функціонування в цілому на підприємстві роботодавець (керів­ник підприємства), а у цехах, службах, на дільницях - керівники відповідних підрозділів і служб, відповідальні за стан умов та безпеку праці в підпорядкованих їм підрозділах.

На рис. 1.1 показана загальна схема управління охороною праці в масштабі одного сільськогосподарського підприємства з функціями, завданнями охорони праці та елементами функціо­нування системи (СУОП).

1. Інформаційне забезпечення в галузі охорони праиі

Інформаційне забезпечення в галузі охорони праці, яке має здійснюватися органами управління охороною праці на всіх рівнях, потребує вдосконалення шляхом вивчення і поширення міжнародного та вітчизняного досвіду з пропаганди безпечних методів і засобів праці, вирішення інших актуальних питань у цій сфері із залученням сучасних інформаційних технологій, ЗМІ, оперативним розповсюдженням посібників, пам’яток, ме­тодик, листівок відповідного спрямування.

Національний науково-дослідний інститут охорони праці (ННДІОП) має забезпечити збирання, оброблення і доведення до кожного підприємства, незалежно від форми власності, видів ді­яльності та належності до сфери управління (галузевого чи регі­онального рівня), інформації з питань управління та нагляду за охороною праці тощо.

2. Нормативно-правове забезпечення

Необхідно продовжити перебудову чинної нормативно-правової бази з охорони праці з урахуванням сучасних умов вимог зако­нодавства України, міжнародних та європейських норм:

• після прийняття нової редакції Закону України «Про охоро­ну праці» слід переглянути відповідні нормативно-правові акти;

• проаналізувати стан нормативно-правової бази, визначити пріоритети щодо черговості перегляду нормативно-правових актів про охорону праці;

• забезпечити розроблення та реалізацію в кожній галузі пер­спективних і поточних планів нормотворчої діяльності та опрацювання проектів нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОІІ) на рівні сучасних вимог і відповідно,до По­ложення про Державний реєстр нормативно-правових актів

(затверджений наказом Держнаглядохоронпраді України від 08.06.2004 р. № 151) та про порядок побудови, ви­кладу та оформлення нормативно-правових актів з охо­рони праці (затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 12.07.2004 р. № 171);

• на допомогу суб’єктам малого і середнього бізнесу ННДІ- ОП має опрацювати' довідково-методичні матеріали з пи­тань охорони праці.

3. Організація і координація робіт з охорони праці

Організаційна структура СУОП будується відповідно до організа­ційної структури управління виробництвом. В управлінні охоро­ною праці беруть участь керівники всіх рівнів управління підприє­мства, які працюють на робочих місцях, та Комісія чи вповнова­жені трудових колективів з питань охорони праці підприємства. При зміні структури управління виробництвом змінюється і струк­тура СУОП.

Надійне функціонування СУОП на всіх рівнях управління (виробничий підрозділ, окреме виробництво (цех) підприємства, підприємство), забезпечується за умови чітких дій кожного її елемента. У структурах СУОП на різних рівнях управління ви­значаються працівники, які здійснюють розробку і прийняття управлінських рішень, створюють умови для їх реалізації, та працівники, які безпосередньо реалізують управлінські рішення на конкретних об’єктах управління. На рівні підприємства осо­бою, яка приймає рішення, є керівник підприємства або уповно­важений ним працівник, а особами, які безпосередньо реалізу­ють його рішення, призначаються головні спеціалісти. Об’єкта­ми управління для головних спеціалістів є стан охорони праці на підконтрольних їм виробництвах. На цьому рівні виробниц­тва працівник, який приймає рішення, є головним спеціалістом, виконавцями є підпорядковані йому керівники виробничих під­розділів, а об’єктом управління - стан охорони праці безпосере­дньо на робочих місцях та в цілому в підрозділах.

