Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

Марков 19.03.12.doc

Скачиваний:

Добавлен:

01.05.2025

Размер:

882 Кб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 12 / 112 3 4 5 6 7 8 9 10 11 > Следующая >>>

Редактор л.М. Талюта

Тестові завдання

Для перевірки залишкових знань з навчальної дисципліни

«Сільськогосподарська фітопатологія»

1. Тверда сажка пшениці проявляється на рослинах у фазу:

- Сходів.

- Кущення.

- Колосіння.

+ Молочної стиглості.

2. Які органи уражує збудник твердої сажки пшениці?

+ Зерно.

- Листя.

- Кореневу систему.

- Стебло.

3. Зараження рослин збудником твердої сажки відбувається в період:

+ Проростання насіння

- Сходів.

- Кущення.

- Молочної стиглості.

4. Максимальна тривалість збереження теліоспор збудника твердої сажки в грунті:

- 10–30 днів

+ 1,5–2,0 місяців

- 1 рік

- Більше 1-го року

5. Основним джерелом інфекції збудника твердої сажки є:

+ Заспорене насіння

- Заражене насіння

- Заспорений грунт

- Заспорена тара

6. Максимальне ураження рослин пшениці твердою сажкою відбуваєься при загортанні

насіння в грунт:

- Мілкому

- Оптимальному

- Глибокому

+ Дуже глибокому

7. Інтенсивність ураження рослин твердою сажкою зростає при:

- Ранніх строках посіву озимої пшениці

+ Ранніх строках посіву ярої пшениці

+ Пізніх строках посіву озимої пшениці

- Пізніх строках посіву ярої пшениці

8. Тверда сажка пшениці проявляється на рослинах у вигляді:

- Темного нальоту на колосі

- Чорних смуг і тріщин на стеблах, листках

- Чорного нальоту на листках, стеблах

+ Спорових мішечків замість зернівок в колосі

9. Заспорення насіння збудником твердої сажки відбувається в період:

+ Обмолоту рослин

- Молочної стиглості рослин.

- Повної стиглості рослин

- Зберігання насіння

10. Летюча сажка пшениці проявляється на рослинах у вигляді:

- Загнивання кореневої системи

- Чорного спорового нальоту на листках

- Спорових мішечків замість зерна в колосках

+ Перетворення всіх елементів колоса в спорову масу, крім стрижня

11. Летюча сажка пшениці проявляється на рослинах у фазу:

- Сходів.

- Кущення.

+ Колосіння.

- Молочної стиглості.

12. Які органи уражує збудник летючої сажки пшениці?

+ Колос.

- Листя.

- Кореневу систему.

- Стебло.

13. Зараження рослин збудником летючої сажки відбувається в період:

- Сходів.

- Кущення.

+ Цвітіння

- Молочної стиглості.

14. Основним джерелом інфекції збудника летючої сажки є:

- Заспорене насіння

+ Заражене насіння

- Заспорений грунт

- Заспорена тара

15. Максимальне зараження рослин летючою сажкою відбувається при:

- Ультракороткому періоді цвітіння

- Короткому періоді цвітіння

- Середньому періоді цвітіння

+ Тривалому періоді цвітіння

16. Тип інфекціїї збудника летючої сажки пшениці:

- Грунтовий

- Зовнішній

- Проміжний

+ Внутрішній

17. Якими спорами поширюється збудник летючої сажки пшениці?

- Урединіоспорами.

- Конідіями.

+ Теліоспорами.

- Пікноспорами.

18. У якій формі зберігається збудник летючої сажки пшениці?

+ Грибниці.

- Теліоспор.

- Сумкоспор .

- Гем.

19. Стеблова сажка пшениці проявляється на рослинах у вигляді:

- Чорного спорового нальоту на листках і їх піхвах

+ Чорних порошащих смуг і тріщин на стеблах і піхвах листків

- Спорових мішечків замість зерна в колосках

- Руйнування всіх елементів колоса в спорову масу, крім стрижня

20. Зараження рослин збудником стеблової сажки пшениці відбувається в період:

+ Проростання насіння

- Цвітіння

- Молочна стиглість.

- Повна стиглість

21. Основним джерелом інфекції збудника стеблової сажки пшениці є:

+ Заспорене насіння

- Заражене насіння

- Заспорений грунт

- Уражені рештки

22. Тип інфекціїї збудника стеблової сажки пшениці:

+ Грунтовий

+ Зовнішній

- Проміжний

- Внутрішній

23. Чим поширюється збудник стеблової сажки пшениці?

- Урединіоспорами.

- Конідіями.

+ Спорокупками теліоспор.

- Пікноспорами.

24. Максимальна тривалість збереження теліоспор збудника стеблової сажки в грунті:

- 10 - 30 днів

- 1,5 - 2,0 місяців

+ 1 рік

- 2 роки і більше

25. Карликова сажка пшениці проявляється на рослинах у фази:

- Сходи.

+ Кущення.

+ Колосіння.

+ Молочна стиглість.

26. Які органи уражує збудник карликової сажки пшениці?

+ Зерно.

- Листя.

- Кореневу систему.

- Стебло.

27. Зараження рослин збудником карликової сажки відбувається в період:

+ Проростання насіння

+ Сходи.

+ Кущення.

- Молочна стиглість.

28. Максимальна тривалість збереження теліоспор збудника карликової сажки в грунті:

- 10 - 30 днів

- 1,5 – 2,0 місяців

- 1 рік

+ До 10 років

29. Джерелом інфекції збудника карликової сажки є:

+ Заспорене насіння

- Заражене насіння

+ Заспорений грунт

- Насіння з проміжним типом інфекції

30. Максимальне ураження рослин пшениці карликовою сажкою відбуваєься при

загортанні насіння в грунт:

+ Мілкому

- Оптимальному

- Глибокому

- Дуже глибокому

31. Карликова сажка пшениці проявляється на рослинах у вигляді:

- Темного нальоту на колосі

- Смуг і тріщин на листках і їх піхвах

- Чорного нальоту на стеблах

+ Спорових мішечків замість зернівок в колосі

31. Які органи уражує збудник лінійної іржі колосових злакових культур?

- Колос, корені.

- Листя, зернівки.

+ Стебла, піхви.

- Листя, луски.

32. Якими спорами поширюються збудник лінійної іржі під час вегетації рослин пшениці?

- Теліоспорам.

+ Урединіоспорами.

- Конідіями

- Пікноспорами.

33. Найбільш шкодочинна стадія збудника стеблової (лінійної) іржі є:

- Спермогонії з спермаціями

- Еції з еціоспорами

+ Уредінії з уредініоспорами

- Телії з теліоспорами

34. Іржасті захворювання на пшениці проявляються у вигляді:

- Плям на різних органах рослин

- Нальотів на різних органах рослин

+ Пустул на різних органах рослин

- Наростів на різних органах рослин

35. Які органи уражує збудник бурої іржі пшениці?

+ Листя.

- Колос.

- Стебла.

- Зернівки.

36. У якій стадії зберігається збудник бурої іржі озимої пшениці в зимовий період?

- Клейстотеціями.

+ Уредініогрибницею.

- Теліоспорами.

- Пікнідами.

37. У якій стадії зберігається збудник стеблової іржі озимої пшениці?

- Еціоспорами.

- Уредініоспорами.

+ Теліоспорами.

- Клейстотеціями.

38. Назвіть проміжну рослину-живителя збудника стеблової іржі пшениці.

+ Барбарис.

- Жостер проносний.

- Осока.

- Крушина.

39. Назвіть проміжну рослину-живителя збудника бурої іржі пшениці.

- Барбарис.

- Жостір проносний.

+ Рутвиця.

- Крушина.

40. Основним джерелом інфекції збудника стеблової (лінійної) іржі є:

- Заражене насіння

+ Уражені рештки

- Уредініогрибниця на посівах озимих злакових культур.

- Проміжний господар

41. Основним джерелом інфекції збудника бурої іржі пшениці є:

- Заражене насіння

- Уражені рештки

+ Уредініогрибниця на посівах озимих злакових культур.

- Проміжний господар

42. Які органи уражує збудник жовтої іржі злаків?

- Листя.

- Колос.

- Піхви листків.

+ Всі перелічені органи

43. Жовта іржа злаків проявляється у вигляді:

- Хаотично розкиданих по стеблу іржасто-бурих уредіній

- Іржасто-бурих уредіній, розташованих на піхвах листків у вигляді вузеньких смуг

+ Лимоно-жовтих уредіній на різних органах рослин у вигляді жовтих смуг

- Хаотично розкиданих на листках іржасто-бурих уредіній

44. Оптимальна температура для проростання уредініоспор Puccinia striiformis знаходиться в межах:

+ 11-13⁰С

- 18-20⁰С

- 15-25⁰С

- 25-30⁰С

45. Які іржасті гриби розвиваються виключно по скороченому циклу?

- Puccinia qraminis

+ Puccinia striiformis

- Puccinia coronifera

- Puccinia hordei

46. Основним джерелом інфекції збудника жовтої іржі злаків є:

- Заражене насіння

- Уражені рештки

+ Уредініогрибниця на посівах озимих злакових і дикорослих культур.

- Проміжний господар

47. Якими спорами поширюється збудник жовтої іржі під час вегетації рослин злаків?

- Теліоспорам.

+ Урединіоспорами.

- Конідіями

- Пікноспорами.

48. Найбільш шкодочинна стадія збудника жовтої (лінійної) іржі є:

- Спермогонії з спермаціями

- Еції з еціоспорами

+ Уредінії з уредініоспорами

- Телії з теліоспорами

49. Борошниста роса злаків проявляється на рослинах у фазу:

- Кущення

- Вихід в трубку

- Молочна стиглість

+ На всіх перелічених фазах

50. Джерела інфекції збудника борошнистої роси злаків:

- Заражене насіння

+ Уражені рештки з клейстотеціями гриба

+ Екзогрибниця на озимих злакових культурах

- Заспорене насіння

51. Якими спорами поширюється збудник борошнистої роси пшениці під час вегетації?

+ Конідіями.

- Зооспорами.

- Хламідоспорами.

- Пікноспорами.

52. Сумчаста стадія збудника борошнистої роси злаків представлена:

+ Закритими плодовими тілами – клейстотеціями

- Напіввідкритими плодовими тілами – перітеціями

- Напіввідкритими плодовими тілами – псевдоперітеціями

- Відкритими плодовими тілами – апотеціями

53. Розвиток борошнистої роси на рослинах зростає за умов:

- Ранніх строків сівби озимої пшениці

- Пізніх строків сівби ярої пшениці

- Густого стеблестою при завищених нормах висіву

+ За всіх перелічених умов

54. Ураженість рослин кореневими гнилями можна виявити у фази:

- Сходів

- Кущення

- Молочної стиглості

+ У всі перлічені фази розвитку рослин

55. Діагностичні ознаки звичайної (гельмінтоспоріозної) кореневої гнилі пшениці:

- Побуріння первинних і вторинних коренів, підземного міжвузля, гниль колеоптиле

- Основа стебла покрита бурим смугами, які часто зливаються, тканина загниває

- Уражена тканина стебла, піхв листків у вологу погоду покриваються оливково-бурим

нальотом, насіння з чорним зародком

+ У вигляді всіх перелічених ознак

56. Діагностичні ознаки фузаріозної кореневої гнилі пшениці:

+ Побуріння первинних і вторинних коренів, підземного міжвузля, гниль колеоптиле

+ Основа стебла покрита бурим смугами, які часто зливаються, тканина загниває

+ Уражена тканина стебла, піхв листків у вологу погоду покриваються блідо-рожевим

нальотом

- Еліптичні (очкоподібні) медово-коричневі плями на нижніх міжвузлях стебла, в місцях

ураження стебла ламаються

57. Зовнішні ознаки проявлення офіобольозної кореневої гнилі:

- Первинні і вторинні корінці спочатку бурі, потім чорніють і загнивають

- Основа стебла у вигляді чорної ніжки, корінь часто відпадає біля вузла кущення

- Чорні блискучі плями під піхвою першого листка з буровато-чорним нальотом,

білостебельність і білоколосиця рослин в окремих осередках посіву

+ У вигляді всіх перелічених ознак

58. Діагностичні ознаки проявлення церкоспорельозної кореневої гнилі пшениці:

+ Еліптичні (очкоподібні) медово-коричневі плями на нижніх міжвузлях стебла, в

місцях ураження стебла ламаються або вилягають

- Еліптичні світло-білі плями на нижніх міжвузлях стебла з тоненькою

червоно-коричневою облямівкою

- Уражені рослини легко виймаються з грунту, на стеблах під піхвою першого листка

чорні блискучі плями

- Білоколосість та пустоколосість рослин в окремих осередках посіву

59. Зовнішні ознаки проявлення фузаріозу колоса:

- Колос вкритий темним оливково-бархатистим нальотом

+ Лусочки колосків вкриті блідо-рожевими, оранжево-червоними подушечками

+ На поверхні виступаючих зернах колосків оранжево-червоні подушечки

- Лусочки колосків вкриті чорними блискучими маслянистими плямами

60. Збудник церкоспорельозної кореневої гнилі пшениці зимує на рештках у вигляді:

- Грибниці

- Конідій

- Мікросклероціїв

+ У вигляді всіх перелічених структур

61. Розвиток церкоспорельозної кореневої гнилі інтенсивно розвивається за умов:

- Холодної осені

- Вологої осені

- М’якої зими

+ За наявності всіх перелічених чинників

62. Найбільш інтенсивно поширюється збудник церкоспорельозної кореневої гнилі:

+ Восени (жовтень-листопад)

- Взимку (січень-лютий)

+ Весною (березень-квітень)

- Влітку (липень-серпень)

63. Джерела інфекції збудника звичайної (гельмінтоспоріозної) кореневої гнилі:

- Заражене насіння, в якому зберігається грибниця патогена

- Уражені післяжнивні рештки, на яких зберігається грибниця

- Уражені післяжнивні рештки, на яких зберігаються конідії і сумчасте спороношення

патогена

+ Всі перелічені джерела інфекції

64. Збудники фузаріозної кореневої гнилі зберігаються в грунті у формі:

- Конідій

- Грибниці

- Хламідоспор, мікросклероціїв

+ У вигляді всіх перелічених структур

65. Шкідливість фузаріозу колоса виявляється в зниженні:

- Схожості насіння

- Хлібопекарських якостей зерна

- Скловидності зерна і його забруднення з мікотоксинами

+ У зниженні всіх перелічених показників

66. Які гриби є збудниками «чорного зародку» пшениці?

- Гриби із роду Fusarium sp.

+ Гриби із роду Alternaria sp.

+ Гриб Drechslera sorociniana.

+ Бактерія Pseudomonas syringae pv. atrofaciens

67. Яка критична фаза розвитку рослин пшениці для зараження колоса фузаріозом?

- Кущення

- Вихід в трубку

+ Цвітіння

- Молочна стиглість

68. Якими спорами поширюються збудники фузаріозу колоса в період вегетації рослин

пшениці, ячменю?

- Мікроконідіями.

- Макроконідіями.

- Сумкоспорами.

