1. Визначення теми: Трійчастий, лицьовий, присінково-завитковий нерви та симптоми їх ураження.

2. Актуальність теми: Знання топографічної анатомії та функціонування даних нервів є основою розуміння патологічних синдромів та хвороб, які зустрічаються при їх патології. Порушення функції даних нервів зустрічається при ураженні нервової системи багатьма різними факторами і має велике значення для діагностики нозологічної форми захворювання. Розлади стволового рівня, де локалізуються дані нерви, є причиною тяжких порушень життєдіяльності хворих, втрати працездатності, що має велике медичне та соціальне значення значення.

3. Кінцеві цілі навчання на практичному занятті

   1. Знати топографічну анатомію, трійчастого, лицьового, присінково-завиткового нервів

   2. Вміти визначати за симптомами ураження даних нервів локалізацію вогнищевого ураження

   3. Вміти диференціювати центральні та периферичні рівні ураження даних нервів

   4. Володіти методами дослідження функції даних нервів.

4. Мета практичного заняття – Засвоєння теоретичної бази та практичних навичок щодо визначення розладів функцій трійчастого, лицьового та присіковозавиткового нервів, вміння інтерпретувати отримані дані та використовувати їх в діагностиці неврологічних захворювань.

5. Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті

   1. Вхідний тестовий контроль (комп’ютерний за 30-ма тестовими завданнями або з використанням паперових носіїв інформації)

   2. Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за визначенні питання для поточної теми.

   3. Оцінка практичного виконання кожним студентом вивчених практичних навичок

6. Інформаційна частина

   1. Мінімальний базовий рівень знань необхідний для засвоєння теми:

      1. Анатомія: Будова стовбура мозку, анатомія, топографічна анатомія трійчастого, лицьового, присінково-завиткового нервів.

      2. Фізіологія: Функції трійчастого, лицьового, присінково-завиткового нервів. Фізіологія в цілому аналізаторів модально специфічних видів чутливості.

      3. Патофізіологія: Принципи організації ноцицептивної системи та патофізіологія болю

      4. Гістологія: Особливості побудови присінково-завиткового нерву. Чутливі клітини нервової системи.

   2. Конкретна мета самостійної підготовки : ґрунтуючись на знаннях анатомії, гістології, фізіології та птоалогічної фізіології (див. пт. 6.1.) та використовуючи навчальні посібники, методичні рекомендації, методичні рекомендації, підручники, навчальні матеріали кафедри підготувати теоретичну базу для практичного засвоєння навичок неврологічного огляду трійчастого, лицьового та присінковозавиткового нервів та інтерпретації отриманих даних.

   3. Програма самостійної підготовки до практичного заняття:

V пара – трійчастий нерв (змішаний):

1. ядра нерва перелік, назва, розташування, функція

2. вихід корінців на основі мозку, черепа, гілки нерва і зони їх іннервації (глазний нерв, верхньощелепний, нижньощелепний нерви).

3. Симптоми ураження системи трійчастого нерва: ураження гілок трійчастого нерва (стріляючі болі, порушення всіх видів чутливості в зоні іннервації відповідних гілок, втрата рогівкового рефлекса,

4. парез жувальних м’язів, втрата нижньощелепного рефлекса);

5. ураження вузла трійчастого нерва (герпетичні висипи, болі, порушення всіх видів чутливості на половині обличчя, зниження рогівкового, нижньощелепного рефлексів);

6. ураження чутливого ядра трійчастого нерва – ядра спинномозкового шляху (сегментарно – дисоційований тип порушення больової та температурної чутливості на половині обличчя);

7. ураження таламусу (геміанестезія всіх видів чутливості, таламічні болі на протилежному боці від вогнища; ураження кори постцентальної звивини.

Vіі пара – лицьовий нерв (змішаний).

8. Анатомо-фізіологічні особливості; складові гілки нерва (великий каменистий нерв, стременний нерв, барабанна струна, сам лицьовий нерв).

9. Симптоми ураження лицьового нерва: периферичний парез мімічних м’язів (ураження нерва в каналі, мосто-мозочковий кут, мозковий стовбур (альтернуючі синдроми мосту)) та центральний парез мімічних м’язів (внутрішня капсула; нижні відділи передньої центральної звивини).

10. Диференційні ознаки ураження центрального та периферичного рівня лицьового нерва

Vііі пара – присінково-завитковий нерв (чутливий).

11. Анатомо-фізіологічні дані, кохлеарний і вестибулярний нерви.

12. Патологія кохлео-вестибулярного апарату: ураження звукосприймального апарату (розлад слуху на високі тони), ураження звукопровідного апарату (розлад слуху на низькі тони);

13. ураження присінкової частини (запаморочення, ністагм, порушення рівноваги, координації рухів, вегетативні порушення, ураження кори скроневої долів (у разу подразнення-слухові галюцінації).

14. Методика дослідження - проби слухові, проби Ріне, Вебера, Швабаха.

1. Практичні навички які закріплені за заняттям

V пара – трійчастий нерв (змішаний):

1. Збір скарг - симптоми ураження системи трійчастого нерва: ураження гілок трійчастого нерва (стріляючі болі, порушення всіх видів чутливості в зоні іннервації відповідних гілок)

2. методика обстеження чутливості в зонах Зельдера, зонах 1-2-3 корінців нерва (глазний нерв, верхньощелепний, нижньощелепний нерви), викликання рогівкового рефлексу.

3. медика виявлення парезу жувальних м’язів, оцінка нижньощелепного рефлексу;

4. методика виявлення ознак ураження вузла трійчастого нерва (герпетичні висипи, болі, порушення всіх видів чутливості на половині обличчя, зниження рогівкового, нижньощелепного рефлексів);

5. оцінка рівня ураження чутливого ядра трійчастого нерва – ядра спинномозкового шляху (сегментарно – дисоційований тип порушення больової та температурної чутливості на половині обличчя);

6. методика оцінки наявних ознак ураження таламусу (геміанестезія всіх видів чутливості, таламічні болі на протилежному боці від вогнища; ураження кори постцентальної звивини.