В організації охорони праці в господарстві (на підприємстві) беруть участь керівник господарства, його заступники, головні спеціалісти, керівники виробничих дільниць, окремих підрозді­лів і служб, профспілкові та інші органи, що певним чином впли­вають на організацію охорони праці. Основним завданням ор­ганізації охорони праці є створення здорових і безпечних умов праці. Цього можна досягти:

13

• навчанням усіх працюючих у господарстві, перевіркою їхніх знань і проведенням широкої пропаганди охорони праці;

• обладнанням кабінетів з охорони праці та організацією їх ефективної роботи, а також куточків з охорони праці на окре­мих дільницях або робочих місцях;

• розробкою і виконанням комплексних (перспективних), річ­них та оперативних планів заходів з охорони праці;

• організацією та проведенням дня охорони праці в госпо­дарстві;

• аналізом показників і причин виробничих травм і захво­рювань;

• оперативним контролем стану охорони праці в господарстві і негайним усуненням шкідливостей та небезпек, виявлених на робочих місцях;

• проведенням паспортизації санітарно-технічного стану ви­робничих приміщень, транспортних засобів, технологічного обладнання та окремих робочих місць;

• впровадженням заходів морального і матеріального заохо­чення за зразковий стан оборони праці на робочому місці, дільниці, галузі господарства;

• забезпеченням усіх працюючих необхідними захисними за­собами згідно з існуючими нормами;

• розробкою та проведенням заходів з оздоровлення працівни­ків різних професій;

• проведенням спеціальних заходів з охорони праці жінок та молоді, виховної роботи серед працюючих з питань охорони праці і трудової дисципліни, а також притягнення до відпо­відальності осіб, які порушили існуючі норми і правила охо­рони праці.

Проведення цих заходів необхідно здійснювати на основі найновіших досягнень науки та передового досвіду, включаючи технічні засоби інформатики, спеціальні засоби сигналізації, за­стосування електронно-обчислювальної техніки тощо.

Відповідно до прийнятого рішення функціонування зазначе­ної структури управління забезпечується передачею розпоряджень від керівника до виконавця (прямий зв’язок) та систематичним інформуванням виконавцем керівника про наслідки виконання рішень стосовно об’єкта управління (зворотний зв’язок).

Для координації дій окремих виробничих підрозділів на під­приємстві створюється служба охорони праці.

Створення служби охорони праці та призначення відповідальних осіб. Відповідно до Закону України «Про охоро­ну праці» на підприємстві з метою функціонування СУОП ство­

рюється служба охорони праці, призначаються працівники, які забезпечують вирішення питань охорони праці.

Служба охорони праці входить до структури підприємства як одна з основних служб, функціонує як самостійний структур­ний підрозділ (у вигляді групи спеціалістів, одного спеціаліста, або спеціаліста за сумісництвом), підпорядковується безпосеред­ньо керівнику (власнику) підприємства і ліквідується лише у випадку ліквідації підприємства.

Умови комплектації служби охорони праці підприємства, її завдання, функції, права та відповідальність визначаються Поло­женням про службу охорони праці підприємства, яке затвер­джує власник.

Розподіл обов’язків, прав, відповідальності, характер зв’язків між керівником (власником), головними спеціалістами і керів­никами виробничих підрозділів, а також службою охорони пра­ці визначаються в посадових інструкціях. Проекти посадових інструкцій розробляються відповідними керівниками підрозді­лів і затверджуються керівником підприємства після погодження розділу, що стосується охорони праці, з керівником служби охо­рони праці підприємства.

Власник підприємства (організації) здійснює загальне ке­рівництво роботою з охорони праці з метою створення в кожно­му структурному підрозділі і на кожному робочому місці умов праці відповідно до вимог нормативних актів, забезпечення до­держання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці, а також забезпечує:

• створення і функціонування системи управління охороною праці відповідно до чинного законодавства та Методичних рекомендацій про СУОП;

• створення служби охорони праці і призначення посадових осіб для вирішення конкретних питань з охорони праці;

• проведення наукових досліджень з безпеки праці і впрова­дження їх у виробництво за рахунок коштів підприємства;

• розробку та затвердження на підприємстві системи нормати­вних актів відповідно до рекомендацій Держнаглядохоронп- раці щодо застосування «Порядку опрацювання і затверджен­ня власником нормативних актів про охорону праці», що ді­ють на підприємстві;

• організацію і функціонування контролю за етапом охорони праці на підприємстві і системи оцінки ефективності функ­ціонування СУОП;

15

• розробку та впровадження заходів для усунення причин, що призводять до аварій, виробничих травм, професійних захворювань;

• проведення лабораторних досліджень стану умов праці;

• роботу відповідних комісій при розслідуванні нещасних ви­падків, аварій тощо;

• проектування, будівництво, введення нових, реконструйованих виробничих об’єктів, експлуатацію діючих відповідно до ви­мог нормативних документів про охорону праці (ННДІОП для малих і середніх підприємств розроблено перелік організа­ційно-методичних та нормативно-правових документів з охо­рони праці (додаток 1); .