+ Всіма перліченими структурами

69. Діагностичні ознаки проявлення септоріозу на пшениці:

- Темний бархатистий наліт на колосі

- Темно-бурі смуги і тріщини на стеблах, листках

- Білий наліт на листках, піхвах листків, колосі

+ Світло-бурі плями різної конфігурації з чорними крапками в центрі на листках,

стеблах і колосі

70. Збудники септоріозу листя пшениці зимують:

- Гибницею в зараженому насінні

+ Грибницею на падалиці, сходах озимих злакових культур

+ Пікнідами з пікноспорами на уражених рештках

+ Псевдотеціями з сумкоспорами на уражених рештках

71. Збудник септоріозу колоса пшениці зимує:

- Гибницею в зараженому насінні

- Грибницею на падалиці, сходах озимих злакових культур

- Пікнідами і псевдотеціями на уражених рештках

+ Всіма перліченими структурами

72. Визначальні чинники, що сприяють ураженню рослин пшениці септоріозом:

- Пізні строки сівби озимої пшениці

- Тривала волога і тепла вітряна погода весною і на початку літа

- Часті опади в період колосіння-цвітіння рослин, внесення великих норм азотних

добрив

+ Сприяють ураженню рослин всі перлічені чинники

73. Найбільш інтесивний розвиток септоріозу на рослинах пшениці відбувається у фазу:

- Сходів

- Кущення

- Цвітіння

+ Молочно-воскової стиглості

74. Оливкова плісень хлібних злаків проявляється у фазу:

- Кущення

- Виходу в трубку

- Цвітіння

+ Молочно-воскової стиглості

75. Якими спорами поширюється збудник оливкової плісені хлібних злаків?

+ Конідіями.

- Зооспорами.

- Хламідоспорами.

- Пікноспорами.

76. У які фази розвитку рослин озимої пшениці проявляється снігова плісень?

- Під час проростання насіння в грунті

- Сходи

- Кущення восени

+ Кущення весною після танення снігу

77. В які фази розвитку рослин виявляються симптоми чорного плямистого і базального

бактеріозів на озимій пшениці?

- Сходів

- Кущення

- Молочної стиглості

+ У всі перелічені фази розвитку

78. Основним джерелом інфекції збудників чорного плямистого і базального бактеріозів є:

+ Заражене насіння

- Уражені рештки

- Заражений грунт

- Забруднена тара

79. Перші ознаки звичайної і смугастої мозаїк на озимій пшениці проявляється у фазу:

+ Сходів

- Кущення

- Колосіння

- Молочної стиглості

80. Джерела інфекції збудника російської мозаїки пшениці:

+ Зимуючі уражені рослини

- Уражені рештки

+ Яйця інфікованих цикад

- Яйця інфікованих кліщів

81. Джерела інфекції збудника смугастої мозаїки пшениці:

+ Зимуючі уражені рослини

- Уражені рештки

- Цикади

+ Кліщі

82. Зараження рослин жита збудником стеблової сажки відбувається в період:

+ Проростання насіння

- Цвітіння

- Молочної стиглості.

- Повної стиглості

83. Основним джерелом інфекції збудника стеблової сажки жита є:

+ Заспорене насіння

- Заражене насіння

- Заспорений грунт

- Уражені рештки

84. Ріжки жита проявляються у вигляді:

- Плям на листках і листкових піхвах рослин

- Нальотів на різних органах рослин

- Пустул (подушечок) на різних органах рослин

+ Склероціїв замість зерна в колосі

85. Ріжки жита проявляється у фазу:

- Сходів

- Кущення

- Цвітіння

+ Молочної стиглості

86. Джерела інфекції ріжків жита є:

+ Склероції гриба як домішок до насіння

+ Склероції гриба в грунті

- Заражене насіння

- Заспорене насіння

87. Тверда сажка ячменю проявляється у фазу:

- Кущення

+ Колосіння

- Цвітіння

- Молочної стиглості

88. Основним джерелом інфекції збудника твердої сажки ячменю є:

+ Заспорене насіння

- Заражене насіння

- Заспорений грунт

- Заспорена тара

89. Зараження рослин ячменю збудником твердої сажки відбувається у фазу:

+ Проростання насіння в грунті

- Сходів

- Колосіння

- Цвітіння

90. Летюча сажка ячменю проявляється у фазу:

- Сходів

- Кущіння

+ Колосіння

+ Молочної стиглості

91. Зараження рослин ячменю збудником летючої сажки відбувається у фазу:

- Проростання насіння в грунті

- Сходів

- Колосіння

+ Цвітіння

92. Основним джерелом інфекції збудника летючої сажки ячменю є:

- Заспорене насіння

+ Заражене насіння

- Заспорений грунт

- Заспорена тара

93. Карликова іржа ячменю проявляється у вигляді:

- Плям на різних органах рослин

- Нальотів на різних органах рослин

+ Іржастих пустул на різних органах

- Деформації різних органів рослин

94. Найбільш шкодочинна стадія збудника карликової іржі ячменю є:

- Спермогонії з спермаціями

- Еції з еціоспорами

+ Уредінії з уредініоспорами

- Телії з теліоспорами

95. Смугаста плямистість ячменю проявляється у вигляді:

+ Блідо-жовтих витягнутих плям і смуг на листках, які згодом стають коричневими,

листки розщеплюються вздовж смуг

- Сірого нальоту на різних органах рослин

- Пустул (подушечок) на різних органах рослин

- Дрібних бахромчастих бурих плям з вираженою смолянистою сітчатістю на листках

96. Збудник смугастої плямистості ячменю поширюється в природі:

+ Конідіями

+ Сумкоспорами

- Пікноспорами

- Базидіоспорами

97. Джерелами інфекції збудника смугастої плямистості ячменю є:

- Грибниця патогена в уражених рослинах озимого ячменю

- Конідії гриба на насінні і уражених рештках

- Сумчасте спороношення на уражених рештках

+ У формі всіх перелічених структур

98. Шкідливість смугастої плямистості ячменю полягає в:

- Випаданні хворих рослин

- Зниженні асиміляційної поверхні уражених рослин

- Зниженні продуктивності уражених рослин і якості отриманого урожаю

+ У формі всіх перелічених появів шкідливості

99. Які органи рослин уражує збудник сітчастої плямистості ячменю?

- Колос.

+ Листя.

- Стебла.

- Корені.

100. Сітчаста плямистість ячменю проявляється у вигляді:

- Блідо-жовтих витягнутих плям і смуг, які згодом стають темно-коричневими, листки

розщеплюються вздовж смуг

- Сірого нальоту на різних органах рослин

- Пустул (подушечок) на різних органах рослин

+ Дрібних бахромчастих некротичних плям з вираженим смолянистим сітчастим

малюнком на листках

101. Збудник сітчастої плямистості ячменю поширюється в природі:

+ Конідіями

+ Сумкоспорами

- Пікноспорами

- Базидіоспорами

102. Збудник сітчастої плямистості ячменю може зимувати у формі :

- Конідій і грибниці на уражених рослинах озимого ячменю

- Конідій на поверхні насіння

- Конідій, грибниці і сумчатого спороношення на уражених рештках

+ Всіма переліченими формами

103. Ринхоспоріоз (облямівкова плямистість) ячменю проявляється у вигляді:

+ Водянитих сіро-зелених плям неправильної форми з темно-бурою облямівкою на листках і листкових піхвах рослин

- Дрібних бахромчастих некротичних плям з вираженою смолянистою сітчатістю на

листках

- Пустул (подушечок) на різних органах рослин

- Витягнутих темно-коричневими плям і смуг з пурпуровою облямівкою на листках

104. Збудник ринхоспоріозу ячменю може зимувати у формі :

- Грибниці в уражених рослинах озимого ячменю

- Грибниці в уражених рослинах озимого жита

- Грибниці в уражених рештках

+ Всіма переліченими формами

105. Перші діагностичні ознаки твердої сажки вівса проявляється у фазу:

- Сходів

- Кущення

+ Викидання волоті

- Молочної стиглості

106. Основним джерелом інфекції збудника твердої сажки вівса є:

- Заспорене насіння

- Заражене насіння

- Заспорений грунт

+ Геми гриба під плівкам зернівки

107. Зараження рослин вівса збудником твердої сажки відбувається у фазу:

+ Проростання насіння в грунті

- Сходів

- Цвітіння

- Молочної стиглості

108. Перші діагностичні ознаки летючої сажка вівса проявляється у фазу:

- Сходів

- Кущення

+ Викидання волоті

- Молочної стиглості

109. Зараження рослин вівса збудником летючої сажки відбувається у фазу:

+ Проростання насіння в грунті

- Сходів

- Колосіння

- Молочної стиглості

110. Корончаста іржа вівса проявляється у вигляді:

- Бурих плям на листках і листкових піхвах рослин

+ Іржавих порошистих уредіній, навколо яких пізніше утворюються субепідермальні

телії на листках і листкових піхвах рослин

- Білого нальоту на різних органах рослин

- Деформації різних органів рослин

111. Основним джерелом інфекції збудника корончастої іржі вівса є:

- Уредініогрибниця патогена в рештках

- Уредініоспори гриба на рештках

+ Теліоспори на уражених рештках

- Еціоспори гриба на уражених рештках

112. Проміжним господарем-живителем збудника корончастої іржі вівса є:

- Барбарис

- Рутвиця

+ Жостір проносний

- Кривоцвіт

113. Які органи рослин кукурудзи уражує збудник пухирчастої сажки?

- Волоть

- Качани

- Листя, стебла.

+ Всі перелічені органи.

114. Пухирчаста сажка кукурудзи проявляється у фазу:

- 7–8 листків

- Викидання волоті

- Молочно-воскова стиглість

+ У всі перелічені фази

115. Джерела інфекції збудника пухирчастої сажки кукурудзи:

- Заражене насіння

+ Заспорене насіння

+ Теліоспори в нерозбитих пухлинах

+ Заспорена тара

116. Зараження рослин кукурудзи збудником пухирчастої сажки відбувається у фазу:

- Проростання насіння в грунті

- Сходів

- Цвітіння та молочної стиглості

+ У всі перелічені фази

117. Летюча сажка кукурудзи проявляється на:

- Листках

- Стеблах

+ Волотях

+ Качанах

118. Зараження рослин кукурудзи збудником летючої сажки відбувається у фазу:

+ Проростання насіння в грунті

- Сходів

- 7-8 листків на рослині

- Молочної стиглості

119. Джерела інфекції збудника летючої сажки кукурудзи:

- Заражене насіння

+ Заспорене насіння

+ Заспорений грунт

+ Заспорена тара

120. У якій формі зберігається збудник летючої сажки кукурудзи?

- Грибниці.

+ Теліоспор.

- Пікноспор.

- Уредініоспор.

121. Іржа кукурудзи проявляється у вигляді:

- Бурих плям на різних органах рослин

- Сірого порошистого нальоту на різних органах рослин

+ Іржастих пустул на листках і стеблах

- Наростів на різних органах рослин

122. Найбільш шкодочинна стадія збудника іржі кукурудзи є:

- Спермогонії з спермаціями

- Еції з еціоспорами

+ Уредінії з уредініоспорами

- Телії з теліоспорами

123. Диплодіоз кукурудзи проявляється у вигляді:

+ Бурих видовжених плям на листках і листкових піхвах

+ Бурих плям вкритих крапками на нижніх вузлах стебел

+ Білого ватоподібного нальоту на качанах

- Наростів на різних органах рослин

124. Джерела інфекції збудника диплодіозу кукурудзи:

- Заспорене насіння

+ Заражене насіння

+ Уражені рослинні рештки

- Заспорена тара

125. Джерела інфекції збудника фузаріозу качанів кукурудзи:

- Грибниця патогена в ураженому насінні

- Грибниця патогена в уражених рештках

- Мікросклероції і сумчасте спороношення гриба на уражених рештках

+ У формі всіх перелічених джерел

126. Нігроспороз кукурудзи проявляється у вигляді:

- Різних плям на листках і листкових піхвах рослин

- Наростів на коренях, стеблах, волоті

- Пустул (подушечок) на різних органах рослин

+ Пліснявого чорного нальоту на качанах

127. Які хвороби розвиваються на качанах кукурудзи?

+ Нігроспороз.

+ Бактеріоз.

+ Біль

- Іржа.

128. Діагностичні ознаки бурої плямистості (гельмінтоспоріозу) кукурудзи:

+ Буро-коричневі еліпсоподібні плями з червонувтою облямівкою на листках, які у

вологу

погоду вкриваються буровато-оливковим нальотом

+ Буро-коричневі видовжені плями і смуги на нижніх міжвузлях стебел з червоною

облямівкою, які у вологу погоду вкриваються буровато-оливковим нальотом

+ Густого буровато-коричневого нальту між рядами зернівок в основі качанів

- Буро-іржастих пустул на листках

129. Джерела інфекції збудника бурої плямистості (гельмінтоспоріозу) кукурудзи:

- Грибниця патогена в ураженому насінні

- Грибниця і сумчасте спороношення патогена в уражених рештках

- Конідії гриба на поверхні насіння

+ У формі всіх перелічених джерел

130. Який тип інфекції у сажки проса?

- Внутрішний.

- Вегетаційний.

- Проміжний.

+ Зовнішний.

131. Які форми прояву пірикуляріозу на рослинах рису?

+ Листкова

+ Вузлова

+ Волотева

- Коренева

132. Пірикуляріоз рису проявляється у вигляді:

- Еліпсоподібних світло-бурих плямз темно-коричневою облямівкою на листках

- Темно-коричневих вдавлених плям і чорних загниваючих вузлів на стеблах

- Ламкості уражених стебел і буро-коричневого забарвлення колосових лусочок волоті

+ У всіх перелічених формах

133. Збудник пірикуляріозу рису в період вегетаціїї рослин поширюється:

- Сумкоспорами

- Пікноспорами

+ Конідіями - Теліоспорами

134. Джерела резервації і поновлення інфекціїї збудника пірикуляріозу рису:

- Заражене насіння

- Уражені післяжнивні рештки

- Уражені рослини очерету навколо зрошувальних каналів

+ Всі перелічені джерела

135. Фунгіциди-протруйники, які застосовують проти сажкових хвороб, фузаріозної

та звичайної кореневих гнилей, септоріозу:

+ Сумі-8 ФЛО, к.с.; Кольчуга, т.к.с

- Маршал 25, к.е.; Фастак, к.е.

- Альфа Стандарт, к.с.; Карамба, в.р.

- Вулкан плюс, в.р.; Гліфос 360, в.р.

136. Фунгіциди-протруйники, які застосовують проти сажкових хвороб, кореневих

гнилей зернових колосових:

- Гроділ Максі, о.д.; Естерон, к.е.

+ Дерозал, к.с.; Колфуго Супер, в.с.

- Нортон, к.е; Ф’юрі, в.е.;

- Байзафон, з.п.; Гарантол, к.е.

137. Фунгіциди-протруйники, які застосовують проти сажкових хвороб, кореневих

гнилей, борошнистої роси, пліснявіння насіння, снігової плісені, септоріозу на

зернових колосових культурах:

- Золон 35, к.е., Дурсбан 480, к.е.

- Альфа-Стар, в.г.; Атлант, в.г.

+ Кінто Дуо, к.с.; Вінцит 050 CS, к.с.

