61. Грубі корми - це:

1. зерно фураж (зерно злакових і бобових культур), висівки, комбікорми (суміш різних видів кормів, збагачених мінеральними речовинами, вітамінами, білково-вітамінними добавками), борошно, зернові та млинові відходи хлібопекарської, круп'яної, борошномельної промисловості, макуха, шрот, вітамінно-трав'яне борошно

2. сіно всяке, сінне борошно, сінна різка, сінаж, солома (у т.ч. засилосована у чистому вигляді, тобто без інших культур), полова, стебла кукурудзи, зібраної у повній стиглості (за виключенням засилосованих), стебла багаторічних трав, зібраних на насіння, інші грубостеблі рослинні корми (комиш, стержні кукурудзяних качанів, кошики соняшника, соняшникове лушпиння, гілковий корм, борошно з виноградних і фруктових вижимок тощо), штучно обезводнені зелені корми (крім вітамінно-трав'яного борошна), гичка цукрових буряків та інші відходи рільництва у вигляді борошна, різки, гранул, брикетів

3. силос усіх видів, картопля, коренеплоди (включаючи цукрові буряки), овочі та баштанні культури, зелені корми (підкормка), жом, м'язга (пивна дробина) й інші відходи підприємств харчової промисловості

62. Соковиті корми - це:

1. зерно фураж (зерно злакових і бобових культур), висівки, комбікорми (суміш різних видів кормів, збагачених мінеральними речовинами, вітамінами, білково-вітамінними добавками), борошно, зернові та млинові відходи хлібопекарської, круп'яної, борошномельної промисловості, макуха, шрот, вітамінно-трав'яне борошно

2. сіно всяке, сінне борошно, сінна різка, сінаж, солома (у т.ч. засилосована у чистому вигляді, тобто без інших культур), полова, стебла кукурудзи, зібраної у повній стиглості (за виключенням засилосованих), стебла багаторічних трав, зібраних на насіння, інші грубостеблі рослинні корми (комиш, стержні кукурудзяних качанів, кошики соняшника, соняшникове лушпиння, гілковий корм, борошно з виноградних і фруктових вижимок тощо), штучно обезводнені зелені корми (крім вітамінно-трав'яного борошна), гичка цукрових буряків та інші відходи рільництва у вигляді борошна, різки, гранул, брикетів

3. силос усіх видів, картопля, коренеплоди (включаючи цукрові буряки), овочі та баштанні культури, зелені корми (підкормка), жом, м'язга (пивна дробина) й інші відходи підприємств харчової промисловості

63. До родини бобових (Fabaceae) належать:

1. конюшина лучна, конюшина повзуча, конюшина рівнинна, люцерна, лядвенець рогатий, соя, горох, нут, чина, сочевиця, вика

2. костриця, кукурудза, овес, просо, пшениця, райграси, сорго, стоколос, тимофіївка, ячмінь

3. бруква, кормова капуста, турнепс, ріпак, куузіку

64. До родини тонконогові (Poaceae) належать:

1. конюшина лучна, конюшина повзуча, конюшина рівнинна, люцерна, лядвенець рогатий, соя, горох, нут, чина, сочевиця, вика

2. костриця, кукурудза, овес, просо, пшениця, райграси, сорго, стоколос, тимофіївка, ячмінь

3. бруква, кормова капуста, турнепс, ріпак, куузіку

65. До родини капустяні (Brassicaceae) належать:

1. конюшина лучна, конюшина повзуча, конюшина рівнинна, люцерна, лядвенець рогатий, соя, горох, нут, чина, сочевиця, вика

2. костриця, кукурудза, овес, просо, пшениця, райграси, сорго, стоколос, тимофіївка, ячмінь

3. бруква, кормова капуста, турнепс, ріпак, куузіку

66. Однорічні бобові трави - це:

1. вика яра та озима (пелюшка), серадела, однорічні види конюшини

2. суданська трава, могар, чумиза, пайза, африканське просо, пажитниця однорічна

3. люцерна синьогібридна, конюшина біла, еспарцет закавказський, буркун лікарський