• застосування економічних важелів для підвищення зацікав­леності працівників підприємства у створенні безпечних і безаварійних умов праці і дотриманні вимог охорони праці;

• виконання зобов’язань з охорони праці, відповідних розділів колективного договору;

• організує за участю профспілок реалізацію комплексних за­ходів щодо досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує досягнення науки і позитивного досвіду з охорони праці тощо;

• затверджує інструкції з охорони праці та інші нормативні документи;

• організує проведення паспортизації та атестації робочих місць підприємства, які здійснюються в порядку і в терміни, визна­чені законодавством;

• організує проведення навчання з охорони праці;

• періодично проводить наради з питань охорони праці з кері­вниками виробництв, цехів, служб та інших виробничих під­розділів;

• не рідше одного разу на квартал заслуховує головних спеціа­лістів, керівників окремих виробничих підрозділів про вико­нання заходів з охорони праці щодо запобігання аварійності, виробничому травматизму і професійним захворюванням;

• розглядає результати комплексних обстежень стану охорони праці в окремих підрозділах і приймає відповідні рішення.

Служба охорони праці створюється на підприємствах (в госпо­дарствах) відповідно до Типового положення про службу охорони праці (НПАОІІ 0.00 — 4.35-04), а її діяльність в СУОП здійснюється відповідно до Положення про службу охорони праці на підприєм­стві, яке вона розробляє і затверджує у встановленому порядку.

Розробляє для подальшого затвердження власником Поло­ження про систему управління охороною праці на підприємстві і координує діяльність усіх структурних підрозділів і службових

осіб щодо створення безпечних і нормативних умов праці на робочих місцях.

Веде облік об’єктів з підвищеною небезпекою, стежить за їх своєчасним технічним обслуговуванням і проведенням техніч­ного огляду.

Контролює стан охорони праці на робочих місцях і в цілому на підприємстві, наявність і стан засобів індивідуального захис­ту, здійснює аналіз потенційних небезпек, інформацію про них негайно передає у відповідний орган СУОП для вжиття терміно­вих заходів. На випадок затримки інформації з різних причин або невиконання певним органом конкретних функцій, або ін­ших відмов у функціонуванні СУОП, вживає заходів щодо їх усу­нення аж до зупинки роботи виробництв, дільниць, машин, меха­нізмів, устаткування та інших засобів виробництва.

Бере участь у розслідуванні нещасних випадків на виробни­цтві.

Головні спеціалісти. Організують і забезпечують функціо­нування СУОП у межах своєї сфери діяльності (механізація, ро­слинництво, тваринництво, енергетика тощо).

Кожний із головних спеціалістів у межах своєї сфери дія­льності організовує роботи за такими напрямками:

• контроль за станом безпеки виробництва, додержанням на виробничих дільницях технологічних вимог, правил експлу­атації, технічного обслуговування і ремонту устаткування (об­слуговування тварин, об’єктів підвищеної небезпечності тощо), а також за наявністю засобів колективного та індивідуально­го захисту працівників, їх використанням та своєчасним ви­пробуванням і заміною;

• атестація робочих місць на відповідність вимогам, норматив­ним актам з охорони праці;

• розробка і впровадження поточних і перспективних компле­ксних заходів для досягнення встановлених нормативів з охорони праці;

• перевірка виконання комплексних заходів і приписів цільо­вих перевірок стану охорони праці на підприємстві.

Аналізують причини виробничого травматизму, аварійності, захворювань на виробництві і вживають активних заходів для їх запобігання.

