- •Переяславські статті б.Хмельницького
- •Соціальні процеси з початком доби бронзи.
- •Українські партії на початку хх ст.
- •Формування Галицько-Волинського князівства
- •Козацькі повстання к.Косинського і с.Наливайка
- •Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку
- •Гетьманат Павла Скоропадського
- •Кревська Унія та її наслідки
- •Утворення Центральної Ради
- •Берестейська унія та її наслідки
- •Україна після Другої Світової війни. Перехід до мирного будівництва
- •Реформи б.Хмельницького 1649
- •Політика «українізації» у 20-х рр. Хх ст.
- •Прийняття християнства на Русі
- •Рух шестидесятників на Україні
- •Люблінська унія та її наслідки
- •Сталінські репресії в Україні в 30-ті рр. Хх ст.
- •Основі етапи Визвольної війни під проводом б.Хмельницького
- •Опозиційний рух в Україні у 60-х рр. Хх ст.
- •Перші східнослов’янські поселення на території Київської Русі
- •Соціально-економічні відносини в Київській Русі
- •Боротьба населення Русі проти монгольських нападів та агресії польських та її феодалів
- •Ліквідація давньоруського устрою та встановлення польсько-шляхетського режиму
- •Теорії походження українського козацтва
- •Козацько-селянські антипольські рухи кінця XVI середини XVII ст.
- •Переяславська угода та її історичне значення
- •І.О Виговський. Гадяцький трактат
- •Ліквідація Гетьманщини та Запорізької Січі
- •Директорія. Причини поразки
- •Уроки та наслідки української революції 1917-1920 р.Р.
- •Українізація та її наслідки
- •Фашистський окупаційний режим на території України. Відбудова народного господарства
- •Дисидентський та правозахисний рух в Україні
- •Об’єктивні передумови перебудовчих процесів
- •Основні етапи становлення та розвитку української незалежності
Формування Галицько-Волинського князівства
Виникненню Галицько-Волинського князівства сприяли такі чинники
Вдале географічне положення (віддаленість від Києва послаблювала вплив центральної влади, природні умови робили ці землі важкодоступними для степових кочівників, крім того князівство розташувалося на перехресті стратегічно важливих торгових шляхів)
Необхідність спільної боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини , а згодом проти монгольського нашестя та іга
Енергійна об’єднавча політика князів Романа Мстиславича та Данила Романовича Галицького
Існування на території князівства багатих родовищ солі, що сприяло економічному зростанню на інтенсифікації торгівлі.
Поділяють на такі етапи :
І етап( 1199-1205) – утворення та встановлення , у 1199 було об’єднано Волинь і Галичину Великим Романом.
ІІ етап (1205-1238) – тимчасовий розпад єдиної держави
ІІІ етап (1238-1264) – об’єднання та піднесення,активна боротьба із золотоординським ігом
ІV етап (1264-1323) – стабільність та піднесення
V етап ( 1323-1340) – поступовий занепад
Козацькі повстання к.Косинського і с.Наливайка
Повстання Косинського (1591—1593) — козацьке повстання в Україні під проводом Криштофа Косинського. Перший великий збройний виступ козацтва проти шляхти і української адміністрації Речі Посполитої[1]. Причиною повстання стали заборони і обмеження нереєстрового козацтва, накладені урядовою ухвалою «Порядок щодо низовиків та України» 1590 року, неспроможність влади контролювати виконання цієї ухвали, а також затримки платні реєстровцям[2]. Приводом до виступу була майнова суперечка між Криштофом Косинським і білоцерківським старостою, князем Янушем Острозьким[3]. Впродовж 1592 року повстання охопилоКиївщину, Брацлавщину, Поділля і Волинь. 2 лютого 1593 року його придушили сили руських князів Острозьких і Вишневецьких убитві під П'яткою. Після поразки Косинський спробував знову підняти козаків на боротьбу і навесні 1593 року обложив резиденціюОлександра Вишневецького в Черкасах. Проте в одному з боїв козацький отаман загинув і його війська відступили. Влітку козаки повторили напад на Черкаси, який закінчився угодою із Вишневецьким. Ця угода денонсувала положення урядової ухвали 1590 року й надавала амністію учасникам повстання. Центральна влада Речі Посполитої дала мовчазну згоду на цю угоду, сподіваючись на участь козацтва в П'ятнадцятирічній війні (1593 — 1606) проти турків[4].
Наливайка повстання — козацьке повстання в Україні під проводом Северина Наливайка проти шляхти у 1594—1596 роках. В липні 1594 року, повернувшись з загоном козаків після походу в Молдавію проти турків, Северин Наливайко закликав запорожців виступити проти польського панування в Україні. До повсталих приєднався загін козаків, очолених гетьманом Григорієм Лободою. В жовтні національно-визвольний рух охопив всю Брацлавщину, Київщину і Волинь. Козацьке військо, яке нараховувало 12 тисяч чоловік, здобуло Гусятин, Канів, Бар, Луцьк та інші міста.