- Акробат МЦ, в.г.; Альєтт, з.п.

138. Фунгіциди-протруйники, які застосовують проти сажкових хвороб, фузаріозної

та звичайної кореневих гнилей, снігової плісені:

- Канцлер, в.г.; Ларен Про 60, в.г.

- Тілт 250 ЕС, к.е.; Тіназол, к.е.

- Актара 240 SC, к.с.; Актеллік 500 ЕС, к.е.

+ Максим 025 FS, т.к.с.; Циклон, к.с.;

139. Фунгіциди-протруйники, які застосовують проти сажкових хвороб, фузаріозної

та звичайної кореневих гнилей, пліснявіння насіння:

+ Вітавакс 200 ФФ, в.с.к.; Дивіденд Стар 036 FS, т.к.с.

- Діазол 60, в.е.; Дінго, к.е.

- ММ-600, з.п.; Монітор 750, в.г.

- Топсін М 500, к.с.; Тюдор, к.с.

140. Фунгіциди-протруйники, які застосовують проти сажкових хвороб, фузаріозної

та звичайної кореневих гнилей, септоріозу і борошнистої роси:

+ Ранкона 15, м.е.; Лоспел, в.м.е.

- Штефесін, к.е.; Шаман, к.е.

- Дікопур Топ 464, в.р.к.; Домінатор 360, в.р.

- Тайтл 50, в.г.; Танос 50, в.г.

141. Фунгіциди-протруйники, які застосовують проти насіннєвої інфекції збудників

хвороб, комплексу грунтових та наземних шкідників сходів:

- Ті Рекс, к.е.; Топаз 100 ЕС, к.е.

+ Прим’єр Голд, в.р.; Нупрід Макс, т.к.с.

- Клінік Дуо, в.р.; Клінфілд, в.р.к.

- Сумітіон, к.е.; Сумі-альфа, к.е.

142. Проти звичайної і фузаріозної кореневої гнилі ефективні протруйники:

+ Максим Стар 025 FS, т.к.с.; Бар-Кот 5, к.с.

- Дімілін, з.п.; Димефос, к.е.

- Лонтрел 300, в.р.; Лорнет, в.р.

- Корнет, к.с.; Кумулюс ДФ, в.г.

143. Найбільш радикальним, екологічно чистим і економічно вигідним методом

захисту пшениці від іржастих хвороб є:

- Агротехнічний

- Обприскування рослин фунгіцидами

+ Вирощування стійких сортів

- Протруєння посівного матеріалу

144. Проти борошнистої роси, різних видів іржі, септоріозу листя та колосу, фузаріоз

колоса, церкоспорельозу на пшениці застосовують фунгіциди:

+ Альто Супер 330 ЕС, к.е.; Рекс Дуо, к.е.

- Пірінекс 48, к.е; Оперкот, з.п.

- Раундап Класік, в.р.; Реглон Супер 150 SL,в.р.к.

- Апрон XL 350 ES, т.к.с.; Антал, к.е

145. Проти септоріозу і фузаріозу колоса на пшениці і ячмені застосовують

фунгіциди:

- Дамаск, в.е.; Данадим Стабільний, к.е.

- Вільямс, в.г.; Вебб, в.г.

+ Альто-Супер 330 ЕС, к.е.; Фалькон 460 ЕС, к.е.

- Оріус, т.к.с.; Раксіл Ультра FS, т.к.с.

146. На пшениці проти фузаріозу колоса і септоріозу колоса застосовують фунгіциди:

+ Джерело, к.с.; Ескулап, к.е.

- Залп, к.е.; Кордон, к.е.

- Ультра Плюс, к.е.; Фенізан, в.р.

- Супервін, к.с.; ТМТД, в.с.к.

147. Проти лінійної, бурої та жовтої іржі на пшениці і ячмені застосовують

фунгіциди:

- Номолт, к.с.; Пілармакс, к.е.

- Родоліт Форте, т.к.с.; Росток, к.с.

+ Тілт 250, к.е.; Фолікур, к.е.

- Тригееер, в.г.; Тример, в.г.

148. Проти борошнистої роси на пшениці і ячмені застосовують фунгіциди:

+ Абсолют, к.с.; Колфуго Супер, в.с.

- Футурин, в.г.; Хепі Стар, в.г.

- Арріво, к.е.; Бісектриса, к.е.

- Форсаж 500 SC, к.с.; Циклон, к.с.

149. Фунгіциди, які застосовують на озимих колосових злаках проти снігової плісені:

- Циперкіл 250, к.е.; Штеф-альфа-цип, к.е.

- Везувій, в.р.к.; Вулкан Плюс, в.р.

- Абсолют, к.с.; Шелтер, к.с. ;

+ Фундазол, с.п.; Фунабен Т 480 FS, т.к.с.

150. Фунгіциди, які застосовують на ячмені проти плямистостей:

+ Балеро ЕС, к.е.; Доктор Кроп, к.с.

- Рубін, к.е.; Супербізон, к.е.

- Стиракс, в.с.к.; Раксіл Ультра FS, т.к.с

- Гліфос Супер, в.р.; Баста 150, в.р.

151. Фунгіциди, які ефективні на злакових колосових культурах проти

церкоспорельозної кореневої гнилі:

- Дурсбан Ультра, к.е.; Димевіт, к.е.

+ Альто-Супер 330 ЕС, к.е.; Рекс Т, к.с.

- Ред Драже, т.к.с.; Рекорд, т.к.с.

- Харус, к.е; Успіх, в.г.

152. На ячмені проти ринхоспоріозу застосовують фунгіциди:

+ Корнет, к.с.; Флуафол, к.с.

- Чистець, к.е.; Шериф WDG, в.г.

- Фокс, к.е.; Фурор, к.е.

- Томагавк, т.к.с.; Флуосан, т.к.с.

153. Фунгіциди, які ефективні на зернових злакових культурах проти звичайної та

фузаріозної кореневих гнилей:

+ Спис, к.с.; Супрім 400, в.е.

- Агрітокс, в.р.; Бетагард, к.е.

- Віта-класик, в.с.к.; Гранівіт, в.с.к.

- Варант 200,в.р.к.; Децис ф-Люкс, к.е.

154. На пшениці проти стеблової, бурої листової і жовтої іржі ефективні фунгіциди:

- Магора, р.п.; Норіл, к.е.

- Іншур Перформ, т.к.с.; Джагер, т.к.с.

+ Рекс Дуо, к.е.; Гарантол, к.е.

- Екстрем, к.е.; Таск 64, в.г.

155. Іржа квасолі проявляється у вигляді:

- Плям на листках і листкових піхвах рослин

+ Пустул на листках, стеблах, бобах

- Білого нальоту на різних органах рослин

- Наростів на різних органах рослин

156. Основним джерелом інфекції темно плямистого аскохітозу гороху є:

- Теліоспори грибів на уражених рештках

+ Сумчасте спороношення на уражених рештках

- Заспорені сіялки

- Заспорена тара

157. Фузаріозне в’янення гороху проявляється у вигляді:

- Червонувато-бурих плям на різних органах

- Світло-коричневих плям на різних органах

- Пліснявого нальоту на різних органах

+ В’янення рослин

158. Основним джерелом інфекції збудника борошнистої роси гороху є:

- ГГ - Грибниця патогена в уражених рештках

- Грибниця патогена в ураженому насінні

- Конідії гриба на поверхні насіння

+ Клейстотеції гриба на уражених рештках

159. Основним джерелом інфекції збудника сірої гнилі гороху є:

- Заспорене насіння

- Сумчасте спороношення на рештках

+ Склероції гриба на рештках

- Заспорена тара

160. Основним джерелом інфекції збудника іржі гороху є:

- Грибниця патогена в уражених рештках

+ Теліоспори на уражених рештках

- Грибниця в кореневищах молочаю

- Еціоспори гриба на уражених рештках

161. Світло плямистий аскохітоз гороху проявляються у вигляді:
	- Червонувато-бурих розпливчастих плям на листках, які не мають чіткої межі, з темним центром, вкритих чорними крапками
	- Темно-бурих плям з темним центром, вкритих чорними крапками на стеблах і бобах
	- Округлих або видовжених світло-коричневих чи сірих плям з темною облямівкою і темними крапками в центрі на листках, стеблах і бобах
	+ Світло-бурих плям з темною облямівкою, вкритих чорними крапками на листках, стеблах і бобах
162. Пероноспороз гороху проявляється у вигляді:
	- Червонувато-бурих розпливчастих плям на листках, які не мають чіткої межі, з темним центром, вкритих чорними крапками
	+ Жовтих або хлоротичних розпливчастих плям на листках з сіро-фіолетовим на льотом із нижньої сторони листків
	+ Карликових рослин суцільно вкритих хлоротичними плямами, які у вологу погоду покриваються сіро-фіолетовим нальотом
	- Борошнистий наліт на різних органах рослин
163. Антракноз квасолі проявляється у вигляді:
	+ Червонувато-бурих округлих плям на сім’ядолях і кутастих бурих на листках рослин
	+ Буровато – червонуватих вдавлених плям, або виразок з червонуватою облямівкою на бобах, вкритих рожевими подушечками у вологу погоду
	- Значних розмірів округлих або довгастих маслянистих розпливчастих плям з жовтуватою облямівкою на листках
	- Дрібних кутастих маслянистих темних плям на листках
164. Бактеріоз квасолі проявляється у вигляді:
	- Червонувато - бурих кутастих плям на сім’ядолях і листках, покритих у вологу погоду бурим нальотом
	- Буровато – червонуватих вдавлених плям, або виразок з червонуватою облямівкою на бобах, вкритих рожевими подушечками у вологу погоду
	+ Значних розмірів округлих або довгастих маслянистих розпливчастих плям з жовтуватою облямівкою на листках
	+ Дрібних кутастих маслянистих темних плям на листках
165. Основними джерелами інфекції збудника іржі люцерни є:
	- Уредініогрибниця патогена в рештках
	- Уредініоспори гриба на рештках
	+ Теліоспори на уражених рештках
	+ Уредініогрибниця в зимуючих уражених рослинах
166. Основними джерелами інфекції збудника борошнистої роси конюшини є:
	- Грибниця патогена на уражених рештках
	- Грибниця патогена в ураженому насінні
	+ Клейстотеції гриба на уражених рештках + Грибниця патогена на уражених зимуючих рослинах
167. Основним джерелом інфекції збудника жовтої плямистості люцерни є:
	- Грибниця патогена в уражених рештках
	- Грибниця патогена в ураженому насінні
	- Пікноспори гриба на уражених рештках + Апотеції гриба на уражених зимуючих рослинах
168. Проти насіннєвої інфекції аскохітозів гороху ефективні протруйники:
	+ Вітавакс 200 ФФ, т.к.с.; Максим 025 FS, т.к.с.
	- Альто 400. к.с., Дерозал, к.с.,
	- Цезар.к.е.; Шарпей, мк.е.
	- Бетанит, к.е.; Бикар.з.п.
169. Проти аскохітозів, іржі, сірої гнилі на насіннєвих посівах гороху ефективні фунгіциди:
	+ Рекс.Т, к.с.; Імпакт К, к.с.
	- Доктор Кроп, к.с.; Дітан М-45, з.п.
	- Колфуго Супер, в.с; Вітавакс 200 ФФ, в.с.к.
	- Апач, в.г.; Арамо 45, к.е.
170. Проти збудників хвороб конюшини ефективне протруєння насіння препаратами:
	+ Фундазол, з.п.
	- Альфа Супер, к.е.
	- Колфуго Супер, в.с
	- Вільямс, в.г.
171. Іржа гороху проявляється у вигляді:
	- Плям на листках і листкових піхвах рослин
	+ Пустул на листках і листкових піхвах рослин
	- Білого нальоту на різних органах рослин
	- Наростів на різних органах рослин
172. Основними джерелами інфекції збудника пероноспорозу гороху є:
	- Грибниця патогена в уражених рештках
	+ Ооспори і грибниця патогена в ураженому насінні
	- Конідії гриба на рештках
	+ Ооспори гриба на уражених рештках
173. Основними джерелами інфекції збудника білої гнилі сої є:
	+ Грибниця патогена в ураженому насінні
	- Грибниця патогена в уражених рештках
	- Сумчасте спороношення на рештках
	+ Склероції гриба
174. Темно-плямистий аскохітоз гороху проявляються у вигляді:
	+ Червонувато-бурих розпливчастих плям на листках з темним центром і чорними крапками
	+ Темно-бурих плям з темним центром, вкритих чорними крапками на стеблах і бобах
	- Округлих або видовжених світло-коричневих плям з темною облямівкою і крапками в центрі
	- Світлозабарвлених суцільних зливних плям з темною облямівкою, вкритих чорними крапками
175. Пероноспороз сої проявляється у вигляді:
	- Бурих розпливчастих плям на листках з темним центром, вкритих чорними крапками
	+ Бурих розпливчастих плям на листках з сіро-фіолетовим нальотом із нижньої сторони
	+ Карликових рослин вкритих хлоротичними плямами, які покриваються сіро-фіолетовим нальотом
	- Борошнистого нальоту на різних органах рослин
176. Шоколадна плямистість кормових бобів проявляється у вигляді:
	+ Дрібних коричневих з сіруватим центром плям з червоно-бурою облямівкою на листках, стеблах і бобах рослин, які у вологі погоду покриті сірим нальотом
	- Буровато -червонуватих вдавлених плям, або виразок з чевонуватою облямів кою на бобах , вкритих рожевими подушечками у вологу погоду
	- Значних розмірів округлих або довгастих маслянистих розпливчастих плям з жовтуватою облямівкою на листках, стеблах, бобах
	- Дрібних кутастих маслянистих темних плям на листках, у вигляді глибоких виразок на бобах
177. Жовта плямистість люцерни проявляється у вигляді:
	- Червонувато - бурих кутастих плям на сім’ядолях і листках рослин, покритих у вологу погоду бурим нальотом
	- Буровато – червонуватих вдавлених плям, або виразок з чевонуватою облямівкою на бобах, вкритих рожевими подушечками у вологу погоду
	+ Розпливчастих або у вигляді сегментів жовто-оранжевих плям, які розміщуються вздовж жилок листків і покриті чорними крапками
	- Дрібних кутастих маслянистих темних плям на листках
178. Основним джерелом інфекції збудника іржі гороху є:
		- Уредініогрибниця патогена в рештках
		- Уредініоспори гриба на рештках
		+ Теліоспори на уражених рештках
		+ Еціогрибниця в кореневищах молочаю
179. Найбільш шкодочинна стадія збудника іржі конюшини є::
	- Спермогонії з спермаціями
	- Еції з еціоспорами
	+ Уредінії з уредініоспорами
	- Телії з теліоспорами
180. Основними джерелами інфекції збудника антракнозу квасолі є::
	+ Грибниця патогена в уражених рештках
	+ Грибниця патогена в ураженому насінні
	- Конідії гриба на уражених рештках
	- Конідії гриба на поверхні насінні
181. Проти насіннєвої інфекції збудників хвороб сої ефективні протруйники:
	+ Максим 023 FS, т.к.с ;
	- Віктор 480, к.с.
	- Блейд, к.е.
	- Шедевр, к.с.
182. Вугільна гниль соняшнику проявляється у формі:
	+ В’янення рослин
	+ Попелястого забарвлення в нижній частині стебла з темними мікросклероціями
	- Темно-бурих плям, вкритих чорними крапками із жовтою облямівкою
	- Пустул на різних органах рослин
183. Джерела інфекції збудника побуріння, або ламкості стебел льону :
	+ Грибниця патогена в уражених рештках
	+ Грибниця патогена в ураженому насінні
	- Конідії гриба на уражених рештках
	- Конідії гриба на насінні
184. Сіра гниль конопель проявляється у формі:
	- В’янення рослин
	+ Побуріння окремих ділянок стебла, які покриваються у вологу погоду сірим нальотом
	- Жовто-оранжевих плям та виразок на сім’ядолях і бурих перехватів на кореневій шийці стебла
	- Жовто-бурих плям на листках,продовгувато сіруватих плям на стеблах дорослих рослин
185. Пероноспороз ріпаку проявляється у формі:
	- Темно–коричневих або світло-сірих округлих зональних плям з сажистим нальотом
	- Світло-сірих або попелястих зональних плям з чорними крапками на різних органах рослин
	+ Жовтуватих розпливчастиих плям на листках, з нижнього боку яких формується сіро-фіолетовий наліт
	- Світло-бурих плям на листках, стеблах, або у вигляді опіків тканин
186. Джерела інфекції збудника фомозу ріпаку:
	- Грибниця патогена в уражених рослинах озимого ріпаку
	- Грибниця патогена в ураженому насінні
	- Пікніди гриба на уражених рештках
	+ У формі всіх перелічених джерел
187. Основними джерелами інфекції збудника білої гнилі ріпаку є:
	- Склероції гриба у вигляді домішку до насіння
	+ Грибниця патогена в ураженому насінні
	+ Склероції гриба на уражених рештках
	+ У формі всіх перелічених джерел
188. Вкажіть джерела інфекції збудника несправжньої борошнистої роси хмею:
	- Грибниця патогена в грунті
	+ Грибниця патогена в уражених коренях
	+ Ооспори гриба на уражених рештках
	- Конідії гриба на уражених рештках
189. Джерела інфекції збудника сірої гнилі соняшнику:
	- Склероції патогена в насінні
	- Грибниця патогена в ураженому насінні
	- Склероції гриба на уражених рештках
	+ У формі всіх перелічених джерел
190. Коренеїд цукрових буряків проявляється у вигляді:
			- Іржастих пустул на листках і черешках
			- Темно-бурих плям з темним центром, вкритих чорними крапками на листках
			+ Поздовжніх бурих плям і смуг, які часто зливаються, утворюючи перехвати на проростках кореня і підсім’ядольному коліні сходи гинуть
			- Світло-забарвлених суцільних значних розмірів бурих плям з темною облямівкою, вкритих чорними крапками на листках і стеблах
191. Основним джерелом інфекції збудника борошнистої роси цукрових буряків є:
	- Грибниця патогена в уражених рештках
	- Грибниця патогена в ураженому насінні
	- Конідії гриба на поверхні насіння
	+ Клейстотеції гриба на уражених рештках
192. Основними джерелами інфекції збудника фомозу цукрових буряків є:
	- Грибниця патогена в уражених рештках
	- Грибниця патогена в ураженому насінні
	+ Пікніди гриба в оболонці ураженого насіння
	+ Пікніди гриба на уражених рештках
193. Основним джерелом інфекції збудника церкоспорозу цукрових буряків є:
	- Грибниця патогена в ураженому насінні
	+ Грибниця патогена в уражених рештках
	- Конідіальне спороношення на уражених рештках
	- Заспорений грунт
194. Пасмо льону проявляється у формі:
	- В’янення рослин
	+ Жовто-зелених, пізніше коричневих плям з чорними крапками на сім’ядолях і листках
	+ Розпливчастих коричневих, пізніше сіруватих з бурими облямівками і чорними крапками плям на стеблах
	- Пустул на різних органах рослин
195. Основним джерелом інфекції збудника бактеріозу льону є:
	+ Неперегнивші уражені рештки
	+ Уражене насіння
	- Уражена тара
	- Уражені сівалки
196. Несправжня борошниста роса конопель проявляється у формі:
	- В’янення рослин
	- Розм’якшення і засихання стебла, поверхня яких вкрита чорними крапками
	+ Жовтуватих розпливчастих плям на листках, з нижнього боку яких формується сіро-фіолетовий наліт
	- Темно-коричневих плям на листках, які пізніше стають сіруваті з чорними крапками
197. Альтернаріоз ріпаку проявляється у формі:
	+ Темно–коричневих або світло-сірих округлих зональних плям з сажистим нальотом
	+ Світло-сірих або попелястих зональних плям з чорними крапками на різних органах рослин
	- Жовтуватих розпливчастих плям на листках, з нижнього боку яких формується сіро-фіолетовий наліт
	- Світло – бурих плям на листках, стеблах, або у вигляді опіків тканин
198. Основним джерелом інфекції збудника дендрофомозу конопель є:
	+ Грибниця патогена в уражених рештках
	+ Пікніди гриба на уражених рештках
	- Грибниця патогена в ураженому насінні
	- Пікноспори гриба в оболонці насіння
199. Основними джерелами інфекції збудника несправжньої борошнистої роси конопель є:
	- Грибниця патогена в грунті
	+ Грибниця патогена в ураженому насінні
	+ Ооспори гриба на уражених рештках
	- Конідії гриба на поверхні насіння
200. Фузаріоз льону проявляється у формі:
	- В’янення рослин
	- Побуріння стебла
	- Фузаріозу по іржі
	+ У всіх перелічених формах

