1 Рівень. Тестові завдання.

1. До прямих фізіологічних взаємовідношень між рослинами належать: а) сапрофітізм б) епіфітізм в) зростання коренів г) мікотрофія д) зчеплення гілок, коренів рослин є) паразитизм є) рослини-ліани ж) конкуренція

2. До прямих механічних взаємовідношень між рослинами належать: а) симбіоз б) епіфітізм в) алелопатія г) мікотрофія д) зчеплення гілок, коренів рослин є) паразитизм є) рослини-ліани ж) конкуренція

3. Виберіть зі списку рослини-сапрофіти: а) гриб-трутовик б) Петрів хрест лускатий в) дзвінець малий г) гніздівка звичайна д) перестріч гайовий є) повитиця європейська є) під'ялинник ж) вовчок жовтий

4. Виберіть зі списку рослини-напівпаразити: а) гриб-трутовик б) Петрів хрест лускатий в) омела біла г) рафлезія Арнольда д) перестріч гайовий є) повитиця європейська є) дзвінець малий ж) вовчок жовтий з) очанка Росткова і) гніздівка звичайна к) шолудивник

5. Виберіть зі списку рослини-ектопаразити: а) гриб-трутовик б) Петрів хрест лускатий в) омела біла г) рафлезія Арнольда д) перестріч гайовий є) повитиця європейська є) дзвінець малий ж) вовчок жовтий з) очанка Росткова і) гніздівка звичайна к) шолудивник

6. Виберіть зі списку рослини-ендопаразити: а) гриб-трутовик б) Петрів хрест лускатий в) омела біла г) рафлезія Арнольда д) перестріч гайовий є) повитиця європейська є) дзвінець малий ж) вовчок жовтий з) очанка Росткова і) гніздівка звичайна к) шолудивник

7. Виберіть правильне формулювання закону оптимуму:

а) кожен фактор позитивно впливає на організм лише в певних межах;

б) високий рівень адаптації до одного фактора не гарантує такої ж адаптації до іншого фактора;

в) існує діапазон інтенсивності дії екологічного фактора, в якому можливе існування певного виду;

г) взаємокомпенсація життєво важливих екологічних факторів має певні межі.

8. Вкажіть, як називається діапазон інтенсивності дії екологічного фактора, в якому можливе існування даного виду:

а) зона песимуму; г) ареал;

б) екологічна валентність; д) екологічна індивідуальність.

в) середовище існування;

9. Зазначте, як називаються види, які можуть жити в широкому діапазоні коливань різноманітних екологічних факторів:

а) стенобіонтні; г) стенобатні;

б) еврибіонтні; д) гіпертермні.

в) еврибатні;

10. Вкажіть, як називається фактор, який найбільше відхиляється від оптимальної для виду величини:

а) зміцнювальний; г) зрівняльний;

б) відволікаючий; д) об'єднуючий.

в) обмежувальний;

11. Дайте визначення дернинним рослинам:

а) рослини (наприклад, конюшина гірська, полин звичайний, волошка лучна), які мають добре розвинений головний корінь, що проникає на різну глибину. Він часто служить і для запасання поживних речовин;

б) рослини (наприклад, подорожник великий, жовтець повзучий), які характеризуються численними, зібраними в китицю додатковими коренями на короткому вертикальному ко­реневищі. Головний корінь у них відсутній;

в) рослини (наприклад, півники, купини, гра­вілат), що мають кореневища з дуже короткими міжвузлями, від яких відходять додаткові корені. За віком жива частина корене­вища може сягати 20 і більше років;

г) рослини (наприклад, пирій повзучий, веснівка дволиста) утворюють кореневища з довгими міжвузлями, причо­му в складі кореневища залишаються лише ті ділянки пагона, які ніколи не росли надземно.

д) рослини мають короткі кореневища, які внаслідок інтен­сивного галуження та розвитку кореневої системи з додаткових коренів утворюють нещільну (наприклад, тимофіївка, тонконіг лучний, костриця лучна) або щільну (наприклад, ковила, типчак, щучник) дернину;

е) рослини утворюють підземні органи у вигляді цибулин із додатковими коренями (наприклад, нарцис, тюльпан, лілія). У деяких рослин цибулина існує 1–2 роки і потім швидко зміню­ється на нові молоді цибулини. Такі рослини називають вегета­тивними малорічниками або однорічниками;

є) рослини утворюють кореневі (наприклад, зозулинець, морошка), столонні (наприклад, картопля) і стеблові (наприк­лад, цикламен, кольрабі) бульби. Корені у них лише додаткові;

ж) рослини утворюють повзучі пагони (наприклад, розхідник, вербозілля лучне) або столони(наприклад, суниця, костяниця).

12. Пасивні хамефіти це -

а) рослини в яких до кінця вегетаційного періоду відмирають верхні частини стебел, а нижні частини пагонів (рослини родин губоцвіті, бобові, гвоздичні тощо) здатні переносити несприятливі умови;

б) рослини, в стеблах яких майже відсутня механічна тканина, тому вони падають на ґрунт від власної ваги, де і вкорінюються (очиток – Sedum, зірочник – Stellaria);,

в) невисокі стебла цих рослин лише не набагато піднімаються над поверхнею ґрунту (барвінок – Vinca, вероніка – Veronica);

г) пагони цих рослин тісно скупчені, склерифіковані, внаслідок чого підтримують один одного, створюючи щільну «подушку».