Беруть участь:

• у проведенні навчання з атестації працюючих з охорони праці, залучають (за необхідності) до цієї роботи спеціалістів з ін­ших організацій, установ і державних органів;

17

• у розробці, перегляді і внесенні змін до інструкцій з безпеч­ного виконання робіт та інших документів з охорони праці;

• у роботі комісій з атестації робочих місць;

• у роботі комісій з приймання в експлуатацію споруд, буді­вель та інших об’єктів, що пройшли капітальний ремонт (ре­конструкцію), і новозбудоваНих.

Розробляють план модернізації діючого устаткування, техно­логій та організовують контроль за їх виконанням та дотриман­ням вимог охорони праці.

Проводять з керівниками виробничих підрозділів та іншими працівниками наради, на яких розглядається стан охорони пра­ці, приймають відповідні рішення і контролюють їх виконання.

Головний економіст, головний бухгалтер беруть участь у впро­вадженні системи управління охороною праці та формуванні цільового фонду охорони праці на підприємстві. Забезпечують фінансове функціонування системи, правовий та нормативний статус СУОП. Здійснюють облік грошових коштів з метою вико­нання заходів, передбачених колективним договором, річними і перспективними планами заходів щодо охорони праці, а також проведення наукових досліджень, упровадження розробок з охо­рони праці та соціальний захист працюючих.

Керівник виробничої дільниці (керуючий відділком, заві­дувач ферми, гаражу, складу, машинного двору, керівник ін­шого виробничого підрозділу). Свою роботу з охорони праці спрямовує на створення нормальних умов праці без травм і ава­рій на відповідних дільницях. При цьому суворо дотримується вимог чинного законодавства, стандартів, норм, правил та інстру­кцій з охорони праці, наказів і розпоряджень вищих керівників і спеціалістів, спеціалістів служб охорони праці підприємства, у межах посадових обов’язків виконує приписи органів державно­го нагляду.

Проводить інструктаж на робочих місцях з показом безпеч­них умов праці, про що заносить записи у відповідний журнал.

Бере участь у проведенні атестації і паспортизації санітар­но-технічного стану робочих місць, устаткування і виробничого обладнання.

Виконує роботу з раціоналізації і винахідництва, упровадження досягнень науки, техніки і прогресивного досвіду з охорони пращ.

Стежить за своєчасним технічним обслуговуванням, техні­чним оглядом і випробуванням машин, устаткування та об­ладнання, організує їх проведення і веде відповідну технічну документацію.

18

Складає перелік необхідних засобів індивідуального захисту, забезпечує ними працюючих і постійно слідкує за їх станом та використанням працюючими.

Постійно здійснює контроль за станом охорони праці на ро­бочих місцях, визначає та аналізує виробничі небезпеки і їх мож­ливі наслідки, негайно вживає заходів для їх усунення, а у випа­дку неможливості терміново передає про них інформацію в слу­жбу охорони праці і головному спеціалісту для вжиття терміно­вих заходів.

За виявленими небезпеками вживає конкретні заходи щодо запобігання аваріям, виробничим травмам і захворюванням на робочих місцях.

Розробляє інструкції для працюючих і подає їх на узгоджен­ня і затвердження у встановленому порядку.

Забезпечує виробничу дільницю інструкціями, плакатами з охорони праці, знаками безпеки та іншими засобами.

Постійно стежить за функціонуванням СУОІІ на рівні виро­бничої дільниці.

Розслідує нещасні випадки на виробничій дільниці.

Робітник (тракторист-машиніст, комбайнер, верстатник, слюсар, оператор, апаратник та інші). Роботи виконує відпові­дно до завдання керівника і дотримується вимог безпеки, уста­новлених інструкцією.

Перед початком роботи перевіряє справність машин, механі­змів, устаткування, приладів, огорожі, запобіжних пристроїв, ін­струменту, наявність засобів пожежогасіння. При виявленні не­доліків доповідає безпосередньому керівникові і за його вказів­кою усуває їх.

До виконання роботи приступає у спецодязі та інших засо­бах захисту, у процесі роботи використовує безпечні засоби праці, на робочому місці додержується вимог інструкцій.

