«Активізація самостійної роботи та творчої активності студентів на заняттях з інформатики шляхом використання оптимальних форм і методів навчання»
Основне завдання освіти у коледжі полягає у формуванні творчої особистості фахівців, здатних до саморозвитку, самоосвіти, інноваційної діяльності. Виконання цього завдання неможливо лише через передачу знань у готовому вигляді від викладача до студента. Необхідно перевести кожного студента із пасивного споживача знань у активного їх творця, якій вміє сформулювати проблему, проаналізувати шляхи розв'язання, знайти оптимальний результат і довести його правильність.
Технологія управління самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студентів передбачає широке застосування форм і методів активного навчання, що сприяють інтенсифікації розвитку творчої активності студентів; навчально-пізнавальної, розумової і професійно-практичної діяльності; моделювання професійної діяльності в освітньому процесі під час підготовки фахівців; реалізацію особистісно-орієнтованого підходу в навчанні на основі урахування інтересів, схильностей і здібностей особистості.
Підготовка фахівців не може ґрунтуватися тільки на традиційних підходах. Освітній процес необхідно будувати, використовувати нові педагогічні та інформаційні технології, коли викладач має бути консультантом, помічником, здійснювати контроль за процесом навчання, надаючи максимальні можливості для самостійної, творчої роботи студентів.
Треба навчити їх бути активними учасниками пізнання, використовувати комп'ютерні технології для роботи з інформацією з тим, щоб протягом усього життя вони могли за потреби самостійно поновлювати знання.
Коли студент має нагоду цілеспрямовано і осмислено проводити мотивацію своїх дій, рефлексію, трансформувати і самостійно конструювати наочний зміст, з яким працює, то йому стає доступною активна побудова своєї діяльності.
Дослідженню проблем впровадження в практику новітніх науково-педагогічних технологій самостійної роботи присвячені праці видатних педагогів Антонюка М.С., Козакова В.А., Онучак Л.В., Хом’юка І.В., Чиж О.Н., Сагіної Н.С. та багатьох інших вчених.
Аналіз літератури допомагає визначити підходи до організації аудиторної та позааудіторної самостійної роботи студентів. Посилення ролі самостійної роботи студентыв у навчальному процесі вимагає орієнтацію на активні методи опанування змісту освіти, розвиток творчіх здібностей студентів, перехід від поточного до індивідуализованого навчання з урахуванням потреб і можливостей особистості. Це означає принциповий перегляд організації навчально-виховного процесу.
Метою дослідження є розгляд питань мотиваційного, методичного забезпечення самостійної аудиторної та позааудиторної пізнавальної діяльності студентів на заняттях інформатики.
Теоретичне обґрунтування проблеми
Самостійна робота - діяльність студентів, яка полягає в самостійному визначенні мети, завдань, засобів їх досягнення на основі пізнавальних потреб та інтересів; виборі власного пізнавального шляху, спрямованого на створення творчого освітнього продукту; аналізі результату.
Самостійна робота реалізується:
У процесі аудиторних занять - на лекціях, семінарських заняттях та під час виконання практичних робіт;
У контакту з викладачем поза межами розкладу - на консультації з навчальних питань, під час виконання індивідуальних завдань, творчих контактів, при ліквідації заборгованостей, тощо;
У бібліотеці, вдома - під час виконання студентом навчальних і творчих завдань.
У ході самостійної роботи з інформатики студент може:
освоїти теоретичний матеріал з дисципліни, (освоєння лекційного курсу, а також освоєння окремих тем, окремих питань тем, окремих положень та ін.);
закріпити знання теоретичного матеріалу, використовуючи необхідний інструментарій практичним шляхом (виконання практичних робіт, вирішення вправ, виконання самостійних і контрольних робіт, тестів для самоперевірки);
застосувати отримані знання і практичні навики до аналізу ситуації і вироблення правильного рішення (підготовка до групової дискусії, підготовка до роботи в рамках ділової гри, «кейс технології» (метод ситуацій), письмовий аналіз конкретної ситуації, розробка проектів та ін.);
застосувати отримані знання і уміння для формування власної позиції, теорії, моделі (написання рефератів, виконання науково-дослідницької, науково-практичної роботи студентів).
Перераховані типи самостійної роботи відповідають наявним чотирьом рівням навчання (рисунок1):