201. Основним джерелом інфекції збудника іржі соняшнику є:

- Грибниця патогена в уражених рештках

- Уредініоспори гриба на уражених рештках

+ Теліоспори на уражених рештках

- Базидіосрпори на уражених рештках

202. Пероноспороз цукрових буряків проявляється у вигляді:

- В’янення рослин

+ Жовтих або хлоротичних розпливчастих плям на листках з сіро-фіолетовим

нальотом із нижньої сторони листків

- Темно-коричневих плям на листках із зонально розташованими крапками

- Борошнистого нальоту на різних органах рослин.

203. Іржа цукрових буряків проявляється у вигляді:

- Плям на різних органах рослин

- Нальотів на різних органах рослин

+ Іржавих та чорних пустул (подушечок) на різних органах рослин

- Наростів на різних органах рослин

204. Основним джерелом інфекції збудників коренеїду цукрових буряків є:

- Грибниця патогенів в ураженому насінні

- Спороношення грибів на уражених рештках

- Спороношення грибів на насінні

+ У формі всіх перелічених джерел

205. Основним джерелом інфекції збудника рамуляріозу цукрових буряків є:

- Грибниця патогена в ураженому насінні

+ Грибниця патогена в уражених рештках

- Конідіальне спороношення на уражених рештках

- Заспорена тара

206. Дозволені фунгіциди для обприскування цукрового буряку проти

церкоспорозу:

+ Альто 400 SC, к.с.; Джерело, к.с.

- Булат, к.е.; Брітон, к.е.

- Форсаж 500, к.е.; Сумі-8 ФЛО, к.с.

- Адмірал, к.е.; Актара 25, в.г.

207. Антракноз льону проявляється у формі:

- Жовто-оранжевих плям та виразок на сім’ядолях і бурих перехватів на кореневій

шийці

- Жовто-бурих та бурих плям на листках, які згодом відмирають

- Дрібні продовгувати сіруваті або мармурові плями на низькорослих рослинах

+ У всіх перелічених формах прояву

208. Основними джерелами інфекції збудника пасмо льону є:

- Грибниця патогена в уражених рештках

+ Грибниця патогена в ураженому насінні

+ Пікноспори гриба на уражених рештках

- Сумчаста стадія гриба на рештках

209. Бактеріоз льону проявляється у формі:

- Оранжево-рожевих плям і виразок на кінці кореня, кореневій шийці та сім’ядолях

- Потовщення бічних коренів на кінцях

- Пожовтіння і відмирання верхньої частини рослини

+ Проявляється всіма переліченими формами

210. Джерелами інфекції збудника сірої гнилі конопель є:

- Грибниця патогена в грунті

+ Грибниця патогена в ураженому насінні

+ Склероції гриба на уражених рештках

- Конідії гриба на насінні

211. Несправжня борошниста роса хмелю проявляється у формі:

- Темно–коричневих або світло-сірих округлих зональних плям з сажистим нальотом

- Світло-сірих плям з чорними крапками на різних органах рослин

+ Жовтуватих розпливчастих плям на листках, з нижнього боку яких формується

сіро-фіолетовий наліт

+ Колосоподібних пагонів з дрібними листками, нижня сторона пластинки покрита

темно-сірим нальотом з фіолетовим відтінком

212. Джерелом інфекції збудника бактеріальної рябухи тютюну є:

- Уражена розсада в парниках

- Заражене насіння

- Неперегнилі уражені рештки

+ Всі перелічені форми є джерелом інфекції

213. Сіра гниль соняшнику проявляється у формі

- В’янення рослин

+ Побуріння окремих ділянок стебла, черешків листків, кошиків, які покриваються

у вологу погоду сірим нальотом

- Жовто-оранжевих плям та виразок на сім’ядолях і бурих перехватів на кореневій

шийці

- Світло-бурих плям на листках, стеблах і кошиках, вкритих білим нальтом

214. Основним джерелом інфекції збудника вугільної гнилі соняшнику є:

- Грибниця патогена в уражених рештках

+ Склероції патогена в уражених рештках

- Хламідоспори гриба в грунті

- Грибниця патогена в насінні

215. Церкоспороз буряків проявляється у вигляді:

+ Світло-бурих, або сірих плям з червоно-бурою облямівкою на листках, у вологу

погоду плями покриваються сірувато-білим нальотом

- Темно-коричневих плям на різних органах рослин, покритих сажистим нальотом

- Округлих або видовжених бурих слизистих виразок на стеблах

- Пліснявого нальоту на різних органах рослин

216. Фомоз цукрових буряків проявляється у вигляді:

- В’янення рослин

- Жовтих або хлоротичних розпливчастих плям на листках з сіро-фіолетовим

нальотом із нижньої сторони листків

+ Темно-коричневих плям на листках із зонально розташованими крапками

+ Гнилі сердчка коренеплоду

217. Дозволені препарати для протруєння насіння соняшнику проти хвороб:

+ Форсаж 500, к.с.

- Томагавк, т.к.с.

- Версай, в.р.г.

- Базагран М, в.р.

218. Аскохітоз льону проявляється у вигляді:

- В’янення рослин, поверхня яких вкрита чорними крапками

- Розм’якшення і засихання стебла, поверхня яких вкрита чорними крапками

- Бурих плям на різних органах рослин, вкритих чорними крапками

+ У вигляді всіх перелічених проявів

219. Вкажіть джерела інфекції збудника фузаріозу льону:

- Грибниця патогена в уражених рештках

- Грибниця патогена в ураженому насінні

- Хламідоспори і мікросклероції гриба в грунті

+ Всі перелічені структури є джерелом інфекції

220. Фомоз ріпаку проявляється у формі:

- Темно–коричневих або світло-сірих округлих зональних плям з сажистим нальотом

+ Світло-сірих або попелястих зональних плям з чорними крапками на різних

органах рослин, або сухих виразок на стеблах

- Жовтуватих розпливчастих плям на листках, з нижнього боку яких формується

сіро-фіолетовий наліт

- Світло - бурих плям на листках, стеблах, або у вигляді опіків тканини

221. Основними джерелами інфекції збудника несправжньої борошнистої роси

тютюну є:

- Грибниця патогена в грунті

+ Грибниця патогена в ураженому насінні

+ Ооспори гриба на уражених рештках

- Конідії гриба на уражених рештках

222. Неспрвжня борошниста роса ріпаку проявляється у формі:

- Темно–коричневих або світло-сірих округлих зональних плям з сажистим нальотом

- Світло-сірих або попелястих плями з чорними крапками на різних органах рослин

+ Жовтуватих розпливчастих плям на листках, з нижнього боку яких формується

сіро-фіолетовий наліт

- Темно-коричневих плям на листках, які пізніше стають сіруваті з чорними крапками

223. Джерела інфекції збудника фузаріозу льону є:

- Грибниця патогена в уражених рештках

- Грибниця патогена в ураженому насінні

- Хламідоспори і мікросклепроції гриба в грунті

+ Всі перелічені структури є джерелом інфекції

224. Несправжня борошниста роса соняшнику проявляється у формі:

- В’янення рослин

+ Карликовості рослин, на яких дрібні здеформовані жовто-зелені листки, з нижньої

сторони вкриті білим нальотом

+ Жовтуватих розпливчастих плям на листках, з нижнього боку яких формується

білий наліт

- Темно-коричневих плям на листках, які пізніше стають сіруваті з чорними крапками

225. Джерела інфекції збудника пероноспорозу цукрових буряків:

- Грибниця патогена в головках маточних коренів

- Ооспори гриба в оболонці ураженого насіння

- Ооспори гриба на уражених рештках

+ Всі перелічені форми є джерелом інфекції

226. Рамуляріоз буряків проявляється у вигляді:

- Світло-бурих, світло-сірих плям з червоною або червоно-бурою облямівкою на

листках, у вологу погоду плями покриваються сірувато-білим нальотом

+ Брудно-зелених, згодом сірувато-білих округлих або кутастих плям без облямівки,

у вологу погоду вони покриваються білим порошкоподібним нальотом

- Округлих або видовжених бурих слизистих виразок на стеблах

- Пліснявого нальоту на різних органах рослин

227. Борошниста роса цукрових буряків проявляється у вигляді:

- В’янення рослин

- Жовтих або хлоротичних розпливчастих плям на листках з сіро- фіолетовим нальотом

із нижньої сторони листків

- Темно-коричневих плям на листках із зонально розташованими крапками

+ Борошнистого нальоту на різних органах рослин

228. Побуріння, або ламкість стебел льону проявляється у формі:

- Бурих плям на сім’ядолях, на листках і біля кореневої шийки у вигляді бурих

перехватів

- Полягання рослин

- Буро-коричневих, різко відмежованих, вдавлених плям з темною облямівкою на

стеблах,гілках, коробочках

+ У формі всіх перелічених проявів

229. Фузаріоз конопель проявляється у формі:

- В’янення сходів

- Поникання верхівки рослин

- Побуріння судинних пучків на поперечних зрізах уражених стебел

+ У всіх перелічених формах прояву

230. Несправжня борошниста роса тютюну проявляється у формі:

- Темно–коричневих або світло-сірих округлих зональних плям з сажистим нальотом

- Світло-сірих або попелястих плям з чорними крапками на різних органах рослин

+ Жовтувато-розпливчастих плям на листках, з нижнього боку яких формується

сіро-фіолетовий наліт

+ Дифузно уражених рослин з дрібними здеформованими листками, нижня сторона

яких вкрита сірим нальотом з фіолетовим відтінком

231. Основним джерелом інфекції збудника антракнозу льону є:

- Грибниця патогена в уражених рештках

- Грибниця патогена в ураженому насінні

- Хламідоспори гриба на уражених рештках конідії гриба в грунті

+ Всі перелічені форми є джерелом інфекції

232. Джерелами інфекції збудника аскохітозу льону є:

- Грибниця патогена в уражених коренях

+ Грибниця патогена в ураженому насінні

+ Пікноспори гриба на уражених рештках

- Пікноспори гриба на поверхні насіння

233. Джерела поновлення інфекції збудника білої гнилі соняшнику є:

- Засмічене насіння склероціями патогена

- Грибниця патогена в ураженому насінні

- Склероції гриба на уражених рештках

+ Всі перелічені форми є джерелом інфекції

234. Джерела інфекції збудника пероноспорозу цукрових буряків:

- Грибниця патогена в головках маточних коренів

- Ооспори гриба в оболонці ураженого насіння

- Ооспори гриба на уражених рештках

+ Всі перелічені структури є джерелом інфекції

235. Джерела інфекції збудника іржі цукрових буряків:

- Грибниця патогена в уражених рештках

+ Уредініогрибниця в живих листках зимуючих буряків

+ Теліоспори на уражених рештках

- Грибниця в грунті

236. Зовнішні ознаки проявлення ризоманії на буряках:

+ Поміж жилками листків жовтуваті або хлоротичні плями на пригнічених ростом

рослинах

- Світло-зелене мозаїчне розмаїття листових пластинок

- Спочатку пожовтіння верхівки листків, згодом жовта вся пластинка, зеленими

залишаються тільки жилки; уражена пластинка потовщена, крихка

- На коренеплодах неглибокі поверхневі темно-бурі струпоподібні кірочки і тріщинки

237. Звичайна парша цукрових буряків проявляться у вигляді:

- Звичайної праші

- Пояскової парші

- Прищуватої парші

+ У всіх перелічених формах

238. Туберкульоз цукрових буряків проявляється у вигляді:

+ Наростів на коренеплодах прикріплених до них широкою основою

- Почорніння прикореневої частини стебла

- Мокрої гнилі коренеплодів

- Ураження судинного кільця на розрізі коренеплодів

239. Ризоманія цукрових буряків проявляється у вигляді:

- Бурих плям біля основи стебла, вкритих у вологу погоду білим нальотом

- Чорних блискучих коростинок (склероцієв) різної величини на поверхні бульб

+ Жовтуватих або хлоротичних плям на листках поміж жилками

+ В’янення рослин

240. Збудником прищуватої парші цукрових буряків є:

+ Бактерії

- Віруси

- Гриби

- Мікоплазми

241. Джерело інфекції мозаїки цукрових буряків є:

+ Вірус в маточних коренеплодах та кореневищах бурянів

- Грибниця патогена в маточних коренеплодах

- Бактерії в маточних коренеплодах

- Бактерії в рештках

242. Дозволені фунгіциди для обприскування хмелю проти пероноспорозу:

+ Альєтт, з.п.; Ридоміл Голд МЦ, в.г.

- Стробі, в.г.; Татту, к.с.

- Бетагард, к.е.; Баста 150, в.р.к.

- Вітакласик, в.с.к.; Вінцит Форте, к.с.

243. Антракноз льону проявляється у формі:

- В’янення рослин

+ Жовто-оранжеві плями і виразки на сім’ядолях, бурих перехватів на кореневій шийці,

жовто- бурих плям на листках і сіруваті продовгуваті плями на стеблах

- Полягання рослин

+ Сіруватих продовгуватих плям на стеблах низькорослих рослин

244. Джерела інфекції збудника білої гнилі конопель:

- Грибниця патогена на уражених рештках в грунті

- Грибниця патогена в ураженому насінні

- Склероції гриба на уражених рештках

+ Всі перелічені структури є джерелом інфекції

245. Біла гниль конопель проявляється у формі:

- Слизистих подушечок конідіального спороношення гриба в місцях уражень у

вологу погоду

+ Мокрих бурих плям на стеблах і суцвіттях, які покриваються білим пухнастим

нальотом і чорними склероціями

- Полягання рослин

- Бурих розпливчастих плям на стеблах, кошиках, які покриваються у вологі погоду

сірим нальотом

246. Основним джерелом інфекції збудника несправжньої борошнистої роси

ріпаку є:

- Грибниця патогена в ураженому насінні

- Уражені рослини озимого ріпаку після перезимівлі

- Ооспори гриба на уражених рештках

+ Всі перелічені форми є джерелом інфекції

247. Біла гниль соняшнику проявляється у формі:

- В’янення рослин

+ Мокрих бурих плям на стеблах і кошиках, які покриваються білим пухнастим

нальотом і чорними склероціями

- Іржастих пустул на різних органах рослин

- Полягання рослин

248. Основним джерелом збудника несправжньої борошнистої роси соняшнику є:

- Грибниця патогена в грунті

+ Грибниця патогена в ураженому насінні

+ Ооспори гриба на уражених рештках

- Конідії гриба на насінні

249. Найбільш шкодочинна стадія збудника іржі цукрових буряків є:

- Спермогонії з спермаціями

- Еції з еціоспорами

+ Уредінії з уредініоспорами

- Телії з теліоспорами

250. Первинне зараження цукрових буряків збудником борошнистої роси

здійснюється:

- Конідіями

+ Сумкоспорами

- Грибницею

- Заспореним грунтом

251. Зовнішні ознаки проявлення жовтяниці на буряках:

- Жовтуваті або хлоротичні плями поміж жилками листків на пригнічених рослинах

- Світло-зелене мозаїчне розмаїття листових пластинок

+ Спочатку пожовтіння верхівки листків, згодом жовта вся пластинка, зеленими

залишаються тільки жилки; уражена пластинка потовщена, крихка

- Червонувато-бурих плям на листках з світло-сірим центром і чорними крапками

252. Основним джерелом інфекції збудника пероноспорозу сої є:

- Заспорене насіння конідіями гриба

+ Заражене насіння ооспорами

+ Уражені рештки з ооспорами гриба

- Заспорений грунт конідіями гриба

253. Зовнішні ознаки проявлення іржі квасолі наступніі:

- Плями на листках і листкових піхвах рослин

+ Пустули на листках, стеблах, бобах

- Білий наліт на різних органах рослин

- Нарости на різних органах рослин

254. Зараження рослин сої збудником пероноспорозом відбувається від:

- Конідій на дифузно уражених рослинах

- Ооспор в уражених рештках

- Ооспор в ураженому насінні

+ Всі перелічені структури є джерелом інфекції

255. Найбільшої шкоди квасолі від збудника іржі завдає стадія :

- Спермогонії з спермаціями

- Еції з еціоспорами

+ Уредінії з уредініоспорами

- Теліостадія з теліоспорами

256. Зовнішні ознаки проявлення зливного аскохітозу гороху такі:

- Червонувато-бурих розпливчастих дрібних плям на листках з темним центром і

чорними крапками

- Світло-забарвлених плям з темною облямівкою, вкритих чорними крапками

+ Округлих або видовжених великих світло-коричневих плям з темною облямівкою

і крапками в центрі, які часто зливаються

- Нарости на різних органах рослин

257. Зовнішні ознаки проявлення пероноспорозу на люцерні такі:

- Бурі розпливчасті плями на листках з темним центром, вкритих чорними крапками

+ Бліді або бурі розпливчасті плями на листках з сіро-фіолетовим нальотом із

нижньої сторони

+ Карликові рослини вкриті хлоротичними плямами, які покриваються

сіро-фіолетовим нальотом

- Білий борошнистий наліт на різних органах рослин

258. Борошниста роса конюшини проявляється у вигляді:

- Дрібних коричневих з сіруватим центром плям з червоно-бурою облямівкою на

листках, стеблах

- Бурих плям, або виразок, вкритих рожевими подушечками у вологу погоду

- Жовто-оранжевих плям (сегментів) з крапками, які розміщуються вздовж жилок

Листків

+ Білий борошнистий наліт з чорними крапками на різних органах рослин

259. Бура плямистість люцерни проявляється у вигляді:

+ Бурих плям на листках і темно-бурих перехватів на стеблах покритих крапками і

горбинками

- Бурих вдавлених виразок, вкритих рожевими подушечками у вологу погоду

- Жовто-оранжевих плям (сегментів) з крапками, які розміщуються вздовж жилок

листків

- Білого борошнистого нальоту з чорними крапками на різних органах рослин

260. Діагностичними ознаками іржі конюшини є:

- Плями на листках і стеблах рослин

+ Пустули на листках, стеблах

- Білий наліт на різних органах рослин

- В’янення рослин

261. Первинним джерелом інфекції збудника іржі конюшини є:

- Уредініогрибниця патогена на проміжному господарі

+ Уредініогрибниця в уражених зимуючих рослинах

- Уредініоспори гриба на уражених рештках

+ Теліостадія на уражених рештках

262. Діагностичними ознаками фузаріозного в’янення гороху є:

- Червонувато-бурі плями на різних органах

- Світло-коричневі плями на різних органах

- Видовжені бурі виразки на стеблах

+ В’янення рослин

263. Джерелом інфекції збудника борошнистої роси гороху є:

- Грибниця патогена в уражених рештках

- Грибниця патогена в ураженому насінні

- Конідії гриба на поверхні насіння

+ Клейстотеції гриба на рештках

264. Джерела інфекції збудника сірої гнилі гороху є:

+ Грибниця патогена в ураженому насінні

- Грибниця патогена в уражених рештках

- Конідії грба на рештках

+ Склероції гриба на рештках

265. Первинним джерелом інфекції збудника іржі гороху є:

- Еціоспори гриба на уражених рештках

- Грибниця в грунті

+ Теліоспори на рештках

- Заспорений грунт спермаціями гриба

266. Діагностичними ознаками світло плямистого аскохітозу гороху є:

- Червонувато-бурі розпливчасті плями на листках, які не мають чіткої межі, з темним

центром, вкриті чорними крапками

- Темно-бурі плями з темним центром, вкриті чорними крапками на стеблах і бобах

+ Округлі або видовжені світло-коричневі чи сірі плями з темною облямівкою і

темними крапками в центрі на листках, стеблах і бобах

- В’янення рослин

267. Пероноспороз гороху проявляється у вигляді:

- Червонувато-бурих розпливчастих плям на листках, які не мають чіткої межі, з

темним центром, вкритих чорними крапками

- Темно-бурі плями з темним центром, вкриті чорними крапками на стеблах і бобах

+ Округлих або видовжених світло-коричневих чи сірих плями з темною

облямівкою і темними крапками в центрі на листках, стеблах і бобах

- Дрібних кутастих маслянистих темних плям

268. Місця резервації і перезимівлі збудника іржі гороху:

- Еціоспори гриба на уражених рештках

- Уредініоспори гриба на уражених рештках

- Заспорений грунт спермаціями гриба

+ Грибниця в кореневищах молочаю

269. Діагностичні ознаки проявлення бактеріозу квасолі:

- Червонувато - бурі кутасті плями на сім’ядолях і листках, покритих у вологу погоду

бурим нальотом

- Буровато – червонуваті вдавлені плями, або вирази з чевонуватою облямівкою на

бобах, вкритих рожевими подушечками у вологу погоду

+ Червоно-бурих кутастих маслянистих темних плям на листках і іржасто-маслянистих

плям на бобах

- В’янення рослин

270. Джерела інфекції збудника іржі люцерни є:

+ Уредініогрибниця в уражених живих рослинах люцерни

- Уредініоспори гриба на рештках люцерни

+ Теліоспори на уражених рештках

- Еціоспори гриба на уражених рештках

271. Джерела інфекції збудника борошнистої роси конюшини:

+ Грибниця патогена на уражених рослинах

- Грибниця патогена в ураженому насінні

- Конідії гриба на уражених рештках

+ Клейстотеції гриба на уражених рештках

272. Діагностичні ознаки проявлення вугільої гнилі соняшнику:

- Жовто-зелені, пізніше коричневі плями з чорними крапками на сім’ядолях і листках

+ В’янення рослин

- Іржаві і чорні пустули на різних органах рослин

+ Стебла попелястого забарвлення в нижній частині з темними мікросклероціями

273. Джерело інфекції збудника побуріння, або ламкості стебел льону:

- Грибниця патогена в ураженому насінні

- Грибниця в уражених рештках

- Хламідоспори в уражених рештках

+ Всі переліччені структури є джерелом інфекції

274. Діагностичні ознаки проявлення сірої гнилі конопель:

+ Побуріння окремих ділянок стебла, які покриваються у вологу погоду сірим

нальотом

- Жовто-оранжеві плями та виразки на сім’ядолях і бурих перехватів на кореневій

шийці

- Жовто-бурі плями на листках

- Білий наліт на стеблах дорослих рослин

275. Діагностичні ознаки проявлення пероноспорозу ріпаку:

- Темно–коричневі або світло-сірі округлі зональні плями з сажистим нальотом

- Світло-сірі або попелясті зональні плями з чорними крапками на різних органах

рослин

+ Жовтуваті розпливчасті плями на листках, з нижнього боку яких формується

сіро-фіолетовий наліт

- Бурі плями з білим пухким вапняним нальотом

276. Джерела інфекції збудника фомозу ріпаку:

- Грибниця патогена в уражених рослинах озимого ріпаку

- Грибниця патогена в ураженому насінні

- Пікніди і перитеції гриба на уражених рештках

+ Всі перелічені структури є джерелом інфекції

277. Джерела інфекції збудника білої гнилі ріпаку є:

- Грибниця патогена в уражених рослинах озимого ріпаку

- Грибниця патогена в ураженому насінні

- Склероції гриба на уражених рештках

+ Всі перелічені структури є джерелом інфекції

278. Джерела інфекції збудника несправжньої борошнистої роси хмелю:

+ Грибниця патогена в уражених коренях

+ Ооспори гриба на уражених рештках

- Конідії гриба на уражених рештках

- Конідії гриба в грунті

279. Джерела інфекції збудника сірої гнилі соняшнику:

- Склероції патогена в насінні

- Грибниця патогена в ураженому насінні

- Склероції гриба на уражених рештках

+ Всі перелічені структури є джерелом інфекції

280. Діагностичні ознаки проявлення коренеїду цукрових буряків:

- На листках і черешках іржасті пустули

- На листках темно-бурі плями з темним центром, вкритих чорними крапками

- На коренеплодах гниль сердечка

+ На проростках кореня і підсім’ядольному коліні поздовжні бурі плями і смуги, які

часто зливаються, утворюючи перехвати

281. Джерела інфекції збудника борошнистої роси цукрових буряків:

+ Грибниця патогена на уражених листках зимуючих маточних рослин

+ Клейстотеції патогена на уражених рештках

- Конідії гриба на поверхні насіння

- Грибниця патогена в рештках

282. Джерела інфекції збудника фомозу цукрових буряків:

- Грибниця патогена в ураженому насінні

- Пікніди гриба в оболонці ураженого насіння

- Пікніди гриба на уражених рештках

+ Всі перелічені структури є джерелом інфекції

283. Основне джерело інфекції збудника церкоспорозу цукрових буряків::

- Грибниця в зараженому насінні

+ Грибниця патогена в уражених рештках

- Конідіії гриба на уражених рештках

- Заспорений грунт конідіями патогена

284. Діагностичні ознаки проявлення фітофторозу картоплі:

+ Бурі розпливчасті плями на листках, стеблах, черешках, які у вологу погоду

покриваються з нижньої сторони білим павутинистим нальотом

- Темно-коричневі більш округлі зональні плями на листках, які у вологу погоду

покриваються сажистим нальотом

- Пустули (подушечки) на різних органах рослин

- Нарости на різних органах рослин

285. Діагностичні ознаки проявлення скручування листків картоплі:

+ Скручування долей листків спочатку нижнього ярусу, згодом середнього вздовж

середньої жилки (човники), вони не еластичні, ламаються з хрустом

- Мозаїчного забарвлення і закручування долей листків верхнього ярусу молодих

рослин, долі м’які, еластичні

- Некротичних темно-коричневих смуг і плям на жилках та в кутках між ними з

нижнього боку листової пластинки спочатку на нижньому, пізніше на середньому і

верхньому ярусі

- Сильного здування листової пластинки між жилками і закручування часток листка

вниз, хворі рослини рано відмирають

286. Протруйники насіння ріпаку проти хвороб:

+ Віспар, в.с.к.; Максим XL 035, т.к.с.