4. тимофіївка лучна, костриця лучна, грястиця збірна, стоколос безостий, райграс високий

67. Однорічні тонконогові трави - це:

1. вика яра та озима (пелюшка), серадела, однорічні види конюшини

2. суданська трава, могар, чумиза, пайза, африканське просо, пажитниця однорічна

3. люцерна синьогібридна, конюшина біла, еспарцет закавказський, буркун лікарський

4. тимофіївка лучна, костриця лучна, грястиця збірна, стоколос безостий, райграс високий

68. Багаторічні бобові трави – це:

1. вика яра та озима (пелюшка), серадела, однорічні види конюшини

2. суданська трава, могар, чумиза, пайза, африканське просо, пажитниця однорічна

3. люцерна синьогібридна, конюшина біла, еспарцет закавказський, буркун лікарський

4. тимофіївка лучна, костриця лучна, грястиця збірна, стоколос безостий, райграс високий

69. Багаторічні злакові трави – це:

1. вика яра та озима (пелюшка), серадела, однорічні види конюшини

2. суданська трава, могар, чумиза, пайза, африканське просо, пажитниця однорічна

3. люцерна синьогібридна, конюшина біла, еспарцет закавказський, буркун лікарський

4. тимофіївка лучна, костриця лучна, грястиця збірна, стоколос безостий, райграс високий

70. Кормова одиниця – це:

1. загальна енергетична поживність конкретного корму, еквівалентом якому є 1 кг вівсяного зерна. Це одиниця поживності кормів, яку було прийнято ще в колишньому СРСР - поживність 1 кг вівса середньої якості, при згодовуванні якого понад підтримуючий корм в організмі дорослого вола синтезується 150 г жиру, що відповідає 5920 кДж (1414 ккал) чистої енергії. За цим способом оцінки поживність будь-якого корму прирівнюється за продуктивною дією жировідкладення до 1 кг вівса

2. загальна енергетична поживність конкретного корму, еквівалентом якому є 1 кг соєвого зерна. Це одиниця поживності кормів, яку було прийнято ще в колишньому СРСР - поживність 1 кг сої середньої якості, при згодовуванні якого понад підтримуючий корм в організмі дорослого вола синтезується 150 г жиру, що відповідає 5920 кДж (1414 ккал) чистої енергії. За цим способом оцінки поживність будь-якого корму прирівнюється за продуктивною дією жировідкладення до 1 кг сої

3. загальна енергетична поживність конкретного корму, еквівалентом якому є 1 кг пшеничного зерна. Це одиниця поживності кормів, яку було прийнято ще в колишньому СРСР - поживність 1 кг сої середньої якості, при згодовуванні якого понад підтримуючий корм в організмі дорослого вола синтезується 150 г жиру, що відповідає 5920 кДж (1414 ккал) чистої енергії. За цим способом оцінки поживність будь-якого корму прирівнюється за продуктивною дією жировідкладення до 1 кг сої

71. Надбавку до розрахованої норми висіву багаторічних трав дають при:

1. Сівбі трав під покрив

2. Сівбі складних травосумішок (більше п’яти компонентів)

3. Сівбі бобових і злакових трав

4. Сівбі культур різних родів

5. Прискореному залуженні

6. Літньому висіві травосумішок

7. Перехресному способі сівби

72. До культуртехнічних робіт на луках належать:

1. очищення лук від чагарників

2. розрівнювання купин

3. регулювання водного режиму шляхом установки дрен в траншеях

4. очищення лук від каміння

5. розрівнювання кротовин

6. підсів травостою весною

7. посів травосумішки по зораному полю

8. підживлення травостою після скошування

73. До гідротехнічних робіт на луках належать:

1. Кротовий дренаж

2. Нарізання осушувальних каналів

3. Вивезення з території гілок чагарника

4. Розрівнювання кротовин

5. Створення зрошувальної системи

6. Регулювання рівня ґрунтових вод

7. Омоложення травостою

74. До агротехнічних робіт на луках належать:

