5. Система сімейного права, взаємозв`язок сімейного права з іншими галузями права

Сімейне право має зв'язок з інститутами цивільного права. Особливо із спадковим, де основним видом спадкування є спадкування за законом, тобто майно переходить до осіб, пов'язаних між собою відносинами подружжя, родинності. І хоча особа має право за заповітом позбавити свою родину спадщини, ст.535 Цивільного кодексу України встановлює правило обов'язковості долі в спадщині (неповнолітні або непрацездатні діти, непрацездатні дружина, батьки). Звідси можна говорити, що спадкування, в основному, носить сімейний характер. У деякій мірі сімейне право пов'язане з житловим правом, де право на житлову площу виникає не лише з договору житлового найму, а також з сімейно-шлюбних відносин. Хоча поняття члена сім'ї по сімейному праву і житловому не збігаються, оскільки в сімейному праві при визначенні члена сім'ї ми виходимо з родства, шлюбу (або усиновлення), то в житловому праві має значення ще й спільне проживання.  

6. Поняття, ознаки та склад сімейних правовідносин.

Ознаки сімейних правовідносин: суб'єктивний склад сімейних правовідносин визначається законом (подружжя, батьки, усиновлювачі, діти, брати і сестри, діди і баби, вихованці, пасинки і падчерки, вітчим та мачуха, опікуни та піклувальники, прийомні батьки та прийомні діти); мають тривалий характер;виникають на підставі специфічних юридичних фактів (народження, усиновлення, укладення шлюбу).Елементи сімейних відносин: суб'єкти;об'єкти; зміст (сукупність суб'єктивних прав та обов'язків).

. 7. Поняття та ознаки сім`ї за Сімейним кодесом України. Право на сім`ю та його реалізація .

Сім’я – це коло осіб, які пов’язані між собою спільністю життя, а також правами й обов’язками, що випливають із шлюбу, спорідненості, усиновлення та інших форм прийняття дітей на виховання Характерними ознаками сім’ї є: 1) наявність кола (тобто двох або кількох) осіб, котрі є членами сім’ї. Одинока особа не є сім’єю, а лише має „права члена сім’ї” (ч. 3 ст. 3 СК); 2) спільність проживання і спільність побуту. Припускається, що особи, які утворюють сім’ю, проживають спільно. Разом з тим, це припущення може бути спростоване необхідністю роздільного проживання у зв’язку з навчанням, роботою, лікування, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин.Спільний побут передбачає наявність спільного життя і постійне спільне проживання подружжя чи родичів, які складають сім’ю, тому при роздільному проживанні спільний побут неможливий; 3) наявність взаємних прав та обов’язків членів сім’ї. Якщо конкретні особи визнаються членами однієї сім’ї, то між ними існують сімейні відносини і у них виникають взаємні права та обов’язки. Причому це стосується не тільки сімейних відносин, але також і обов’язків у інших відносинах (наприклад, житлових).

8. Способи захисту сімейних прав та інтересів (ст. 18)

1. Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. 2. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є: 1) встановлення правовідношення; 2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку; 3) припинення правовідношення, а також його анулювання; 4) припинення дій, які порушують сімейні права; 5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права; 6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором; 7) зміна правовідношення; 8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.