5. Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:
5.1. Вхідний тестовий контроль (комп’ютерний за 30-ма тестовими завданнями)
5.2. Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за визначені питання для даного заняття
5.3. Оцінка виконання кожним студентом вивчених практичних навичок
6. Інформаційна частина методичної розробки:
6.1. Мінімальний базовий рівень знань, необхідних для засвоєння теми:
№ з/п |
Назва попередніх дисциплін |
Отримані навички |
1 |
Анатомія людини |
Знати анатомію кори головного мозку, коркові ділянки аналізаторів чутливості. |
2 |
Нормальна анатомія |
Знати функцію чутливого аналізатора, механізми проведення нервового імпульсу. |
3 |
Гістологія |
Знати будову та класифікацію рецепторів поверхневої та глибокої чутливості |
4 |
Біохімія |
Знати біохімічне проведення потенціалу дії по нервовому волокну |
6.2. Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:
А. Перелік основних термінів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Аналізатор, рецептор
Екстероцептивна, інтероцептивна чутливість
Медіальна петля
Протопатичне та епікритичне відчуття
Анестезія, гіпестезія, гіперестезія
Алохейрія, дизестезія, синестезія, поліестезія
Гіперпатія, парестезія
Ноцицептивна та антиноцицептивна системи
Невральний, поліневральний тип
Сегментарний задньокорінцевий і задньороговий дисоційований тип
Провідниковий тип
Таламічний синдром
6.3. Програма самопідготовки студентів до практичного заняття:
1. Вивчити теоретичні питання теми «Чутливість» (див. перелік теоретичних питань та джерел інформації)
2. Знати методику дослідження чутливості
3. Ознайомитись з тестами та ситуаційними задачами та знати вірні відповіді (збірник тестових питань та задач – розділ «Чутливість»).
6.4. Практичні навички, які закріплені за практичним заняттям, їх характеристика:
1. Дослідження поверхневої, больової, температурної, тактильної чутливості
2. Дослідження глибокої чутливості (м’язово-суглобої, вібраційної, відчуття тиску та маси)
3. Дослідження складних видів чутливості (стеріогностичне, двомірно-просторове та відчуття дискримінації та локалізації)
4. Методика оцінки сенситивної атаксії
6.5. Особливості обстеження хворих з патологією чутливості: Студенти під контролем викладача проводять обстеження хворих, при цьому засвоюють методику дослідження чутливості, визначають тип (синдром) порушення чутливості, встановлюють топічний діагноз.
Орієнтовна карта для самостійної аудиторної роботи:
№ з/п |
Послідовність дій |
Набуття практичних навичок |
1 |
Повторити за схемою та на муляжах анатомію нервової системи |
Звернути увагу на будову півкуль мозку, стовбура мозку, спинного мозку, співвідношення спинного мозку і хребців; особливості будови спинного мозку у дітей. |
2 |
Описати хворого: скарги на болі, заніміння та інше |
Звернути увагу на характер болю (місцевий, тривалий, ірадіюючий, каузалгічний), симптоми натягу (Ласега, Вассермана, Нері та інш.) |
3 |
Дослідити поверхневу чутливість |
Дослідити поверхневу чутливість провідників за сегментами у симетричних ділянках. Пам’ятати, що подразнення треба здійснювати з однаковою силою з нерівномірними інтервалами між ними. Дослідження проводити за допомогою таких предметів: голка, шпилька, пензлик, ватка, пробірки з водою різної температури. |
4 |
Дослідити глибоку чутливість |
Суглобово-м’язове чуття можна визначити розпізнаванням пасивних рухів у суглобах. Дослідження почати з рухів кінцевих фаланг, потім перейти до більших суглобів. Вібраційну чутливість дослідити за допомогою камертона. |
5 |
Дослідити складні види чутливості |
Стереогностичне чуття перевіряється розпізнаванням відомого предмета мацанням із заплющеними очима. Треба пам’ятати, що складні види чутливості досліджують тільки при збереженні елементарних видів чутливості. Хворому пропонують визначити при заплющених очах написані на його руці букви, цифри, фігури. Дискримнація – здатність розрізняти два одночасно здійснюваних подразнення. Чуття локалізації – здатність точно встановити місце подразнення. |
6 |
Диференціювати сенситивну атаксію від інших атаксій |
При сенситивній атаксії хворий втрачає уявлення про положення свого тіла, напрям і характер рухів. Тому в позі Ромберга при виключенні зору зявляється наприклад хиткість, хворий не може потрапити пальцем руки в кінчик носа. |
7 |
Визначення типів порушень чутливості |
Чітко віддиференціювати виявлений тип порушення чутливості (корінцевий від задньо-рогового; ураження зорового горба та внутрішньої капсули і інш.) |
8 |
Аналіз виявленого симптомо-комплексу і визначення ураження чутливого аналізатора |
Проаналізувати виявлені неврологічні симптоми, визначити наявний синдром, поставити топічний діагноз |