.24.Вкажіть, як називається процес оселення лишайників на скельних породах:

а) вторинна сукцесія; в) інтродукція;

б) поступальні зміни; г) первинна сукцесія.

25. Вкажіть, якими можуть бути зміни екологічних факторів:

а) періодичними;

б) неперіодичними;

в) спадковими;

г) спрямованими протягом значних історичних проміжків.

26. Вкажіть характерні ознаки тіньолюбних видів рослин:

а) вище стебло;

б) листки темно-зеленого кольору з високою концентрацією хлорофілу;

в) стовпчаста паренхіма погано розвинута або відсутня;

г) розсічені листкові пластинки;

д) у листках добре розвинута стовпчаста асиміляційна паренхіма.

27. Відшукайте, які з перерахованих пристосувань виникли як адаптація у рослин до існування в умовах низьких температур:

а) низьке стебло, яке стелиться по землі;

б) розсічені листкові пластинки;

в) довгий корінь;

г) накопичення цукрів у клітинному сокові;

д) добре розвинута паренхіма в листках;

28. З'ясуйте, як поділяються рослини залежно від реакції на довжину світлового дня:

а) рослини довгого дня;

б) рослини з високою продуктивністю фітогормонів;

в) рослини короткого дня;

г) рослини з високою інтенсивністю фотосинтезу;

д) рослини з низькою інтенсивністю фотосинтезу.

29. Вкажіть, в чому полягає правило екологічної індивідуальності:

а) екологічний фактор впливає на організм лише в певних межах;

б) оптимум та межі витривалості організму стосовно певного фактора залежать від інтенсивності дії інших;

в)взаємокомпенсація життєво важливих екологічних факторів має певні межі;

г) не існує двох близьких видів, подібних за своїми адаптаціями.

30. З'ясуйте, підтвердженням якого правила є те, що лишайники оселяються на бідних на органіку субстратах:

а) правило оптимуму;

б) правило екологічної індивідуальності;

в) правило відносно незалежної адаптації;

г) правило песимуму;

д) правило взаємодії екологічних факторів.

13. Віднайдіть, що називається фотоперіодизмом:

а)реакція організмів на зміни довжини світлового періоду доби;

б)чергування фаз під час фотосинтезу;

в) реакція організмів на зміну пір року;

г) періодичність цвітіння.

14. Виберіть вірне твердження: гелофіти –

а) рослини, у яких зимуючі бруньки містяться на підзем­них органах: цибулинах (тюльпан – Тиііра), стеблових бульбах (цикламен – Cyclamen), кореневищах (купина – Polygonatum) тощо;

б) прибережні та рослини боліт, у яких зимуючі брунь­ки локалізовані нижче дна водойми (стрілолист – Sagittaria, су­сак зонтичний – Butomus umbellatus);

в) водні рослини з плаваючими або зануреними лист­ками, бруньки яких зимують на дні водойми на багаторічних ко­реневищах (латаття біле – Nymphaea alba) або у вигляді спеціа­лізованих бруньок – туріонів (ряска мала — Lemna minor), які во­сени опускаються на дно і спливають весною.

15. Виберіть правильне визначення антропогенного фактора:

а) будь-які прояви цілеспрямованої діяльності людини;

б) різні форми господарської діяльності людини, що змінюють стан середовища існування різних видів живих істот, в тому числі самої людини;

в) діяльність людини, яка впливає тільки на чисельність популяції;

г) діяльність людини, спрямована на зміну кліматичних факторів.

17. Дайте визначення китицекореневим рослинам:

а) рослини (наприклад, конюшина гірська, полин звичайний, волошка лучна), які мають добре розвинений головний корінь, що проникає на різну глибину. Він часто служить і для запасання поживних речовин;

б) рослини (наприклад, подорожник великий, жовтець повзучий), які характеризуються численними, зібраними в китицю додатковими коренями на короткому вертикальному ко­реневищі. Головний корінь у них відсутній;

в) рослини (наприклад, півники, купини, гра­вілат), що мають кореневища з дуже короткими міжвузлями, від яких відходять додаткові корені. За віком жива частина корене­вища може сягати 20 і більше років;

г) рослини (наприклад, пирій повзучий, веснівка дволиста) утворюють кореневища з довгими міжвузлями, причо­му в складі кореневища залишаються лише ті ділянки пагона, які ніколи не росли надземно.

д) рослини мають короткі кореневища, які внаслідок інтен­сивного галуження та розвитку кореневої системи з додаткових коренів утворюють нещільну (наприклад, тимофіївка, тонконіг лучний, костриця лучна) або щільну (наприклад, ковила, типчак, щучник) дернину;

е) рослини утворюють підземні органи у вигляді цибулин із додатковими коренями (наприклад, нарцис, тюльпан, лілія). У деяких рослин цибулина існує 1–2 роки і потім швидко зміню­ється на нові молоді цибулини. Такі рослини називають вегета­тивними малорічниками або однорічниками;

є) рослини утворюють кореневі (наприклад, зозулинець, морошка), столонні (наприклад, картопля) і стеблові (наприк­лад, цикламен, кольрабі) бульби. Корені у них лише додаткові;

ж) рослини утворюють повзучі пагони (наприклад, розхідник, вербозілля лучне) або столони(наприклад, суниця, костяниця).