- Карамба, в.р.; Тілт 250, к.е

- Дімілін, з.п.; Димефос, к.е.

-Твістер, к.с.; Тараметрин, к.с.

287. Пасмо льону проявляється у формі:

- В’янення рослин

+ Жовто-зелених, пізніше коричневих плям з чорними крапками на сім’ядолях і

листках, пізніше розпливчастих коричневих, сіруватих з бурими облямівками і

чорними крапками плям на стеблах

- Іржастих та чорних пустул на різних органах рослин

- Пліснявого нальоту на різних органах рослин

288. Джерела інфекції збудника бактеріозу льону:

+ Неперегнилі уражені рештки

+ Уражене насіння

- Шкідники льону

- Забруднені сівалки

289. Діагностичні ознаки проявлення несправжної борошнистої роси конопель:

- В’янення рослин

- Розм’якшення і засихання стебла, поверхня яких вкрита чорними крапками

+ Жовтуваті розпливчасті плями на листках, з нижнього боку яких формується

сіро-фіолетовий наліт

- Глибокі виразки на різних органах рослин

290. Діагностичні ознаки проявлення альтернаріозу ріпаку:

+ Темно–коричневі або світло-сірі округлі зональні плями з сажистим нальотом

- Жовтуваті розпливчасті плями на листках, з нижнього боку яких формується

сіро-фіолетовий наліт

- Світло - бурі плями на листках, стеблах, або у вигляді опіків тканин

- Бурі плями з білим пухким вапняним нальотом

291. Основне джерело інфекції збудника дендрофомозу конопель:

+ Грибниця патогена в уражених рештках та пікніди гриба на уражених рештках

- Грибниця патогена в ураженому насінні

- Пікноспори гриба на насінні

- Пікноспори гриба в грунті

292. Джерела інфекції несправжньої борошнистої роси конопель є:

- Грибниця патогена в грунті

+ Грибниця патогена в ураженому насінні

+ Ооспори гриба на уражених рештках

- Конідії гриба в грунті

293. Діагностичні ознаки проявлення фузаріозу льону:

+ В’янення рослин, побуріння стебла

+ Фузаріозу по іржі

- Червонувато-бурі плями на листках і стеблах з чорними крапками

- Слизисті виразки на різних органах рослин

294. Основним джерелом інфекції збудника іржі соняшнику є:

- Грибниця патогена в уражених рештках

- Уредініоспори гриба на уражених рештках

+ Теліоспори на уражених рештках

- Базидіосрпори на уражених рештках

295. Діагностичні ознаки проявлення пероноспорозу цукрових буряків:

- В’янення рослин

+ Жовтих або хлоротичних розпливчастих плям на листках з сіро-фіолетовим нальотом

із нижньої сторони листків

- Темно-коричневих плям на листках із зонально розташованими крапками

- Борошнистого нальоту на різних органах рослин

296. Діагностичні ознаки проявлення іржі цукрових буряків:

- Плями на різних органах рослин

- Нальоти на різних органах рослин

+ Іржаві та чорні пустули на різних органах рослин

- Нарости на різних органах рослин

297. Первинне джерело інфекції збудників коренеїду цукрових буряків є:

+ Грибниця патогенів в ураженому насінні

+ Спороношення збудників хвороби на уражених рештках

- Заспорені сівалки

- Заспорена тара

298. Первинне джерело інфекції збудника рамуляріозу цукрових буряків є:

- Грибниця патогена в ураженому насінні

+ Грибниця патогена в уражених рештках

- Конідіальне спороношення на уражених рештках

- Заспорена тара

299. Первинне джерело інфекції збудника раку картоплі є:

- Листкоподібні, паршоподібні та гофровані на вид насіннєві бульби

- Цисти гриба в грунті

- Цисти гриба на уражених бульбах

+ Всі переліковані структури є джерелом інфекції

300. Діагностичні ознаки проявлення сухої гнилі бульб картоплі:

+ Сірувато-бурі або матові плями, під якими тканина бура, трухлява, суха;

покривається рожевими або сірувато-білими подушечками у вологу погоду

- Біля основи (пуповини) потемніння бульби, згодом тканина стає м’якою

- Чітко обмежені округлі вдавлені темно-бурі плями, на яких добре помітні

концентричні кола і слабкий сажистий наліт

- Бульби мокрі, слизисті, гнилі

301. Ефективні фунгіциди на цукровому буряку проти борошнистої роси,

церкоспорозу:

+ Альто Супер 330, к.е.; Джерело, к.с.

- Конкорд, к.е.; Кораген, к.с.

- Тореро, к.с.; Терра Супер, к.е.

- Космос 250, т.к.с.; Круїзер 350, т.к.с.

302. Діагностичні ознаки проявлення антракнозу льону:

- В’янення рослин

- Побуріння стебла

+ Жовто-оранжевих плям та виразок на сім’ядолях і бурих перехватів на кореневій

шийці

+ Жовто-бурих та бурих плям на листках та продовгуватих сірих плям на стеблах

дорослих рослин

303. Джерела інфекції збудника пасмо льону:

- Грибниця патогена в грунті

+ Грибниця патогена в ураженому насінні

+ Пікноспори гриба на уражених рештках

- Сумчаста стадія гриба на рештках

304. Діагностичні ознаки проявлення бактеріозу льону такі:

- Оранжево-рожевих плям і виразок на кінці кореня, кореневій шийці та сім’ядолях

- Потовщення бічних коренів на кінцях

- Пожовтіння і відмирання верхньої частини рослини

+ Проявляється у всіх перелічених формах

305. Джерела інфекції сірої гнилі конопель:

+ Грибниця патогена в ураженому насінні

+ Склероції гриба на уражених рештках

- Конідії гриба на рештках

- Конідії гриба на поверхні грунту

306. Діагностичні ознаки проявлення несправжньої борошнистої роси хмелю:

- Темно–коричневі або світло-сірі округлі зональні плями з сажистим нальотом

- Світло-сірі або попелясті плями з чорними крапками на різних органах рослин

+ Жовтуваті розпливчасті плями на листках, з нижнього боку яких формується у

вологу погоду сіро-фіолетовий наліт

- Глибокі загниваючі виразки на різних органах рослин

307. Поновлення інфекції збудника бактеріальної рябухи тютюну відбувається від:

- Зараженого насіння

- Неперегнилих уражених решток

- Розсадного інвентаря

+ Від всіх перелічених форм

308. Сіра гниль соняшнику проявляється у формі:

- В’янення рослин

+ Побуріння окремих ділянок стебла, черешків листків, кошиків, які покриваються

у вологу погоду сірим нальотом

- Жовто-оранжевих плям та виразок на сім’ядолях і бурих перехватів на кореневій

шийці

- Світло-бурих плям на листках, стеблах і кошиках, вкритих білим нальтом

309. Первинне джерело інфекції вугільної (попелистої) гнилі соняшнику є:

- Склероції патогена в уражених рештках соняшнику

- Склероції патогена в уражених рештках кукурудзи; картоплі

- Склероції патогена в уражених рештках квасолі

+ Склероції на рештках всіх перелічених культур

310. Діагностичні ознаки проявлення церкоспорозу буряків:

+ Світло-бурі, світло-сірі плями з червоною або бурою облямівкою на листках, у

вологу погоду плями покриваються сірувато-білим нальотом, в суху – викришуються

- Темно-коричневі плями на різних органах рослин, які покриті сажистим нальотом

- Округлі або видовжені бурі слизуувваті виразки на стеблах і головках коренеплодів

- В’янення рослин

311. Діагностичні ознаки проявлення фомозу на цукрових буряках:

- В’янення рослин

- Жовті або хлоротичні розпливчасті плями на листках з сіро- фіолетовим нальотом

із нижньої сторони пластинки

+ Темно-коричневі плям на листках із зонально розташованими крапками

- Борошнистий наліт на різних органах рослин

312. Збудником церкоспорозу цукрових буряків є гриб:

- Rhizoctonia aderholdiі

- Peronospora fasinosi f.sp. betae

- Phoma betae

+ Cercospora beticola

313. Збудником іржі цукрових буряків є гриб:

- Erysiphe betae

+ Uromyces betae

- Phoma betae

- Alternaria alternata

314. Гриб Polymyxa betae є переносником збудника:

Мозаїки цукрових буряків

Жовтяниці цукрових буряків

Ризоманії цукрових буряків

Раку цукрових буряків

315. Зовнішні ознаки проявлення смугастої мозаїки на картоплі:

- Скручування пластинок листків спочатку нижнього ярусу, згодом середнього вздовж

середньої жилки (човники), вони не еластичні, ламаються з хрустом

+ Некротичні темно-коричневі смуги і плями на жилках та в кутках між ними з

нижнього боку листової пластинки спочатку на нижньому, пізніше на середньому і

верхньому ярусі

- Сильне здуття листової пластинки між жилками, уражені листки згодом відмирають

- Крапчатосте світло-зеленоге забарвлення листків

316. Для протруєння насіння соняшнику проти гнилей, несправжньої борошнистої

роси, фомозу та інших хвороб використоують препарати:

+ Дерозал, к.с.; Голдазім 500, к.с.

- Димефос, к.е; Енжіо 247, к.с.

- Кратос, к.е; Легіон, в.г.

- Бомбер, в.р.к.; Вулкан Плюс, в.р.

317. Джерелом інфекції мозаїки люпину є:

- Неперегнилі уражені рештки

- Уражене насіння

- Заражений грунт

+ Різні види попелець

318. Джерело інфекції септоріозу люпину є:

- Грибниця патогена в грунті

- Оспори гриба в уражених рештках

- Уредінії з уредініоспорами на рештках

+ Пікніди з пікноспорами на уражених рештках

319. Зовнішні ознаки проявлення фузаріозного в’янення на люпині:

- Жовтуваті або хлоротичні плями поміж жилками листків, рослини мають

пригнічений вигляд

- Світло-зелені мозаїчні розмаїття листових пластинок

+ Побуріння і загнивання кореневої системи, бобів та насіння

+ В’янення рослин

320. Зовнішні ознаки проявлення септоріозу на люпині:

- Жовтуваті або хлоротичні плями поміж жилками листків на пригнічених

рослинах

+ Спочатку темно-коричневі, пізніше блідо-жовті плями із темно-бурою

облямівкою, центр плями вкритий чорними крапками

+ Побуріння і загнивання кореневої системи, бобів та насіння

- Пожовтіння верхніх листків рослини, їх пластинки згодом стають жовтими

і потовщеними

321. Фузаріозне в’янення люпину проявляється у вигляді:

- Червонувато-бурих плям на різних органах

- Світло-коричневих плям на різних органах

- Пліснявого нальоту на різних органах

+ В’янення рослин

322. Побуріння, або ламкість стебел льону можна діагностувати за такими

ознаками:

- Бурі плями на сім’ядолях, на листках і біля кореневої шийки у вигляді бурих

перехватів

- Полягання рослин

- Слизистих подушечок конідіального спороношення гриба в місцях уражень у

вологу погоду

+ Хвороба діагностується за всіма переліченими ознаками

323. Фузаріоз конопель можна діагностувати у таких формах:

- В’янення сходів

- Поникання і відмирання верхівки рослин

- Побуріння судинних пучків на поперечних зрізах уражених стебел

+ Хвороба діагностується за всіма переліченими ознаками

324. Несправжню борошнисту росу тютюну можна діагностувати за такими

ознаками:

- Темно–коричневі або світло-сірі округлі зональні плями з сажистим нальотом

- Світло-сірі або попелясті плями з чорними крапками на різних органах рослин

+ Жовтувато-розпливчасті плями на листках, з нижнього боку яких у вологі погоду

формується сіро-фіолетовий наліт

+ Рослини недорозвинені з дрібними здеформованими листками, нижня сторона

яких вкрита сірим нальотом з фіолетовим відтінком

325. Первинна інфекція збудника антракнозу льону:

- Грибниця патогена в уражених рештках

- Хламідоспори гриба в уражених рештках

- Грибниця патогена в ураженому насінні

+ Всі перелічені структури є первинною інфекцією

326. Первинним джерелом інфекції збудника аскохітозу (фомозу) льону є:

+ Грибниця патогена в ураженому насінні

+ Пікноспори гриба на уражених рештках

- Пікніди гриба на дикорослих бурянах

- Грибниця патогена в тілі льняної блохи

327. Первинним джерелом поновлення інфекції збудника білої гнилі соняшнику є:

- Засмічене насіння склероціями патогена

- Грибниця патогена в ураженому насінні

- Склероції гриба на уражених рештках

+ Всі перелічені структури є джерелом первинної інфекції

328. Антракноз льону проявляється у формі:

- В’янення рослин

+ Жовто-оранжевих плям і виразок на сім’ядолях, бурі перехвати на кореневій шийці,

жовто-бурих плям на листках, які згодом засихають і відмирають

+ Сіруватих продовгуватих плям у вигляді присухи на стеблах дорослих рослин

- Буро-коричневих, різко відмежованих, вдавлених плям з чорними крапками і

темною облямівкою на стеблах, гілках, коробочках

329. Поновлення джерела інфекції збудника білої гнилі конопель відбувається від:

- Грибниці патогена в ураженому насінні

- Склероців гриба на уражених рештках

- Сумкоспор які викдаються з апотеціїв на поверхні грунту

+ Від всіх перелічених структур гриба

330. Діагностичні ознаки білої гнилі на коноплях:

- Слизисті подушечки конідіального спороношення гриба в місцях уражень у вологу

погоду

+ Мокрі бурі плями на стеблах і суцвіттях, які покриваються білим пухнастим нальотом

і чорними склероціями

- Вилягання рослин у суху погоду

- В’янення рослин

331. Джерела інфекції збудника несправжньої борошнистої роси ріпаку:

- Грибниця патогена в ураженому насінні

- Грибниця в уражених рослинах озимого ріпаку після перезимівлі

- Ооспори гриба на уражених рештках

+ Всі перелічені структури гриба є джерелом поновлення інфекції

332. Діагностичні ознаки білої гнилі соняшнику:

- В’янення рослин

+ Мокрі бурі плями на стеблах і кошиках, які покриваються білим пухнастим нальотом

і чорними склероціями та полягання рослин

- Іржасті та чорні пустул на різних органах рослин

- Сіруваті плями з чорними крапками в нижній частині стебла у вологу погоду

333. Первинне джерело інфекції збудника несправжньої борошнистої роси

соняшнику є:

- Грибниця патогена в грунті

+ Грибниця патогена в ураженому насінні

+ Ооспори гриба на уражених рештках

- Зооспорангії гриба в грунті

334. Найбільш шкідлива стадія збудника іржі цукрових буряків є:

- Спермогонії з спермаціями

- Еції з еціоспорами

+ Уредінії з уредініоспорами

- Телії з теліоспорами

335. Перші ознаки фітофторозу картоплі у більшості випадків проявляються:

- Перед висаджуванням бульб

- У фазу сходів

+ У фазу бутонізації-цвітіння

- Під час зберігання бульб

336. На розрізі уражених фітофторозом бульб картоплі спостерігається:

+ Побуріння паренхіми

- Утворення наростів

- Утворення дуплистості

- Поява виразок з уривками перидерми.

