2. Форми інтерактивного навчання та їх характеристика
Форми навчальної діяльності учнів – це способи організації діяльності учнів, що розрізняються характеристиками взаємозв'язку дитини з оточуючими людьми.
У сучасній педагогіці виділяють чотири форми навчальної діяльності учнів:
Парну (робота з педагогами чи однолітком сам на сам).
Фронтальну (учитель навчає одночасно групу або весь клас учнів).
Групову або кооперативну (усі учні активно навчають один одного).
Індивідуальну (самостійну) роботу учня.
Враховуючи відсутність у науковій літературі будь-якої класифікації інтерактивних технологій навчання, ми використаємо класифікацію, яку пропонує О.Пометун і А.Пироженко. Вони розподіляють їх на чотири групи залежно від мети та форм організації навчальної діяльності учнів:
а) інтерактивні технології кооперативного навчання;
б) інтерактивні технології колективно-групового навчання;
в) технології ситуативного моделювання;
г) технології опрацювання дискусійних питань.
І. До методів кооперативного навчання належать:
робота в парах ("Обличчям до обличчя", "Один -удвох - усі разом", "Думати, працювати в парі, обмінюватися думками"),
два - чотири - всі разом,
ротаційні (змінювані) трійки;
робота в малих групах;
карусель;
акваріум.
1.Робота в парах - технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо.
За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.' Використання такого методу співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитись від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу. Серед них можна назвати такі:
обговорити короткий текст, завдання, письмовий документ;
узяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до заданого читання, лекції, відео чи іншої навчальної діяльності;
зробити критичний аналіз чи регулювання письмової роботи один одного;
сформулювати підсумок уроку чи серії уроків з теми;
розробити разом питання до викладача або до інших учнів;
проаналізувати разом проблему, вправу чи експеримент;
протестувати та оцінити один одного;
дати відповіді на запитання вчителя;
порівняти записи, зроблені у зошиті.
Щоб краще організувати роботу, потрібно дотримуватися певних правил: запропонувати учням завдання, поставити запитання для невеличкої дискусії чи аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у завданні, дати їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально. Після цього об'єднати учнів у пари, визначити, хто з них буде висловлюватись першим, і попросити обговорити свої ідеї один з одним. Краще відразу визначити час на висловлювання кожного в парі і спільне обговорення. Це допомагає звикнути до чіткої організації роботи в парах. Вони мають досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення. По закінченні часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом. 8а потребою це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.
2.Ротаційні (змінювані) трійки
Діяльність учнів у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.
Алгоритм технології:
1) Розробіть різноманітні питання, щоб допомогти учням почати обговорення нового або роз'ясненого матеріалу. Використовуйте переважно питання, що потребують неоднозначної відповіді.
2) Об'єднайте учнів у трійки, розмістіть трійки так, щоб кожна з них бачила трійку справа й трійку зліва. Разом усі трійки мають утворити коло.
3) Дайте кожній трійці відкрите питання (однакове для всіх). Кожен у трійці має відповісти на це питання по черзі.
4) Після короткого обговорення попросіть учасників розрахуватися від 0 до 2. Учні з номером і переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером 0 залишаються на місці і є постійними членами трійки. Результатом буде повністю нова трійка.
5) Ви можете рухати трійками стільки разів, скільки у вас є питань. Так, наприклад, коли проходить три ротації, кожен учень зустрічається із шістьма іншими учнями.
3. Два — чотири — всі разом
Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.
Алгоритм технології:
1) Поставте учням запитання для обговорення, дискусії або аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у ситуації, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально.
2) Об'єднайте учнів у пари і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Визначте час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення/Попередьте, що пари обов'язково мають дійти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.
3) Об'єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попередньо досягнуті рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове.
4) 3алежно від кількості учнів у класі можна об'єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорення проблеми.
4. Карусель
Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами спілкування для обговорення дискусійних питань. Виділяють три підходи в організації «каруселі»:
1)для обговорення будь якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій;
2) для збирання інформації з якої-небудь теми;
3) для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань (наприклад, термінів); і для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.
Алгоритм технології:
Розставте стільці для учнів у два кола.
1) Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спинами до центру, а в зовнішньому — обличчям. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого.
2) Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє — рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець, вправо і опиняються перед новим партнером. Мета — пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.
