Опитувальник «Стиль мислення»

Інструкція: «Цей опитувальник призначений для того, щоб допомогти Вам визначити спосіб мислення, якому Ви надасте перевагу, а також манеру ставити запитання і приймати рішення. Серед запропонованих Вам на вибір відповідей немає правильних чи неправильних. Максимум корисної інформації Ви одержите її тому випадку, якщо будете якомога точніше повідомляти про особливості Вашого реального мислення, а не про те, як, на Вашу думку, варто було б мислити.

Кожен пункт даного опитувальника складається з твердження, з якого випливає п'ять можливих його закінчень. Ваше завдання - прорангувати кожне закінчення речення, тобто на бланку опитувальника в квадратиках праворуч від кожного закінчення поставити номера: 5, 4, 3, 2 чи 1, що вказують на міру Вашої спрямованості на ту чи іншу відповідь: від 5 (найбільше підходить) до 1 (менше всього підходить). Кожен номер (бал) повинен бути використаний тільки один раз у групі з п'яти закінчень. Навіть якщо дій (чи більше) варіанти закінчення речень здаються однаково притаманними Вам, усе-таки намагайтеся їх упорядкувати. Кожне з п’яти закінчень у групі повинне одержати свій номер: 5, 4, 3, 2,1».

Будь ласка, заповніть для тренування цей зразок:

Коли я читаю книгу за фахом, я звертаю увагу головним чином на:

Завдання З 3

Методики дослідження мислення «Мисленнєві операції» 3

«Виділення суттєвих ознак» 4

«Дослідження аналітичності мислення "Числові ряди"» 6

«Дослідження впливу установки на спосіб розв'язання задач» 7

Опитувальник «Стиль мислення» 13

Якщо Ви впевнені, що зрозуміли наведену вище інструкції, продовжуйте працювати далі.

А. Коли між людьми відбувається конфлікт на ґрунті ідей, я віддаю перевагу тій стороні, що:

1. Приймає, визнає конфлікт і намагається висловити його відкрито

2. Більше всіх зачіпає мої власні цінності і ідеали

3. Краще всіх відображає мої особисті погляди і досвід

4. Пасує до ситуації найбільш логічно і послідовно

5. Викладає аргументи найбільш коротко і переконливо Б. Коли я починаю працювати над проектом у складі групи, найважливіше для мене:

1. Зрозуміти мету і значення цього проекту

2. Розкрити мету і цінності учасників робочої групи

3. Визначити, як ми збираємося розробляти даний проект

4. Зрозуміти, яку користь цей проект може принести для нашої групи

5. Щоб робота над проектом була організована і зрушила з місця

В. Говорячи в цілому, я засвоюю нові ідеї найкраще, коли можу:

1. Пов'язати їх з поточними чи майбутніми заняттями

2. Застосувати їх до конкретних ситуацій

3. зосередитися на них і ретельно їх проаналізувати

4. Зрозуміти, наскільки вони подібні до звичних ідей

5. Протиставити їх іншим ідеям

Г. Для мене графіки, схеми, креслення в книгах чи статтях зазвичай:

1. Корисніші від тексту, якщо вони точні

2. Корисні, якщо вони чітко відображають важливі факти

3. Корисні, якщо вони підкріплюються і пояснюються текстом

4. Корисні, якщо вони піднімають питання поза текстом

5. Не більш і не менш корисні, ніж інші матеріали

Ґ. Якби мені запропонували провести якесь дослідження, я, імовірно, почав би з:

1. Спроби визначити його місце в більш широкому контексті

2. Визначення того, чи зможу я виконати його сам, або мені буде потрібна допомога

3. Міркувань і пропозицій щодо можливих результатів

4. Рішення про те, чи варто взагалі проводити це дослідження

5. Спроби сформулювати проблему якомога повніше і точніше

Д. Якби мені довелося збирати від членів якоїсь організації інформацію, що стосується її нагальних проблем, я волів би:

1. Зустрітися з ними індивідуально і поставити кожному свої конкретні запитання

2. Провести загальні збори і попросити їх висловити свої думки

3. Опитати їх невеликими групами, ставлячи загальні питання

4. Зустрітися неофіційно із впливовими людьми і з'ясувати Ь? погляди

5. Попросити членів організації надати мені (бажано в письмовій формі) усю причетну до справи інформацію, якою вони володіють

Е. Імовірно, я буду вважати щось правильним, істинним, якщо це «щось»:

1. Вистояло проти опозиції, витримало опір протилежних підходів

2. Узгоджується з іншими речами, яким я вірю

3. Було підтверджено практикою

4. Піддається логічному і науковому доказу

5. Можна перевірити особисто на доступних спостереженню фактах Є. Коли я на дозвіллі читаю журнальну статтю, вона буде швидше за все:

1. Про те, як комусь удалося вирішити особисту чи соціальну проблему

2. Присвячена дискусійному політичному чи соціальному питанню

3. Повідомленням про наукове чи історичне дослідження

4. Про цікаву, забавну людину чи подію

5. Точною, без будь-якого домислу, з повідомленням про чийсь цікавий життєвий досвід

Ж. Коли я читаю звіт про роботу, я звертаю найбільше уваги на:

1. Близькість висновків до мого особистого досвіду

2. Можливість виконання даних рекомендацій

3. Надійність і обґрунтованість результатів фактичними даними

4. Розуміння автором цілей та завдань роботи

5. Інтерпретацію даних

3. Коли переді мною поставлено завдання, перше, що я хочу довідатися - це:

1. Який найкращий метод для вирішення даного завдання

2. Кому і коли потрібно, щоб це завдання було вирішене

3. Чому це завдання варто вирішувати

4. Який вплив його вирішення може мати на інші завдання, що доводиться вирішувати

5. Яка пряма, негайна користь від вирішення даного завдання

И. Звичайно я довідуюся максимум про те, як зробити щось нове, завдяки тому, що:

1. Усвідомлюю для себе, як це пов'язано з чимось іншим, що мені добре знайоме

2. Беруся за справу якомога раніше

3. Вислуховую різні точки зору з приводу того, як це зробити

4. Є хтось, хто показує мені, як це зробити

5. Ретельно аналізую, як це зробити якнайкраще

І. Якби мені довелося проходити якесь випробування чи складати іспит, я волів би мати:

1. Набір об'єктивних, проблемно-орієнтованих питань з предмета

2. Дискусію з тими, хто також проходить іспит

3. Усний виклад і демонстрацію того, що я знаю

4. Повідомлення у вільній формі про те, як я застосував те, чому навчився

5. Письмовий звіт, що охоплює історію питання, теорію і метод

«•

І. Люди, чиї особисті якості я поважаю більше за все, це, ймовірно:

1. Видатні філософи і вчені

2. Письменники і вчителі

3. Лідери ділових і політичних кіл

4. Економісти й інженери

5. Фермери і журналісти

И. У цілому я знаходжу теорію корисною, якщо вона:

1. Є спорідненою до тих теорій та ідей, що я вже засвоїв

2. Пояснює речі новим для мене чином

3. Здатна системно пояснювати низку пов'язаних з нею ситуацій

4. Слугує проясненню мого власного досвіду і спостережень

5. Має конкретне практичне застосування

К. Коли я читаю статтю з дискусійного питання, я бажав би, щоб у ній:

1. Висвітлювалися переваги для мене в залежності від обраної точки зору

2. Викладалися всі факти в ході дискусії

3. Логічно і послідовно викладалися суперечливі питання, що стосуються даної проблеми

4. Визначалися цінності, що сповідує автор

5. Яскраво висвітлювалися обидві сторони суперечливого питання і суть конфлікту

JI. Коли я читаю книгу, що виходить за межі моєї безпосередньої діяльності, я роблю це головним чином унаслідок:

1. Зацікавленості в удосконаленні своїх професійних знань

2. Вказівки з боку шанованої мною людини на можливу її корисність

3. Бажання розширити свою загальну ерудицію

4. Бажання вийти за межі власної діяльності для різноманітності

5. Прагнення довідатися більше про визначений предмет

М. Коли я вперше підходжу до якоїсь технічної проблеми, я швидше за все, буду:

1. Намагатися пов'язати її з більш загальною проблемою чи теорією

2. Шукати шляхів і способів вирішення цієї проблеми

3. Обмірковувати альтернативні способи її вирішення

4. Шукати способи, якими інші вже вирішили цю проблему

5. Намагатися знайти найкращу процедуру для її вирішення

Н. У цілому я найбільше схильний до того, щоб:

1. Знаходити існуючі методи, що працюють, і використовувати їх якнайкраще

2. Ламати голову над тим, як різнорідні методи могли б працювати разом

3. Відкривати нові і більш розроблені методи

4. Знаходити способи змусити існуючі методи працювати краще і по-новому

5. Розбиратися в тому, як і чому існуючі методи повинні працювати

А тепер складіть обрані Вами номери як бали відповідей за наступними формулами:

С = 1(А + Е + Ї) + 2(Б + Є + Й) + 5(В + Ж + К) +

+ 4 (Г + 3 + Л) + З (Ґ + Й + Л) + 2 (Д + І + Н)

І = 2 (А + Е + ї) + 1 (Б + Є + Й) + 4 (В + Ж + К) +

+ 3(Г + 3+ Л)+1(Ґ + Й + М) + 3(Д + І + Н)

П = 3(А + Е + ї) + 4(Б + Є + Й) + 1(В + Ж + К) +

+ 5 (Г + 3 + Л) + 2 (Ґ + Й + М) + 4 (Д + І + Н)

А = 4 (А + Е + ї) + З (Б + Є + Й) + З (В + Ж + К) +

+ 1 (Г + 3 + Л) + 5(Ґ + Й + М) + 5(Д + І + Н)

Р = 5 (А + Е + ї) + 5 (Б + Є + Й) + 2 (В + Ж + К) +

+ 2 (Г + 3 + Л) + 4 (Ґ + Й + М) + 1 (Д + І + Н)

Де С, І, П, А і Р - основні розумові стратегії, відповідно: синтезатор, ідеаліст, прагматик, аналітик, реаліст. Наприклад, вираз 1(А + Е + ї) означає, що необхідно скласти бали за першими закінченнями у пунктах А, Е і ї опитувальника, 4 (Г + 3 + Л) - складаються бали за четвертими закінченнями у пунктах Г, 3 / Л.

Основні мисленнєві стратегії:

Синтезатор

1. Відкрита конфронтація.

2. Приголомшуючі запитання і відповіді.

3. Позиція «стороннього спостерігача».

4. Інкубація суперечностей.

5. Фантазування в стилі «що якщо».

6. Негативний аналіз.

Ідеаліст

1. Інтерес до цілого.

2. «Далекий приціл».

3. Визначення цілей і критеріїв.

4. Рецептивне слухання.

5. Пошук засобів для досягнення згоди.

6. Апологія гуманності.

Прагматик