337. На листках фітофтороз картоплі проявляється у вигляді:?

- Білого борошнистого нальоту

+ Темно-бурих розпливчастих плям з світло-зеленою облямівкоюі рідким білим

нальотом з нижньої сторони

- Світлих плям з чорними крапками (пікнідами) в їх центрі.

- Бурих видовжених пустул

338. Основним джерелом інфекції фітофторозу картоплі є:

+ Грибниця в уражених бульбах

- Ооспори в ураженому бадиллі

- Зооспорангії на рослинних рештках

- Зооспори в грунті

339. Важливою діагностичною ознакою стеблової форми фітофторозу картоплі є:

+ Почорніння верхівок рослин, на яких стебла темно-бурі, водянисті, у вологу

погоду покриваються рідким білим нальотом

+ Утворення бурих плям на черешках, листових пластинках, уражені органи

швидко відмирають

- Мозаїчність листків.

- Поява на бульбах пухлин, тріщин

340. Утворення на бульбах наростів різної форми і величнини є симптомами:

- Фітофторозу.

+ Раку.

- Звичайної парші.

- Альтернаріозу.

341. Рак картоплі проявляється в основному на:

+ Бульбах і столонах.

- Листках.

- Квітках.

- Коренях

342. Діагностичні ознаки альтернаріозу картоплі:

- На листках округлі, чітко обмежені темно-бурі або коричневі плями з концетричною

зональністю і чорним нальотом

- На стеблах і черешках довгасті темно-бурі концетричні плями з чорним або

темно-сірим нальотом

- На листках нижнього ярусу дрібні округлі або кулясті темно-бурі плями з бархати

тим оливковим нальотом

+ Хвороба проявляється у вигляді всіх перелічених ознак

343. Збудник альтернаріозу картоплі уражує:

- Листки.

- Стебла.

- Бульби.

+ Усі зазначені органи.

344. Основним джерелом інфекції раку картоплі є:

- Цисти гриба в уражених насіннєвих бульбах

- Цисти гриба в грунті

- Цисти гриба, що прилипли до поверхні коренеплодів та коренів саджанців

плодово-ягідних культур, вирощених у вогнищах раку картоплі

+ Усі зазначені джерела.

345. На бульбах картоплі альтернаріоз проявляється у вигляді:

+ Твердих вдавлених темних плям з чорним нальотом

- Наростів різної форми і розмірів

- Виразок з уривками перидерми

- Мокрої слизистої гнилі

346. Утворення на листках картоплі округлих темних плям з концентричними зонами і

темним нальотом є ознакою:

- Фітофторозу.

- Раку.

+ Альтернаріозу.

- Парші.

347. Джерелом інфекції чорної парші (ризоктоніозу) картоплі є:

- Уражені бульби.

- Уражені рослинні рештки.

- Склероції у ґрунті.

+ Усі зазначені джерела.

348. Поява на бульбах чорних блискучих коростинок (склероцій) різної величини і форми є ознакою:

+ Ризоктоніозу (чорної парші)

- Звичайної парші

- Порошистої парші

- Ооспорозу (бугорчатої парші)

349. Збудник чорної парші (ризоктоніоз) картоплі уражує:

- Бульби.

- Столони.

- Корені і основу стебла.

+ Усі зазначені органи.

350. Джерелом інфекції звичайної парші бульб картоплі є:

- Уражені бульби.

- Уражений ґрунт.

- Уражені рослинні рештки.

+ Усі зазначені джерела.

351. Симптомами звичайної парші картоплі є:

- Поява на бульбах наростів різної форми і розмірів

- Бурі розпливчасті плями на листках з світло-зеленою облямівкою

- Округлі темні плями з концентричними колами на листках

+ Поява на бульбах тріщин і неглибоких виразок різної форми

352. Поява на поверхні бульб бурих вдавлених плям з біло-рожевими подушечками,

а згодом – висихання і затвердіння бульб є ознакою:

- Звичайної парші.

+ Сухої (фузаріозної) гнилі.

- Гудзикової гнилі (фомозу).

- Кільцевої гнилі.

353. Суха (фузаріозна) гниль бульб картоплі найбільш шкідлива:

- У фазу сходів.

- Перед цвітінням.

- Відразу після цвітіння.

+ Під час зберігання урожаю.

354. Розм’якшення і побуріння судинної системи бульб є ознакою:

- Звичайної парші.

- Сухої (фузаріозної) гнилі.

- Гудзикової гнилі (фомозу).

+ Кільцевої гнилі.

355. Для забезпечення оптимального фітосанітарного стану поля, картоплю слід

повертати на попереднє місце вирощування не раніше, ніж через:

- 1 рік.

+ 3-4 роки.

- 9-10 років.

- Сівозміна не має значення

356. Внесення під оранку для картоплі свіжого гною може сприяти розвитку:

- Дуплистості

- Фітофторозу

- Вірусних хвороб

+ Звичайної парші

357. Максимально інфекція раку картоплі може зберігатися у ґрунті до:

- 1 року

- 5-10 років

- 10-15 років

+ 20 років і більше

358. Назвіть препарат, рекомендований для обробки бульб картоплі перед посадкою

з метою захисту від ризоктоніозу та грунтових шкідників:

+ Престиж 290 FS, т.к.с.

- Татту, к.с.

- Квадріс 250, к.с.

- Купроксат, к.с.

359. Для уникнення перезараження рослин спільними хворобами, просторова ізоляція

між посівами картоплі і помідорів повинна складати не менше:

- 10 м.

- 100 м.

- 200 м.

+ 1000 м.

360. Вкажіть оптимальні умови розвитку фітофторозу картоплі:?

- Температура 5-10ºС, відносна вологість повітря 40%.

- Температура 10-15ºС, відносна вологість повітря 50%.

- Температура 15-20ºС, відносна вологість повітря 60%.

+ Температура 20-25ºС, відносна вологість повітря не менше 80%.

361. За ДСТУ 4993:2008 частка бульб уражених паршею у партії картоплі, призначеної

для виробництва продуктів харчування, повинна складати не більше:

- 1%.

- 3%.

+ 5%.

- Наявність таких бульб не допускається.

362. За ДСТУ 4993:2008, частка бульб уражених сухою гниллю, фітофторозом або

залізистою плямистістю у партії картоплі, призначеної для виробництва

продуктів харчування, повинна складати не більше:

- 1%.

- 3%.

- 5%.

+ Наявність таких бульб не допускається

363. Кила капусти проявляється у вигляді:

- Потемніння і загнивання кореневої шийки.

+ Утворення на коренях наростів і пухлин

- Сухих вдавлених плям і виразок з темною облямівкою і чорними крапками (пікнідами)

- Жовтуватих розпливчастих плям, з нижнього боку яких виявляється сіро-фіолетовий наліт

364. Потемніння і загнивання кореневої шийки розсади капусти є ознакою:

+ Чорної ніжки

- Кили

- Іржі

- Пероноспорозу

365. Джерелом інфекції кили капусти є:

- Уражені рослинні рештки

- Спори у ґрунті

+ Уражені рослинні рештки і ґрунт

- Комахи-переносники

366. Фомоз капусти проявляється у вигляді:

- Почорніння судинних пучків

- Утворення на коренях наростів і пухлин

+ Сухих вдавлених плям і виразок з темною облямівкою і чорними крапками

- Жовтувато-бурих розпливчастих плям на листках, з нижнього боку яких виявляється сіро-фіолетовий наліт

367. Джерелом інфекції пероноспорозу (несправжньої борошнистої роси) капусти є:

- Уражені вегетуючі рослини озимого ріпаку

- Уражене насіння

- Уражені рослинні рештки

+ Усі зазначені джерела

368. Біла гниль капусти проявляється у вигляді:

+ Ослизнення і загнивання верхніх листків качана, покритих білим нальотом і чорними склероціями.

- Гнилі листків качана під час зберігання капусти з появою сірого нальоту і чорних склероціїв.

- В’янення рослин, пожовтіння країв листків і почорніння судинних пучків

- У суху погоду уражені листки тонкі і прозорі, а у вологу – загнивають з утворенням порожнини в качанах

369. Повертати капусту на поля, заражені збудниками бактеріозів, рекомендується не

раніше, ніж через:

- 1 рік.

+ 5 років.

- 10 років.

- Сівозміна не має значення

370. Для захисту капусти від кили у теплицях перед висадкою розсади грунт

обприскують препаратами:

+ Сірки.

- Міді.

- Калію.

- Фосфору.

371. Слизистий бактеріоз капусти проявляється у вигляді:

- Загнивання верхніх листків качана з появою білого нальоту і чорних склероціїв.

- Гнилі листків качана під час зберігання капусти з появою сірого нальоту і чорних склероціїв.

- Утворення на коренях наростів і пухлин.

+ У суху погоду уражені листки качана тонкі і прозорі, а у вологу – загнивають.

372. Джерелом інфекції судинного бактеріозу капусти можуть бути:

- Неперегнилі уражені рослинні рештки.

- Уражені маточні качани.

- Уражене насіння.

+ Усі зазначені джерела.

373. Альтернаріоз (чорна плямистість) капусти проявляється на:

- Листках.

- Стеблах.

- Стручках.

+ На усіх зазначених органах.

374. Джерелом інфекції альтернаріозу капусти можуть бути:

- Уражені вегетуючі рослини озимого ріпаку.

- Уражене насіння.

- Уражені рослинні рештки.

+ Усі зазначені джерела.

375. Судинний бактеріоз капусти проявляється у вигляді:

- Загнивання верхніх листків качана з появою білого нальоту і чорних склероціїв.

- Гнилі листків головки під час зберігання капусти з появою сірого нальоту і чорних склероціїв.

+ В’янення рослин, пожовтіння країв листків і почорніння судинних пучків.

- У суху погоду уражені листки тонкі і прозорі, а у вологу – загнивають.

376. Джерелом інфекції сірої гнилі капусти можуть бути:

- Склероції на рослинних рештках.

- Склероції у ґрунті.

- Уражене насіння.

+ Усі зазначені джерела.

377. Джерелом інфекції чорної ніжки капусти можуть бути:

- Уражені рослинні рештки.

- Комахи-переносники.

- Уражене насіння.

+ Уражені рослинні рештки і насіння.

378. Фомоз капусти проявляється на:

- Коренях і прикореневій частині стебла.

- Листках і стеблах.

- Стручках і головках.

+ На усіх зазначених органах.

379. Пероноспороз (несправжня борошниста роса) капусти проявляється у вигляді:

- Потемніння і загнивання кореневої шийки.

- Утворення на коренях наростів і пухлин.

- Сухих вдавлених плям і виразок з темною облямівкою і чорними крапками (пікнідами)

+ Жовтуватих розпливчастих плям на листках, з нижнього боку яких – сіро-фіолетовий наліт спороношення збудника хвороби.

380. Поява на листках, стеблах і стручках капусти темних округлих або видовжених

концентричних плям з чорним нальотом (у вологу погоду) є ознакою:

- Судинного бактеріозу.

- Пероноспорозу.

+ Альтернаріозу.

- Кили.

381. Сіра гниль капусти проявляється у вигляді:

- Білого нальоту на листках.

+ Гнилі листків головки під час зберігання капусти з появою сірого нальоту і чорних

склероціїв.

- В’янення рослин, пожовтіння країв листків і почорніння судинних пучків.

- Мозаїчності листків.

382. Джерелом інфекції білої гнилі капусти можуть бути:

- Склероції збудника хвороби на рослинних рештках.

- Склероції у ґрунті.

- Уражене насіння.

+ Усі зазначені джерела.

383. Джерелом інфекції слизистого бактеріозу капусти можуть бути:

- Неперегнилі уражені рослинні рештки.

- Уражені маточні головки.

- Уражене насіння.

+ Усі зазначені джерела.

384. Кращими попередниками картоплі, що забезпечують оптимальний фітосанітарний

стан поля, є:

- Озимі зернові культури.

- Багаторічні бобові трави.

- Зайнятий пар.

+ Усі зазначені попередники.

385. Для підвищення стійкості картоплі проти більшості інфекційних хвороб

першочергове значення має забезпечення рослин:

- Азотними добривами.

+ Калійними і фосфорними добривами.

- Органічними добривами.

- Біологічними добривами.

386. Обробіток ґрунту у технології вирощування картоплі повинен забезпечувати:

- Знищення бур’янів і рослинних решток як резерватів збудників хвороб.

- Підгортання рядків для обмеження розвитку фітофторозу.

- Розпушення ґрунту для кращої його аерації.

+ Усі перераховані вимоги.

387. Підготовка посадкового матеріалу картоплі повинна включати:

- Видалення нетипових для сорту бульб.

- Видалення уражених бульб.

- Протруєння бульб.

+ Усі перераховані операції.

388. Для підвищення стійкості картоплі проти вірусних і бактеріальних хвороб у робочий

розчин протруйника рекомендують додавати:

+ Мікроелементи і регулятори росту.

- Подвійну норму іншого протруйника.

- ½ розрахункової дози NPK-добрив.

- Рекомендовану норму будь-якого фунгіциду.

389. Для оптимального розвитку картоплі і мінімізації ураження хворобами, бульби

рекомендується висаджувати за температури ґрунту на глибині їх загортання

(5-10 см):

- 1-5ºС.

+ 6-8ºС.

- 10-15ºС.

- Температура не має значення.

390. Стислі строки посадки картоплі підвищують:

+ Ефективність проведених у подальшому хімічних обробок рослин.

- Урожайність культури.

- Ймовірність епіфітотій хвороб.

- Норми витрати пестицидів.

391. Профілактичне обприскування картоплі фунгіцидами проводять:

- Відразу після висаджування бульб.

+ Під час вегетації до появи перших ознак хвороби.

- При ступені розвитку хвороби 5%.

- При поширенні хвороби 100%.

392. У першу чергу профілактичне обприскування картоплі фунгіцидами проводять на:

+ Ранніх сортах.

- Пізніх сортах.

- Високопродуктивних сортах.

- Сортах іноземної селекції.