Під час роботи додержується заданих режимів і технологій ведення виконуваних робіт, працює тільки зі справним інстру­ментом, оснащенням, приладдям, устаткуванням, механізмами. Організовує і утримує робоче місце відповідно До вимог стандар­тів, норм, правил та інструкцій з охорони праці.

Про всі неполадки, несправності устаткування, машин, інстру­менту, приладдя, виявлені в процесі роботи, повідомляє свого без­посереднього керівника, уживає заходів для усунення будь-якої виробничої небезпеки.

Проходить в установленому порядку медичний огляд.

Надає (за необхідності) долікарську допомогу потерпілим.

19

Має право відмовитись від дорученої роботи, якщо створилась виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я, або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

Кожен працівник на підприємстві зобов’язаний дотримува­тись виробничої дисципліни, правил, норм та інструкцій з охо­рони праці в рамках покладених на нього обов’язків і нести відповідальність відповідно до Закону України «Про охорону праці» та діючих на підприємстві нормативних документів.

Працівники, що порушують законодавство з охорони праці, правила, норми або інструкції з охорони праці, допустили неви­конання заходів, передбачених колективним договором, посадо­вих обов’язків, приписів органів Державного нагляду і відомчо­го контролю, а також наказів і розпоряджень власника підпри­ємства, притягаються залежно від характеру порушень та їх на­слідків до дисциплінарної або матеріальної відповідальності.

Працівники, які порушили вимоги охорони праці і при цьо­му виникла виробнича небезпека або шкідливий фактор, а та­кож особи, які своєчасно не повідомили відповідного керівника (організатора робіт) про небезпеку, що виникла з інших причин, повністю або частково позбавляються преміальних доплат за наслідками виробничої діяльності за звітний період (місяць, ква­ртал, рік), коли були допущені ці порушення.

Допущені працівниками в процесі виробничої діяльності порушення, незалежно від їх наслідків, підлягають обліку, аналі­зу. До порушників застосовуються засоби обов’язкового впливу.

З метою залучення представників трудового колективу до спів­робітництва в галузі управління охороною праці на підприємстві за рішенням трудового колективу відповідно до закону України «Про охорону праці» створюється комісія з охорони праці.

Положення про комісію з питань охорони праці підприємства (Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці підприємства) розробляється за участю представників трудового колективу та власника і затверджуєть­ся загальними зборами (конференцією) трудового колективу під­приємства.

Нормативно-правові акти з охорони праці

Служба охорони праці будь-якого підприємства для вико­нання покладених на неї повноважень має бути забезпечена та­кою мінімальною кількістю нормативно-правових актів:

• Закон України «Про охорону праці»;

• Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»;

• Типове положення про службу охорони праці;

• Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на ви­робництві;

• Типове положення про навчання з питань охорони праці;

• Положення про розробку інструкцій з охорони праці;

• Перелік робіт з підвищеною небезпекою;

• Перелік робіт, де є потреба в професійному доборі;

• Граничні норми піднімання та переміщення важких речей жінками;

• Граничні норми піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми;

• Положення про медичний огляд працівників певних категорій;

• ГОСТ 12 4 026-76 «Цвета сигнальньїе и знаки безопасности»;

• Перелік посад посадових осіб, які зобов’язані проходити по­передню і періодичну перевірку знань з охорони праці;

• Порядок опрацювання та затвердження власником норма­тивних актів про охорону праці, що діють на підприємстві;

• Положення про порядок забезпечення працівників спеціаль­ним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами інди­відуального захисту;

• Типове положення про комісію з питань охорони праці;

• Типове положення «Про кабінет охорони праці».

Залежно від виду економічної діяльності і виду виконуваних робіт необхідно користуватись відповідними галузевими та між­галузевими нормативно-правовими актами з охорони праці згід­но з Державним реєстром міжгалузевих і галузевих норматив­них актів про охорону праці.

Журнали служби охорони праці:

• реєстрації потерпілих від нещасних випадків;

• обліку професійних захворювань (отруєнь);

• обліку об’єктів підвищеної небезпеки;

• реєстрації аварій;

• реєстрації інструкцій з охорони праці на підприємстві;

• обліку видачі інструкцій з охорони праці на підприємстві;

• реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці;

• реєстрації протоколів лабораторних досліджень умов праці.