У першому варіанті організації такої діяльності учасники внутрішнього кола є прихильниками однієї точки зору, а зовнішнього — протилежної. Спочатку йде обмін точками зору в перших парах, подаються необхідні відомості (аргументи, оригінальний поворот проблеми тощо). Учні фіксують у себе в записничках усе, що подає протилежна сторона. За сигналом ведучого відбувається зміна партнерів, дискусія продовжується, однак учні намагаються підібрати нові контраргументи. До кінця кола учні, як правило, уже відточують свою систему аргументів, а також здобувають досвід спілкування з різними партнерами.
У другому варіанті використання «Каруселі» кожен учень, який сидить у зовнішньому колі, має листок із конкретним питанням (темою) і під час переміщення збирає максимум інформації, аспектів, поглядів із зазначеної проблеми. Наприкінці відбувається заслуховування окремих відповідей, обговорення того, які питання виявилися особливо складними, продуктивними чи, навпаки, швидко вичерпалися і чому, як працювали партнери тощо. У цьому випадку застосування методу досягається узагальненням наявних в учнів знань, активізацією їх і перетворенням у загальногрупове надбання.
У третьому варіанті застосування «Каруселі» учні заздалегідь готують запитання або поняття й записують його на маленьких аркушах, а на звороті пишуть своє ім'я. Під час роботи партнери ставлять один одному запитання, і у разі правильної відповіді учень одержує від автора запитання цю картку. Наприкінці вправи підраховують кількість зароблених карток і визначається переможець.
5.Акваріум
Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи.
Алгоритм технології:
Учитель об'єднує учнів у групи по 4-6 осіб і пропонує їм ознайомитися із завданням.
Одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в іспасі, де стоять парти). Це необхідно для того, щоб відділити діючу групу від слухачів певною відстанню.
Одна група отримує завдання для проведення групової дискусії, сформульоване приблизно так:
прочитайте завдання вголос;
обговоріть його в групі;
за 3-5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію.
Поки діюча група займає місце в центрі, вчитель знайомить решту класу з завданням і нагадує правила дискусії у малих групах. Групі пропонується вголос протягом 3-5 хвилин обговорити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуації. Учні, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у хід обговорення.
По закінченні відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця, а вчитель ставить до класу такі запитання:
- Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?
- Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?
- Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?
На таку бесіду відводиться не більше 2-3 хв. Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група й обговорює наступну ситуацію.
Наприкінці вчитель повинен обговорити з учнями хід групової роботи, прокоментувати ступінь володіння навичками дискусії у малих групах і звернути увагу на необхідність та на подальше вдосконалення таких навичок.
6. Робота в малих групах
Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Якщо витрачені зусилля й час не гарантують бажаного результату, краще вибрати парну роботу або будь-яку з наведених вище технологій для швидкої взаємодії. Використовуйте малі групи тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи.
Алгоритм технології:
1) Переконайтеся, що учні володіють знаннями та вміннями, необхідними для виконання завдання. Якщо робота виявиться надто складною для більшості учнів — вони не стануть докладати зусиль.
2) Об'єднайте учнів у групи. Почніть із груп, що складаються з трьох учнів. П'ять чоловік — це оптимальна верхня межа для проведення обговорення в рамках малої групи. У процесі формування груп остерігайтеся навішування будь-яких «ярликів» для учнів.
3) Запропонуйте їм пересісти по групах. Переконайтеся в тому, що учні сидять по колу — «пліч-о-пліч, один проти одного». Усі члени групи повинні добре бачити один одного.
4) Повідомте (нагадайте) учням про ролі, які вони повинні розподілити між собою і виконувати під час групової роботи.
Спікер, головуючий (керівник групи):
— зачитує завдання групі;
— організовує порядок виконання.
Секретар:
— веде записи результатів роботи групи;
— стежить за часом.
Доповідач:
— чітко висловлює думку групи;
— доповідає про результати роботи групи.
5) Будьте уважні до питань внутрішньо групового керування. Якщо один з учнів повинен відзвітувати перед класом про роботу групи, забезпечте справедливий вибір доповідача.
6) Дайте кожній групі конкретне завдання й інструкцію (правила) щодо організації групової роботи. Намагайтеся зробити свої інструкції максимально чіткими. Малоймовірно, що група зможе сприйняти більш як одну чи дві, навіть дуже чіткі, інструкції за один раз.
7) Стежте за часом. Дайте групам досить часу на виконання завдання. Подумайте, чим зайняти групи, які справляться із завданням раніше за інших.
8) Подумайте про те, як ваш метод заохочення (оцінки) вплинув на застосування методу роботи в малих групах.
