2. Багаторічне планування потреби в засобах захисту рослин

Багаторічне планування забезпечення сільського господарства засобами захисту рослин обґрунтовується багаторічним прогнозом очікуваної зміни рівня розповсюдження шкідливих видів і діапазону його коливання по роках у зв'язку з плановими змінами технології сільськогосподарського виробництва в кожному регіоні. Планування потреб в засобах захисту рослин розраховують з урахуванням оцінки змін, в порівнянні з початковим рівнем розповсюдження шкідливого вигляду.

Спочатку визначають оптимальний об'єм обробок для початкового середнього рівня розповсюдження шкідливого вигляду. Він приймається за 100 %. Далі визначають, наскільки його потрібно буде зменшити або збільшити з урахуванням очікуваної зміни середнього рівня розповсюдження шкідливого виду, вираженого в балах, і ціни балу.

Потім визначають вірогідні відхилення об'єму обробок від середнього рівня і частоту їх повторення. Спочатку визначають діапазон відхилень.

Після цього визначають частоту повторюваності спадів і підйомів рівня розповсюдження шкідливого вигляду. З логічної моделі динаміки популяції для кожного регіону повинно бути відомо, які екологічні ситуації зазвичай пов'язані із станом визначених кліматичних факторів, їх відхиленнями від багаторічної норми.

При багаторічному прогнозі потреб в засобах захисту рослин враховують також прогрес в технології їх застосування, що може приводити до значних змін об'ємів необхідних обробок.

Багаторічне планування робіт по захисту рослин зазвичай стосується не тільки матеріально-технічного і кадрового їх забезпечення. Воно також охоплює заходи по радикальному оновленню всієї стратегії захисту рослин. Так, на даному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва ставиться завдання обґрунтувати перехід від боротьби з шкідливими видами до фітосанітарії, заснованої на управлінні екосистемами, якими є посіви і насадження, для забезпечення оптимальної екологічної обстановки в цілях отримання запрограмованих урожаїв. У зв'язку з цим виникла необхідність переходу на автоматизовану систему управління процесами формування урожаю. Теоретичні і методичні передумови їх рішення значною мірою вже створені.

3. Визначення біологічної ефективності заходів, які проводяться проти шкідників

Захисні заходи проводять на великій площі. Облік ефективності необхідний для оцінки їх якості і доцільності, а також накопичення інформації, яку використовують для характеристики просторової структури і морфофізіологічного стану популяцій.

Визначення біологічної ефективності полягає в порівнянні чисельності шкідників до проведення захисного заходу і після нього. Проміжок часу між обліками залежить від 3 чинників: сезону, в який проводили обробку; властивостей і технології застосування захисних засобів; біологічних особливостей шкідливого об'єкту. Розрахунок біологічної ефективності заходів для захисту рослин від шкідників можна провести за формулою Аббота.

Одержані таким чином результати не завжди дають уявлення про реальні зміни чисельності шкідників унаслідок проведеного заходу. Пояснити це можна тим, що чисельність шкідника може змінюватися не тільки внаслідок проведеного заходу, а й під впливом інших факторів (міграція, знищення шкідників хижаками та паразитами і т. ін.). Для одержання більш точних даних про біологічну ефективність заходів для захисту рослин від шкідників необхідно мати інформацію про зміну чисельності шкідника як на обробленій пестицидом ділянці (дослідній), так і на необробленій (контрольній). В даному випадку біологічну ефективність розраховують за формулою Хендерсона і Тільтона.

Біологічну ефективність заходів для захисту рослин інколи оцінюють за ступенем ушкодження рослин або урожаю (плодів, зерна, коренеплодів і ін.).