Оформлення курсової роботи

При оформленні курсової, необхідно дотримуватись встановлених вимог. Робота має бути надрукована машино друкарським або комп’ютерним способом на одному боці білого аркушу паперу формату А4 (297x210 мм.), 14-м шрифтом, до 30-рядків на сторінці.

Кожна сторінка тексту обмежується полями: ліве — 30 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути 15 -20 мм. Кожний розділ курсової роботи слід починати з нової сторінки. Заголовки розділів друкуються симетрично, прописними літерами; заголовки підрозділів друкуються з абзацу (3 інтервали). Переноси у заголовках неприпустимі. Розділи повинні мати порядкову нумерацію і позначатися римськими цифрами з крапкою в кінці (І; ІІ; ІІІ); нумерація підрозділів має включати вказівку на розділ (1.1.; 1.2.; 2.1.; 2.2…).

Нумерація сторінок у роботі проставляється наскрізна, включаючи список літератури та додатків, і починається з титульного листа, на якому номер не ставиться. Номери сторінок проставляються у правому верхньому кутку.

Додаток оформляють як продовження курсової роботи після списку літератури Кожний додаток слід починати з нової сторінки, у правому верхньому кутку зазначати слово «Додаток». Якщо в роботі більше одного додатку, їх нумерують послідовно арабськими цифрами (без знака “№”). Кожен додаток повинен мати заголовок.

На всі цитати, таблиці, схеми, малюнки, графіки тощо в тексті мають бути посилання. Кожна таблиця супроводжується порядковим номером.

Посилання на джерела можуть подаватися в один із таких способів за вибором автора курсової роботи:

1) у вигляді приміток, що наводяться в кінці сторінки під текстом, нумеруються в межах однієї сторінки або всієї роботи (наскрізна нумерація), позначаються індексом (1,2,3...), який проставляється безпосередньо за текстом, на який подається виноска.

Наприклад: "деякі автори вважають, що ... викладається зміст думки". Внизу сторінки, під текстом вказується джерело:

1. Див.: Иоффе О.С. Обязательственное право. – М., 1975. – С. 125-128; Щербина В.С. Господарське право України. – К., 1999. – С.35-37.;

2) у вигляді посилань на поданий в кінці роботи список використаних джерел; у квадратних дужках вказується номер джерела за списком та номери сторінок в ньому, на яких викладено відповідні дані (думки тощо); дужки проставляються безпосередньо за текстом, якого стосується посилання.

Наприклад: “деякі автори вважають, що ... викладається зміст думки [16, с.125-128 43, с. 35-37]”; числа “16” та “43” – в даному прикладі – це номери, під якими розміщені зазначені роботи у спискові використаних джерел.

В посиланнях на наукові статті, що опубліковані у збірниках наукових праць, періодичних виданнях тощо обов’язково зазначається прізвище автора та назва праці, назва видання, рік, номер випуску, сторінки, на яких розміщено дану працю:

Л. Ф. Брикайло Інформаційні технології в юреспруденці: Система ЛІГА:ЗАКОН. Навчальний посібник. - К:. Вид А. В. Паливода, 2008. - 102с

Харитонов Є. Традиція приватного права в Україні: між Сходом і Заходом (деякі питання методології розробки концепції приватного права в Україні) // Юридична Україна. – 2003. - № 2. – с.14-19

Рекомендується застосовувати наскрізну нумерацію джерел у всьому списку літератури (єдина нумерація для всіх підрозділів списку джерел).

Список використаних джерел формується у такій послідовності.

- Конституція України, інші законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти України; норми міжнародного права тощо.

- Навчальна, наукова та інша комп’ютерна та юридична література (в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами монографій, брошур тощо).

- Іноземні джерела (англомовні, німецькомовні тощо, окрім російської).

Для нормативно-правових актів: наводиться назва акту, дата його прийняття, видання офіційного оприлюднення тексту, рік, номер, статті (сторінки).

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України - 2003 р. - № 40 - ст. 3 ("ст." – тут це номер блоку сторінок в офіційному виданні нормативно-правових актів)

2. Закон України “Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991 р. – № 30. – ст. 379

3. Л. Ф. Брикайло Інформаційні технології в юреспруденці: Система ЛІГА:ЗАКОН. Навчальний посібник. - К:. Вид А. В. Паливода, 2008. - 102с

Для всіх нормативно-правових актів необхідно вказувати офіційні видання (Відомості Верховної Ради України, Офіційний вісник України, газета “Урядовий кур’єр”, Зібрання постанов Уряду України). Не слід посилатися на електронні бази даних та інші видання (книги), які не є офіційними джерелами змісту нормативно-правових актів.

Для наукових джерел: наводиться прізвище автора, назва праці, видання, рік:

Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах: общая и особенная части М.: Дело, 2000.

У завершеному вигляді курсова робота зшивається у папку-скорозшивач та подається на відповідну кафедру.

В роботі розміщують послідовно: титульний лист (див. додаток 1) за встановленою формою; зміст (де слід вказати початкову й кінцеву сторінки кожного розділу; додаток 2), який повинен обов’язково відповідати заголовкам, що зазначені в роботі; вступ, розділи роботи, висновки, список використаних джерел (див додаток 3), додатки.

Завершену роботу студенти подають на кафедру згідно з терміном, визначеним навчальним графіком.

Тематика курсових робіт доводиться до відома студентів. Студенти обирають теми курсових робіт. Список студентів із зазначенням тем і наукових керівників курсових робіт доводиться до загального відома.

Графік подання і захисту студентами курсових робіт розробляє і оголошує кафедра.

На кафедрі організовуються консультації для студентів з питань методики написання курсових робіт, порядку подання до захисту, процедури захисту тощо.