддаються значному впливові людини: проведені значні меліоративні роботи, створені водосховища (наприклад, Київське), розбудовані великі міста (Луцьк, Рівне, Житомир, Чернігів, Ніжин, Конотоп, Бахмач, Новгород-Сіверський, Славутич та інші), збудовані Чорнобильська (призупинена у грудні 2000 року) і Рівненська атомні станції, досить густа сітка залізничних і автомобільних доріг, розвинуте сільське господарство, торфодобувна промисловість, розвиваються нафтодобування, гранітні кар’єри, деревообробна промисловість тощо.

З метою охорони природи Полісся в 1968 році в західно-північній частині Житомирської області в басейні річки Уборть створено Поліський державний природний заповідник, площа якого становить 2010 га; на Чернігівщині створено Деснянсько-Старогутський національний парк.