Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Укр.муз.9-11лекции.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
211 Кб
Скачать
☆

Запитання та завдання для перевірки знань

  1. Визначте основні етапи творчості Д.С. Бортнянського.

  2. В чому полягає особливість італійського періоду в творчості Д.С. Бортнянського.

  3. Назвіть перші твори композитора, що належать до італійського періоду.

  4. Назвіть опери Д.С. Бортнянського, написані у французькому стилі.

  5. Надайте жанрову характеристику музичним творам Д.С. Бортнянського останніх років життя.

Питання для самостійної роботи

  1. Майстри української композиторської школи ХVІІІ ст.

  2. Вчителі й соратники Д.С. Бортнянського.

  3. Жанрове розмаїття музичної спадщини Д.С. Бортнянського.

  4. Національний музичний колорит у творах Д.С. Бортнянського.

  5. Музичний аналіз твору Д.С. Бортнянського (за вибором студента).

Література

  1. Доброхотов Б.В. Д.С. Бортнянский. М.-Л. : Музгиз, 1950.

  2. Іванов В.Ф. Дмитро Бортнянський. – К. : Музична Україна, 1980.

  3. Істория украинськой музыки /Сост. и ред. О.Я. Шреер-Ткаченко. – К. : Музыка, 1969.

  4. Ляшенко І.Ф. Національні традиції в музиці як історичний процес. – К. : Музична Україна, 1973.

  5. Рыцарева М.Г. Композитор Бортнянский. – Л. : Музыка, 1979.

  6. Шреєр-Ткаченко О.Я. Історія української музики. К. : Музична Україна, 1980.

  1. Творчий шлях та музична спадщина артема лук’яновича веделя (1767 — 1806)

План

  • Життєвий шлях українського композитора.

  • Музична спадщина та невідомі сторінки творчого шляху композитора.

  • Трагічна доля українського митця духовної музики.

  • Хорова творчість композитора.

  • Життєвий шлях українського композитора

Зовсім відмінна від Березовського та Бортнянського постать третього українського великого композитора тої доби, дещо молодшого від двох попередніх; цей третій був киянин Артем Ведель (Ве́дельський) (1767 — 1806) – співак, скрипаль видатний український композитор, диригент, творець духовної музики. Його хорові духовні твори стали класикою українського партесного концерту XVIII ст.

Родина. Народився А. Ведель в сім'ї київського міщанина Лук'яна Власовича й Олени Григорівни Ведельських, можливо, у квітні, бо цього місяця, 13 і 29 числа за старим стилем, церква відзначає великомучеників Артемона й Артемія. Садиба родини Ведельських містилася на Подолі у парафії Різдво-Предтечинської (Борисоглібської) церкви. Хата з городом і садком стояла на розі сучасних вулиць Братської та Андріївської. Батько Веделя Лук'ян Власович Ведельський (1730-1815) був художником-різьбярем, мав власну майстерню, виготовляв іконостаси. Прізвище композитора Ведель – вірогідно, скорочена форма від Ведельський. Так композитор підписував власноручно написані листи.

Роки навчання та праці. Ведель навчався в Києво-Могилянській Академії до 1787 р., пройшов курс до класу філософії включно, де здобув ґрунтовну гуманітарну й музичну освіту. В Києво-Могилянській Академії Ведель почав писати свої перші музичні твори. Під час навчання в старших класах Києво-Могилянської академії Артемій Ведель диригував студентським хором, який інколи мав у своєму складі до 300 чоловік та оркестром, виступав як соліст і скрипаль.

Співак з хору, яким керував Ведель у Академії, розповідав згодом дослідникові В. Аскоченському: «…це був красивий юнак з очима, що випромінювали світло, мав ніжний голос, спокійний характер і надзвичайно тактовний».

1788 р. відряджений митрополитом Київським і Галицьким, протектором Києво-Могилянської Академії С. Мисливським з малолітніми співаками до Москви. Ці капели за мистецьким рівнем і значенням в імперії посідали визначне місце слідом за Придворною імператорською капелою.

Вже тоді талант Веделя був визнаний музичними колами і дістав високу оцінку. Формально Ведель був зарахований на службу й отримував зарплату. Згодом він числився у штаті VI Депутатського Сенату підканцеляристом. Під час п’ятирічного перебування в Москві композитор мав можливість познайомитися з музичною культурою Росії й Західної Європи. 1 грудня 1792 р. за проханням Веделя його звільнено в чині канцеляриста Сенату.

З кінця 1792 р. Ведель жив у батьківському домі. Деякий час знову керував хором Києво-Могилянської Академії. У Києві тоді особливо славилися церковні хори, а зі світських — хор та музична капела генерала А. Леванідова при штабі українського піхотського корпусу. На початку 1794 р. Ведель очолив цю капелу. Водночас керував хором солдатських дітей. А. Леванідов високо цінував і шанував талант Веделя і всіляко сприяв його музичній діяльності.