1. Розрівнювання купин

2. Підсівання травостою

3. Підживлення травостою

4. Боротьба з бур’янами

5. Підкошування травостою

6. Очищення лук від каміння

7. Кротовий дренаж

75. Способи зрошення луків – це:

1. Дощування

2. Поливання напуском

3. Підґрунтове зрошення

4. Одноденне зрошення

5. Тимчасове зрошення

6. Постійне зрошення

76. Методи боротьби з бур’янами на луках і пасовищах:

1. Вчасне обкошування країв осушувальних каналів

2. Підкошування старики

3. Використання гербіцидів

4. Викопування вручну

5. Випалювання

6. Затоплення водою

7. Застосування арборицидів

8. Боронування травостою

9. Дискування травостою

77. Способи залуження природних кормових угідь:

1. Прискорене залуження

2. Короткострокове залуження

3. Залуження з попередніми культурами

4. Введення лукопасовищної сівозміни

5. Довгострокове залуження

78. Види дренажу при осушенні:

1. З дерев’яних дощатих труб

2. З гончарних труб

3. Фашинний

4. Кам’яний

5. Кротовий

6. З пластмасових труб

7. З сталевих труб

8. Щілинні дрени

79. Середня кількість днів пасовищного періоду на культурних пасовищах Лісостепу України:

1. 130–140 днів

2. 150–170 днів

3. 180–200 днів

80. Середня кількість днів пасовищного періоду на культурних пасовищах Полісся України:

1. 140–160 днів

2. 170–190 днів

3. 180–200 днів

81. Середня кількість днів пасовищного періоду на культурних пасовища Степу України:

1. 150–170 днів

2. 160–170 днів

3. 180–200 днів

82. Висота травостою для початку випасання на культурних зрошуваних пасовищах:

1. 10–15 см

2. 20–25 см.

3. 30–40 см

83. Висота травостою для початку випасання на природних пасовищах в лісостеповій зоні України:

1. 8–10 см

2. 12–15 см

3. 20–25 см

84. Висота травостою для початку випасання на природних пасовищах в степовій зоні України:

1. 10–12 см

2. 15–17 см

3. 20–25 см

85. Кількість ВРХ, яку можна випасати на 1 га хорошого пасовища за пасовищний період:

1. 1–2 голови

2. 3–4 голови

3. 5–7 голів

4. 7–10 голів

86. Ємність культурних пасовищ України для ВРХ складає:

1. 0,4–0,5 га

2. 0,8–1 га

3. 1–1,5 га

87. Середня поливна норма води на культурних пасовищах Лісостепу України складає:

1. 300–400 м³/га

2. 500–600 м³/га

3. 800–900 м³/га

88. Середня поливна норма води на культурних пасовищах Полісся України:

1. 400–500 м³/га

2. 600–700 м³/га

3. 800–900 м³/га

89. Середня поливна норма води на культурних пасовищах Степової зони України:

1. 600–800 м³/га

2. 400–500 м³/га

3. 800–1000 м³/га

90. Зрошувальна норма води на культурних пасовищах Лісостепу України:

1. 2500–3000 м³/га

2. 2000–2500 м³/га

3. 4000–4500 м³/га

91. Зрошувальна норма води на культурних пасовищах Полісся України:

1. 1500–1700 м³/га

2. 2000–2500 м³/га

3. 2500–4000 м³/га

92 Зрошувальна норма води на культурних пасовищах степової зони України:

1. 1500–2000 м³/га

2. 2500–3000 м³/га

3. 3500–5000 м³/га

93. Типи зеленого конвеєру:

1. Природний.

2. Силосний.

3. Штучний.

4. Комбінований.

5. Технічний.

6. Однорічний.

7. Багаторічний.

93. Принципи складання травосумішок:

1. Враховується зона.

2. Приймається до уваги тип луків.