9) Забезпечте нагороди за групові зусилля.
10) Будьте готові до підвищеного шуму, характерного для методу спільного навчання.
11) Під час роботи груп обійдіть їх, запропонувавши допомогу. Зупинившись біля визначеної групи, не відволікайте увагу на себе. Подумайте про свою роль у подібній ситуації.
12) Запропонуйте групам подати результати роботи.
13) Запитайте учнів, чи була проведена робота корисною і чого вони навчилися. Використайте їхні ідеї наступного разу.
14) Прокоментуйте роботу груп з точки зору її навчальних результатів та питань організації процедури групової діяльності.
Фронтальна форма організації навчальної діяльності учнів передбачає навчання однією людиною (здебільшого вчителем) групи учнів або цілого класу. За такої організації навчальної дисципліни кількість слухачів завжди більша від тих, хто говорить. Усі учні в кожен момент часу працюють разом чи індивідуально над одним завданням із подальшим контролем результатів. До цієї групи входять інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу.
II. До методів колективно-групового навчання належать:
обговорення проблеми в загальному колі,
мікрофон,
незакінчені речення,
мозковий штурм,
навчаючи - вчуся,
ажурна пилка,
аналіз ситуацій ("Кейс - метод")
дерево рішень.
1. Обговорення проблеми в загальному колі
Це загальновідома технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. її метою є прояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо. Вчитель має заохочувати всіх до рівної участі та дискусії.
Алгоритм технології:
Бажано розташувати стільці або парти по колу. Весь клас обговорює ідеї чи події, що стосуються якоїсь певної теми. Обговорення будується навколо запланованої або імпровізованої теми, яку слід визначати зрозуміло для всіх присутніх до початку обговорення. Учні висловлюються за бажанням. Обговорення триває доти, доки є бажаючі висловитись. Вчитель бере слово (якщо вважає за потрібне) наприкінці обговорення. Він може висловити свою думку.
Ключем до ефективності обговорення великою групою є те, як учитель ставить запитання. Уникайте закритих запитань, тобто таких, на які можна відповісти коротко («так» або «ні»). Вживайте відкриті запитання, які починаються з «як», «чому», «який». Заохочуйте всіх учасників до висловлення своїх ідей.
Те, як учитель реагує на запитання та коментарі, є вирішальним у створенні навчальної атмосфери.
Демонструйте увагу до всіх, дякуючи кожному учневі за запитання та висловлювання. Це стимулюватиме присутніх продовжувати ділитися цінною інформацією, яку в іншому випадку вони відкинули б як нудну, нетипову, недоцільну та зайву.
2. Різновидом загально-групового обговорення є технологія „Мікрофон", яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
Алгоритм технології:
Перш за все, поставте запитання класу. Запропонуйте класу якийсь предмет (ручку, олівець тощо) який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один одному, по черзі беручи слово. Надавати слово треба тільки тому, хто отримує „уявний" мікрофон. Учням пропонується говорити лаконічно й швидко (не більше ніж 0,5-1 хвилину). Подані відповіді не коментуються і не оцінюються.
3.Незакінчені речення. Цей прийом часто поєднується з „Мікрофоном" і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими.
Алгоритм технології:
Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням висловлюючись закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: "На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було..." або „Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що..." тощо.
4. Мозковий штурм - відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох рішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.
Мета „мозкового штурму" чи „мозкової атаки" в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.
Алгоритм технології:
Після чіткого формулювання проблемного питання (його краще записати на дошці) пропонується всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з проблемою.
Після цього записують усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.
Звернути увагу потрібно на такі моменти: під час „висування ідей" не можна пропускати жодної. Якщо судити про ідеї й оцінювати їх під час висловлювання, учні зосередять більше уваги на відстоюванні своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові і більш досконалі. Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей. Варто підтримувати й фіксувати навіть фантастичні ідеї. (Якщо під час мозкового штурму не вдасться одержати багато ідей, це може пояснюватися тим, що учасники піддають свої ідеї цензурі - двічі подумають, перед тим як висловлюють). Кількість ідей заохочується, В остаточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування великої кількості ідей учасники штурму мають можливість пофантазувати. Спонукайте всіх учнів розвивати або змінювати ідеї інших. Об'єднання або зміна висунутих раніше ідей часто веде до висунення нових, що перевершують первинні. У класі можна повістити такий плакат:
1. Кажіть усе, що спадає на думку.
2.Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших.
3.Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим.