Документи служби охорони праці:

• інструкції з охорони праці (додаток 2);

• акти про нещасні випадки на виробництві за формою Н-1;

• акти розслідування нещасних випадків (аварій) за фор­мою Н-5;

21

• акти розслідування професійних захворювань за фор­мою П-4;

• матеріали розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій (перші примірники);

• приписи органів державного нагляду, накази та заходи щодо їх виконання;

• приписи спеціалістів служби охорони праці;

• план роботи служби охорони праці;

• протоколи перевірки знань з питань охорони праці посадо­вих осіб підприємства;

• протоколи лабораторних досліджень умов праці;

• " матеріали перевірки стану умов та безпеки праці комісією

підприємства та затверджені заходи щодо усунення виявле­них порушень;

• комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення наявного рівня охорони праці, передбачені колективним договором;

• матеріали аудиту охорони праці, у тому числі оцінки техніч­ного стану виробничого обладнання та устаткування, атеста­ції робочих місць за умовами праці на відповідність норма­тивно-правовим актам з охорони праці.

Нормативно-правові акти та проекти наказів, які пови­нна складати служба охорони праці. Служба охорони праці повинна організувати підготовку проектів таких нормативно- правових актів і проектів наказів:

• Програма (текст) вступного інструктажу з охорони праці;

• Положення про систему управління охороною праці (СУОП), куди потрібно включити такі документи:

• перелік професій працівників, звільнених від проведення пе­рвинного, повторного та позапланового інструктажів (за по­годженням з державним інспектором з нагляду за охоро­ною праці);

• положення про порядок виконання робіт з підвищеною не­безпекою;

• перелік робіт з підвищеною небезпекою;

• перелік професій, працівники яких мають право на забезпе­чення засобами індивідуального захисту (313) із визначен­ням конкретних видів засобів для них;

• положення про навчання з питань охорони праці підпри­ємства;

• перелік робіт, де є потреба у професійному доборі;

• перелік професій працівників, які повинні проходити по­передній та періодичний медичний огляди;

22

• перелік посадових осіб, які зобов’язані проходити попере­дню та періодичну перевірку знань з питань охорони праці;

• перелік робіт, на яких забороняється застосування праці жінок;

• перелік робіт, на яких забороняється застосування праці не­повнолітніх;

• перелік інструкцій з'охорони праці, які повинні діяти на під­приємстві;

• перелік існуючих на підприємстві професій та посад, праців­ники яких мають право на отримання молока або інших рі­вноцінних харчових продуктів;

• склад постійно діючої комісії з перевірки знань з питань охорони праці;

• накази про затвердження СУОП, про затвердження графіка перевірки стану умов та безпеки праці у структурних підроз­ділах на поточний рік, про затвердження графіка проведення періодичних медоглядів працівників, про затвердження комі­сії з перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб;

• перелік виробництв, цехів, відділень, виробничих дільниць і окремих об’єктів, для яких розробляється план локалі­зації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій (ПЛАС);

• план локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій.

Організація розробки нормативних актів підприємства. З

метою побудови чіткої системи управління охороною праці, уста­новлення правил виконання робіт і поведінки працівників на те­риторії підприємства, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях власник підприємства організує розробку і затверджує но­рмативні акти з охорони праці, що діють на підприємстві.

Опрацювання, узгодження, затвердження і скасування нормати­вних актів підприємства здійснюється відповідно до Порядку опра­цювання і затвердження власником нормативних актів про охоро­ну праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держа­вного комітету України по нагляду за охороною праці № 132 від 12.12.93 і зареєстрованого в Мінюсті 07.02.94 за № 20/229.

Термін розробки, виконавці та керівники розробки визнача­ються наказом власника підприємства. До опрацювання проек­тів нормативних актів залучаються компетентні фахівці підроз­ділів підприємства, кваліфіковані спеціалісти з охорони праці та з правових питань, представники профспілок та інших гро­мадських об’єднань, уповноважені трудового колективу (члени комісії з питань охорони праці). У разі необхідності керівник залучає до опрацювання проекту нормативного акта спеціаліс­тів сторонніх організацій на договірній основі.

23