7. Очищення сталі і способи її переробки.

Сталь, випущена з конвертера або мартенівської печі у ківш, може зазнавати дальшої обробки для поліпшення якості. Най­більш поширеними у виробництві є такі методи рафінування сталі:

а) вакуумна обробка. З метою якнайповнішого видалення неметалевих включень і розчинених у сталі газів (найчастіше водню) рідку сталь заливають у ківш, який ставлять у камеру з вогнетривкої цегли. Камеру закривають кришкою і створюють у ній вакуум. Це дає можливість майже повністю усунути розкиснення, бо у вакуумі залишкова кількість вуглецю відновлює оксид феруму (II) FeO;

б) аргоново-киснева продувка. Метал для виплавляння нержавіючих сталей додатково продувають аргоном і киснем, що сприяє майже повному видаленню домішок;

в) обробка синтетичними шлаками. У ківш поміщають рід­кий синтетичний шлак певного складу (наприклад, масова частка оксидів в якому становить 53% СаО, 40% Аl₂О₃, 3% SiO₂, 1% FeO) і виливають сталь з височини. Вона при цьому ін­тенсивно перемішується із шлаком, що сприяє видаленню домішок;

г) електрошлакове переплавлення сталі. Зливок, що є електродом, занурюють у синтетичний шлак і роз­плавляють його. Краплі металу, проходячи крізь шлак, очищаються і стікають у кристалізатор, де утворюється зливок рафінованої сталі.

Основна частина сталі переробляється у вироби способом механічної обробки. Виплавлену в печі сталь випускають у ківш. З нього сталь розливають у чавунні форми-виливниці, де вона кристалізується і застигає у вигляді зливків. Їх виймають з виливниць, нагрівають і прокатують на обтискних станах (блюмінгах, слябінгах). При цьому зливки набувають певної форми ‒ утворюється заготовка, яка далі переробляється про­катом у рейки, балки, листи, дріт та ін. Заготовка переробляєть­ся у вироби також штампуванням і куванням. Отже, переробка рідкої сталі на заготовки складається з багатьох операцій, кожна з яких виконується періодично і пов’язана з великими витратами сталі, палива і праці.

Великим досягненням є розробка способу безперервного роз­ливання сталі, який нині широко впроваджується. Для реалі­зації цього способу використовують спеціальні установки, в яких метал безпосередньо перетворюється на заго­товку. Утворений зливок майже зовсім не має раковин, тріщин та інших дефектів, звичайних для злитків, які добуті у вилив­ницях. Через це вихід прокату зростає порівняно з попереднім періодичним способом майже на 12%, капіталовкладення значно нижчі, ніж для обтискних станів.

12