3. Вміст (в %) отруйних і шкідливих рослин.

4. Норма висіву насіння багаторічних трав.

5. Характер використання травосумішок.

6. Фактична господарська придатність.

7. Плануються заходи докорінного поліпшення.

8. В склад травосумішок включаються бобові і злакові трави.

9. Термін використання травосумішок.

93. Група кормів, до якої належить силос:

1. Концентровані.

2. Соковиті.

3. Грубі.

93. Кукурудзу силосують (фаза стиглості):

1. Кукурудза без початків.

2. Кукурудза з початками (початок цвітіння).

3. Молочна стиглість кукурудзи.

4. Молочно-воскова стиглість.

5. Воскова стиглість зерна.

6. Повна стиглість зерна.

93. При силосуванні проходить:

1. молочно-кисле бродіння.

2. кисле бродіння.

3. цукрове бродіння.

4. фізіологічне висушування трав.

93. Причина підвищення температури силосної маси в траншеях під час закладання силосу і після закладання силосу в траншеях:

1. Великі частки подрібненої силосної маси.

2. Малі частки подрібненої силосної маси.

3. Недостатньо ущільнена силосна маса.

4. Підвищена вологість силосної маси.

5. Низька вологість силосної маси.

93. Краще проходить силосування зеленої маси:

1. Чим менше цукру в силосній масі рослин.

2. Чим більше цукру в силосній масі рослин.

3. Чим вологіша силосна маса.

4. Чим сухіша силосна маса.

93. Добре силосуються:

1. Кукурудза.

2. Буркун.

3. Вика.

4. Конюшина.

5. Люцерна.

6. Соняшник.

7. Вико-вівсяна травосумішка.

8. Лучні трави.

9. Соя.

93. Скошується зелена маса озимого жита і пшениці для силосування в фазі:

1. Кущення.

2. Цвітіння.

3. Початок колосіння  цвітіння.

4. Наливання зерна.

5. Повна стиглість зерна.

93. Період завантаження силосних траншей при висоті стін 2,5 м :

1. Не більше трьох днів.

2. Три і більше днів.

3. Не більше п’яти днів.

4. П’ять і більше днів.

93. При силосуванні важкосилосуючих культур потрібно:

1. Ретельно ущільнювати масу в траншеях.

2. Добавляти січку в траншею.

3. Добавляти хімічні консерванти.

4. Оприскувати силосну масу водою.

72. При силосуванні зеленої маси підвищеної вологості:

1. Добавляють в силосну масу січку соломи.

2. Добавляють хімічні консерванти.

3. Ретельніше ущільнюється маса в траншеях.

4. Добавляють масу легкосилосуючих культур.

5. Добавляють масу важкосилосуючих культур.

73. Класів по якості силосу:

1. Один.

2. Два.

3. Три.

4. Чотири.

5. П’ять.

73. Закладання сінажу проводиться за вологості:

1. 20  30 %.

2. 30  40 %.

3. 40  50 %.

4. 50  55 %.

5. 55  60 %.

6. 60  70 %.

73. Класів по якості сінажу:

1. Один.

2. Два.

3. Три.

4. Чотири.

5. П’ять.

73. Луки, які найбільш врожайні і дають високоякісні зелені корми:

1. Суходільні.

2. Луки на болотах.

3. Лиманні луки.

4. Заплавні луки.

5. Гірські луки.

73. Фаза скошування бобових трав на сіно:

1. При висоті рослин 0,5 м.

2. Фаза бутонізації  початок цвітіння.

3. Фаза повного цвітіння.

4. Початок утворення плодів.

73. Висота скошування злакових трав і сумішок на сіно:

1. 2  3 см.

2. 3  4 см.

3. 5  6 см.

4. 8  10 см.

5. 10  12 см.

6. 12  15 см.

73. Вологість маси для пресування сіна:

1. До 17 %.

2. 17  20 %.

3. 25  27 %.

4. До 35 %.

73. Підсолювання сіна при скирдуванні:

1. Проводять для кращого зберігання і набуття добрих смакових якостей.

