- •1. Нові тенденції в українській літературі кінця XIX - п. XX ст.
- •2. Експресіонізм Василя Стефаника. «Злодій». «Новина» (на матеріалі прочитаного).
- •4. Драма в. Винниченка «Брехня» - експерименти над проблемами «нової» моралі.
- •5. Формування особистості о. Кобилянської. «Про себе саму». Автобіографії, щоденник, оточення.
- •6. Проблема митця й мистецтва в драмі в. Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь»: основний конфлікт.
- •7. Нові тенденції в українській літературі к. XIX - п. XX ст.
- •8. Повість о. Кобилянської «Земля». Земля як головний персонаж і джерело конфлікту твору, її вплив на долю героїв.
- •9. Драматургія в. Винниченка: проблематика, особливості поетики.
- •10. Мотив смерті у новелістиці в. Стефаника.
- •11. Місце Ольги Кобилянської в розвитку модернізму української літератури.
- •14. Мотиви лірики Олександра Олеся. Аналіз поезії (на вибір).
- •12. Драма в. Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь». Проблематика, образи.
- •13. Життєвий і творчий шлях в. Стефаника. Два періоди творчості. Загальна характеристика.
- •15. Українська драматургія на межі XIX - п. XX ст. Загальна характеристика.
- •16. Риси художньої своєрідності новел в. Стефаника (Катруся).
- •17. Постать Володимира Винниченка. Загальна характеристика творчості.
- •18. Феміністична проза Ольги Кобилянської. Повість «Людина». Проблематика, образи.
- •19. Драматургія на межі XIX - XX ст. Загальна характеристика.
- •20. Феміністична проза Ольги Кобилянської. («Людина», «Царівна»). Проблематика. Образи Олени Ляуфлер та Наталки Веркович: спільне та відмінне.
- •21. Модернізм: визначення, основні риси.
- •22. Мала проза Ольги Кобилянської 1890-1903 років. Тематична і жанрова різноманітність: актуальність проблематики, модерна стилістика.
- •25. Василь Стефаник - експресіоніст.
- •33. Розширення проблемно-тематичного, жанрового діапазону української літератури к. XIX - п. XX ст.
- •26. Збірка ранніх оповідань в. Винниченка «Краса і сила»: актуальність проблематики, стильові особливості, образна система (на вибір).
- •27. Драматургія в. Винниченка 1910-1920 років: проблемно-тематична різноманітність, психологізм. Загальна характеристика.
- •28. «Valse melancolijue» о. Кобилянської: проблематика, образи, засоби суміжних мистецтв.
- •29. Новелістика Василя Стефаника і періоду творчості. Проблематика, поетика.
- •30. Ольга Кобилянська і Леся Українка. Стаття Лесі Українки «Малорусские писатели на Буковине».
- •31. Сатирична спрямованість оповідань в. Винниченка «Малорос-європеєць» та «Уміркований і щирий».
- •34. Образи дітей у новелах («Катруся», «Новина») Стефаника.
2. Експресіонізм Василя Стефаника. «Злодій». «Новина» (на матеріалі прочитаного).
В українській літературі експресіонізм започаткував В.Стефаник. Основними рисами експресіоністичної літератури є: відображення внутрішнього світу героя і психологічних процесів, постає проблема вини й кари, завжди є опозиція (красиве і потворне), досліджуються страждання і смерть, а також визначаються першопричини людського зла. Всі ці ознаки можна побачити у творчості В.Стефаника, а особливо у творах «Злодій» та «Новина». Зв'язок творчості В.Стефаника і експресіонізму дослідив О.Черненко. Я спробую проілюструвати основні риси експресіонізму у новелі «Злодій». В основі твору «Злодій» самосуд над спійманим злодієм, тим самим перед нами постає проблема вини й кари. Злодій винен у крадіжці (він жертва) і над ним здійснюється покарання (судді). Стефаника цікавлять бурхливі стрибки душевних настроїв, кризи сумління, алогічне у діях і вчинках. Так Стефаник зображує сцену, коли злодій просить поцілувати руку Максима, а він каже, що може стати м’яким до чоловіка тоді і не зможе над ним щось зробити, але все ж таки він згоджується, але це не перешкоджає вбивству злодія. Таким чином Стефаник зображає психологічні процеси у душі Максима та злодія. Через діалог досягається відчуття душевного світу персонажів – а це і є одна з рис експресіонізму. У цій новелі також є опозиція, тут вона виражена свободою або несвободою злодія. Відпустять його чи ні чоловіки. О.Черненко аналізуючи цю новелу наголошував на тому, що в ній зображена ідея про потребу пізнання своєї психіки, роздвоєної на свідомість і несвідомість. Втративши на хвилину свідомість господар хати і сусіди стали катами злодія. Отож, завданням оповідання не було обговорення соц..проблеми злодійства по селах, а висвітлення істотної ролі свідомості у житті людині.
4. Драма в. Винниченка «Брехня» - експерименти над проблемами «нової» моралі.
Драма Виниченка «Брехня» побудована на проблемі зіткнення нової моралі і розуму. Письменник ставить перед читачами питання «Чи загальноприйняті і старі як світ християнські норми (не бреши, не перелюбствуй) варті уваги мислячої сучасної людини, чи це умовність?». Нова мораль пов’язана з головною героїнею драми – Наталею Павлівною, якій бракує певності в собі, гідності, самоповаги. Кожен герой драми знедолений по-своєму, вони змучені і прагнуть душевного затишку і щастя. Залагодження всіх проблем вони чекають від Наталі, вона ж береться задовольнити всіх своїх близьких. Вона задовольняє кожного гарною брехнею, бо бажання родини і її власні бажання суперечать одне одному. Наталя бачить єдиний засіб – брехня. Але за допомогою брехні все можна узгодити лише тимчасово. Як ми бачимо Наталя – це ідеолог нової моралі, для неї щастя, радість – головна цінність. Наталя йде з життя, щоб залишити по собі саме добро. У драмі, де принципом психоаналізу стає «нова мораль» Винниченка, переважає елементи дисгармонії, взаємного нерозуміння, напружених сутичок, глибоких, часом невиправданих людських страждань. Письменник показує, як людина намагається повернутися до чистоти і правди почуттів, хоч би й ціною власного життя