393. Для запобігання ураження бульб картоплі хворобами, за 10-15 днів до збирання

урожаю проводять:

+ Скошування бадилля або десикацію насаджень.

- Обприскування насаджень фунгіцидами з підвищеною у 2 рази нормою витрати препарату.

- Передчасне викопування бульб.

- Повторне підгортання рядків.

394. Для обмеження розвитку хвороб бульб під час зберігання температура у сховищі

повинна складати:

- 0ºС.

+ 3-5ºС.

- 8-10ºС.

- 12-15ºС.

395. Назвіть фунгіцид, рекомендований для захисту картоплі від фітофторозу та

альтернаріозу:

+ Акробат МЦ, в.г.

- Актара 240 SС, к.с..

- Базагран, в.р.

- Аміачна селітра, гр.

396. Назвіть фунгіцид, рекомендований для захисту картоплі від фітофторозу:

+ Ридоміл Голд МЦ 68 WG, в.г.

- Децис Профі 25 WG, в.г.

- Гранстар 75, в.г.

- Амофос, гр.

397. Назвіть десикант, рекомендований для застосування на картоплі:

+ Реглон Супер 150 SL, в.р.к.

- Бі-58 новий, к.е.

- Зенкор 600 SC, к.е.

- Карбамід, гр.

398. Гриб Synchytrium endobioticum (Shillbere) Pervs. є збудником:

- Фітофторозу картоплі.

- Альтернаріозу картоплі.

- Фомозу картоплі.

+ Раку картоплі.

399. Назвіть збудника чорної парші картоплі:

- Phytophthora infestans (Mont) de Bary.

- Alternaria solani Sorauer.

- Streptomyces scabies (Waks et Henr) Lambert et Loria.

+ Rhizoctonia solani Kuhn.

400. Форми проявлення звичайної парші картоплі:

- Плоска і глибока.

- Опукла і сітчаста.

- Опукло-глибока

+ Усі перелічені форми

401. Назвіть бактеріальну хворобу картоплі:

+ Чорна ніжка

- Фомоз

- Суха гниль бульб

- Порошиста парша

402. Назвіть вірусну хворобу картоплі:

- Кільцева гниль.

- Вертицильозне в’янення.

- Звичайна парша.

+ Смугаста мозаїка.

403. Причиною розвитку дуплистості бульб картоплі є:

- Ураження грибами.

- Ураження бактеріями

- Ураження вірусакми

+ Несприятливі умови розвитку культури.

404. Назвіть с.-г. машину для протруювання бульб картоплі:

+ ПСК-20

- ПТС-9

- СЗ-3,6

- ЛДГ-10

405. Надмірні поливи капусти або поливи холодною водою, пошкодження кореневої

системи шкідниками можуть стимулювати розвиток:

+ Чорної ніжки.

- Пероноспорозу.

- Альтернаріозу.

- Білої гнилі.

406. Розвиток бактеріальних хвороб капусти можуть посилювати:

- Механічні пошкодження рослин під час обробітку.

- Пошкодження рослин шкідниками.

- Нестача елементів живлення.

+ Усі перераховані чинники.

407. Назвіть бур’яни, що можуть бути резерваторами збудників хвороб капусти:

- Редька дика

- Грицики

- Гірчиця польова

+ Усі перераховані бур’яни.

408. Для обмеження розвитку грибних і бактеріальних хвороб капусти під час зберігання,

температура у сховищі повинна складати:

- (– 2-1ºС)

+ 0-2ºС.

- 5-10ºС.

- 12-15ºС.

409. Для захисту капусти від сірої і білої гнилей під час зберігання, за 10 днів до збирання

урожаю рослини обприскують фунгіцидом:

+ Квадріс 250 SC к.с.

- Вітавакс 200 ФФ, в.с.к.

- 2,4-Д, в.р.

- Суперфосфат, гр.

410. Гриб Botrytis cinerea (Fr.) Pers. на капусті є збудником:

+ Сірої гнилі.

- Білої гнилі.

- Пероноспорозуу.

- Фомозу .

411. Розвитку пероноспорозу капусти найкраще сприяють такі погодні умови:

- Температура 5ºС, вологість 60-80%.

+ Температура 10-15ºС, наявність на рослині крапельної вологи.

- Температура 20-25ºС, вологість 40-60%.

- Температура 30-40ºС, вологість 20-30%

412. Назвіть біологічний препарат, рекомендований для обробки насіння капусти проти

насіннєвої інфекції багатьох збудників хвороб:

+ Агат-25 К, т.п.

- 1%-на бордоська рідина.

- ТМТД, в.с.к.

- Вітавакс 200 ФФ, в.с.к.

413. Знезараження ґрунту у теплицях препаратами сірки (3-5 г/м²) дозволяє зменшити

інфекцію:

- Збудників чорної ніжки капусти.

- Збудника кили капусти.

- Збудників фузаріозного в’янення капусти.

+ Збудників усіх перерахованих хвороб капусти.

414. Термічне знезараження насіння капусти застосовують для його оздоровлення від:

+ Бактеріальних хвороб.

- Вірусних хвороб.

- Грибних хвороб.

- Неінфекційних хвороб.

415. Бактерії із роду Erwinia на капусті спричинюють:

+ Слизистий бактеріоз.

- Білу гниль.

- Несправжню борошнисту росу.

- Чорну плямистість (альтернаріоз)

416. Збудник септоріозу під час вегетації помідору поширюється:

- Конідіями

+ Пікноспорами

- Сумкоспорами

- Грибницею

417. Збудник фітофторозу під час вегетації помідорів поширюється:

+ Зооспорангіями

- Пікноспорами

- Сумкоспорами

- Грибницею

418. Збудник септоріозу помідорів зберігається у формі:

+ Грибниці на рештках

+ Пікнід на рештках

- Конідій на насінні

- Склероціїв в грунті

419. Збудник кладоспоріозу під час вегетації помідорів поширюється:

+ Конідіями

- Пікноспорами

- Сумкоспорами

- Грибницею

420. Збудник діплодіозу під час вегетації помідорів поширюється:

- Конідіями

+ Пікноспорами

- Сумкоспорами

- Грибницею

421. Верхівкова гниль помідорів проявляється на:

+ Плодах

- Стеблах

- Листках

- Коренях

422. Збудником бактеріального раку помідору є:

- Конідії

- Віруси

- Хламідоспори

+ Бактерії

423. Перенощиком віруса огіркової мозаїки є:

+ Попелиці

- Краплі дощу

- Вітер

- Грунтові шкідники

424. Джерелом інфекції бронзоватості помідорів є:

- Рослинні рештки

- Грунт

+ Зимуючі тріпси

- Вегетуючі рослини

425. Збудник пероноспорозу цибулі зберігається у формі:

+ Грибниці

- Пікнід

- Уредініоспор

- Конідій

426. Джерелом інфекції пероноспорозу цибулі є:

- Рослинні рештки

- Грунт

+ Уражені цибулини

- Вегетуючі бур’яни

427. Збудник сірої шийкової гнилі цибулі зберігається у формі:

- Грибниці

+ Склероціїв

- Сумкоспор

- Пікнід

428. Збудник фітофторозу томатів зберігається:

+ Грибницею в уражених бульбах картоплі

+ Ооспорами в оболонці насіння

- Зооспорангіями на уражених рештках

- Грибницею в уражених рештках

429. Збудник сажки цибулі зберігається у формі:

+ Теліоспор

- Клейстотеціїв

- Гем

- Сумкоспор

430. Джерелом інфекції сажки насіння цибулі є:

Рослинні рештки

- Грунтові шкідники

+ Заспорений грунт спорокупками

- Багаторічні бур’яни

431. Проти несправжньої борошнистої роси на насінниках цибулі застосовують такі

фунгіциди:

+ Альєтт, з.п.; Акробат МЦ, в.г.

- Альто Супер 330, к.е.; Амістар Екстра 280, к.с.

- Регент 20, г.; Рубіж, к.е.

- Альфа-Кломазон, к.е.; Альфа-Маїс, в.г.

432. Джерелом інфекції мокрої бактеріальної гнилі при зберіганні цибулі і часнику є:

- Уражені насіннєві головки часнику

- Уражені насіннєві цибулини

- Уражені багаторічні види цибуль

+ Усі перелічені форми є джерелом інфекції

433. Поява яскраво-жовтих смуг і ліній на лацетної форми листках і карликових

квіткових стрілках цибулі є симптомами:

+ Пероноспорозу

- Мокрої бктеріальної гнилі

- Мозаїки

- Жовтої смугастості, або карликовості

434. Які органи уражує збудник білої гнилі зонтикових:

- Стебла і листки

- Коренеплоди

- Насіння

+ Усі перелічені органи

435. Збудник сірої гнилі моркви зберігається у формі:

+ Склероціїв

- Клейстотеціїв

- Гем

- Сумкоспор

436. Як поширюється збудник фомозу під час вегетації зонтикових:

- Конідіями

+ Пікноспорами

+ Сумкоспорами

- Грибницею

437. Збудник фомозу зонтикових зберігається у формі:

- Перитеціїв на уражених рештках

- Пікнід на уражених рештках

- Грибниці в ураженому насінні

+ У всіх перелічених формах

438. Збудник альтернаріозу зонтикових зберігається у формі:

- Грибниці і конідій на уражених рештках

- Грибниці в уражених корнеплодах

- Грибниці в ураженому насінні

+ У всіх перелічених формах

439. Вугільно-чорне забарвлення ураженої тканини, яка різко відмежована від здорової

на на поздовжньому розрізі коренеплоду моркви є симптомами:

- Ризоктоніозу

+ Альтернаріозу

- Білої гнилі

- Фомозу

440. З’явлення лілових плям різної конфігурації з чорними крапочками на листках,

стеблах насінників і сухих сірих трухлявих плям з чорними крапками на

коренеплодах моркви є симптомами:

- Альтернаріозу

- Сірої гнилі

+ Фомозу

- Ризоктоніозу

441. Збудник ризоктоніозу зонтикових зберігається у формі:

+ Склероціїв

- Клейстотеціїв

- Гемм

- Хламідоспор

442. Джерелом інфекції збудника борошнистої роси зонтикових є:

- Грибниця патогена на уражених рештках

+ Клейстотеції на уражених рештках

- Конідії на уражених рештках

- Грибниця в зараженому насінні

443. Збудник борошнистої роси зонтикових уражує:

+ Листки

+ Стебла

- Насіння

- Коренеплоди

444. Проти пероноспорозу цибулі застосовують обприскування рослин фунгіцидами:

+ Метаксил, з.п.; Ридоміл Голд МЦ 68, в.г.

- Сарфун 500, к.с.; Скор 250, к.е.

- Галера 334, в.р.; Герб 900, к.е.

- Сумі Альфа, к.е.; Сумітіон, к.е.

445. Коли уражена тканина втрачає тверду консистенцію і корнеплоди загнивають,

стають слизистими і перетворюються у кашоподібну масу є симптомами:

- Білої гнилі коренеплодів

- Сірої гнилі коренеплодів

+ Мокрої бактеріальної гнилі коренеплодів

- Чорної гнилі коренеплодів

446. Збудник церкоспорозу зонтикових поширюється у період вегетації рослин:

+ Конідіями

- Сумкоспорами

- Пікноспорами

- Шматочками грибниці

447. Збудник мокрої бактеріальної гнилі зонтикових уражує:

+ Коренеплоди

- Стебла

- Листки

- Квітки

448. Джерелом інфекції мокрої бактеріальної гнилі зонтикових є:

- Неперегнилі уражені рештки,

- Уражені маточні коренеплоди

- Забруднені сховища залишками уражених коренеплодів після зберігання

+ Усі перелічені форми є джерелом інфекції

449. Який тип зараження у збудників кореневих гнилей гарбузових?

+ Грунтовий

- Проміжний

- Квітковий

- Вегетаційний

450. Джерелом інфекції кореневих гнилей гарбузових є:

- Уражені рештки,

- Заражений грунт

- Заражене насіння

+ Усі перелічені форми є джерелом інфекції

451. Ознаки проявлення борошнистої роси гарбузових:

+ Блідо- рожевий або сірий наліт на листках і стеблах

- Жовто-бурі пустули на листках і стеблах

- Темно-бурі округлі плями вкриті чорними крапками

- Буровато-жовті, переважно кутасті плями, з нижнього боку яких виявляється рясний

сірувато-фіолетовий наліт

452. Ознаки проявлення несправжньої борошнистої роси гарбузових:

- Блідо- рожевий або сірий наліт з обох сторін листків з чорними крапками

- Жовто-бурі з хлоротичною облямівкою великі плями на листках і стеблах з численними

чорними крапками

- Кутасті маслянисті жовтувато-коричневі, згодом некротичні плями, які у суху погоду

викришуються утворюючи кутасті дірки в пластинках

+ Буровато-жовті, розпливчасті або кутасті плями, з нижнього боку яких виявляється

рясний сіруватий наліт з фіолетовим відтінком

453. Джерелом інфекції борошнистої роси гарбузових є:

+ Уражені рештки з клейстотеціями гриба

+ Уражені рослини огірка в теплицях

- Грибниця в ураженому насінні

- Грибниця патогена на уражених рештках

454. Збудник псевдопероноспорозу під час вегетації огірків поширюється:

+ Зооспорангіями

- Пікноспорами

- Сумкоспорами

- Шматочками грибниці

455. Джерелом інфекції псеудопероноспорозу гарбузових є:

+ Ооспори гриба в уражених рештках

+ Грибниця в ураженому насінні

- Склероції гриба в грунті

- Грибниця патогена в грунті

456. Який тип зараження у збудника псеудопероноспорозу гарбузових

- Грунтовий

- Проміжний

- Квітковий

+ Вегетаційний

457. Пероноспороз цибулі проявляється у вигляді:

+ Дифузного ураження рослин, коли листки стають гофрованими і покриті сіро-фіоле-

товим нальотом у вологу погоду

- Яскраво-жовтих смуг і ліній на ланцетоподібних листках карликових рослин, наліт

відсутній.

+ Спочатку блідо-зелені або жовтувато брудні плями на листках і стрілках, які пізніше

покриваються сіро-фіолетовим нальотом.

- Розм’якшення або ослизнення шийки цибулини, місце ураження покривається сірим

пухким нальотом.

<<< < Предыдущая 12 / 112 3 4 5 6 7 8 9 10 11 > Следующая >>>

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
01.07.2025781 Кб3лісова таксація робочій зошит .doc
#
01.07.2025362 Кб3лісова таксація робочій зошит фзо.doc
#
01.05.2025112 Кб2Лубенський ДЛГ.doc
#
07.02.20165 Мб7малинівське таксац.doc
#
07.02.2016442 Кб24маркетинг методичка.doc
#
01.05.2025882 Кб2Марков 19.03.12.doc
#
01.07.20256 Мб6Материаловедение ВОЕНМЕХ.doc
#
07.02.2016263 Кб113Матрица БКГ.doc
#
07.02.201640 Кб25Менеджмент інвестицій.docx
#
01.07.2025119 Кб2мет_вир_пр-ка_вар_студ Лялін.doc
#
16.11.2018479 Кб7Мет.вказ.Ліс. розс. друк 29.11..doc