Стилістичне використання дієслів

У текстах документів слід використовувати тільки книжні дієслова та їхні форми; ак­тивізувати, дезінформувати, домінувати, дрейфуючи, регламентувати, символізувати, формулюючи тощо.

1. Найпоширенішими дієслівними формами в текстах документів є форми теперішнього часу дійсного способу., які вживаються у першій або третій особі множини (рівень інфляції становить).

2. Для ОДС нехарактерне вживання форм одного часу замість іншого.

3. У писемному діловому мовленні переважає інфінітив, який, вживаний у наказах та розпорядженнях, надає висловлюванню категоричного характеру. Менш категоричні безособові форми. Вони констатують факт і застосовуються в різних інструкціях, статутах.

4. Форма інфінітива на -ти стилістично нейтральна, тому саме вона часто вживається в офіційно-діловому стилі: здійсни­ти, зобов'язати. Неозначена форма дієслова вживається в таких ділових паперах, як акт, наказ, розпорядження, службовий лист, інструкція, доручення та ін. Нормативною є форма на -ти, а не – ть.

5. У діловому стилі вживається тільки повна форма дієслів 3-ї особи однини. Використання коротких форм є просторіччям, позбавляє текст офіційності.

6. У ділових паперах слід уникати умовного способу.

7. Форми дієслів наказового способу слід уживати, враховуючи конкретну ситуацію, умови спілкування та норми мовленнєвого етикету.

8. Варто надавати перевагу активним конструкціям над пасивними або ж використовувати безособову конструкцію з дієслівними формами на -но, -то.

9. Не можна вживати в текстах документів розмовні форми і дієслівні форми теперішньо­го часу.

10. Слід надавати перевагу складеним формам дієслів недоконаного виду в майбутньому часі.

11. Можна широко використовувати дієприкметники і дієприс­лівники, але слід уникати ненормативних форм (тобто розмовних варіантів) або заміняти їх іменниками, іменниками з прийменни­ками (описова конструкція), дієсловами.

Особливі форми дієслова

Дієприкметник

У діловій українській мові назви посад – субстантивовані дієприкметники замінено українськими відповідниками – іменниками:

• завідуючий (чим) – завідувач (чого);

• командуючий (чим) – командувач (чого);

• виконуючий обов’язки – виконувач обов’язків.

Активні дієприкметники теперішнього часу в сучасній ук­раїнській мові вживаються обмежено, на відміну від російської мови. Ці форми утворюються від основи 3-ої особи множини те­перішнього часу перехідних дієслів недоконаного виду за допо­могою суфіксів -уч- (-юч-) (від дієслів І дієвідміни), -ач- (яч-) (від дієслів II дієвідміни): ведучий (телепрограми

Активні дієприкметники минулого часу доконаного виду творяться від основи інфінітива неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л-: дозрі(ти) – дозрілий, змарні(ти) – змарнілий, мерз (ти) - мерзлий, опа(сти) - палий, спочи (ти) -- спочилий.

Пасивні дієприкметники мають форму минулого часу, яка утворюється за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -т-: завершений, зроблений. Дієслова з основами на -ну- і на -о- можуть утворюва­ти паралельні форми дієприкметників: висунути — висунутий, висинений, повернути - повернутий, повернений.