Порядок спостереження за противником

Спостереження за противником ведеться у всіх видах бою для виявлення наземного і повітряного противника, його вогневих засобів, інженерних загороджень, пунктів управління тощо; крім цього, для опізнавання своїх військ. Спостереження ведеться безперервно особисто командирами підрозділів, спостережними постами і спостерігачами. В механізованому батальйоні призначаються 2-3 спостережних пости, в роті – 1-2 спостерігачі, у взводі, відділенні – по одному спостерігачу.

На посту спостереження повинно бути:

1. прилади спостереження (бінокль, стереотруба, бусоль, далекомір тощо)

2. крупномасштабна карта

3. журнал спостереження

4. компас і годинник

5. ліхтар

6. засоби зв'язку

7. сигнали опізнавання, позначення і оповіщення.

Для спостереження місцевість ділять на три зони: ближню - до 400 м; середню – 400-800 м; дальню – в межах бачення оптичними приладами.

Спостерігачу вказується смуга (сектор) спостереження або об'єкт спостереження.

При постановці завдання спостерігачу вказується:

1) орієнтири і кодовані (умовні) найменування місцевих предметів;

2) відомості про противника і про свої підрозділи;

3) місце для спостереження;

4) сектор (смуга), район (об'єкт) спостереження, за чим спостерігати і на що звернути особливу увагу;

5) напрямок ймовірного підльоту літаків (вертольотів) противника;

6) порядок доповіді про результати спостереження;

7) сигнали оповіщення.

Спостереження починається з ближньої зони і ведеться справа наліво спочатку неозброєним оком, далі повторно оптичними приладами.

Доповідь про результати спостереження.

Виявивши ціль, спостерігач визначає її положення на місцевості і відстань до неї, заносить на схему і в журнал спостереження, а потім доповідає старшому. Наприклад: «ор.2, ліворуч 50 ближче 100, біля куща СП противника».

Висновок: Управління – це мистецтво застосування сил і засобів збройної боротьби на полі бою. Уміле управління підрозділами сприяє розгрому противника з найменшими втратами і досягненню перемоги в короткі строки.

№ з/п	Час (хв.)	Навчальні питання та дії викладача	Дії тих, хто навчається
2.	40 хв.	Способи цілевказання. Управління підрозділами та вогнем в бою.
		При викладенні матеріалу другого навчального питання основним є ознайомлення студентів з суттю управління підрозділами та вогнем в бою. Навчально-виховна мета досягається застосуванням активних прийомів і методів навчання. Особлива увага звертається на розкриття способів подачі цілевказань і команд для управління підрозділами та вогнем в бою. Матеріал необхідно викладати вільно, звертатися до студентів з питань, які вивчалися на попередніх заняттях. Важливо при доповіді менше звертатися до тексту, викладати матеріал з опорою на слайди, спостерігати за реакцією студентів, що дозволить в залежності від їх уваги міняти темп і інтонацію, підтримувати увагу аудиторії. Дидактичні матеріали в ході заняття слід використовувати для розкриття основних, найбільш важливих питань.	Конспектують матеріал заняття. Відповідають на запитання. Приймають участь у дискусії

Способи цілевказання. Управління підрозділами та вогнем в бою.

Управління діями і вогнем взводу, відділення в бою полягає в спостереженні за результатами дій і вогню, прийнятті рішень за обстановкою, яка складається, постановці (уточненні) завдань підлеглим і вогневим засобам.

Командир взводу, відділення управляє взводом, відділенням голосом, по радіо, сигнальними засобами та особистим прикладом. Усередині бойової машини піхоти командир відділення управляє діями підлеглих командами, які подає по переговорному пристрою голосом, і встановленими сигналами.

Під час дій механізованого взводу в пішому порядку командир взводу, відділення розташовується в місці, яке забезпечує ефективне управління підлеглими і вогнем, а також ускладнює противнику його впізнання як командира.

Для управління вогнем і підрозділами старшим командиром встановлюються сигнали управління по радіо і сигнальними засобами зв'язку.