2. Проводять для кращого ущільнення у скирті.

3. Застосовується при підвищеній вологості сіна.

4. Застосовується за низької вологості сіна.

73. Для активного вентилювання сіно закладають при.

1. 20  25 % вологості.

2. 30  50 % вологості.

3. 50  60 % вологості.

73. Перерахуйте агротехнічні заходи при складанні зеленого конвеєра:

1. Підбір культур зеленого конвеєру.

2. Встановлення строків сівби і збирання культур зеленого конвеєру.

3. Висока поїдаємість кормів.

4. Вірне розміщення культур.

5. Створення загонів для заготівлі кормів.

73. Фізична площа інтенсивного зеленого конвеєра на 1 голову ВРХ:

1. 0,2  0,3 га.

2. 0,4  0,5 га.

3. 0,5  0,6 га.

4. 0,6  0,8 га.

5. 0,8  1 га.

84. Основне завдання побудови твердої кормової бази:

1. Забезпечення тваринництва необхідною кількістю повноцінних і дешевих кормів у відповідності з науково - обґрунтованими нормами, правильне зберігання і раціональні методи використання кормів.

2. Фундаментальне забезпечення тваринництва свіжими дешевими кормами.

3. Забезпечення тваринництва кормами, кормовими добавками у відповідності до раціонів.

85. Вплив кормової бази на розвиток тваринництва:

1. Застосовується передова технологія вирощування сільськогосподарських культур.

2. Правильна й збалансована по поживних речовинах годівля різко підвищує продуктивність тварин - збільшуються надої молока, середньодобові доважки.

3. Використання якісних та дешевих кормів сприяє зниженню собівартості тваринницької продукції й досягненню рентабельності її виробництва.

4. Збільшуються площі посіву кормових культур.

5. При достатньому та повноцінному згодовуванні забезпечується розширене відтворення стада, зберігається маточне поголів'я, збільшується вихід приплоду і молодняку.

86. Кормовиробництво – це:

1. Кормові сівозміни, сінокоси та пасовища.

2. Галузь сільського господарства, яка займається вирощуванням кормових культур у польових, кормових та спеціальних сівозмінах, на сіяних та природних сінокосах і пасовищах.

3. Правильна й збалансована по поживних речовинах годівля різко підвищує продуктивність тварин - збільшуються надої молока, середньодобові доважки

4. Передові технології вирощування сільськогосподарських культур.

5. Науково обґрунтована система організаційно-господарських, технологічних та економічних заходів по виробництву, переробці та зберіганню кормів, вироблених на польових землях.

87. Польове кормовиробництво - це:

1. Наукова дисципліна, яка розробляє теорію та практику організаційних та технічних заходів по покращенню природних кормових угідь, побудові високопродуктивних сіяних луків та пасовищ. Ця дисципліна базується на біології та екології рослин, геоботаніці, ґрунтознавстві, загальному землеробстві та агрохімії. Головна задача луківництва - забезпечення с.-г. тварин якісним сіном та зеленим пасовищним кормом. У зв'язку з інтенсифікацією тваринництва й збільшенням продуктивності тварин значення луківництва у створенні необхідної кормової бази зростає.

2. Галузь сільського господарства, яка займається вирощуванням кормових культур у польових, кормових та спеціальних сівозмінах, на сіяних та природних сінокосах і пасовищах.

3. Науково обґрунтована система організаційно-господарських, технологічних та економічних заходів по виробництву, переробці та зберіганню кормів, вироблених на польових землях. Воно забезпечує тваринництво концентрованими, грубими, зеленими, соковитими та іншими кормами. На його долю приходиться біля 80 % усіх кормів, які вирощуються на близько 1/3 частині посівних площ.

4. Передові технології вирощування сільськогосподарських культур.

5. Науково обґрунтована система організаційно-господарських, технологічних та економічних заходів по виробництву, переробці та зберіганню кормів, вироблених на польових землях.