1. Норманська;

2. Антинорманська.

ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ КИЇВСЬКОЇ РУСІ:

І – к. ІХ ст. – к. Х ст. – п-д утворення і розвитку держави

( Князювали: Олег, Ігор, Ольга, Святослав).

ІІ – к. Х ст. –сер. ХІ ст. – п-д розквіту

(К-ли: Володимир Великий, Ярослав Мудрий).

ІІІ – 2-а пол. ХІ – ХІІІ-Х ІV ст. – п-д занепаду і феодальної роздробленості Київської Русі.

( В.Мономах).

КНЯЗІ К.Р.

І-й п-д - ОЛЕГ(882 – 912).

Князь Олег.(До ст.58)

До ст.58

ІГОР (912-945 рр.), ОЛЬГА (945 – 964 рр) СВЯТОСЛАВ (964 – 972 рр.)

Князь Ігор (до ст.58)

Портрет княгині Ольги (До ст. 59)

Князь Святослав (До ст.59)

ІІ-й п-д – ВОЛОДИМИР Великий (980-1015 рр.), Ярослав Мудрий (1019-1054 рр.)

Володимир Великий (До ст.64)

Князь Володимир Святий. Новогород, фреска XV ст.

Ярослав Мудрий (До ст.65)

Портрет із Царського титулярника. 1672 р.
Володимир Мономах (До ст.70)
(До ст.65) Ярослав Мудрий

Політичний устрій Київської Русі.

Київська Русь – Ранньофеодальна держава з монархічною

Формою правління.

Міжнародні зв’язки Київської Русі.

У Х – ХІІІ ст. тісні контакти підтримувались з Польщею, Чехією, Болгарією, Угорщиною, Грузією, Вірменією, Середньою Азією, Країнами Зх. Європи –Францією, Англією, Данією, із скандинавськими країнами, а також з Візантією.

Соціальний устрій Київської Русі

Економічно вільне населення:

В еликий Князь Руський

С вітлі князі та бояри

Дрібні феодали

Дружинники

Феодально залежне населення:

Смерди(селяни, що мали приватне

господарство,житло, земельні наділи, платили данину князю

і були відносно вільними)

З акупи(люди, що через різні причини втрачали

власне господарство і змушені були йти в кабалу до феодала

за купу(грошову позичку)

Рядовичі(селяни, що уклали з феодалом

ряд(договір), на підставі якого визнавали свою залежність від нього

і змушені були працювати за частку виробленої продукції)

Челядь

Холопи

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК К.Р.

провідною галуззю економіки Київської Русі було сільське господарство, Особливо землеробство. На той час були відомі такі землеробські знаряддя, як плуг, борона, рало, заступ, мотика, серп, коса, сокира тощо. У лісових районах широко застосовували підсічну систему землеробства. Хліб молотили ціпом, який майже зберіг свій вигляд донині.

Головними сільськогосподарськими культурами були жито, пшениця, просо, ячмінь, овес з поступовим вдосконаленням землеробства виникла система парів з двопольними сівозмінами. У Київській Русі був досить поширений такий вид сільскогосподарської діяльності, як скотарство.

Серед промислів особливо розвинутими були мисливство, рибальство i бортництво. Мисливство не лише годувало людей, а й давало сировину на ринок.

Далеко по світах славилась Київська Русь ремісництвом, у якому головне місце належало обробці металів. Великими центрами з виробництва чорних металів були Київ, Новгород, Смоленськ, Галич, Вишгород. Тут вироблялось понад 150 назв різної продукції, в тому числі 16 видів збpoї, 46 ремісничих знарядь, 38 предметів домашнього вжитку i т. ін. Особливо високого рівня досягло ковальське мистецтво. Причому під словом «ко­валь» розуміли не лише тих, хто мав справу із залізом, а й тих, хто працював із золотом, сріблом, міддю. Високої якості досягло в руках київських умільців складне виробництво «перегородчастої» емалі. Грунтовно володіли руські ювеліри мистецтвом зерні, черні, філігранні. широкого розвитку набуло скловиробництво, гончарство, чинбарство, кравецтво, будівельна справа тощо.

З ряду галузей — техніки емалевого виробництва, золотого розпису на міді, скані, черні — давньоруські майстри посідали провідне місце в Європі.

Три шляхи торгових зв'язків Pyci з іншими країнами:

1. Грецький

2. Соляний (Залозний).

3. Шовковий

Першим Русь підтримувала торговельні зв'язки з Північними країнами i Візантією, другим — Подніпров'я зв'язувалось з Галицькою землею, третій проходив від Подніпров'я до Азовського моря i далі на Кавказ. Київська Русь торгувала не лише з сусідами, а й з далекими державами Сходу i Заходу — Арабським Сходом, Хазарським каганатом, Волзькою Булгарією, скандинавськими i центрально-європейськими країнами. Київ був перехрестям торгових шляхів: pycичi вивозили на зовнішні ринки пушнину, мед, віск, зброю, peмісничі вироби, шкіру i т. п. Ввозила Русь золото, олово, свинець, мідь, тканини, вино, олію, посуд, предмети християнського культу.