4. Розширення запропонованої ідеї заохочуються.
На закінчення обговорюються і оцінюються запропоновані ідеї.
Варіант "мозкового штурму" - "мережа" або "кульки". Тут пускове слово (питання) пишеться в "кульці" в центрі сторінки. Коли обговорюються споріднені проблеми, вони записуються на папері із зазначенням зв'язку. Водночас "мозковий штурм" "вільного" типу дає можливість за дуже короткий період (3-5 хвилин) записати ідеї, що виникли.
Обидва варіанти мають на меті заохочувати вільне висловлювання ідей.
5.Навчаючи — учусь або «Броунівський рух»
Метод «Навчаючи — учусь» використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання.
Алгоритм технології:
1) Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня.
2) Роздайте по одній картці кожному.
3) Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картці. Перевірте, чи розуміють вони прочитане.
4) Запропонуйте їм ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників.
5) Учень може одночасно говорити тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації.
6) Після того як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти, відтворити отриману інформацію.
7) Проаналізуйте та узагальніть отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці.
6.Ажурна пилка або «Мозаїка»
Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції" у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.
Алгоритм технології:
1) Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, підберіть матеріал, необхідний для уроку, і підготуйте індивідуальний інформаційний пакет для коленого учня (матеріали підручника, додаткові матеріали — вирізки з газет, статті тощо).
2) Підготуйте таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи — «домашню» й «експертну». Спочатку об'єднайте учнів у «домашні» групи (1, 2, 3), а потім створіть «експертні» групи, використовуючи кольорові позначки, що їх вчитель попередньо роздає учням. У кожній домашній групі всі її учасники повинні мати позначки різних кольорів, а у кожній експертній — однакові.
3) Розпишіть учнів по «домашніх» групах від 3 до 5 чоловік, залежно від кількості учнів. Кожен учень має бути поінформований, хто входить до його «домашньої» групи, тому що її члени будуть збиратися пізніше. Дайте домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі — свою. Завдання домашніх груп — опрацювати надану інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.
4)Після завершення роботи домашніх груп запропонуйте учням розійтись по своїх «кольорових» групах, де вони стануть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). В кожній групі має бути представник із кожної «домашньої» групи.
5)Кожна експертна група повинна вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал в цілому, провести його експертну оцінку за визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали складні або великі за обсягом).
6) Після завершення роботи запропонуйте учням повернутися «додому». Кожен учень має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї «домашньої» групи., Наприклад, всі учні під номером 1 повинні зустрітися перед класом.
7) У «домашніх» групах має бути по одній особі з експертних груп. Учні мають намагатися донести інформацію якісно і в повному обсязі членам своєї домашньої групи за визначений учителем час. Завданням домашніх груп у цьому випадку є остаточне узагальнення та корекція всієї інформації.
7. Дерево рішень
Як варіант технології вирішення проблем можна використати «дерево рішень», яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень.
Алгоритм технології:
1) Виберіть проблему, дилему, що не має однозначного рішення. Вона може бути викладена у формі історії, ситуації з життя, епізоду літературного твору.
2) Запропонуйте учням необхідну для розв'язання проблеми інформацію для домашнього читання.
3) Підготуйте на дошці чи роздайте кожному учневі зразок «дерева рішень».
4) Сформулюйте проблему для вирішення, визначте суть проблеми і запищіть на дошці, заповнюючи схему.
5) Дайте необхідну додаткову інформацію щодо проблеми (чи час для її пошуку, перегляду, якщо це було домашнє завдання).
6) Запитайте в учнів, чи дійсно хочуть розв'язати проблему люди, яких вона стосується? Якщо проблема важлива й актуальна, процес може продовжуваний Попросіть пояснити, чому сторони прагнуть до розв'язання проблеми.
7) Шляхи й варіанти вирішення проблеми можна визначити проведенням мозкового штурму. На цьому етапі жоден із варіантів не може бути неправильним. Важливо набрати якомога більше ідей.
8) Обговоріть кожен із варіантів рішення. Щ позитивного чи негативного для кожної зі сторін він містить Таким чином можна відхилити частину ідей і залишити 3-4.
9) Поділіть учнів на малі групи і запропонуйте кожній заповнити схему. Група повинна шляхом обговорення прийти до одного варіанта рішення. Якщо єдності немає, можна застосувати голосування.
10) Кожна група пропонує своє рішення. Проведіть обговорення. Можна провести голосування всього класу для вибору одного з варіантів.