- •Творча спадщина максима созонтовича березовського (1745 - 1777)
- •Творчій і життєвий шлях композитора
- •Духовний концерт «Не отвержи мене во время старости»
- •Запитання та завдання для перевірки знань
- •Питання для самостійної роботи
- •Література
- •Музичний шлях дмитра степановича бортнянського (1751-1825)
- •Творчій шлях видатного українця
- •Італійський період творчості д.С. Бортнянського. Перші твори
- •Петербурзький період творчості д.С. Бортнянського
- •Духовні хорові концерти. Остання роки творчого життя композитора
- •Запитання та завдання для перевірки знань
- •Питання для самостійної роботи
- •Література
- •Творчий шлях та музична спадщина артема лук’яновича веделя (1767 — 1806)
- •Життєвий шлях українського композитора
- •Музична спадщина та невідомі сторінки творчого шляху композитора
- •Трагічна доля українського майстра духовної музики
- •Хорова творчість композитора
- •Запитання та завдання для перевірки знань
- •Питання для самостійної роботи
- •Література
Запитання та завдання для перевірки знань
Визначте основні етапи творчості Д.С. Бортнянського.
В чому полягає особливість італійського періоду в творчості Д.С. Бортнянського.
Назвіть перші твори композитора, що належать до італійського періоду.
Назвіть опери Д.С. Бортнянського, написані у французькому стилі.
Надайте жанрову характеристику музичним творам Д.С. Бортнянського останніх років життя.
Питання для самостійної роботи
Майстри української композиторської школи ХVІІІ ст.
Вчителі й соратники Д.С. Бортнянського.
Жанрове розмаїття музичної спадщини Д.С. Бортнянського.
Національний музичний колорит у творах Д.С. Бортнянського.
Музичний аналіз твору Д.С. Бортнянського (за вибором студента).
Література
Доброхотов Б.В. Д.С. Бортнянский. М.-Л. : Музгиз, 1950.
Іванов В.Ф. Дмитро Бортнянський. – К. : Музична Україна, 1980.
Істория украинськой музыки /Сост. и ред. О.Я. Шреер-Ткаченко. – К. : Музыка, 1969.
Ляшенко І.Ф. Національні традиції в музиці як історичний процес. – К. : Музична Україна, 1973.
Рыцарева М.Г. Композитор Бортнянский. – Л. : Музыка, 1979.
Шреєр-Ткаченко О.Я. Історія української музики. К. : Музична Україна, 1980.
Творчий шлях та музична спадщина артема лук’яновича веделя (1767 — 1806)
План
Життєвий шлях українського композитора.
Музична спадщина та невідомі сторінки творчого шляху композитора.
Трагічна доля українського митця духовної музики.
Хорова творчість композитора.
Життєвий шлях українського композитора
Зовсім відмінна від Березовського та Бортнянського постать третього українського великого композитора тої доби, дещо молодшого від двох попередніх; цей третій був киянин Артем Ведель (Ве́дельський) (1767 — 1806) – співак, скрипаль видатний український композитор, диригент, творець духовної музики. Його хорові духовні твори стали класикою українського партесного концерту XVIII ст.
Родина. Народився А. Ведель в сім'ї київського міщанина Лук'яна Власовича й Олени Григорівни Ведельських, можливо, у квітні, бо цього місяця, 13 і 29 числа за старим стилем, церква відзначає великомучеників Артемона й Артемія. Садиба родини Ведельських містилася на Подолі у парафії Різдво-Предтечинської (Борисоглібської) церкви. Хата з городом і садком стояла на розі сучасних вулиць Братської та Андріївської. Батько Веделя Лук'ян Власович Ведельський (1730-1815) був художником-різьбярем, мав власну майстерню, виготовляв іконостаси. Прізвище композитора Ведель – вірогідно, скорочена форма від Ведельський. Так композитор підписував власноручно написані листи.
Роки навчання та праці. Ведель навчався в Києво-Могилянській Академії до 1787 р., пройшов курс до класу філософії включно, де здобув ґрунтовну гуманітарну й музичну освіту. В Києво-Могилянській Академії Ведель почав писати свої перші музичні твори. Під час навчання в старших класах Києво-Могилянської академії Артемій Ведель диригував студентським хором, який інколи мав у своєму складі до 300 чоловік та оркестром, виступав як соліст і скрипаль.
Співак з хору, яким керував Ведель у Академії, розповідав згодом дослідникові В. Аскоченському: «…це був красивий юнак з очима, що випромінювали світло, мав ніжний голос, спокійний характер і надзвичайно тактовний».
1788 р. відряджений митрополитом Київським і Галицьким, протектором Києво-Могилянської Академії С. Мисливським з малолітніми співаками до Москви. Ці капели за мистецьким рівнем і значенням в імперії посідали визначне місце слідом за Придворною імператорською капелою.
Вже тоді талант Веделя був визнаний музичними колами і дістав високу оцінку. Формально Ведель був зарахований на службу й отримував зарплату. Згодом він числився у штаті VI Депутатського Сенату підканцеляристом. Під час п’ятирічного перебування в Москві композитор мав можливість познайомитися з музичною культурою Росії й Західної Європи. 1 грудня 1792 р. за проханням Веделя його звільнено в чині канцеляриста Сенату.
З кінця 1792 р. Ведель жив у батьківському домі. Деякий час знову керував хором Києво-Могилянської Академії. У Києві тоді особливо славилися церковні хори, а зі світських — хор та музична капела генерала А. Леванідова при штабі українського піхотського корпусу. На початку 1794 р. Ведель очолив цю капелу. Водночас керував хором солдатських дітей. А. Леванідов високо цінував і шанував талант Веделя і всіляко сприяв його музичній діяльності.
