Установка масштабу запису кривоїГгк-г

Масштаб запису кривої ГГК-Гnyy вибирають таким, щоб різниця між її максимальними і мінімальними показами була не менше 5 см. Масштаб n_yyвиражають в (імп/хв)/·см або в умовних одиницях.

За умовну одиницю ГГК-Г приймається

Іyo=Iyyмакс-Iyyмін,

Де-Iyyмакс-- швидкість лічби (в імп/хв) у високопористих пластах, нерозмитих глинах, вугільних пластах; Iyy_мін - те ж саме в породах великої густини (щільнозцементовані піщаники, вапняки). Пере­важно nyy=0,1 Iyo/см.

Масштабnyy установлюють за відхиленням записувального при­строю реєстратора згідно з формулою

L=Nk/nyyIyo

Де N_k— кількість імпульсів калібратора (імп/хв). Відношення Nk/Iyoявляє собою покази калібратора, виражені в умовних одиницях

Оскільки масштаб запису береться занадто чутливий, то крива ГГК-Г має значне відхилення від нульової лінії (великий фон внаслідок розсіяння і поглинання гамма-квантів у промивальній рідині). Тому перед записом криву зміщують подачею у вимірювальний канал постійної від'ємної різниці потенціалів, наприклад, від градуйованого компенсатора поляризації. Масштабну шкалу кривої проставляють з урахуванням величини зміщення.

Масштабну шкалу кривої можна подати в одиницях густини, виконавши попередньо виміри в середовищі відомої густини, яким може бути пласт відомої густини або дюралюмінієвий польовий калібрувальний пристрій.

Вибір довжини зонда і потужності джерела

Залежно від типа застосованого джерела й щільності порід, що вивчаються, в методі ГГК-Г використовуються зонди такої довжини, при якої чутливість його до зміни густини порід у певних межах мінімальна. Ці зонди називаються інверсійними. Для порід середньої щільності довжина інверсійного зонда з джерелом ⁶⁰Со складає 4,5см.

При вживанні зондів менше інверсійних (доінверсійнних) залежність між густиною гірських порід н інтенсивністю розсіяного гамма-випромінювання пропорційна, оскільки індикатор в основному реєструє випромінювання, що розсіюється поверхневим шаром опромінюваного середовища. Тому існування нерівностей на стінці свердловини й заповнення їх буровим розчином, а також наявність глинистої кірки призводять до особливо значного зменшення точності визначення густинті гірських порід. До того ж при використанні малих зондів виникають труднощі в екрануванні індикатора від прямого випромінювання джерела. У разі застосування зондів великих (заінверсійних) чутливість методу до зміни густини порід зростає, а вплив зміни діаметра свердловини й товщини глинистої кірки зменшується. Але це вимагає збільшення потужності джерела, що небезпечно для обслуговуючого персоналу, тому у практиці каротажу розміри зондів і потужності джерел вибирають в дослідному порядку з таким розрахунком, щоб звести до мінімуму вплив спотворюючих чинників, отримати диференційовані криві найкращим виділенням тієї або іншої корисної копалини й забезпечити безпечну роботу обслуговуючого персоналу.

Для виділення вугільних пластів використовують зонди завдовжки 30 - 50 см, залізняку - завдовжки 30-40 см, руд важких металів - завдовжки 20-40 см, каліних солей - 60 см, при визначенні глибини цементного кільця - зонди завдовжки 40-60 см, щільність рідини - завдовжки 20-25 см, пористості порід - 40 см. Розмір зонда для встановлення контакту нафтопродукт - розсіл у підземних сховищах нафтопродуктів складає 80-90 см . Фактичні довжини зондів не повинні відрізнятися від номінального значення більш ніж на 5 мм, а при збірці і розбиранні-приладу вони повинні відтворюватися з точністю до 1 мм.

При відповідних довжин зондів вибирають такі потужності джерел, щоб швидкість лічби в каналі ГГК апаратури РК перевищувала швидкість рахунку природного гамма-випромінювання на проти глин не менше ніж у 10 разів, що дозволяє інтерпретувати криві ГГК-Г без введення поправок на зміну природного гамма-випромінювання порід. Зазвичай в практиці каротажу застосовують джерела потужністю не більше 10 мКи, в середньому 3-5 мКи. Для захисту детектора від прямого гамма-випромінювання джерела між ними встановлений свинцевий екран, 1/3 загальної довжини якого розміщена з боку джерела, а 2/3 - з боку індикатора (у апаратурі ДРСТ-2 4 см свинцю знаходиться в камері джерела і 8 см - у пробці гільзи). Така конструкція екрану значно підвищує відносну диференціацію кривої.

Радіус дослідження в методі ГГК-Г для загальноприйнятих довжини зондів не перевищує 10-15см. Точкою запису кривої є середина відстані між кристалом і джерелом випромінювання, а при роботі з газорозрядними лічильниками - середина відстані між джерелом і верхнім кінцем індикатора.